>     > 

Календарі краєзнавчих знаменних дат

2013-01-17

МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ДЕЛЕГАН

60-річчя від дня народження історика, краєзнавця, педагога, архівознавця (нар. 1953)

На початку 2013 р. в оселю Михайла Васильовича Делегана завітає 60-й день народження. Дата, безперечно, важлива. Вона спонукає до підведення підсумків прожитого і пережитого. Скажемо одразу, прожиті ювіляром роки були продуктивними. Він має вагомі здобутки у галузі історичної науки, педагогіки, краєзнавства, адміністративній та громадській роботі. Впевнені, що про цю непересічну особистість варто сказати більше і детальніше.

Почнемо з того, що Михайло Делеган народився 17 січня 1953 р. в мальовничому селі Загаття, що на Іршавщині, в родині Марії Іванівни та Василя Федоровича. Вони дали життя 10 дітям. І на усіх вистачало батьківської любові і ласки. Михайло змалку ріс слухняним, працьовитим, допитливим. Встигав добре вчитися і допомагати батькам. Після одержання атестата зрілості почав працювати в Загатському лісництві. Далі були роки навчання на історичному факультеті Ужгородського державного (тепер національний) університету, який закінчив у 1975 р. (У 1988 р. він здобув другу вищу освіту – закінчив економічний факультет УжНУ). Згодом перебував на комсомольській роботі. У 1984–1987 рр. – завідувач відділу Виноградівського райкому Компартії України. Наступну сторінку життєпису було написано у 1987–1995 рр., коли працював вчителем історії Виноградівської СШ № 1. Понад п’ятнадцять років (1995–2011) перебував біля штурвалу Державного архіву Закарпатської області. З листопада 2011 року – він головний консультант Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Ось такі головні віхи життєвого шляху ювіляра. Підкреслимо, що усі вони позначені конкретними результатами, добрими справами. Про окремі з них піде мова нижче.

Візьмемо, для прикладу, педагогічну роботу Михайла Васильовича. Вісім років він сіяв розумне, добре, вічне вихованцям середньої школи № 1 м. Виноградова. Завжди дуже старанно готувався до кожного заняття, широко використовуючи додаткову літературу та збірки документів. Намагався уникати шаблону у навчанні, активізувати пізнавальну активність учнів, їх бажання розширювати свій кругозір, відкривати таємниці минулого. Доводив, що кожний урок може бути цікавим, повчальним, розвиваючим. Умів підібрати ключик до кожного учня. Між наставником і вихованцями склалися довірливі стосунки. До речі, у випадку потреби Михайло Васильович додатково добровільно і безоплатно займався з учнями. Тепер, як знаємо, репетиторство стало вельми прибутковою справою (хоча й нелегкою).

У контексті до сказаного додамо, що колега успішно працював за сумісництвом і у системі вищої школи. Так, у 1998–2004 рр. він був викладачем, згодом доцентом кафедри міжнародних відносин та міжнародного права Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права (тепер Закарпатський держуніверситет), а у 2003–2005 рр. – доцентом кафедри міжнародних організацій і зовнішньої політики Ужгородського університету. Він зарекомендував себе як висококваліфікований, ерудований, методично підкований викладач. Сотні випускників ЗакДУ і УжНУ добре пам’ятають свого наставника та згадують його тільки добрими словами. Додамо, що Михайло Васильович є співавтором вузівського підручника з архівознавства.

