Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Художники Закарпаття

Перелік


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

Додаткова інформація за телефоном 67-11-16


Ковач Антон Михайлович
Народився :02.05.1962
Місце народження: с.Чумалево Закарпатської області
Біографія. Становлення малярської позиції Антона Ковача проходило в талановитому середовищі закарпатських художників, які вміли щедро ділитися з молоддю секретами своєї професійної вправності. Вихованець Ужгородського училища декоративно-прикладного мистецтва, а згодом випускник Львівського державного інституту декоративного та прикладного мистецтва А. Ковач був щасливим свідком з'явлення яскравих полотен Ф. Манайла, А. Коцки, А. Кашшая, 3. Шолтеса, Г. Глюка, Е. Контратовича - майстрів, що нині становлять славу та гордість вітчизняної образотворчої культури. У мистецькому ареалі А. Ковача - живопис і графіка, краєвиди і портрети, натюрморти і сюжетні композиції. Твори у художника народжуються швидко - з першого погляду і на одному подиху - "а-ля пріма". Він малює з чуттям внутрішньої свободи, розкутості, неупередженості малярського бачення. Стилістика його живопису відображає розмаїття, складність і багатовимірність світоустрою. Подібні світоглядницькі ідеї спостерігаємо в пейзажній творчості митця, у його чистих і ясних полотнах ("Осінь в Карпатах", "Весняний мотив біля Невицького", "Осінь в Туричках", "Стара церква в с. Лікіцари"). Колірне та пластичне нюансування пейзажних праць знаходиться у відповідності з інтонаційно-чуттєвим забарвленням: спокійний, неквапливий, "угамований" гладкопис, м'які мелодійні живописні форми часом змінюються "звихреними" каскадами кольорових мазків, міцним рельєфно-пастозним ліпленням, а напівпрозорі акварельні "стишені" кольори поступаються місцем звучному щедробарв'ю декоративної палітри. Урбаністичний краєвид - одна із найяскравіших сторінок пейзажної творчості А. Ковача. Незмінно хвилююча і приваблива тема - види рідного міста. В ній - естетичний дотик до рукотворної краси, до архітектурного світу, вибудованого творчими зусиллями не одного покоління. Численні зображення історичних споруд дихають романтикою епох, що незворотно сплили: ошатні сором'язливо-скромні будиночки, зі слідами патини років - бувалі свідки відшумілих часів; багато оздоблені вишуканим пластичним декором гордовиті вілли - прикраса затишних вуличок, вкритих прадавньою бруківкою; стрункі силуети церков з виразними обрисами гостроверхих шпилів - важливі архітектурні акценти старих кварталів; масивні мури кам'яних фортець - красномовне свідчення славної минувшини ("Осінній Ужгород", "Недільний ранок в місті над Ужем", "Біля філармонії", "Вулиця Капітульна", "Київська набережна в Ужгороді", "Вид на Ужгородський замок", "Після дощу", "Краєвид із мостом"). У кожній картині вимальовується нова грань багатовимірного "психологічного" портрету міста, розкривається його внутрішнє життя, неповторна духовна аура, складна історична доля та напружене неоднозначне сьогочасся. До творення натюрмортів, як і пейзажів, Антона Ковача надихає лад і упорядкованість світоустрою. Квіти - один із улюблених мотивів -є для художника уособленням досконалості буття. Ідеальні "моделі" живописця - хризантеми і троянди, тюльпани і іриси, гладіолуси і бузок, волошки і маки. Вони, як і люди, різняться своєю внутрішньою сутністю, характером, психологією, настроєвими порухами. Урочисті і величні, спокійні і радісні, святкові і елегійні, - натюрморти митця завжди сповнені динаміки життя, вияснюють естетичне ставлення автора до натурного довколу, засвідчують високу культуру живописних одкровень. Послуговуючись широкими можливостями техніки олійного малярства, художник добирає виразну мову живопису: елегантну артистичність письма, яскраву вишуканість колірного спектру, багату гру світлотіньових рефлексів, про що свідчать натюрморти "Пастораль літа", "Натюрморт із бузком", "Натюрморт із фруктами", "Божі ружі", "Квіти". Злагоджений сплав живописних об'ємів, ліній і барв - в численних зображеннях оголеної натури. "Ню" Антона Ковача відзначаються витонченістю і рафінованістю, декоративною виразністю формальних рішень. Живописна матерія картин народжується злиттям ніжних тонів з мелодійною гнучкою пластикою. Моделі художника - спокусливі і цнотливі, жадані і недосяжні - зображені у вільних розкутих невимушених позах. Вони ваблять і збуджують уяву своєю незбагненною магнетизуючою принадою. Примітність творчих праць - у відмінному чутті індивідуальних особливостей людини, зовнішніх і прихованих, у загостреному психологізмі, у точному відтворенні внутрішньої динаміки та настроєво-емоційного стану портретованих. Пластична і колірна визначеність, знайденість пози та освітлення, слушне структурно-композиційне вирішення твору - все працює на поглиблення портретної образності, творить враження окремішності і індивідуальної неповторності кожної людини ("Літо", "Гуцулочка", "Портрет Наталії Галь", "Мисливець", "Бабка Терезка", "Портрет В. Фединишинця"). Особливою духовною аурою наповнені сакральні твори художника, яким притаманне надчутливе осягнення світу з відчуттям двоєдиності земного і небесного. Для Антона Ковача небо - відкрите, картинний простір його полотен "заселений" янголами і пророками, святими небожителями і вигаданими міфопоетичними істотами ("Ангел України", "Благовіщення", "Богородиця", "Мадонна"). Це образи-символи, образи-звернення, що волають до нашого розуму і серця, закликають до духовного очищення, до звільнення від тягаря пороків. їх особливий метафізичний світ сповнений загадкової недомовленості, багатозначних натяків, тонких асоціативних рефлексій. Таким постає перед нами Антон Ковач, митець, який добре відчуває інтелектуальний та культурний клімат доби, її потреби і запити, творчу уяву якого хвилюють і збурюють різноманітні прояви нашого життя. Художні полотна Антона Ковача незмінно несуть в собі ознаки авторської самодостатності, наповнені духом креативності і новизни. Своєю творчою присутністю живописець урізноманітнює і збагачує панорамну картину сучасного українського мистецтва.
Лауреат премії ім. Й.Бокшая та А. Ерделі     

