Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Художники Закарпаття

Перелік


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

Додаткова інформація за телефоном 67-11-16


Ілько Іван Іванович
Народився :04.03.1938
Місце народження: с.Дюлово Тячівського району Закарпатської обл.
Біографія. Живописець. У 1957 році закінчив відділення декоративного розпису Ужгородського училища прикладного мистецтва. Вчителі з фаху: Бокшай Й. Й., Ерделі А. М. , Кашшай А. М., Манайло Ф. Ф.
Член Національної Спілки художників України з 1968 року.
Дуже непростою була дорога Івана Івановича до мистецького визнання. Перший малюнок, квітковий розпис над власним ліжком, був виконаний у юнацькому віці, можливо, він і поклав початок його подальшій художній творчості. Чотирнадцятилітнім вступив до Ужгородського училища прикладного мистецтва. Через деякий час він став студентом Ленінградської академії мистецтв, але захворів, і довелося покинути подальше навчання, та повернутися до рідного Закарпаття.
Іван Ілько є спадкоємцем і продовжувачем традиції закарпатської школи живопису, привнісши у велетенський букет сотень творчих робіт талановитих живописців Закарпаття, щось неповторно своє. Хто знайомий з творчістю І.Ілька, той з першого погляду впізнає його неповторну малярську манеру.
Іван Ілько творить і чудові взірці станкового і монументального живопису, і пейзажі, й картини побутового жанру. Його ім’я у мистецькому світі помітне вже не один десяток років, мабуть одна з причин, — незрадливість ідеалам реалістичного малярства. Зринають у пам’яті побачені «живі», — пейзажі, натюрморти, портрети. Ті унікальні куточки Карпат, які закарбовані на художніх полотнах автора, розбурхують уяву людини, яка їх споглядає. Здається, що колись, дуже давно, бував у тих місцях, вдихав оте неймовірно прозоре, чисте гірське повітря, задивлявся на засніжені вершини Закарпатських Гімалаїв
Іван Ілько — Майстер, який тонко відчуває психологію краю і краян, який відтворює на своїх полотнах не поверхневу красивість, а глибинну, з елементами алегоризму і внутрішньої напруги, а в ній криються переживання художника. Синівська любов до рідного краю дає можливість народжуватися творчим роботам із суто «Ільківським» баченням і чуттям Закарпаття у всій своїй неповторності.
Заслужений художник України    1994р. 

ПосиланняОписІнше
Баглай, Йосип. Той магічний світ мистецтва...: До 60-річчя від дня народження Заслуженого художника України Івана Ілька [Текст] / Й. Баглай // Календар "Просвіти" на 1998 рік. - Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 1998. - С. 81-84.      
Габорець, Василь Степанович. Палітра творчості [Текст] : [70 років з дня народж. засл. худож. І.Ілька] / В. С. Габорець // Закарпат. правда. - 2008. - 1-7 берез. - С. 11 ; Ужгород. - 2008. - 9 лют. - С. 12      
Іван Ілько про художницьке життя-буття: без недомовок і прикрас [Текст] : [Розмова з чл. СХУ /Вів С.Федака] // Старий Замок. Паланок. - 2006. - 14-20 верес.-. С.18     
Ілько, Іван. Іван Ілько довго звикав до Ужгорода... Спроба заглянути в орлине гніздо [Текст] : [розмову із худож./ Вела М. Нейметі] / І. Ілько // Новини Закарпаття. - 2008. - 1 берез. - С. 21      
Ілько, Іван. Іван Ілько: "Будую величний храм вселюдської душі..." [Текст] : [розмову з худож. Закарпаття / вів В. Зубач] / І. Ілько // Фест. - 2010. - 1-7 квіт. - С. 12.      
Ілько, Іван. Іван Ілько: "Бачу, що йшов правильним шляхом" [Текст] : [інтерв`ю з худож. / вів В. Мишанич] / І. Ілько // Культуролог. джерела. - 2008. - № 1. - С. 21-24. : портр.      
Мишанич, Влодимир. Традиції живуть [Текст] : [про худож. І. Ілька] / В. Мишанич // Культуролог. джерела. - 2008. - № 1. - С. 15. : кол. Іл.      
Федака, Сергій. Трембіти спів на полотні художника творчих мандрів Івана Ілька [Текст] : [Презентація альб. репродукцій Заслуженого худож. України Івана Ілька] / С. Федака // Фест. - 2008. - 13-19 берез. -. С. 14.      
Фединишинець, Михайло. Рустикальне єство. Творчість Івана Ілька - ніби місток між Манайлом і Коцкою [Текст] / М. Фединишинець // Старий Замок. Паланок. - 2009. - 19-25 лют. - С. 20.      

Петро з Дулова
Елемент триптиху "Газдівство вуйка Симка" 1968р. Полотно, олія, 65х80
без назви
Святвечір. Колядники
Крик сойки над замком графа Шенборна 1995 р. Полотно, олія, 85x100 см
Елемент триптиху "Газдівство вуйка Симка" 1968р. Полотно, олія, 75х44
Елемент триптиху "Газдівство вуйка Симка" 1968р. Полотно, олія, 74,5х50







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-13

16 травня, о 17:00 в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка розпочнеться “ЧЕНДЕЙ-FEST 2019”. Відбудеться творча зустріч із членами журі Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея – українськими журналістами, письменниками Павлом Вольвачем, Галиною Плачиндою та доктором філологічних наук, чендеєзнавецем Сидором Кіралем. Модеруватиме ідейний натхненник конкурсу й фестивалю, письменник Олександр Гаврош.

Під час вечора також прем’єрно покажуть документальний фільм “Ясенова Івана Чендея” режисера В’ячеслава Бігуна, який працює над повнометражним фільмом про свого відомого земляка.

“ЧЕНДЕЙ-FEST 2019” – літературний фестиваль на пошану видатного українського прозаїка, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків”  Івана Чендея. Організатором літфесту є Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея.

 

2019-05-12

Презентація книг прози Люби-Параскевії Стринадюк “Як я ‘му жити на полонині” та “З-за гір’я. Щоденник любові”. “Як я ‘му жити на полонині” – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською. У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.
“З-за гір’я. Щоденник любові” – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.

Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові. Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019). Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).

Чекаємо вас 17 травня о 16.00.

Вхід вільний.

 

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".