Одним з покликань ювіляра є наукові пошуки. Цьому неабияк посприяла й робота у найбільшій документозбірні області. Голов­на наукова проблема колеги – це стан міжконфесійних відносин на Закарпатті у перше десятиліття перебування його у складі першої Чехословацької республіки. Зазначимо, що він глибоко і всебічно опрацював потрібні документи, що зберігаються у фондах Державного архіву Закарпатської області (Україна), Державному центральному архіві Чеської Республіки, архіві Народного музею у Празі та ін. А ще він скрупульозно вивчив опубліковані документи, статистичні матеріали та праці попередників. Усе це дозволило досліднику зробити переконливий висновок про те, що входження Закарпаття до Чехословаччини мало позитивні наслідки для його соціально-економічного, а ще більше громадсько-політичного і культурного розвитку. Він довів, що демократичний устрій ЧСР створив формально рівні можливості для діяльності усіх конфесій та віровчень. У той же час історик вказав і на конфлікти між православними та греко-католиками (догматичні суперечки, насильне захоплення храмів, майна...). Кінець цьому було покладено у 1929 р., коли було узаконено діяльність православної Мукачівської єпархії в рамках існуючих законів під сербською юрисдикцією. До позитиву дослідник справедливо зараховує й відсутність в краї антисемітизму.

Додамо, що результати своїх дослідницьких пошуків Михайло Васильович апробував, беручи участь у роботі різних наукових форумів, публікував їх у фахових виданнях (у тому числі й зарубіжних). А 17 червня 1999 року на засіданні Спеціалізованої вченої ради Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України успішно захистив кандидатську дисертацію “Закарпаття в складі Чехословаччини: міжконфесійні відносини у 1919–1929 рр.”. Вона одержала схвальні відгуки наукової громадськості.

Крім вищезгаданої, М. В. Делеган досліджує й інші теми. Так, він є співавтором історико-краєзнавчого нарису “Історія Мукачівського замку” (Ужгород, 2010). Вивчає й громадську діяльність закарпатських студентів у вишах Чехословацької республіки, розвиток політичної свідомості населення Закарпаття у міжвоєнний період, передумови возз’єднання Закарпаття з Україною, розвиток архівної справи в краї та інші. Підкреслимо, що усі наукові студії колеги вирізняються вагомою джерельною базою, добре продуманою структурою, логічністю викладу матеріалу, аргументованістю висновків. Тому, без сумніву, вони пройдуть випробування часом.

Важливий етап життєвого шляху ювіляра склала робота на посаді директора Державного архіву Закарпатської області. Як уже було сказано, він більше 15 років очолював цю дуже важливу установу. За цей період директор доклав багато зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази архівної системи області, забезпечення збереження та поліпшення умов збереження документів, що знаходяться в фондах ДАЗО. Він немало зробив для піднесення на вищий рівень міжнародного співробітництва у галузі архівної справи, передусім із сусідніми країнами – Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Румунією, Чехією. З ініціативи М. В. Делегана у 2000 р. Закарпатська облдержадміністрація прийняла розпорядження “Про зберігання документів колективних сільгосппідприємств, ліквідованих установ, організацій та суб’єктів підприємницької діяльності”. Це було зроблено своєчасно. А ще за вказаний період в ДАЗО активізовано прийом на збереження особистих фондів відомих діячів Закарпаття.

Ювіляр досить плідно працює і у галузі біографістики. Так, він був співавтором біобібліографiчного довідника “Українські архівісти” (побачив світ у трьох випусках). Тут вміщено статті (гасла) про Золтана Галоні, Яноша Горвата, Василя Місюру, Імре Поланi, Миколу Радвані, Золтана Тара та інших.

Історик зробив помітний внесок і у археографію. Він був причетний до публікації важливих документів з історії краю. Це наступні видання: “Вони боронили Карпатську Україну” (Ужгород, 2002), “Мукачівська греко-католицька єпархія” (Сату-Маре–Ужгород, 2007), “Відлуння жахливої трагедії” (про Голодомор 1932–1933 рр.) (Ужгород, 2008) та інші. А ще він спричинився до публікації листів відомого російського історика О. Л. Петрова (1859–1932). Тобто, можемо впевнено стверджувати, що Михайло Васильович доклав руку до того, щоб документальні матеріали стали більш доступними для дослідників.

