Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

   >     >  Юрій Іванович Гуца-Венелін

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Гуца-Венелін Юрій Іванович

1802 - 1839 рр.

 
Біографія:

Юрій Іванович Гуца-Венелін – український історик, філолог, етнограф, фольклорист та медик. Один з основоположників слов'янознавства в Україні та Російській імперії. Народився 22 квітня 1802 року в с. Тибава (нині Свалявського району Закарпатської області) в сімї священника Гуци. Він закінчив Ужгородську гімназію, навчався в Ужгородській духовній семінарії, в Сатмарському. А в 1822-1823 роках, навчаючись у Львівському університеті, 19-річний юнак з головою поринув у архіви міста Львова, опрацьовуючи джерела з давньої історії слов`ян. Його виписки з тих часів завдяки старанням двоюрідного брата Івана Молнара збереглися досі. Саме на основі джерел Ю. Гуца задумує по-новому осмислити усталені положення у тогочасній історичній науці. Весною 1823 року під новим прізвищем Венелович-Венілін він разом із двоюрідним братом Іваном Молнаром вирушив спочатку в Чернівці, а потім через кордон в Кишинів. Генерал-губернатор І. Ізнов доброзичливо прийняв їх, надавши їм обом роботу Юрія Венеліна призначив учителем арифметики, а Молнара – учителем латинської мови. Протягом дворічного перебування в Кишеневі Юрій Іванович вивчав побут, звичаї болгарських колоністів, робив виписки з праць грецьких і римських істориків та середньовічних літописів, студіював вітчизняну і зарубіжну історіографію. У пошуках сприятливих умов для розгортання наукових досліджень Ю. Венелін обрав єдино правильний шлях – на Схід. Влітку 1825 році він прибув у Москву. Зустрівся із своїм земляком Іваном Орлаєм і за його порадою вступив на медичний факультет Московського університету. Паралельно він займається давньою історією слов`ян і, у 1829 році одночасно із закінченням педфаку, видав працю з історії болгарського народу “Древние и нынешние болгаре в политическом, народописном, историческом и религиозном их отношении к Россиянам”. Своїми неординарними висновками, сміливими судженнями Ю. Венелін привернув до себе як до історика увагу відомих учених. Вони доброзичливо поставилися до нього. Першорядну роль в утвердженні в науковому світі імені молодого закарпатоукраїнця відіграв М. Погодін. Саме цей учений допоміг у виданні праці Юрія Івановича Венеліна. Про саму книгу і її автора М. Погодін у своєму щоденнику записав: “Читав Венеліна про болгар. Славна буде людина!”. Запримітивши неабиякі здібності Ю. Венеліна, редакція журналу “Московский вест ник” запросила його до роботи у відділі критики. Заслуга Ю. І. Венеліна як вченого-славіста в тому, що він обґрунтував ідею автохтон ості східного слов`янства, історію походження східнослов`янської держави – Київської Русі. Слідом за М. Ломоносовим він піддав гострій критиці норманську теорію походження давньослов’янської держави, виступив проти дворянсько – монархічної концепції, що панувала в історичній науці кінця XVIII – початку XIX ст. Це об`єктивно визначали і його противники, захисники консервативного напрямку в тогочасній історіографії. Та незважаючи на неоднозначну оцінку праці Ю. Венеліна, головне полягало в тому, що на нього було звернуто пильну увагу представників громадськості і наукових кіл. Він почав утверджуватися як вчений-історик. Із квітня 1830 року до жовтня 1831 року Ю. Венелін жив і працював не тільки в Болгарії, а й у Молдавії, Валахії. Повернувся до Москви в 1833 році був обраний дійсним членом Московського товариства історії і старожитностей російських. У 1835 році виходить його праця “О характере народних песен у слав`ян Задунайський”. Незабаром у журналі “Московський наблюдатель” а потім і окремим виданням вийшла праця “О зародыше новой болгарской литературы”. Вона із захопленням була як у Росії, так і в Болгарії. Наукову цінність являє собою книга “Влахо-Болгарские Дако-славянские грамоты, собранные и обьсненные Ю. Венелиным летом 1835 г.”, яка вміщує 66 грамот і 20 знімків літературних пам`яток болгарського народу XIII-XIV ст. Вона слугувала джерелом не для одного дослідника