Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Художники Закарпаття

Перелік


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

Додаткова інформація за телефоном 67-11-16


Горват Ганна Андріївна
Народився :05.11.1924
Місце народження: м. Берегово Закарпатської обл.
Біографія. Скульптор. Член Національної Спілки художників України з 1963 року. . Учасниця обласних, всеукраїнських, всесоюзних та закордонних художніх виставок з 1958 року. Працювала в жанрі малої пластики, модельєрному мистецтві та в галузі садово-паркового мистецтва. Працювала на цегляному заводі, декоратором міського кінотеатру, районного Будинку культури, торгівлі, була журналісткою обласної угорської газети "Карпати ігаз со", звідти і пішла на пенсію. Одночасно захоплювалася скульптурою, керамікою, медалями.
Разом з основною роботою вела гуртки малювання, до неї приносили перші свої твори поети, письменники. Разом з вчителем Гізеллою Драваї керувала літературною студією, створеною при редакції районної газети, багато сил та енергії віддавала благоустрою Берегова, допомагала людям, які опинилися в складному становищі, рятувала культурні цінності краю.
В молоді роки захоплювалася етнографією, товаришувала з головою Угорського товариства народних університетів Калманом Бендом, своєю подругою вважає її видатний угорський професор історії Агнеш Варконі. Працівники телестудій Києва, Москви, Ужгорода, Пейчев, Будапешта створили декілька портретних відеофільмів про неї та її творчість. Навідувалися до неї і працівники Берлінської студії "Інтербачення". Вона - художниця широких і багатогранних масштабів.
Кілька разів була учасницею міжнародних виставок ФІДЕМ.Твори експонувалися у Варшаві, Будапешті, Берліні, Бухаресті, Кошіце, Ніредьгазі. На Всесоюзній виставці медальєрного мистецтва у Москві нагороджена срібною медаллю (1971 p.).
Твори закуплені Дирекцією виставок Національної Спілки художників України.
Оригінальна, самостійна особа, її характер формувався під впливом довкілля, у свою чергу, вона сама завжди впливала на людей, що її оточували
Кожна її скульптура - це символ, знак часу. І, звичайно, в першу чергу люди, які її оточують. Завжди можна побачити знайомі обличчя. Є і улюблені сюжети, один з них - це жінка, мати. За сільською традицією в хусточці, з розумними, сумними очима - жінка, що пережила знегоди і біди, але не зломлена, а жива і сильна. Характерною рисою творчості художниці є безмежна любов до Батьківщини, рідної землі, глибока повага до людей фізичної праці, постійні пошуки нових форм зображення дійсності, сміливе експериментування.
Вона широко відома і своїми невеликими прозаїчними творами, які друкувалися на сторінках обласної угорської газети "Карпаті ігаз со", закарпатському "Календарі". У видавництві "Карпати" в 1965 році вийшла її книга "Порушена тиша", в якій вона звертала увагу читачів на деякі важливі мотиви культурного життя Берегово.
Померла 2005 року.
Заслужений художник України  1996   

ПосиланняОписІнше
За сприянням "Рідного Закарпаття" У Берегові відкриють будинок-музей скульптора Ганни Горват [Текст] // Старий Замок. Паланок. - 2005. - 18-24 серп. - . С.3.      
Скіталінська, Н. Художниця Г. Горват подарувала всі свої твори Берегову [Текст] / Н. Скіталінська // Новини Закарпаття. - 2005. - 13 серп. - . С.4.      
http://beregovo.info/index-38.htm     
http://zakarpattya.net.ua/News/91250-U-Berehovi-vidkryiut-muzei-khudozhnytsi-Hanny-Horvat     

Стара 1992р. Папір, кольоровий олівець, 40x25 см.
Іштванко 1990 р.,Терракота, 50x20 см.







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-13

16 травня, о 17:00 в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка розпочнеться “ЧЕНДЕЙ-FEST 2019”. Відбудеться творча зустріч із членами журі Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея – українськими журналістами, письменниками Павлом Вольвачем, Галиною Плачиндою та доктором філологічних наук, чендеєзнавецем Сидором Кіралем. Модеруватиме ідейний натхненник конкурсу й фестивалю, письменник Олександр Гаврош.

Під час вечора також прем’єрно покажуть документальний фільм “Ясенова Івана Чендея” режисера В’ячеслава Бігуна, який працює над повнометражним фільмом про свого відомого земляка.

“ЧЕНДЕЙ-FEST 2019” – літературний фестиваль на пошану видатного українського прозаїка, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків”  Івана Чендея. Організатором літфесту є Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея.

 

2019-05-12

Презентація книг прози Люби-Параскевії Стринадюк “Як я ‘му жити на полонині” та “З-за гір’я. Щоденник любові”. “Як я ‘му жити на полонині” – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською. У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.
“З-за гір’я. Щоденник любові” – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.

Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові. Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019). Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).

Чекаємо вас 17 травня о 16.00.

Вхід вільний.

 

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".