Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

   >     >  Михайло Васильович Мишанич

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Мишанич Михайло Васильович

р.н.1941

 
Біографія:

Михайло Васильович Мишанич – музикознавець, фольклорист (транскриптор) і педагог. Родина Мишаничів – одна із відомих родин Закарпаття, котра дарує Україні яскравих науковців. Михайло Васильович Мишанич (молодший брат літературознавців Олекси та Степана Мишаничів) – знаний на Україні музикознавець-фольклорист: автор навчально-методичних та дослідницьких праць, і найголовніше – один із найплідніших збирачів і транскрипторів народно-музичних скарбів нашого народу. Кількість його нотувань налічує не десятки, не сотні, а тисячі фольклорних мелодій. В його творчому доробку знаходиться близько 8 тисяч музичних записів українських народних пісень (з яких більше половини тисячі склали закарпатські матеріали). Головні біографічні факти – досить скупі: Народився в с. Барвінкош Ужгородського району Закарпатської області. Загальну освіту отримав у сусідніх селах: Підгорбі (1-4 класи) та Дравцях (5-7класи). У 1955–1959 рр. навчався в Ужгородському державному музичному училищі, а в 1959–1964 рр. – у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка (на кафедрі народних інструментів, клас домри). Після служби в армії (1964–1965) у 1966–1968 рр. працював викладачем Дальнєвосточного педагогічного інституту мистецтв (м. Владивосток). Від 1968 р. перебуває у Львові. Працював викладачем Львівського державного музично-педагогічного училища ім. Ф. Колесси, а з 1989 р. – Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка (за сумісництвом). З 1997 р. – доцент Кафедри музичної фольклористики Львівській національній музичній академії ім. М. Лисенка. Нині – старший науковий працівник Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології при ЛНМА. Великий фольклорно-етнографічний доробок М. Мишанича умовно поділяється на три великі групи. Першу складають опубліковані нотні збірники; другу – публікації наукових та навчально-методичних статей; третю – машинописні народнопісенні збірники, задепоновані у фондах державних установ: Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та у фондах бібліотеки Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології при Львівській національній музичній академії ім. М. Лисенка. Серед нотних публікацій Михайла Мишанича налічується 7 збірників народних пісень. З них – три з його власними фольклорними записами (Гаївки. – Львів, 1991; Весільні народні пісні. – Львів, 1992; Щедрівки. – Львів, 1996) три збірники, упорядковані старшим братом Степаном Мишаничем із транскрипційним та редакторським опрацюванням музичних матеріалів – Михайла Мишанича (Пісні Поділля. – Київ, 1976; З гір Карпатських. – Ужгород, 1981; Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич. – Київ, 1982). [Публікації народних балад із Закарпаття, як однієї із територій карпатського регіону, включив збірник «З гір Карпатських»]. Один збірник, з нотними транскрипціями М. Мишанича, упорядкований О. Ошукевичем – «Пісні з Колодяжна» (Луцьк, 1998). Опрацювання великого обсягу народнопісенного матеріалу підштовхувало до виявлення цікавих закономірностей, спонукало поділитися спостереженнями і досвідом транскрипторської та польової практики. Це вплинуло на появу цілого ряду музично-фольклористичних праць. Серед них – Методичні рекомендації щодо польової практики та архівування, Cюжетно-тематичні польові питальники, Програми з транскрипції народно-вокальних творів, полемічні статті з питань етномузикознавчого транскриптування. Інтерес викликають цікаві наукові узагальнення щодо побутування народно-музичних жанрів, виявлення мелотипологічної характеристики обрядових пісень, особливостей рідкісних жанрів (ранцівок), питання пісенної форми тощо. Та головна і найбільша частина його фольклористичної праці – це десять об’ємних машинописних нотних музично-фольклорних збірників, переданих у фонди наукових державних бібліотек. Це зокрема: Народні співи Закарпаття. – Ч. 1-2. – 2007 [585 мелодій]; Бойківщина: Народні пісні. – Т. 5, Ч. ІІІ: Мелодії – 1980 [604 мелодії]; Народна вокальна творчість Львівщини. – Ч. І, кн. 1, 2 – 1985,1986; Ч. ІІ – 1987 [796 пісень]; Музично-етнографічний архів Мишанича М. В. – Кн. 1, 2, 3 – 1983,1984, 1988 [1600 пісень] і т. д. Як провідний транскриптор львівської музично-фольклористичної школи, Михайло Васильович розробив і удосконалив систему фонетичних музично-етнографічних позначок для відображення специфіки виконання народновокальної музики західного терену України. Цією системою користуються сучасні етномузикологи, в тому числі і в нашому краї. Він охопив народну музику різних етнічних регіонів – Волині, Поділля, Передкарпаття, Карпат (Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини) та рідного йому Закарпаття. М. В. Мишанич часто приїздить на свою малу Батьківщину. В душі залишається закарпатцем. І одна із останніх його значних праць – «Народні співи Закарпаття».

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Мишанич, М. Агогічні особливості карпатської коломийки в транскрипції / Михайло Мишанич // Актуальні питання методики фіксації та транскрипції творів народної музики. – К., 1989.

Мишанич, М. Музичні жанри та форми народновокальної творчості бойків / М. Мишанич, Б. Луканюк // Традиційна народна музична культура Бойківщини : тези доп. науково-практ. конф. – Турка, 1992.

Мишанич, М. Народні мелодії батьківщини Т. Шевченка : мелотиполог. характеристика / М. Мишанич, Б. Луканюк // V конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель. – Львів, 1994.

Мишанич, М. Про мобільність строфіки бойківських народних пісень / М. Мишанич // Традиційна народна музична культура Бойківщини. – Вип. 2. – Дрогобич, 1996.

Мишанич, М. Про транскрипцію глісандування в народновокальній музиці / М. Мишанич // І конференція дослідників народної музики західноукраїнських земель. – Львів, 1990.

Мишанич, М. Українські весняні величальні пісні: ранцівки / М. Мишанич // Етномузика. – Чис. 3. – Львів, 2007.

***

Мадяр-Новак, В. В. Мишанич Михайло Васильович : [фольклорист-етномузикознавець, педагог] / В. В. Мадяр-Новак // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ ст. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 218.

Новини

2022-06-16

У неділю, 19 червня, в Україні відзначатимуть День батька – свято, покликане нагадати про важливість тата в житті кожної дитини. У нашій країні свято дуже молоде – офіційно його встановили лише у 2019 році. Згідно з Указом Президента України №274/2019 День батька відзначається в третю неділю червня кожного року. З нагоди цього свята пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Батько - засновник родини".

2022-06-16

26 травня 2011 р. за рішенням Закарпатської обласної ради Комунальному закладу «Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека» Закарпатської обласної  ради присвоєно ім’я видатного письменника, краєзнавця, етнографа та археолога Федора Михайловича Потушняка.
26 лютого 2021 р. у нашій бібліотеці відбулася презентація унікальної колекції цінних та рідкісних видань з особистої бібліотеки Ф. Потушняка.
Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "З особистої колекції Федора Потушняка".