Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Календар на 0 рік

2013-02-24

ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ ГОМОНАЙ

80-річчя від дня народження відомого вченого, заслуженого професора УжНУ (нар. 1933)

Василь Іванович Гомонай, доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії (протягом 1971–2011 рр.), заслужений професор Ужгородського національного університету, чиє життя тісно пов’язане із хімічною наукою на Закарпатті, народився 24 лютого 1933 р. в родині Івана Григоровича та Юлії Василівни Гомонай в с. Зубівка Мукачівського району. Василь Іванович є найстаршою дитиною в родині Гомонай, які виховали і вивели в люди п’ятьох дітей (двох синів і трьох дочок). Проте найвищих вершин серед них досяг саме Василь Іванович. Підтвердженням цього є широке визнання здобутків і результатів наукової та педагогічної діяльності В. І. Гомоная не тільки в Україні, але й далеко за її межами. В цій багатогранній особистості і доброзичливій, щирій людині успішно поєдналися не тільки великі здібності талановитого вченого-науковця, висококваліфікованого педагога, але й мудрого керівника і наставника, великий ентузіазм, енергійність та оптимізм, виключна працелюбність, вміння постійно генерувати нові наукові ідеї та успішно реалізувати їх в різних сферах діяльності.

Середню освіту В. І. Гомонай здобув у Мукачівській СШ № 1, яку закінчив у 1950 р. Успішно склавши вступні іспити, зразу ж поступив на хімічний факультет Ужгородського державного університету. Після його закінчення в 1955 р. був запрошений на посаду асистента кафедри ядерної та експериментальної фізики УжДУ, на якій пропрацював три роки. Саме цей період став визначальним в житті Василя Івановича і дав йому змогу відчути в собі невтомний дух і здібності науковця та експериментатора. Це були роки, які дали йому змогу увійти у велику науку, адже проф. В. О. Шкода-Ульянов, випускник Московського фізико-технічного інституту, завідувач кафедри ядерної та експериментальної фізики УжДУ, зумів зібрати та згуртувати навколо себе молодих перспективних вчених, які щиро любили науку і були віддані їй: Ю. М. Ломсадзе, В. І. Лендєл, В. І. Гомонай, Д. У. Сікора. Всі вони згодом стали відомими і визнаними докторами наук, професорами. За ці три роки молодий “хімік” став повноцінним членом колективу фізичної кафедри, серйозно займаючись дослідженням процесів взаємодії радіоактивного випромінювання з речовиною. Результатом успішної діяльності Василя Івановича в зазначений період стала публікація ним у співавторстві зі співробітниками кафедри 15 наукових статей, більшість з яких – у фаховому журналі “Атомна фізика”. Проте, не дивлячись на це, невичерпна любов до хімії, невтомне бажання пізнавати її незвідані глибини, змусила В. І. Гомоная залишити власну успішну кар’єру у фізиці та знову повернутись на рідний хімічний факультет, поступити в аспірантуру на кафедру фізичної та колоїдної хімії УжДУ. Підсумком успішного закінчення Василем Івановичем аспірантури в 1963 р. стало написання ним кандидатської дисертації на тему: “Гетерогенно-гомогенний механізм окислення метану” (під науковим керівництвом д.х.н., проф. П. М. Стадника) на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук, успішно захищеної 9 травня 1964 р. на Спеціалізованій Раді Інституту фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського АН УРСР за спеціальністю 02.00.04 – фізична хімія. В грудні 1967 р. рішенням Вищої Атестаційної комісії СРСР В. І. Гомонаю було присвоєно вчене звання доцента по кафедрі фізичної та колоїдної хімії.

Свою подальшу педагогічну, навчально-методичну та наукову діяльність Василь Іванович продовжив за кордоном в Республіці Малі (м. Бамако), де протягом 1966–1968 рр. в університеті, досконало володіючи французькою мовою, викладав студентам курс фізичної та колоїдної хімії. При цьому, турбуючись про високоякісну підготовку майбутніх фахівців-хіміків для цієї країни, велику увагу приділяв не тільки читанню на високому науково-методичному рівні теоретичних курсів фізичної хімії (термодинаміки, кінетики, каталізу, електрохімії тощо) та колоїдної хімії, але й організації відповідних лабораторних практикумів. Тому під час навчально-педагогічної діяльності в зазначеному вузі м. Бамако, саме В. І. Гомонай вперше організував лабораторні практикуми з фізичної хімії, забезпечивши їх і всім належним обладнанням та створив склодувну майстерню, в якій студенти набували необхідних навичок склодувної справи.

