>     > 

Календарі краєзнавчих знаменних дат

2013-01-01

АРПАД ЙОСИПОВИЧ ІМРЕ

75-річчя від дня народження доктора фізико-математичних наук, старшого наукового співробітника, лауреата Державної премії України

 

Народився Арпад Імре 1 січня 1938 р. у м. Берегово Закарпатської області у сім’ї селян-угорців. Дитинство та шкільні роки провів у рідному місті. У 1957 р. поступив на фізико-математичний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив у 1962 р. Ще в студентські роки зацікавився науково-дослідницькою роботою, особливо після перебування у всесвітньо відомому науковому закладі – Фізико-технічному інституті ім. А. Ф. Йоффе (м. Ле­нінград), в якому виконував курсову роботу та перебував на переддипломній практиці.

Після закінчення університету був направлений вчителем фізики у с. Заставне Берегівського району. А з травня 1963 р. почав працювати молодшим науковим співробітником на кафедрі оптики Ужгородського державного університету. У 1964-1967 рр. навчався в аспірантурі під керівництвом професора, завідувача кафедри оптики І. П. Запісочного. Після закінчення аспірантури працював на кафедрі оптики старшим інженером, а потім – старшим науковим співробітником.

Наукова діяльність А. Й. Імре пов’язана переважно з фізикою електрон-іонних зіткнень та автоіонізаційних явищ. У 1966 р. в лабораторії кафедри оптики при його безпосередній участі була створена мас-спектрометрична установка для дослідження процесів при зіткненнях електронів з іонами газоподібних елементів, яка отримала назву “Карпати”. Слід зауважити, що ідея експериментів з дослідження процесів при зіткненнях повільних електронів з іона­ми виникла ще у 1962 р. у бесідах професора І. П. Запісочного з відомими радянськими вченими, зокрема з Інституту атомної енергії ім. І. В. Курчатова, під час II Всесоюзної конференції з фізики електронних і атомних зіткнень, яка була організована та проведена в Ужгороді. Такі дослідження були на той час дуже актуальними як для фізики плазми, керованого термоядерного синтезу, так і для астрофізики, космосу. Для проведення подібних експериментів потрібно було створити сучасну складну експериментальну базу, яка давала б можливість працювати в умовах надвисокого вакууму, отримувати стабільні у часі пучки різних іонів, виділяти слабкі сигнали від досліджуваних процесів на тлі фонових сигналів, що набагато переважають їх, та реєструвати ці сигнали. Такою і стала новостворена установка “Карпати” – дітище спільних зусиль ужгородських фізиків – співробітників кафедри оптики А. Й. Імре, С. С. Попа, А. Й. Дащенко, В. С. Вукстича, які проводили підготовчу роботу для монтажу та власне монтаж цієї установки, та співробітників­ Інституту атомної енергії АН СРСР, в якому за сприяння академіка Л. А. Арцимовича були виготовлені окремі вузли цієї установки (джерело іонів, 180о магнітний сепаратор іонів, блоки живлення).

У 1967 р. установка “Карпати” була введена в дію. На першому етапі об’єктами досліджень були вибрані іони аргону і криптону, на спектральних лініях яких генерували іонні лазери. Тому отримані наукові результати сприяли виясненню механізму генерації цих лазерів та оптимізації їх параметрів, а за результатами цих досліджень А. Й. Імре було підготовлено кандидатську дисертацію “Розробка методики та дослідження збудження іонів аргону і криптону при електрон-іонних зіткненнях” (науковий керівник – професор І. П. Запісочний), захист якої відбувся у 1973 р. на фізичному факультеті Ленінградського державного університету.

Інтенсивні наукові дослідження в галузі керованого термоядерного синтезу стимулювали дослідження процесів зіткнень електронів з іонами гелію. Оскільки найбільш інтенсивні спектральні лінії цього іона знаходились у вакуумній ультрафіолетовій області спектра, то експеримент потребував подальшої модернізації установки. Однак наполеглива праця виправдала себе, і А. Й. Імре разом з колегами вдалося вперше у світі дослідити функцію елект­ронного збудження резонансного випромінювання іона гелію на довжині хвилі 30.4 нм при електрон-іонних, електрон-атомних і іон-атомних зіткненнях. Отримані результати дозволили однозначно стверджувати, що для гелієвої плазми головним джерелом втрат енергії є збудження резонансного випромінювання іона гелію при електрон-іонних зіткненнях.

Логічним розвитком експериментів з фізики електрон-іонних зіткнень було проведення систематичних досліджень при зіткненнях повільних електронів з іонами інших елементів Періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва, більшість із яких є металами. З цією метою була створена нова експериментальна установка, головною відмінністю якої від установки “Карпати” була заміна громіздкого газорозрядного джерела іонів газоподібних елементів малогабаритним, компактним джерелом іонів металів. Цю установку назвали “Іон”. Першими об’єктами досліджень на цій установці були непружні іони лужноземельних та лужних металів. До речі, саме досліджуючи процеси зіткнення повільних електронів­ з іонами лужних металів, у 1978 р. А. Й. Імре разом з колегами А. І. Запісочним та І. С. Алексахіним вперше експериментально виявили та дослідили діелектронну рекомбінацію іона калію.

