Видатні закарпатці

Жаткович Юрій-Калман Юрійович

Біографія:

Юрій-Калман Жаткович народився 14 жовтня 1855 року в Ужгороді в сім`ї вчителя церковного співу учительської семінарії. Великий рід Жатковичів, який дав багато відомих культурних і громадсько-політичних діячів Угорської, а в XX ст. Підкарпатської Русі, походив із села Жатківці Шаришського комітату. У 1867 році Юрій поступив в Ужгородську гімназію. Скрутне матеріальне становище сім`ї змусило його уже на другому році навчання в гімназії давати приватні уроки. Гімназію закінчив у 1876 році і зразу ж був прийнятий в Ужгородську духовну семінарію, яку закінчує в 1881 році і 26 березня того ж року дістає ієрейське посвячення і йде працювати парохом у Великий Раковець. З середини грудня 1885 року він працює на тій же посаді в селі Іза, замінивши там померлого Івана Раковського, а в січні 1887 року його переводять у село Стройне поблизу Сваляви, де працював священиком до кінця свого життя. Того ж року він став одночасно письмоводителем Свалявського собору, а з 1896 року займає й посаду благочинного у тому ж соборі. Помер Юрій-Калман Жаткович 25 вересня 1920 року. За працю “Влияние ягерских епископов и борьба против него в Мукачевской епархии” був обраний членом Мадярського історичного товариства (1884 р.). Друкувався у “Листку”, “Місяцесловах” (Ужгород), “ЗНТШ” (Львів) та в угорській періодиці, сам редагував часопис. Автор першого в Угорщині “Короткого нарису української літератури” та “Короткої історії руської літератури до татарської навали”. Юрій Юрійович переклав угорською мовою окремі твори М. Вовчка (1897 р.), Ю. Федьковича (1898 р.), І. Франка (1902 р.), відомий протест західноукраїнських культурних діячів “І ми в Європі” (1896 р.), на українську мову з угорської. “Меморіал Е. Егана. Економічне становище руських селян в Угорщині” (Львів, 1901 р.). Підручники Ю. Жатковича для закарпатських українських шкіл було заборонено; лише три з них (з географії, історії та суспільних наук) 14 разів перевидавалися словацькою мовою. Багато творів Ю. Жатковича залишилися неопублікованими. Юрій Юрійович, як політичний діяч, увійшов в історію насамперед посадою першого губернатора “Підкарпатської Русі” (“Руської Крайни”, у складі Чехословаччини) та головою уряду Директорії Закарпаття у 1919—1920 рр. У 1921 р. зрікся цих посад. Відомий також тим, що став лідером руху народовців Закарпаття початку ХХ ст.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи: