Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Календар на 0 рік

2013-02-25

ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ КУЗАН

50-річчя від дня народження поета (нар. 1963)

На сьогодні у поезії Василя Кузана відчувається епатажна відвертість, тонка еротичність, вишукана мелодика мови, неординарні зізнання, глибинна поетизація єднання, близькості чоловіка і жінки, багатогранність внутрішнього світу закоханих. А ще: пошук гармонії і одухотворена ніжність. Він – уже визнаний майстер любовної лірики. Поетична зірка Василя Кузана спалахнула на літературному небосхилі в кінці вісімдесятих років. Він належить до покоління, яке стало дорослим за радянської влади, але на рівні підсвідомості, на рівні найпотаємніших фібрів душі відчуло подих свободи, подих волі, що з часом привело їх на революційний граніт майдану. Життя, однак, показало, що його Муза, приходячи до нього з темами кохання, гармонійно опирається на громадянську, патріотичну позицію та ліричну окриленість.

Василь Кузан опанував різні поетичні форми, тематично неординарний і цікавий. Майстерно володіючи словом, він не залишає байдужим жодного читача. Його вірші зачіпають за живе, його книги не залежуються на полицях, їх активно купують, читають, перечитують і дають почитати друзям… Це відзначали всі, хто писав про творчість поета. І Олександр Ірванець, автор першої статті про Василя Кузана у газеті “Молодь України” одразу після виходу першої книги поета, і Костянтин Родик у журналі “Книжник-ревю”, аналізуючи одразу кілька останніх книг, і письменники сусідньої Польщі після виходу книги перекладів автора польською “33 wiersze” у місті Коцк, і Дмитро Кремінь, і Петро Скунць, і Олександр Гаврош… Та і автор цієї статті теж.

Кілька років Василь Васильович працював на такій посаді, що дозволяла йому робити дуже багато для блага літератури рідного краю. Це чи не найбільший вклад державного службовця районного рівня в царину красного письменства в нашій області. Вдалося йому, коли працював на посаді начальника відділу культури і туризму Іршавської райдержадміністрації, досить таки багато. Протягом цих років у районі було відкрито меморіальний музей Юрія Мейгеша у його рідному селі Великому Раківці – один із кращих письменницьких музеїв у селі на всю Україну. Також за його активної участі відкрився і краєзнавчий музей у районному будинку дитячої творчості. А ще відкрито кімнату-музей Степана Жупанина в Іршавській школі № 1 та кімнату-музей Федора Потушняка у с. Осій: Василь певною мірою, причетний до створення цих музеїв, але найбільше до відкриття музею Ю. Мейгеша. Якщо із приміщеннями питання вирішилося досить швидко, то із експонатами було складніше. Доводилося кілька разів їздити в Мукачево до дружини письменника, домовлятися, просити, а деякі експонати і купувати за власні гроші та за гроші директора музею Марії Алмашій і її родини. Та все це уже позаду – тепер ми маємо можливість гордитися одним із кращих меморіальних музеїв письменника в Україні. Там зберігаються його особисті речі, нагороди, рукописи, друкарська машинка, меблі з квартири, значна частина бібліотеки (багато книг з автографами відомих письменників) та дві картини, які письменник намалював сам – було у нього таке хобі, про яке мало хто знав і знає тепер.

При безпосередній участі В. Кузана було відкрито меморіальні дошки Феодосія Злоцького та Федора Потушняка в с. Осій та с. Білки. Автор цих дошок – скульптор Михайло Белень.

Мабуть, вперше за всю історію Іршавського району з ініціативи та за активної участі Василя Кузана було прийнято та профінансовано Іршавською районною радою “Програму підтримки місцевого книговидання та книгорозповсюдження”. За ці кошти (частково) видалися книги Василя Керечанина, Володимира Продана, Михайла Ломаги, Василя Ковача, Катерини Попович, Василя Шкірі… Знач­ною мірою це історичні краєзнавчі розвідки та художня література авторів, які без цієї програми так ніколи б і не видали того, що написали. Такі книги потрібні для наших шкіл, для підростаючого покоління, для вчителів, адже інформацію про наших людей та історію наших сіл брати нема де.