Також В. І. Гомонай підтвердив свої якості вмілого організатора, досвідченого педагога і висококваліфікованого науковця і під час професійної діяльності в Алжирі, де з 1980 р. до 1983 р. в університеті м. Аннаба успішно викладав фізичну та колоїдну хімію, одночасно займаючи і посаду керівника Департаменту хімії. Під час професійної діяльності в даному вузі Алжиру теж вперше організував лабораторні практикуми з “Фізичної хімії” та “Колоїдної хімії” для студентів природничого факультету (для двох навчальних потоків кількістю по 250 студентів). З метою належного викладання навчальних дисциплін, проведення лабораторних практикумів та забезпечення студентів необхідною навчально-методичною літературою проф. В. І. Гомонай написав і видав два підручники з фізичної та колоїдної хімії французькою мовою для алжирських студентів:

Водночас Василь Іванович Гомонай в цей період науково-педагогічної діяльності за кордоном підготував та видав 4 методичні посібники.

В подальшому тривалий час В. І. Гомонай неодноразово на особисте запрошення іноземних колег-фахівців читав лекції з фізичної хімії, каталізу та колоїдної хімії і для студентів вищих навчальних закладів Угорщини та Словаччини.

Тому, враховуючи великий практичний досвід в різних сферах діяльності, В. І. Гомонай у 1971 р. був обраний за конкурсом на посаду завідувача кафедри фізичної та колоїдної хімії УжДУ, на якій плідно пропрацював 40 років, примножуючи досягнення та успіхи колективу кафедри в навчальній, навчально-методичній, науково-дослідній, навчально-виховній, громадській та інших видах діяльності. За цей період В. І. Гомонай створив новий перспективний напрямок наукових досліджень: “Розробка каталізаторів парціального окиснення метану і його гомологів та вивчення механізму їх каталітичного перетворення”. Вперше в світовій практиці Василь Іванович розробив каталізатори селективного окиснення метану в формальдегід, бензен та обґрунтував теоретичні умови прогнозованого підбору вибіркових каталізаторів. Під його вмілим керівництвом на кафедрі фізичної та колоїдної хімії УжНУ досліджені кінетичні закономірності каталітичного окиснення метану та інших компонентів природного газу (етану, пропану, н-бутану) на синтезованих кислотно-основних каталізаторах різної природи.

На основі великого обсягу експериментальних даних В. І. Гомонай розробив теоретичні основи підбору каталізаторів селективного окиснення н-алканів (метану, етану, пропану та н-бутану) в цінні продукти органічного синтезу хімічної промисловості – альдегіди, спирти, кислоти, олефіни тощо. Результати досліджень були обґрунтовані та лягли в основу докторської дисертації В. І. Гомоная на здобуття наукового ступеня доктора хімічних наук “Фізико-хімічні основи підбору гетерогенних каталізаторів парціального окиснення н-алканів”, успішно захищеної ним в 1990 р. З 1991 р. Василь Іванович – професор кафедри фізичної та колоїдної хімії УжДУ, у відповідному вченому званні затверджений 21 лютого 1992 р.

Водночас, розпочавши у 1986 р., проф. В. І. Гомонай розвинув ще один новий важливий напрямок наукових досліджень на кафедрі – вивчення фізико-хімічних, адсорбційних та іоно­обмінних властивостей природних сорбентів Закарпаття з метою їх використання для очищення об’єктів навколишнього середовища від небезпечних забруднювачів. Водночас це дало змогу своєчасно і ефективно ліквідовувати небезпечні наслідки забруднень навколишнього середовища: повітря, води та ґрунтів, спричинених аварією на Чорнобильській АЕС. Також Василь Іванович разом зі співробітниками кафедри розробив сучасні методи модифікації природних цеолітів з покращеними фізико-хімічними параметрами для одержання вибіркових сорбентів щодо вилучення небезпечних забруднювачів з об’єктів навколишнього середовища: радіонуклідів, іонів важких металів та інших шкідливих речовин. Розроблені технологічні схеми для очищення питної води та стічних вод дають можливість одержувати воду високої якості. Значна увага В. І. Гомоная приділяється і розробці безвідходних технологій утилізації та переробки відходів металургійної промисловості, сприяючи ефективному вирішенню регіональних проблем.