З 1982 до 1992 рр. А. Й. Імре працював на посаді старшого наукового співробітника Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР. Виявлені особливості і закономірності досліджуваних процесів для різних груп іонів були узагальнені Арпадом Йосиповичем у першій докторській дисертації з цього напрямку на тему “Непружні процеси при повільних електрон-іонних зіткненнях”, яку він захистив у 1990 р. в Фізико-технічному інституті ім. А. Ф. Йоффе АН СРСР (м. Ленінград). Таким чином ідеї і мрії його вчителя, наставника, наукового керівника професора І. П. Запісочного про новий напрямок досліджень – фізика електрон-іонних зіткнень, у важливості якого для розвитку світової науки не було сумнівів, стали реальністю і наразі гідно репрезентують школу ужгородських фізиків на світовому рівні.

Визнанням здобутків ужгородських фізиків в галузі атомної та ядерної фізики стало створення у 1992 р. першої академічної установи в Закарпатті – Інституту електронної фізики НАН України. А. Й. Імре працював в Інституті електронної фізики НАН України з 1992 р., спочатку на посаді завідувача відділу електронних процесів, а після виходу на наукову пенсію з березня 2007 р. до червня 2010 р. – на посаді старшого наукового співробітника вказаного відділу.

Працюючи на посаді завідувача відділом, Арпад Йосипович поєднував вміння фізика-експериментатора з організаторськими навичками керівника при виконанні науково-дослідницьких робіт, визначенні перспектив їх розвитку, вибору методів та засобів реалізації досліджень, шляхів вирішення поставлених перед відділом наукових завдань, забезпеченні підвищення ефективності роботи відділу, творчої активності співробітників. Іншими словами, він “ніс тягар” відповідальності не тільки за себе, а й за колективну роботу науковців та інженерно-технічних працівників відділу. Завдяки колективним зусиллям відділ досяг неабияких успіхів у виявленні нових фізичних явищ, дослідженні механізмів процесів при зіткненнях електронів зі складними атомами та іонами. Роботи науковців відділу добре відомі широкому науковому загалу, що сприяло тісній співпраці з колегами із відомих наукових центрів Росії, США, Англії, Італії, Угорщини. Під керівництвом А. Й. Імре співробітники відділу неодноразово виконували наукові дослідження за програмами конкурсних грантів Міжнародного наукового фонду Дж. Сороса, Міжнародного фонду європейської співдружності INTAS, Фонду фундаментальних досліджень України, національних наукових грантів та грантів молодих вчених.

У пізніших роботах А. Й. Імре разом з колегами отримано важливі фундаментальні результати з дослідження процесів збудження, іонізації, діелектронної рекомбінації складних багатоелект­ронних іонів цинку, кадмію, талію та індію, які мають широкий спектр прикладного застосування – в астрофізиці, фізиці плазми, квантовій електроніці тощо. У процесі досліджень цих процесів було встановлено домінуючу роль резонансних явищ, пов’язаних з утворенням та розпадом (електронним та/чи радіаційним) автоіонізаційних станів, що призводить до суттєвої зміни ефективних перерізів процесів за рахунок вкладу резонансних процесів.

За видатні заслуги у розвитку української науки А. Й. Імре у складі групи науковців Інституту електронної фізики НАН України та Ужгородського національного університету відзначено високим званням Лауреата Державної премії України в галузі науки i техніки за 1995 рік. Вчений також нагороджений медаллю до 80-річчя Національної академії наук та Почесною грамотою Закарпатської облдержадміністрації.

Своїм багатим науковим досвідом Арпад Йосипович щедро ділився з колегами та учнями, беручи активну участь у підготовці молодих фахівців, керуючи курсовими і дипломними роботами студентів фізичного факультету Ужгородського національного університету та науковими роботами аспірантів. Він брав участь у підготовці 8 кандидатів наук, був безпосереднім науковим керівником 3 аспірантів, які успішно захистили кандидатські дисертації і плідно працюють на ниві науки в Україні та за кордоном, у т. ч. в Угорщині та Німеччині. До речі, за результатами досліджень в напрямку електрон-іонних зіткнень захищено 9 кандидатських і одна докторська дисертації.

А. Й. Імре є співавтором понад 150 наукових праць, у тому числі один Патент України на винахід.

 

Автор: ГАННА ГОМОНАЙ

---

Бібліографія/джерела

1. Імре, А. Й. Пристрій для отримання пучка позитивних іонів металів з низькою пружністю насичених парів : патент України на винахід № 85999 від 25.03.2009 р. / А. Й. Імре, Г. М. Гомонай, Є. В. Овчаренко, Ю. І. Гутич.

2. Алексахин, И. С. Обнаружение диэлектронной рекомбинации иона калия / И. С. Алексахин, А. И. Запесочный, А. Й. Имре // Письма в ЖЭТФ. – 1978. – Т. 28. – Вып. 9. – С. 576-579.