Близько десяти років Василь Кузан веде в районі заняття з членами Малої Академії літератури і журналістики. Наші діти беруть участь у дитячому фестивалі “Рекітське сузір’я”, неодноразово ставали переможцями, публікуються у регіональних та всеукраїнських виданнях.

Дуже важливо, вважає Василь Кузан, для талановитої молоді, щоб їхні творчі потуги і зусилля вчасно помітили і підтримали. Творча молодь – найбільш емоційно вразлива частина суспільства, найбільш схильна до впливу асоціальної частини суспільства, до пошуків сенсу життя у сферах, далеких від моральності та загальноприйнятих норм співжиття. Тому він за внутрішнім покликом серця знаходить можливість виділити особистий час для занять із творчими дітьми району.

Незважаючи на те, що Василь Кузан живе в провінції – в селі Довге, він підтримує зв’язки з такими відомими постатями в українській культурі та літературі як Андрій Курков, Марія Матіос, Василь Шкляр, Іван Андрусяк, Констянтин Родик, Юрій Андрухович, Андрій Кокотюха, Сергій Голубокий, Тетяна Ліхтей, Дмитро Кремінь… Від багатьох з них він взяв інтерв’ю, які видрукував у двох книгах: “Віагра для поета” та “Книжка як жінка”. Тут ви зустрінетеся із Дмитром Стусом, Йосифом Сіркою, Богданом Бенюком, Павлом Вольвачем, Ігорем Панейком, Михайлом Рошком, Петром Мідянкою, Володимиром Фединишинцем, Дмитром Кешелею, Сергієм Федакою, Оксаною Луцишиною, Мирославом Дочинцем…

На думку Василя Кузана, кожен письменник мусить спілкуватися з колегами, щоб знати над чим працюють вони, чим живуть, що є актуальним у літературному і довколалітературному світі… Звісно, на творчість це не особливо впливає, але дає можливість жити в середовищі, яке тебе розуміє і сприймає. А це дуже важливо. Особливо, коли живеш далеко від столиці з її можливостями для самореалізації та творчої кар’єри.

Василь Кузан радий з того, що першу свою книжку видав у видавництві Національної спілки письменників України, а передмову до неї написав лауреат Шевченківської премії Олесь Лупій. Це додало молодому тоді автору снаги і впевненості у своїх силах і таланті. Письменник зізнається, що його перша книга йшла до читача довго – майже сім років. Та це стало для нього стимулом для росту, не зламало, але загартувало. Тим більше, що поширилася та перша ластівка по всіх країнах світу, де живе українська діаспора. Початкуючі письменники про таке і не мріяли. Василеві Кузану просто пощастило – книга вийшла у світ завдяки фінансовій підтримці української діаспори Австралії. Кошти зібрав відомий письменник (уже покійний) Дмитро Нитченко і поширення книги по світу було однією з умов договору із видавництвом. А автор передмови – чудова людина, з ним наш земляк підтримує стосунки дотепер.

Радіє Василь Кузан і за своїх друзів – цього річ Петро Мідянка став лауреатом Національної премії ім. Т. Шевченка. Він одним з перших привітав Петра Миколайовича з цією нагородою – одразу, як тільки інформація після голосування Комітету по присудженню премії з’явилася в Інтернеті. Така риса, як заздрість, Василеві не властива.

Василь Кузан бере активну участь в житті області, в організації життєдіяльності Національної Спілки письменників України.

Василь Кузан народився 25 лютого 1963 р. в с. Довге Іршавського району. Тут у 1980 р. закінчив середню школу, сюди ж повернувся­ в 1989 після служби в армійських лавах. Після закінчення Ужгородського державного університету працював учителем математики у місцевій школі, згодом – проректором по виховній роботі в Довжанському вищому економічному коледжі “Бакалавр” ім. Василя Якуба. Згодом обіймав посади начальника відділу організаційної та кадрової роботи апарату Іршавської райдержадміністрації, директора районного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, начальника відділу культури і туризму Іршавської райдержадміністрації.