історії Болгарії. Не втратила вона свого значення як історична і літературна пам`ятка і сьогодні. Посиленно Юрій Іванович Гуца-Венелін працює над підготовкою до друку інших праць. Та, на жаль, це устремління обірвалося у розквіті творчих сил - на 37-му році життя 26 березня 1839 року. В середині XIX ст. прізвище Венеліна стає настільки популярним, що його і досі використовують в Болгарії як власне ім'я, з наголосом на останньому складі. На могилі Ю. Гуци (Вєнєліна) у Даниловому монастирі в Москві болгари встановили пам'ятник з написом: “Він перший нагадав світові про забуте, але колись славне й могутнє плем'я болгар і палко бажав бачити його відродження”. Венеліну споруджено пам'ятник в Софії. На початку ХХ століття в Одесі стояв пам'ятник Ю. Гуці.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Данилюк, Д. Воскрєситєль духу слов`янського: До 200-річчя від дня народження Юрія Венеліна-Гуци : [вчен.] / Д. Данилюк // Календар "Просвіти" на 2002 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2002. – С. 78-81.
Данилюк, Д. Славний син Карпатського краю: До 170-річчя пам`яті Ю.І. Венеліна : [культ. діяч Закарпаття] / Д. Данилюк // Трибуна. – 2009. – 28 берез. – С. 13. : портр. Данилюк, Д. Д. Ю. Венелін (1802–1839) – будитель народного духу болгарського : [вчен., педагог. культур. діяч] / Д. Д. Данилюк // Данилюк, Д. Історична думка на Закарпатті епохи національного відродження (кінець XVIII – середина XIX ст.). – Ужгород : Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2009. – С. 81-114 : іл.
Данилюк, Д. Наукова спадщина Юрія Венеліна у світлі нових досліджень : [фундатор славістич. науки] / Д. Данилюк // Русин. – 2008. – № 3-4. – С. 160-171. : фот.
До Дня міста у Сваляві відкрили пам’ятник Юрію Венеліну-Гуці : [до 776-річчя міста] // Закарпатська правда. – 2012. – 29 верес. – 5 жовт. – С. 12. : фот. кольор.
Олашин, М. Будитель народного духу: До 160-річчя від дня смерті Ю. І. Гуци-Венеліна : [славіст, основоположник болгар. іст-фії] / М. Олашин // Календар "Просвіти" на 1999 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 1999. – С. 89-90.
Падяк, В. Карпаторусин Ю. Венелин – основоположник болгаристики в России / В. Падяк // Неділя. – 2012. – 13-19 квіт. – С. 17.
Пам’ятник Юрію Венеліну-Гуці відкрили у Сваляві // Новини Закарпаття. – 2012. – 25 верес. – С. 1. 
Русин, Ф. Юрій Гуца – Венелін – перший славіст світу : [Вечір пам`яті в Ужгород. міськ. б-ці ] / Ф. Русин // Ужгород. – 2006. – 21 жовт. – С. 12.
Федака, Д. Мислитель , лікар , вчений , педагог : [про Ю. І. Гуцу (Венеліна)] / Д. Федака // Календар "Просвіти" на 1994 рік. – Ужгород : ВВК "Патент", 1994. – С. 77-80.
Федака, С. Хто Ви, докторе Венелін? : [про культр. діяча Ю. І. Гуцу-Венеліна] / С. Федака // Слово вчителя. – 2010. – 15 черв. – С. 6. : фот.
Юрій Іванович Венелін-Гуца : [до 210-ї річниці славет. земляка] // Вісті Свалявщини. – 2012. – 16 черв. – С. 4.
Цимболинець, М. Живе у пам’яті народній земляк наш Ю. Гуца-Венелін : [210-та річниця від дня народж. історика, фольклориста, етнографа, вчен.-слов’янознавця] / М. Цимболинець // Вісті Свалявщини. – 2012. – 5 трав. – С. 2.

Новини

2022-06-16

У неділю, 19 червня, в Україні відзначатимуть День батька – свято, покликане нагадати про важливість тата в житті кожної дитини. У нашій країні свято дуже молоде – офіційно його встановили лише у 2019 році. Згідно з Указом Президента України №274/2019 День батька відзначається в третю неділю червня кожного року. З нагоди цього свята пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Батько - засновник родини".

2022-06-16

26 травня 2011 р. за рішенням Закарпатської обласної ради Комунальному закладу «Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека» Закарпатської обласної  ради присвоєно ім’я видатного письменника, краєзнавця, етнографа та археолога Федора Михайловича Потушняка.
26 лютого 2021 р. у нашій бібліотеці відбулася презентація унікальної колекції цінних та рідкісних видань з особистої бібліотеки Ф. Потушняка.
Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "З особистої колекції Федора Потушняка".