ПосиланняОписІнше
Ковач, Антон. Коли вже запрігся, то й тягни. Митець Антон Ковач каже, що його головні творчі візитівки ще попереду [Текст] : [інтерв'ю /Вів Михайло Мейсарош] / А. Ковач // Старий Замок. Паланок. - 2008. - 7-13 серп. - С. 24.      
Мейсарош, Михайло. Уперше, яскраво, парадоксально й повчально Антон Ковач презентував свою творчість у Київському музеї російського мистецтва [Текст] : [вист. творів] / М. Мейсарош // Старий Замок. Паланок. - 2010. - 14-20 січ. - С. 3. : фото. кол.      
Приймич, М. Ковач Антон Михайлович [Текст] / М. Приймич // Художники України. - 2007. - № 23. - С. 3 - 31. : кол.іл      
Фединишинець, Володимир. Академік мистецтвознавства Антон Ковач [Текст] : есей про творчий процес / В. Фединишинець // Едельвейс Закарпаття . - 2008. - 27 берез. - С. 3.      
http://antonkovach.com/home.htm     

Біля с.Кострино
В с.Ясіня
Кафедральний собор
Копички
Літній ранок
Над Ужем
Натюрморт з персиками
Перед вихідом на сцену
Сірий день
Старе церква
Цвіте сакура







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-13

16 травня, о 17:00 в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка розпочнеться “ЧЕНДЕЙ-FEST 2019”. Відбудеться творча зустріч із членами журі Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея – українськими журналістами, письменниками Павлом Вольвачем, Галиною Плачиндою та доктором філологічних наук, чендеєзнавецем Сидором Кіралем. Модеруватиме ідейний натхненник конкурсу й фестивалю, письменник Олександр Гаврош.

Під час вечора також прем’єрно покажуть документальний фільм “Ясенова Івана Чендея” режисера В’ячеслава Бігуна, який працює над повнометражним фільмом про свого відомого земляка.

“ЧЕНДЕЙ-FEST 2019” – літературний фестиваль на пошану видатного українського прозаїка, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків”  Івана Чендея. Організатором літфесту є Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея.

 

2019-05-12

Презентація книг прози Люби-Параскевії Стринадюк “Як я ‘му жити на полонині” та “З-за гір’я. Щоденник любові”. “Як я ‘му жити на полонині” – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською. У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.
“З-за гір’я. Щоденник любові” – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.

Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові. Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019). Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).

Чекаємо вас 17 травня о 16.00.

Вхід вільний.

 

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".