Та яку б посаду не займав, він завжди творив поезію, якою захоплювалися і захоплюються. Його друкували в часописах “Дніпро”, “Дзвін”, “Монархія і Україна” (Торонто, Канада), “Пороги” (Прага, Чехія), “Ревю світової літератури” (Братислава, Словаччина), “Київська Русь”, “Лель”, обласній пресі. Особливу увагу приділяє поет своїй присутності у віртуальному інформаційному просторі. Він присутній на багатьох літературних сайтах, а його сторінка http://poezia.org/ua/personnels/212 є однією з найбільш відвідуваних на сайті Поезія.орг. Про це писала навіть газета “Експрес”.

Багато часу поет виділяє і для написання пісенних текстів, співпрацює з багатьма відомими композиторами та виконавцями. Пісня “Золото Карпат” на слова Василя Кузана у виконанні народного артиста України Івана Поповича стала “Шлягером року” у 2000 р., а “Мамин вальс” ставав лауреатом фестивалю “Пісня року” двічі: один раз у виконанні автора музики – дружини письменника Тетяни Кузан, а вдруге у виконанні народної артистки України, солістки Національної опери Валентини Степової. Його пісні виконують: Микола Свидюк, Петро Матій, Степан Гіга, Ярослав Музика, Сергій Калініченко, Руслан Талабіра, Роберт Голованенко, Сергій Соболь, гурт “Калєкція” та багато інших виконавців, адже більше 120-ти його пісень є у репертуарах співаків.

Василь Кузан – член Національної Спілки письменників України і член Національної Спілки журналістів України, лауреат обласної премії ім. Федора Потушняка. Автор більше десяти книг. Серед них – “Загублене мовчання”, “Демони дівочих дегустацій”, “Верлібрідо”, “33 вірші”, “Золото Карпат”, “Космос у долонях серця”, “Ваба”, “Duos світ” та інші.

Василь Васильович Кузан поєднав математику і поезію… Або навпаки поезію і математику. І в цьому, вважає він, чимала заслуга саме його вчителя математики Мар’яна Володимировича Цапіва. Саме завдяки йому він багато чого зрозумів, а, зокрема, те, що особистість вчителя це мистецтво бути людиною, перш за все. І в людині усе повинно бути гармонійно поєднано. До поезії Кузан прийшов через … математичне мистецтво. На його думку, в математиці і поезії теж можлива гармонія.

Свого часу лауреат Шевченківської премії Дмитро Кремінь сказав: “Є таланти від Бога, є силіконові, лавсанові штукарі версифікації. Василь Кузан – поет природний і сильний, проте знає світову літературу, йому органічно близька світова культура вірша”.

Тож Василю Кузану просто судилося бути поетом… Він просто не може жити, щоб не писати. Головне, вважає, знайти цікаву тему і якісно її опрацювати, постаратися висловити своє бачення по-особливому, так, як більше ніхто на світі не зможе.



Автор: ВАСИЛЬ ШКІРЯ


Бібліографія/джерела

1. Кузан, В. В. Ваба : поезії / Василь Васильович Кузан. – Ужгород : Ліра, 2012. – 96 с.

2. Кузан, В. В. Верлібрідо : поезії / Василь Васильович Кузан ; передм. П. М. Скунць. – Ужгород : Мист. Лінія, 2002. – 104 с. : іл.

3. Кузан, В. В. Віагра для поета : роздуми, розмови / Василь Васильович Кузан. – Ужгород : Мист. Лінія, 2006. – 248 с. : іл.

4. Кузан, Василь. Загублене мовчання : поезії / Василь Кузан. – К. : Спілка письм. Укр., 1996. – 34 с.

5. Кузан, В. В. Золото Карпат : поезії / Василь Васильович Кузан ; передм. Д. Д. Кремінь. – Ужгород : Мист. Лінія, 2003. – 230 с. : іл., портр.

6. Кузан, В. Іршавщина край зачарованої долини / В. Кузан, П. Пеняк, В. Ньорба. – Ужгород : Краєвиди Карпат, 2006. – 72 с. : кольор. іл.

7. Кузан, В. В. Книжка як жінка : роздуми. Розмови / Василь Васильович Кузан. – Ужгород : Мист. Лінія, 2008. – 264 с. : іл.

8. Василь Кузан: “Кожен вірш – це частина мого життя...” / В. Кузан. – Мукачево : Карпатська вежа, 2007. – 48 с. : іл. – (“Домінія слова” : портрети-інтерв’ю ; кн. № 2).