Як уже згадувалось, у листопаді 2011 р. М. В. Делегана було призначено на посаду головного консультанта Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Ця робота також є дуже важливою, потрібною і відповідальною. Майже щоденно йому доводиться приймати громадян, вислуховувати десятки життєвих історій, які завжди завершуються проханням про допомогу. Тут треба добре знати реальну дійсність, мати силу волі, а нерідко й мужність. Ювіляр має усі потрібні якості. Звідси й позитивні результати.

М. В. Делеган має широке коло громадських обов’язків. Він член Археографічної комісії Інституту української археографії та джерелознавства їм. М. С. Грушевського НАН України, представник Всеукраїнського товариства “Історичні джерела” у Закарпатській області, керівник обласної організації Спілки архівістів України, багаторічний член правління Спілки архівістів України. І цей перелік можна значно продовжити. Ми ж підкреслимо, що до громадських доручень Михайло Васильович завжди підходив і підходить дуже сумлінно і відповідально. Тому досягає конкретних цілей.

Як бачимо, до свого ювілею М. В. Делеган підійшов з вагомими здобутками. Гадаємо, що у цьому чимала заслуга і його дружини, Віри Іванівни, викладача Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. Вона, дійсно, міцно тримала три (а може й усі чотири) кути домашнього вогнища, забезпечуючи чоловікові комфортні умови для адміністративної, наукової, педагогічної та громадської роботи. Подружжя Делеганів виростило і виховало чудових дітей – Михайла і Надію. Син закінчив Національний технічний університет “Київський політехнічний інститут”. Зараз трудиться приватним підприємцем у столиці. Донька здобула диплом економічного факультету Ужгородського національного університету. На даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Поповнили родину Делеганів онуки – Іванко і Олесь. Вони найбільша радість для молодих дідуся і бабусі. Отже, рід Делеганів впевнено дивиться у майбутнє.

Додамо, що успіхи ювіляра були помічені і частково відзначені. Так, його нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2002). Крім того, Кабінет Міністрів України 24 жовтня 2001 р. оголосив М. В. Делегану подяку “за особистий внесок у розвиток краєзнавчого руху в Україні”. Але найбільшою нагородою є слова вдячності за добрі справи, на які такий щедрий колега.

Автор: МИКОЛА ОЛАШИН

---

Бібліографія/джерела

1. Делеган, М. В. История Мукачевского замка (в документах) : науч.-попул. ист.-краевед. очерк / М. В. Делеган ; пер. текстов с лат., чеш., слов., пол., болг., укр. и венг. языков А. И. Филиппов ; Й. Бартош ; Гос. архив Закарпат. обл., ГО “Калган-А”, Мукачев. город. о-во рус. культуры “Русский дом” им. А. С. Пушкина. – Ужгород : Ліра, 2010. – 128 с. : ил.

***

2. Відлуння жахливої трагедії : (до 75-х роковин Голодомору 1932–1933 рр. в Україні : зб. статей, опублікованих у газетах 30-х рр. ХХ ст. в Підкарпатській Русі) / упоряд.: М. В. Делеган ; С. А. Вискварко. – Ужгород : Патент, 2008. – 160 с. : іл.

3. Карпатська Україна (1938-1939) : зб. арх. докум. і матер. / упоряд.: М. В. Делеган ; С. А. Вискварко. – Ужгород : Карпати, 2009. – 288 с. : іл.

4. Перелік фондів державного архіву Закарпатскої області України / М. Делеган, В. Чубота, І.-Л. Горват. – Сату Маре – Ужгород : Вид-во Сатумарського повітового музею, 2004. – 185 с.

***

5. Делеган, М. В. Архівна справа на Закарпатті у 1945–1991 роках / М. В. Делеган // Нариси історії Закарпаття. – Т. III : (1946–1991). – Ужгород : Госпрозрахунк. РВВ упр. у справах преси та інформації, 2003. – С. 512-536.