Слід зазначити і про значні успіхи В. І. Гомоная в спортивній професійній діяльності. Вже з перших днів навчання на хімічному факультеті УжДУ, вміло поєднуючи успішну навчальну та наукову діяльність, Василь Іванович активно став займатись спортом, систематично відвідуючи тренувальні заняття по 4-5 разів на тиждень. Вже з другого курсу входив до основного складу збірної команди університету по спортивній гімнастиці, був членом збірної команди університету з баскетболу. В 1957 р. майстром спорту І. І. Скрябіним була започаткова­на підготовка волейбольної ко­манди співробітників Ужгород­ського державного університету, до складу якої ввійшов і науковий співробітник В. І. Гомонай. У 1961 р. ця команда стала переможницею серед викладаць­ких команд вищих навчальних закладів УРСР. У 1963 р. на першості Радянського Союзу се­ред вишів вона виборола третє місце (після команд МВТУ ім. Баумана та Грузії). 1966 рік для команди співробітників УжДУ був знаменний тим, що вона знову здобула чемпіонське звання серед ВНЗ УРСР, а в 1967 р. команда стала чемпіоном Радян­ського Союзу серед викладаць­ких команд СРСР.

Прикладаючи невичерпну творчу наснагу для розвитку національної вищої освіти, з метою якісного забезпечення студентів вишів необхідною сучасною навчально-методичною літературою, проф. В. І. Гомонай написав і видав цілу серію підручників для ефективного забезпечення навчального процесу на хімічному, медичному та біологічному факультетах: “Фізична хімія” Частина І. Хімічна термодинаміка (2003 р.), “Фізична хімія” Частина ІІ. Хімічна кінетика. Каталітичні реакції. Фізико-хімія поверхневих явищ (2004 р.), “Фізична хімія” (2005 р.), “Фізична та колоїдна хімія” (2006 р.), “Біонеорганічна хімія” (2006 р.). Серед них підручник з “Фізичної хімії” (Гомонай В. І., Гомонай О. В.), затверджений Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів хімічних спеціальностей вищих навчальних закладів, був висунутий Інститутом фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України (м. Київ) на Державну премію в галузі науки і техніки 2007 р. Також підручники з “Фізичної та колоїдної хімії” (Гомонай В. І.) для студентів фармацевтичних, медичних та біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів; з “Біонеорганічної хімії” (Гомонай В. І., Мільович С. С.) для студентів медичних та біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів теж отримали гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, підтверджуючи їх високий і якісний науковий, методичний і фаховий рівень та зміст.

Загалом професор В. І. Гомонай разом зі співробітниками кафедри підготував і видав 28 методичних та навчально-методичних посібників для студентів хімічного, медичного і біологічного факультетів вищих навчальних закладів. В. І. Гомонай впродовж більше 40 років читає основний лекційний курс з “Фізичної хімії” для студентів хімічного факультету УжНУ, з “Біонеорганічної, фізичної та колоїдної хімії”, “Медичної хімії” для студентів медичного факультету, а також спецкурси: “Планування експерименту”, “Каталіз” та “Експериментальні методи дослідження каталізу”, “Каталіз в хімічній промисловості” тощо.

Турбуючись про розвиток кафедри фізичної та колоїдної хімії УжДУ, працюючи на посаді її завідувача, Василь Іванович систематично укладав госпдоговори, тісно співпрацюючи з усіма хімічними підприємствами області: Перечинським, Свалявським і В. Бичківським лісохімкомбінатами, Вишківським металургійним комбінатом, науково-виробничим об’єднанням “Цеоліт” (с. Сокирниця Хустського району), Ужгородським заводом побутової хімії “Генкель” тощо. Це давало змогу успішно вирішувати чисельні виробничі та регіональні проблеми. Ці тісні зв’язки і зараз підтримуються колективом кафедри. Фінанси, які отримувала кафедра за рахунок виконання цих госпдоговорів, давали можливість завіду­вачу кафедри, проф. В. І. Гомонаю обладнати лабораторії кафедри фізичної та колоїдної хімії сучасним науковим обладнанням, що значно покращувало рівень викладання навчальних курсів кафедри та проведення відповідних наукових досліджень. Для подальшого практичного впровадження одержаних наукових результатів та розробки оптимальних технологічних схем під керівництвом Василя Івановича була побудована спеціальна фізико-хімічна лабораторія по каталітичному перетворенню метану в формальдегід та була встановлена пілотна експериментальна установка, максимально наближена до реальних заводських умов, обладнана напівзаводським реактором та спеціальним газопроводом. Автоматичні системи управління процесом з використанням найсучасніших приладів – газових хроматографів, регуляторів температури і газового потоку, давали змогу якісно і на високому науковому рівні здійснювати всі етапи процесів дослідження.

