Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Художники Закарпаття

Перелік


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

Додаткова інформація за телефоном 67-11-16


Ґоґола Ференц (Федір)
Народився :21.01.1897
Місце народження: м. Будапешт (Угорщина)
Біографія. Народився в робітничій родині. Ще в школі виявилися його здібності до малювання і різноманітної творчості. Після початкової школи Ференц успішно закінчує художню школую Під час навчання активно спілкується з професійними угорськими художниками, набирається від них досвіду.
Крім навчання, захоплено бере участь у реставрації церковних розписів та ікон. У 1915р. Ференц поїхав в Італію на навчання і там продовжував займатися мистецтвом. Під час Першої світової війни потрапив у полон, де вивчив французьку мову.
У 1922 році Ференц Ґоґола повертається до рідного Будапешта. Того ж року одруєується з уродженкою села Білки. Цей крок і визначив майбутній шлях художника. У 1923р. молода сім*я переїхала на Закарпаття. У Білках Ґоґола продовжував займатися улюбленою справою - малюванням. Тематика його творів була різноманітною: натюрморти, портрети, пейзажі, збільшення фотографій графічним способом, ікони, святі образи, розп*яття, різні написи ,рекламні вивіски. На прохання християнських громад художник реставрував численні фрески в церквах Закарпаття.
Помер Ференц Ґоґола 21 серпня 1984 р. у с. Білки.
ПосиланняОписІнше
К 85.14 С40 Сирохман, Михайло. Ференц Ґоґола [Текст] = Gogola Ferenc / М. Сирохман, А. Світлинець; Передм. М.В. Приймич. - Ужгород : Ґражда, 2005. - 28 с. : іл.      

Іконостас православної церкви в с.Білки 1939 р.
Успіння Богородиці Розпис церкви в с. Імстичево, 1929 р.
Ікона 1930-ті рр.
Материнська радість 1927 р.
Богородиця з Христом 1945 р.
Натюрморт 1973 р.







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-13

16 травня, о 17:00 в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка розпочнеться “ЧЕНДЕЙ-FEST 2019”. Відбудеться творча зустріч із членами журі Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея – українськими журналістами, письменниками Павлом Вольвачем, Галиною Плачиндою та доктором філологічних наук, чендеєзнавецем Сидором Кіралем. Модеруватиме ідейний натхненник конкурсу й фестивалю, письменник Олександр Гаврош.

Під час вечора також прем’єрно покажуть документальний фільм “Ясенова Івана Чендея” режисера В’ячеслава Бігуна, який працює над повнометражним фільмом про свого відомого земляка.

“ЧЕНДЕЙ-FEST 2019” – літературний фестиваль на пошану видатного українського прозаїка, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків”  Івана Чендея. Організатором літфесту є Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея.

 

2019-05-12

Презентація книг прози Люби-Параскевії Стринадюк “Як я ‘му жити на полонині” та “З-за гір’я. Щоденник любові”. “Як я ‘му жити на полонині” – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською. У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.
“З-за гір’я. Щоденник любові” – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.

Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові. Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019). Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).

Чекаємо вас 17 травня о 16.00.

Вхід вільний.

 

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".