3. Гомонай, А. Н. Обнаружение радиационных переходов между 4d9(2D5/2,3/2)5s2nl и 4d105p(2Po1/2,3/2)nl автоионизацион­ными состояниями атома кадмия при электрон-ионных столкновениях / А. Н. Гомонай, А. И. Имре // Письма в ЖТФ. – 2005. – Т. 31. – Вып. 9. – С. 69-75.

4. Гомонай, А. Н. Проявление эффекта Костера-Кронига в припороговом электронном возбуждении иона кадмия / А. Н. Гомонай, А. И. Имре, В. С. Вукстич // Оптика и спектроскопия. – 2005. – Т. 99. – № 6. – С. 885-893.

5. Запесочный, И. П. Неупругие столкновения электронов с ионами благородных газов / И. П. Запесочный, А. Й. Имре, Я. Н. Семенюк // ЖЭТФ. – 1991. – Т. 99. – Вып. 3. – С. 721-734.

6. Імре, А. Арпад Імре: “Наш інститут гідно представляє школу ужгородських фізиків на світовому рівні” : [інтерв’ю зі старш. наук. співроб. від. електрон. процесів Ужгород. ін-ту електрон. фізики НАНУ / вів О. Мегела] / Ірпад Арпад // Ужгород. – 2008. – 12 січ. – С. 13.

7. Имре, А. И. Возбуждение резонансных линий иона Zn+ электронным ударом / А. Й. Имре [и др.] // Оптика и спектроскопия. – 2000. – Т. 89. – № 2. – С. 200-206.

8. Имре, А. Й. Возбуждение резонансных уровней Mg+, Ca+, Sr+ и Ba+ при электронно-ионных столкновениях / А. Й. Имре [и др.] // ЖЭТФ. – 1975. – Т. 69. – № 6. – С. 1948-1955.

9. Имре, А. Й. Диэлектронная рекомбинация иона гелия / А. Й. Имре [и др.] // Письма в ЖЭТФ. – 1984. – Т. 39. – Вып. 3. – С. 120-121.

10. Имре, А. Й. Экспериментальное исследование возбуждения ArII и KrII при электрон-ионных столкновениях / А. Й. Имре [и др.] // ЖЭТФ. – 1972. – Т. 63. – Вып. 6 (12). – С. 2000-2008.

11. Имре, А. Й. Исследование резонансной структуры сечения возбуждения 3р 2Р-уровня иона магния элекронным ударом / А. Й. Имре [и др.] // Письма в ЖЭТФ. – 1984. – Т. 39. – Вып. 2. – С. 45-47.

12. Имре, А. И. Обнаружение триэлектронной рекомбинации иона In+ / А. И. Имре // Письма в ЖЭТФ. – 2011. – Т. 94. – Вып. 6. – С. 456-459.

13. Имре, А. Й. Резонансные явления при неупругих взаимодействиях медленных электронов с ионами щелочных металлов / А. Й. Имре [и р.] // ЖЭТФ. – 1986. – Т. 90. – Вып. 6. – С. 1972-1981.

14. Имре, А. Й. Резонансы при возбуждении интеркомбинационного 61S0 – 63P1 перехода иона таллия в электрон-ионных столкновениях / А. Й. Имре [и др.] // Письма в ЖЭТФ. – 1986. – Т. 43. – Вып. 10. – С. 463-465.

15. Имре, А. Й. Структура в сечениях возбуждения ионов щелочноземельных элементов моноэнергетическими электронами А. Й. Имре [и др.] // ЖЭТФ. – 1991. – Т. 100. – Вып. 1 (7). – С. 113-124.

16. Imre, A. I. Emission cross-sections of the In2+ ion VUV laser transitions at electron-In+-ion collisions / A. I. Imre [and others] // J. Phys. B: Atom. Mol. Opt. Phys. – 2010. – V. 43. – P. 175206 (8pp).

17. Imre, A. Peculiarities of the electron-impact excitation of single-charged indium ion / A. Imre [and others] // Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section B: Beam Interactions with Materials and Atoms. – 2005. – V. 233. – Issues 1-4. – P. 250-254.

18. Imre, A. Peculiarities of the photon emisions from the 5p2 3Pj states of electron-impact-exited indium ion / A. Imre [and others] // Radiation Physics and Chemistry. – 2007. – V. 76. – P. 561-564.

19. Imre, A. Progress in electron-ion collisions studies / Arpad Imre, Anna Gomonai // Radiation Physics and Chemistry. – 2007. – V. 76. – P. 533-536.

20. Шманько, І. Імре Арпад Йосипович : д-р фізико-мат. наук, старш. наук. співроб., лауреат Держ. премії України в галузі науки і техніки (1995) / Ілля Іванович Шманько // Шманько, І. І. Фізики Закарпаття / Ілля Іванович Шманько. – Ужгород : Мист. Лінія, 2000. – С. 34-35. : портр.