 Велике практичне значення мали і унікальні наукові дослідження професор. В. І. Гомоная, здійснені спільно з Інститутом Медико-біологічних проблем АН СРСР, щодо вирішення проблеми створення систем життєзабезпечення в обмежених замкнутих просторах (космічних кораблях, підводних човнах тощо), зокрема, щодо розробки способу фізико-хімічного синтезу вуглеводів з формальдегіду. Розроблені В. І. Гомонаєм ефективні каталізатори, методика способу синтезу та одержані дані і на сьогодні широко реалізуються в ході космічних досліджень та впроваджуються при створенні сучасних систем життєзабезпечення в замкнутих просторах на космічних кораблях та підводних човнах.

В. І. Гомонай завжди бере активну участь у роботі багатьох міжнародних, республіканських, всесоюзних та всеукраїнських конференцій та симпозіумів з фізичної хімії, кінетики, каталізу, природних сорбентів. Він також неодноразово був і безпосереднім активним організатором, разом з колективом кафедри фізичної та колоїдної хімії УжНУ, проведення цілого ряду важливих наукових форумів з різних проблем фізичної та колоїдної хімії УжНУ: Всесоюзних семінарів по каталізу (1968, 1971 рp.), адсорбції (1970, 1974 рp.), наукових шкіл молодих вчених по проблемах адсорбції та каталізу (1967, 1972, 1976, 1981 рp.). У 1978 р. колективом кафедри, під керівництвом Василя Івановича, було проведено Республіканський семінар “Каталіз і його промислове використання”, в 1983 р. – Українську республіканську конференцію з фізичної хімії. В 2008 р. на базі кафедри фізичної та колоїдної хімії, спільно з Інститутом фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України, був організований і успішно проведений Міжнародний симпозіум “Нанофотоніка”, до складу оргкомітету якого входив і д.х.н., професор В. І. Гомонай. Водночас Василь Іванович включений як член оргкомітету підготовки та проведення Міжнародного симпозіуму “Сучасні проблеми нанокаталізу” на базі кафедри фізичної та колоїдної хімії УжНУ, спільно з Інститутом фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України (2012 р.).

Результатом вагомої плідної науково-дослідної діяльності В. І. Гомоная стали і опублікування ним у співавторстві зі співробітниками кафедри фізичної та колоїдної хімії УжНУ понад 330 наукових праць у фахових міжнародних та вітчизняних виданнях, одержання 15 авторських свідоцтв та патентів на винаходи. Будучи вмілим організатором і керівником, Василь Іванович підготував 6 кандидатів хімічних наук, які успішно працюють на науково-викладацьких посадах в УжНУ і за кордоном, а також створив на кафедрі власну наукову школу вчених-каталітиків.

Втілюючи свою життєву мрію, Василь Іванович завжди був сповнений енергією, творчим ентузіазмом, новими науковими ідеями і давав дорогу молодим науковцям, залишаючи після себе, талановитого педагога і вченого, гідних продовжувачів своєї справи і створеного та успішно розвинутого наукового напрямку. На сьогодні Василь Іванович може гордитися своїми вихованцями, кандидатами хімічних наук – К. Ю. Секереш, І. Сотак, В. О. Борко, Н. П. Голуб, В. М. Дзямко, І. О. Баренблат, та продовжує і надалі успішно керувати дисертаційними роботами аспірантів та пошукувачів.