9. Кузан, В. В. Космос у долонях серця : поезії / Василь Васильович Кузан. – Ужгород : Мист. Лінія, 2009. – 128 с. : іл.

10. Кузан, В. В. Смерековий Камінь Зачарованої Долини / Василь Васильович Кузан. – Ужгород : Краєвиди Карпат, 2011. – 40 с. : кольор. іл.

***

11. “Верховино, мати моя” : пісенна творчість Михайла Васильовича Машкіна, документальні свідчення про митця та з історії фестивалю ім. Михайла Машкіна / передм., упоряд. В. В. Кузан. – Ужгород : Ужгород. міська друк., 2007. – 80 с.

12. Зачарований край : Іршавщина : наук.-попул. нариси і статті / упоряд. В. В. Шкіря ; В. В. Кузан. – Ужгород : ІВА, 2009. – 260 с. : фото.

***

13. Кузан, В. Інколи від молодого початкуючого поета можна навчитися більше, ніж від досвіченого “олауреаченого” визнаного метра : [творча зустріч із письм. в чит. залі Мукачів. міськ. центр. б-ки ім. О. Духновича ; розмову / вела М. Лиховид] / Василь Кузан // Панорама. – 2012. – 4 лют. – С. 10. : фото. В. Кузан.

14. Кузан, В. Окриленість римованого слова Василя Кузана : [розмова з письм. / вів В. Шкіря] / Василь Кузан // Фест. – 2012. – 24 лют. – 1 берез. – С. 14.

15. Кузан, В. Родинне вогнище : так назвав свій авторський концерт соліст Закарпатської обласної філармонії, народний артист України Петро Матій / Василь Кузан // Старий Замок. Паланок. – 2006. – 2-8 листоп. – С. 24.

***

16. Маровді, В. М. Магія поетичної творчості Василя Кузана / Василь Михайлович Маровді. – Ужгород, 2005. – 72 с.

***

17. Родик, К. Атиповий український Дзен : про кн. Василя Кузана “Віагра для поета: Роздуми. Розмови” (284 с.(о); “Верлібрідо” (104 с. (о) та “Золото Карпат” (Ужгород: Мистецька лінія, 230 с. (о) / Костянтин Родик // Книжник review. – 2007. – № 2. – С. 8-9.

18. Туранова, О. У павутині нервів: Василь Кузан презентував “Дуосвіт” в Ужгороді / О. Туранова, А. Ганненко // Ужгород. – 2012. – 11 серп. – С. 2.

19. Шкіря, В. Незвідані царини друкованого слова : [розмова з письм. / вів Василь Кузан] / В. Шкіря // Фест. – 2012. – 6-12 квіт. – С. 14.

20. Шутко, Маріанна. “Смерековий Камінь Зачарованої Долини” від Василя Кузана : [нова кн. авт. (вид-во “Краєвиди Карпат”)] / М. Шутко // Новини Закарпаття. – 2011. – 15 берез. – С. 8.








Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-04-12

З 1 березня по 30 квітня в Україні пройде перший кіноклубний фестиваль «Нове українське кіно», який запрошує глядачів на безкоштовні покази найкращих українських стрічок сезону. Провести фестиваль у своєму місті можуть всі охочі – до співпраці запрошено кураторів кіноклубів та активістів, які можуть запропонувати простір для показів. Для цього потрібно залишити заявку на сайті проекту «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа». Права на фільми надаються для некомерційних показів.
До програми фестивалю “Нове українське кіно” увійшли: "Донбас", "Гірська жінка: на війні", "Герой мого часу", "Іній", "Брама", "Коли падають дерева", "Стрімголов".
https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/

16 квітня запрошуємо вас на завершальний показ кіноклубного фестивалю стрічки "Стрімголов". Світова прем'єра мелодрами "Стрімголов" Марини Степанської відбулася в рамках конкурсної програми 52-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах. Стрічка досліджує стосунки молодої пари: в центрі сюжету опиняється "світовідчуття негероїв у героїчні часи" – у сучасному Києві після подій Майдану. У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію „Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії „Найкращий фільм іноземною мовою”. 

Початок о 17 год.

