Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Художники Закарпаття

Перелік


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

Додаткова інформація за телефоном 67-11-16


Ревес Імре
Народився :21.01.1859
Місце народження: м. Шаторовйовуйгель (Угорщина)
Біографія. Псевдонім - Чебраї. На півдні нинішньої Закарпатської області і минули дитячі літа майбутнього художника. Сюди він регулярно навідувався усе своє життя, особливо часто у першому десятилітті ХХ ст., тут потім доживав віку.
Найпершим його вчителем був угорський художник- педагог Гріпенкерл, який одразу оцінив талант юнака. Далі Імре переїхав з Будапешта до Сату-Маре, де вчився у Кароліни Пални. З 1875- 1877р. Ревес вчиться у Леопольда Мюллера у Віденській Академії Мистецтв. За одну із своїх перших картин «Перше питання» він отримав академічну премію. 1877- 1878 р. Імре Ревес продовжив освіту в Інституті мистецтв у Будапешті, а 1879-1822р. знов учився у Віденській Академії. 1882-1884р. вдосконалювався у студії свого знаменитого земляка М.Мункачі в Парижі. За картину «Корчма» Імре Ревес отримав премію ім. Мункачі у сумі 6000 франків. Монументальну історичну картину Імре Ревеса «Петефі серед народу» придбав Лондонський музей мистецтв.
Симпатії художника до простих селян яскраво виражені в картині «Тяжко» і в прекрасній композиції «Вимагаємо хліба!». За картину «Вимагаємо хліба!» художнику 1901р. був удостоєний на міжнародній виставці у Мюнхені золотої медалі.
У роботі «Дезертир» художник створює виразні, що надовго запам’ятовуються, образи людей з народу, відданість революції 1848р.
У 1903 пише картину «Сільський бубняр», «Під шатром». Історичні картини Ревеса присвячені переважно найромантичнішій події угорської історії – Національній революції 1848 – 1849р., зокрема постаті Шандора Петефі, - «Петефі серед народу » (1884), «Петефі перед боєм» (1896),
«Петефі у таборі».
Протягом свого довгого й плодотворного життя художник часто бував на Закарпатті. Останні роки свого життя провів у м. Виноградів.
Помер Імре Ревес 23 вересня 1945р. у Виноградові, де і похований. 1989р. відбулася меморіальна виставка Імре Ревеса в його рідному місті Шаторальяугель. А 24 січня 1994 р. в Ужгородському МП «Галерея» відбулася ювілейна, ще ширша виставка творів Імре Ревеса з фондів ЗХМ та приватних колекцій. На Закарпатті створено спілку художників ім. Ревеса, яка регулярно проводить виставки та пленери.
ПосиланняОписІнше
Каналош, В. Імре Ревес і Виноградів. Останні роки життя відомий угорський художник прожив у Севлюші. [Текст] / В. Каналош // Фест. - 2005. - 1-7груд.-. с.14.      
Каналош, Валерія. Художника Імре Ревеса згадували у Виноградові [Текст] / В. Каналош // Фест. - 2007. - 1-7 берез. - С. 3.      
Мишанич, Володимир. Товариству ім. Імре Ревеса - 20 [Текст] : [відкр. ювілей. вист. творів чл. Т-ва угор. митців образотворч. та приклад. мистец.] / В. Мишанич // Ужгород. - 2010. - 25 груд. - С. 12.      
http://vin-library.do.am/main66-47.html     







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-13

16 травня, о 17:00 в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка розпочнеться “ЧЕНДЕЙ-FEST 2019”. Відбудеться творча зустріч із членами журі Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея – українськими журналістами, письменниками Павлом Вольвачем, Галиною Плачиндою та доктором філологічних наук, чендеєзнавецем Сидором Кіралем. Модеруватиме ідейний натхненник конкурсу й фестивалю, письменник Олександр Гаврош.

Під час вечора також прем’єрно покажуть документальний фільм “Ясенова Івана Чендея” режисера В’ячеслава Бігуна, який працює над повнометражним фільмом про свого відомого земляка.

“ЧЕНДЕЙ-FEST 2019” – літературний фестиваль на пошану видатного українського прозаїка, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків”  Івана Чендея. Організатором літфесту є Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея.

 

2019-05-12

Презентація книг прози Люби-Параскевії Стринадюк “Як я ‘му жити на полонині” та “З-за гір’я. Щоденник любові”. “Як я ‘му жити на полонині” – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською. У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.
“З-за гір’я. Щоденник любові” – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.

Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові. Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019). Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).

Чекаємо вас 17 травня о 16.00.

Вхід вільний.

 

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".