Плідна наукова та педагогічна діяльність професора В. І. Гомоная, його вагомі досягнення в галузі фізичної хімії отримали державне визнання. Гідним підтвердженням цього стало нагородження В. І. Гомоная нагрудним знаком “Винахідник СРСР” та присвоєння у 2005 р. почесного звання заслуженого професора Ужгородського національного університету. За одержані результати навчальної, навчально-методичної, наукової та громадської діяльності В. І. Гомонай неодноразово нагороджувався Почесними грамотами та подяками ректора Ужгородського національного університету, Ужгородської міської ради, Закарпатської обласної ради та Закарпатської обласної державної адміністрації. Водночас авторитет доктора хімічних наук, професора В. І. Гомоная, провідного науковця і фахівця в галузі фізичної хімії визнаний як в Україні, так і за кордоном. Він входить як член до складу Наукової Ради “Каталіз та його промислове використання” НАН України, а також є Членом Угорської Академії Наук і зовнішнім Членом Угорської Академії Наук Соболч-Сотмар-Берегського відділення. Водночас В. І. Гомонай – член редакційної колегії фахового наукового журналу “Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Хімія”; член Вченої ради хімічного факультету ДВНЗ “УжНУ”; член оргкомітетів щодо організації та проведення обласних учнівських хімічних олімпіад; член журі обласних та республіканських олімпіад юних хіміків, активний громадський діяч щодо захисту навколишнього середовища регіону.

У всіх досягненнях Василя Івановича завжди надійною опорою і підтримкою є дружина Людмила Олександрівна, донька Олена, син Павло та внуки, які теж стали успішними в обраних сферах діяльності і додатковою гордістю ювіляра.

На сьогодні Закарпаття має чудову школу хіміків, відому далеко за його межами, у становленні і розвитку якої вагоме значення відіграє хімічний факультет Ужгородського національного університету. Безумовно, велика заслуга в цьому належить і заслуженому професору Ужгородського національного університету, доктору хімічних наук, професору Василю Івановичу Гомонаю.



Автор: ВАСИЛЬ ЛЕНДЄЛ


Бібліографія/джерела

1. Гомонай, В. І. Фізична хімія : навч. посіб. для студ. хім. спец. ун-тів. – Ч. 1 : Хімічна термодинаміка. – 2000. – 292 с. : іл. – Ч. 2 : Хімічна кінетика­. Каталітичні реакції. Фізико-хімія поверхневих явищ. Фото- та радіаційно-хімічні процеси. Електрохімія. – 2003. – 479 с. / В. І. Гомонай, О. В. Гомонай ; М-во освіти і науки України, Ужгород. держ. ун-т, Фізико-техн. ін-т Нац. техн. ун-ту України “Київ. політех. ін-т”. – Ужгород : Мист. Лінія, 2000 – 2003.

2. Gomonaj, V. Chimie colloїdale / V. Gomonaj, L. Bodnaruk. – Algeri : Presses Universitaire de Annaba, 1982.

3. Gomonaj, V. Cinйtique chimique : (travaux pratiques) / V. Gomonaj. – Algeri : Universitй de Annaba, 1982 .

4. Gomonaj, V. Exercices et problemes de chimie physique / V. Gomonaj. – Algeri : Universitй de Annaba, 1982.

5. Gomonaj, V. Methodes experimentales d’йtude des rйactions heterogиnes / V. Gomonaj. – Algeri : Universitй de Annaba, 1982.

6. Gomonaj, V. Thermodinamique chimique / V. Gomonaj. – Algeri : Universitй de Annaba, 1982.

7. Gomonaj, V. Thermodinamique chimique : (travaux pratiques). – Algeri : Universitй de Annaba, 1982.

***

8. Гомонай, В. І. Вплив природи пального на склад вихлопних газів автомобілів / В. І. Гомонай [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Хімія. – 2009. – Вип. 21-22. – С. 54-59. : табл.

9. Гомонай, В. І. Вплив кислотності на каталітичні властивості складної оксидної системи хР2О5*у В2О3 / В. І. Гомонай [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Хімія. – 2010. – Вип. 23-24. – С. 162-166. : табл.

10. Гомонай, В. І. Гетерогенні та гомогенні складові окиснення н-бутану / В. І. Гомонай, Е. Й. Осійський // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Хімія. – 1999. – Вип. 4. – С. 135-138.

11. Гомонай, В. І. Деякі фізико-хімічні властивості марганець фосфатного каталізатора / В. І. Гомонай [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Хімія. – 2000. – Вип. 5. – С. 113-116. : табл.

12. Гомонай, В. І. Дослідження фізико-хімічних властивостей хром фосфатного каталізатора / В. І. Гомонай [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Хімія. – 2000. – Вип. 5. – С. 117-120. : табл.

13. Гомонай, В. І. Забруднення ґрунтів деяких населених пунктів Закарпатської області / В. І. Гомонай, А. С. Богоста, В. Ю. Лобко // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Хімія. – 2010. – Вип. 23-24. – С. 73-76. : табл., рис.