Вхід вільний

 

2019-04-12

У 18 квітня о 16:00 в читальній залі бібліотеки відбудеться презентація книги „Іван Мацинський – український поет, перекладач та словацько-українські літературні зв’язки” за участі  працівників Державної наукової бібліотеки в Пряшеві (видавці та редактори книги) та представників Спілки українських письменників Словаччини.

Іван Миколайович Мацинський (9 квітня 1922, Меджилабірці – 14 березня 1987, Пряшів) – український поет, перекладач та видавець у Словаччині, вчений-культуролог, журналіст. Історик словацької літератури. Громадський лідер українських поселень на Прящівщині. Народився у містечку Меджилабірці на Східній Словаччині в родині залізничника. Навчався в Руській учительській семінарії у Пряшеві, Вищій школі суспільних наук у Празі та на філософському факультеті Університету ім. П.Шафарика у Пряшеві, який не закінчив – з останнього курсу з політичних мотивів був виключений. Спочатку писав російською мовою, але під впливом української літератури перейшов на літературну українську мову. Працював директором Українського національного театру, завідував Відділом української літератури Словацького педагогічного видавництва у Пряшеві. Був одним з організаторів україномовного журналу «Дукля» та Української секції Спілки письменників Словаччини, яку довший час очолював. Активно працював в громадсько-культурному житті українців Пряшівщини. Автор шести поетичних збірок, прозових творів і наукових досліджень з карпатоукраїнської літератури, перекладів із словацької та чеської мов, Зокрема: автор збірок віршів «Білі хмари» (рос. м., 1949) «Наша мова» (укр. і рос., 1956), «Зимова ніч» (укр., 1961), «Карпатські акорди» (укр., 1962), «Вінки сонетів» (укр., 1986).

 

2019-04-04

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за березень 2019 р."

2019-04-02

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-03-27

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка, присвячена Міжнародному дню театра "Театр: вчора, сьогодні, завжди".

2019-03-12

Ніжність і мужність художнього слова співців Карпатського краю. У ці березневі дні шанувальники художнього слова: учні середніх навчальних закладів обласного центру, літератори-початківці, творча молодь, гості міста, – мають можливість ознайомитись із новими цікавими книжковими виставками в народному музеї літератури Закарпаття (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3), який діє при обласній організації Національної спілки письменників України. Їх експозиції створено спілчанами за підтримки працівників обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.

Виставка «Наші краянки в українській літературі» ознайомить із творчим доробком сучасних закарпатських письменниць. Тут представлено поетичні збірки Надії Панчук, Марії Головач, Людмили Кудрявської, Тетяни Ліхтей, Христини Керити, Мар’яни Нейметі, Тетяни Рибар, Лідії Повх, Мар’яни Шутко, Олени Пекар, Ольги Тимофієвої, Ірини Гармачій, Віри Фесенко та ін. Досить широко представлена творчість письменниць, які пишуть для дітей, – Галини Малик, Лідії Повх, Оксани Фулитки, Вікторії Жупан.

Наступна книжкова виставка – «Живе Карпатська Україна», присвячена 80-річчю створення Карпатської держави у березні 1939 року. Її основу склали історико-документальні матеріали, з яких дізнаємось як творилась Карпатська Україна, як боролись за неї кращі сини Срібної землі і патріоти з різних куточків України. Досить широко представлено на тій же виставці твори співців та оборонців Карпатської України, які в ті буремні роки були у вирі драматичних подій, – найповніше видання вибраних творів Зореслава «Блакитні ескадри», том вибраних поезій Андрія Патруса-Карпатського «Голуба далечінь», зібрання прози письменника і посла Сойму Карпатської України Юрія Станинця, проза Олександра Сливки, а також поезія Івана Ірлявського та його побратимів, яку вміщено в збірнику «Моя Карпатська Україна». 
Отже, письменники і бібліотекарі доклали всі зусилля, щоб мовою книжкових виставок розповісти широкому колу шанувальників української літератури і, зокрема, юних поколінь наших співвітчизників про красу, ніжність і водночас гартовану в боротьбі за незалежність України мужність і незламність художнього слова співців Карпатського краю.


 

2019-03-07

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-03-04

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-01-14
Шановні колеги та користувачі, до вашої уваги у розділі "Електронна бібліотека" електронна версія покажчика.

 

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".