6. Делеган, М. Початок демократизації суспільства та її роль у розвитку політичної свідомості населення Закарпаття (1919–1929 рр.) / М. Делеган // Дослідження історії соціально-економічного розвитку країн Центральної та Південно-Східної Європи: сучасний стан, проблеми, перспективи : доп. та повідомл. наук. конф., присвяч. 70-річчю д-ра іст. наук, проф., засл. працівника освіти України Гранчака Івана Михайловича, 7 жовт. 1997 р. / Упр. освіти Закарпат. облдержадмін., Ужгород, держ. ун-т, Ужгород, держ. ін-т інформатики, економіки і права, Закарпат. регіон, центр соціально-екон. і гуманіт. дослідж. НАН України. – Ужгород : Патент, 1998. – С. 416-429.

7. Делеган, М. В. Уникальные документы в фондах государственного архива Закарпатской области / М. В. Делеган, С. А. Выскарко // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Історія. – 2010. – Вип. 24. – С. 268-271.

***

8. Делеган, М. В. Архівісти України, Угорщини, Словаччини та Румунії освоюють нові горизонти співробітництва / М. В. Делеган // Новини Закарпаття. – 2010. – 5 жовт. – С. 4.

9. Делеган, М. Державний архів Закарпатської області – скарбниця документальних пам’яток / Михайло Делеган // Діловий вісник. – 2008. – № 1-2. – С. 11-13. : фото. кольор.

10. Делеган, М. В. Державний архів Закарпатської області: вектори регіонального міжнародного співробітництва в 2009 році / М. В. Делеган // Архіви України. – 2010. – № 1. – С. 86-90.

11. Делеган, М. Документи Державного архіву Закарпатської області про переслідування сектантів-єговістів у 1947-1953 рр. / Михайло Делеган // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 1999. – № 1/2. – С. 419-427.

12. Делеган, М. Микола Радвані – організатор і дослідник архівної справи Підкарпатської Русі : (до 145-річчя з дня народж.) / Михайло Делеган // Діловий вісник. – 2010. – № 4-8. – С. 20-23. : фото.

13. Делеган, М. Михайло Делеган: “Документи – це мудреці, які треба вміти розговорити” : [інтерв’ю з канд. іст. наук, дир. Держ. архіву Закарпат. обл. / вів С. Федака] / Михайло Делеган // Фест. – 2008. – 17-23 січ. – С. 13.

14. Делеган, М. Невичерпне джерело духовного натхнення : до 200-річчя від дня народж. О. Духновича / М. Делеган // Новини Закарпаття. – 2003. – 15 лют. – С. 12.

15. Делеган, М. Уже знайдено документи про навчання президента Карпатської України Августина Волошина в Будапешті... / М. Делеган // Новини Закарпаття. – 2005. – 9 черв. – С. 6, 8.

16. Делеган, М. Українська Повстанська Армія в повоєнний період у Карпатському регіоні: бандерівці – факти, домисли та легенди / Михайло Делеган // Віче. – 2008. – № 17 (верес.). – С. 2-3.

***

17. Бездрабко, В. Делеган Михайло Васильович / В. Бездрабко // Українські архівісти : біобібліограф. довід. : у 3 вип. – Вип. 3 : (1970 – 1990-ті роки) / Держ. ком. архівів України, Укр. НДІ архів. справи та документознавства. – К., 2003. – С. 63-65. : фото.

18. Бездрабко, В. Делеган Михайло Васильович / В. Бездрабко, О. Довганич // Українські архівісти (XIX – XX ст.) : біобібліограф. довід. / Держ. ком. архівів України, Укр. НДІ архів. справи та документознавства ; упоряд.: І. Б. Матяш [та ін.]. – К., 2007. – С. 186-188.

19. Олашин, М. Делеган Михайло Васильович / М. Олашин // Українські історики : біобібліограф. довід. – Вип. З / НАМ України, Ін-т історії України. – К., 2010. – С. 79-80.

20. Поп, И. Делеган Михаил : [историк-архивист, педагог, краевед] / И. Поп // Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси / Иван Поп ; Карпато-русс. Этнолог. Исследовател. Центр США. – Ужгород, 2006. – С. 169.