Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Художники Закарпаття

Перелік


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

Додаткова інформація за телефоном 67-11-16


Росул Мирослава Омелянівна
Народився :22.10.1958
Місце народження: м. Ужгород
Біографія. Керамістка. Закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (1983).
Педагоги з фаху – І. Франк, Т. Янко, Е. Мисько.
Працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва (кераміка).
Член НСХУ (1993).
У мистецьких напрацюваннях Мирослави Росул присутня і культура народного образотворення з її своєрідною виразною пластикою, і міцний стрижень вправного професійного вишколу. Художниця повсякчас демонструє високу обізнаність з творчим досвідом майстрів епох, що минули, а також стародавніх цивілізацій, свідомо залучаючи в обіг своїх креативних шукань артефакти світової пракультури єгипетсько-шумерської, японсько-тибетської, крито-мікенської чи античної греко-римської. Пластичні образи, які авторка ніби дістає із глибинних пластів минувшини, наповнюється новими світоглядницькими ідеями та збагачуються особистісно-несподіваними формами зображення. Згодом художниця означила суть свого мистецтва як "архаїчний трансавангард".
Пластичним виявом творчого кредо Мирослави Росул є образ жінки . Майстриня послідовно і натхненно "ліпить" цю тему впродовж багатьох років. У ній - виразний відсвіт космогонічних та міфологічних уявлень наших пращурів. Пані Мирослава запрошує глядача до діалогу, до творчої співбесіди, залишаючи йому простір для для власних здогадок і асоціативних домислів.
ПосиланняОписІнше
К 85.12 Р 78 Приходько, Олена. "Архаїчний трансавангард" Мирослави Росул [Текст] : [про ужгород. керамістку] / О. Приходько // Росул, Мирослава. Кераміка. - Ужгород : Вид-во "Ґражда", 2008. - С. 2-3.      
http://ua-reporter.com/novosti/52986     
http://karpatart.com/artist/118/rocyl-miroclava-omelyanivna.html     

Доля 2002р. Шамот, ангоби, поливи, кольорові маски, 12х10х35
Інка 1998 р. Шамот, поливи, ангоби, 29х20х17
Світлотінь 2006р. Шамот, ангоби, солі, поливи, 48х18х10
Скіф 2008 р. Шамот, поливи, пігменти, розпис, 40х30х12
Трипілля 2001 р. Глина, ангоби, гончарний круг, ліпкаоливи, 30х25х12







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-13

16 травня, о 17:00 в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка розпочнеться “ЧЕНДЕЙ-FEST 2019”. Відбудеться творча зустріч із членами журі Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея – українськими журналістами, письменниками Павлом Вольвачем, Галиною Плачиндою та доктором філологічних наук, чендеєзнавецем Сидором Кіралем. Модеруватиме ідейний натхненник конкурсу й фестивалю, письменник Олександр Гаврош.

Під час вечора також прем’єрно покажуть документальний фільм “Ясенова Івана Чендея” режисера В’ячеслава Бігуна, який працює над повнометражним фільмом про свого відомого земляка.

“ЧЕНДЕЙ-FEST 2019” – літературний фестиваль на пошану видатного українського прозаїка, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків”  Івана Чендея. Організатором літфесту є Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея.

 

2019-05-12

Презентація книг прози Люби-Параскевії Стринадюк “Як я ‘му жити на полонині” та “З-за гір’я. Щоденник любові”. “Як я ‘му жити на полонині” – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською. У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.
“З-за гір’я. Щоденник любові” – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.

Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові. Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019). Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).

Чекаємо вас 17 травня о 16.00.

Вхід вільний.

 

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".