14. Гомонай, В. І. Механізм гетерогенно-каталітичного окиснення етану. 1. Зв’язок між етиленом і СО / В. І. Гомонай, П. В. Гомонай, Н. П. Голуб // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Хімія. – 1999. – Вип. 4. – С. 126-130.

15. Гомонай, В. І. Одержання складної оксидної системи хР2О5*у В2О3 та дослідження її деяких фізико-хімічних властивостей / В. І. Гомонай [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Хімія. – 2010. – Вип. 23-24. – С. 64-68. : табл.

16. Гомонай, В. І. Особливості кінетики окиснення етану на складних кобальт-нікель-фосфатних каталітичних системах / В. І. Гомонай [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Хімія. – 2009. – Вип. 21-22. – С. 133-138. : табл.

17. Мільович, С. С. Дослідження властивостей природного та модифікованого клиноптилоліту / С. С. Мільович, В. І. Гомонай, О. М. Дзьоба // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Хімія. – 2010. – Вип. 23. – С. 69-72. : табл., рис.

18. Осійський, Е. Й. Парціальне окиснення н-бутану на хром фосфатному каталізаторі / Е. Й. Осійський, В. І. Гомонай // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Хімія. – 2000. – Вип. 5. – С. 121-124. : табл.

***

19. Височанський, Ю. М. Гомонай Василь Іванович : [хімік] / Юліан Миронович Височанський // Енциклопедія Сучасної України. – Т. 6 : Го–Гю. – К., 2006. – С. 135-135. : портр.

20. Дочинець, М. Гомонай Василь : хімік / Мирослав Дочинець, Василь Пагиря // Дочинець, М. Енциклопедія Мукачева в іменах / Мирослав Дочинець, Василь Пагиря. – Мукачево : Карпатська вежа, 2006. – С. 103. : портр.








Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-04-04

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за березень 2019 р."

2019-04-02

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-03-27

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка, присвячена Міжнародному дню театра "Театр: вчора, сьогодні, завжди".

2019-03-12

Ніжність і мужність художнього слова співців Карпатського краю. У ці березневі дні шанувальники художнього слова: учні середніх навчальних закладів обласного центру, літератори-початківці, творча молодь, гості міста, – мають можливість ознайомитись із новими цікавими книжковими виставками в народному музеї літератури Закарпаття (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3), який діє при обласній організації Національної спілки письменників України. Їх експозиції створено спілчанами за підтримки працівників обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.

Виставка «Наші краянки в українській літературі» ознайомить із творчим доробком сучасних закарпатських письменниць. Тут представлено поетичні збірки Надії Панчук, Марії Головач, Людмили Кудрявської, Тетяни Ліхтей, Христини Керити, Мар’яни Нейметі, Тетяни Рибар, Лідії Повх, Мар’яни Шутко, Олени Пекар, Ольги Тимофієвої, Ірини Гармачій, Віри Фесенко та ін. Досить широко представлена творчість письменниць, які пишуть для дітей, – Галини Малик, Лідії Повх, Оксани Фулитки, Вікторії Жупан.

Наступна книжкова виставка – «Живе Карпатська Україна», присвячена 80-річчю створення Карпатської держави у березні 1939 року. Її основу склали історико-документальні матеріали, з яких дізнаємось як творилась Карпатська Україна, як боролись за неї кращі сини Срібної землі і патріоти з різних куточків України. Досить широко представлено на тій же виставці твори співців та оборонців Карпатської України, які в ті буремні роки були у вирі драматичних подій, – найповніше видання вибраних творів Зореслава «Блакитні ескадри», том вибраних поезій Андрія Патруса-Карпатського «Голуба далечінь», зібрання прози письменника і посла Сойму Карпатської України Юрія Станинця, проза Олександра Сливки, а також поезія Івана Ірлявського та його побратимів, яку вміщено в збірнику «Моя Карпатська Україна». 
Отже, письменники і бібліотекарі доклали всі зусилля, щоб мовою книжкових виставок розповісти широкому колу шанувальників української літератури і, зокрема, юних поколінь наших співвітчизників про красу, ніжність і водночас гартовану в боротьбі за незалежність України мужність і незламність художнього слова співців Карпатського краю.


 

2019-03-07

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-03-04

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-01-14
Шановні колеги та користувачі, до вашої уваги у розділі "Електронна бібліотека" електронна версія покажчика.

 

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".