Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Художники Закарпаття

Перелік


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

Додаткова інформація за телефоном 67-11-16


Берец Вільмош-Йожеф Іштванович
Народився :14.03.1915
Місце народження: м.Сігет , Румунія
Біографія. Вільмош-Йожеф Іштванович - неординарна постать в образотворчому мистецтві Закарпаття. Високоосвічений фахівець - талановитий художник, природжений педагог, вдумливий історик і теоретик мистецтва, він назавжди увійшов в історію культурного життя нашого краю.
Працював у станковій графіці. Вищу художню освіту здобув у Технічному інституті у Празі та в Інституті образотворчих мистецтв у Будапешті. Вчителі з фаху: О. Блажичек, Ц. Боуда, Й. Сейпка — у Празі, В. Аба-Новак, Е. Баронські — у Будапешті.Член Національної Спілки художників України з 1956 р. Активний учасник художніх виставок з 1950 року. Твори закуплені Дирекцією виставок Національної Спілки художників України. Персональна виставка: 1995 р. — м. Ужгород.
Особливою принадністю вирізняються твори художника, виконані технікою т.з. "живописної графіки" - акварельні аркуші. Саме ця техніка дає авторові можливість найбільш повно висловити свої думки і почуття. Зворушливо-скромні, камерні і невибагливі за своєю образною стилістикою, вони позначені прозорою легкістю письма, м'якістю тонко згармонованого колориту.
Серед найвагоміших досягнень художника - акварельні краєвиди. В них - чистосердні й палкі освідчення в коханні до рідного краю. Митець натхненно пише природу рідної землі в різні пори року: прозорі кольори весни змінюються щедрим різнобарв'ям літа, теплі золотаво-багряні тони осені - холодною дзвінкою палітрою чарівної карпатської зими.
Багато сил і часу В.Берец присвятив вивченню історії світової культури. Йому належить авторство багатьох статей з загальних питань мистецтвознавства, а також творчості окремих художників Закарпаття. Вдумливий і серйозний історик і теоретик мистецтва, один із зачинателів музейної справи, він зібрав обширний архівний матеріал, що стосується історії розвитку регіональної школи живопису, і в цьому його неоцінима заслуга перед земляками. Найдостойніша частина мистецької спадщини художника зберігається у Закарпатському обласному художньому музеї і гідно репрезентує образотворчу культуру краю, її кращі досягнення періоду середини другої половини ХХ ст.
Помер у 1999 р. в м.Ужгород
ПосиланняОписІнше
Берец Вільмош-Йожеф Іштванович: (1915-1999) ; [художник-графік] // Художники Закарпаття. - Ужгород : Карпати, 2001. - С. 34-35.     
Берец Вільмош-Йожеф Іштванович : (графік) // Художники Закарпаття. - Ужгород : Вид-во О. Гаркуші, 2011. - С. 19.     
Приходько, Олена. Вільмош-Йожеф Іштванович Берец: 90-річчя з дня народження художника-графіка / О.Приходько // Календар краєзнавчих і памятних дат на 2005 рік: реком. бібліогр. посіб. - Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2004. - С. 262.     
http://www.carpathia.gov.ua/ua/publicatio      
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=39405     

Фото художника
На Рахівщині. 1975 р. Папір, акварель, 51x73 см.
За читанням. 1977 р. Папір, акварель, 51x73 см.







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-13

16 травня, о 17:00 в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка розпочнеться “ЧЕНДЕЙ-FEST 2019”. Відбудеться творча зустріч із членами журі Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея – українськими журналістами, письменниками Павлом Вольвачем, Галиною Плачиндою та доктором філологічних наук, чендеєзнавецем Сидором Кіралем. Модеруватиме ідейний натхненник конкурсу й фестивалю, письменник Олександр Гаврош.

Під час вечора також прем’єрно покажуть документальний фільм “Ясенова Івана Чендея” режисера В’ячеслава Бігуна, який працює над повнометражним фільмом про свого відомого земляка.

“ЧЕНДЕЙ-FEST 2019” – літературний фестиваль на пошану видатного українського прозаїка, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків”  Івана Чендея. Організатором літфесту є Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея.

 

2019-05-12

Презентація книг прози Люби-Параскевії Стринадюк “Як я ‘му жити на полонині” та “З-за гір’я. Щоденник любові”. “Як я ‘му жити на полонині” – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською. У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.
“З-за гір’я. Щоденник любові” – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.

Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові. Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019). Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).

Чекаємо вас 17 травня о 16.00.

Вхід вільний.

 

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".