Розмови з видатними закарпатцями, які записував протягом десяти років Олександр Гаврош, публікувалися в закарпатській, львівській, київській пресі. Але, зібрані в'єдино, вони дають цілісну картину ХХ століття на невеликому клаптику землі під Карпатами.

Юрій Бадзьо: "Бувають ситуації, коли прагматичніша поведінка у виграші моральному"

Павло Бедзір: "Я повен внутрішньої радості"

Андрій Бокотей: "Треба вміти чекати"

Василь Комендар: "У нас не прийнято бути культурним"

Ернест Контратович: "Найбільша трагедія - не оцінити красу"

Дмитро Кремінь: "Життя поета - на трагічних зламах"

Фелікс Кривін: "Вдала думка для мене цінніша за будь-яку вдалу покупку"

Іван Маргітич: "Кожен народ мусить нести свій хрест"

Василь Маркусь: "За нами закінчується певна глава"

Олекса Мишанич: "Я - робітник у науці"

Петро Мідянка: "Широкий Луг утримує мене від багатьох спокус"

Олена Рудловчак: "Русин" і "українець" для мене одне і те ж"

Петро Скунць: "Поезія - це теж серйозно"

Євген Станкович: "Я завжди старався втекти в тінь "

Степан Стойко: " Ми ближчі до природи, ніж до техніки "

Михайло Тиводар: "Нас іронічно називали "гуцульськими аристократами"

Петро Часто: "Я - людина почуттів"

Іван Чендей: "Відчуваю, що залишилось небагато…"

Павло Чучка: "Такого дослідження Центральна Європа ще не мала"

Юрій Шкробинець: "Треба бути генієм, аби однаково перевтілюватися в різних поетів"