>
>
Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.
Кутлан Степан
Народився :05.01.1894
Місце народження: с. Фанчиково, Виноградівський район
Біографія. Кутлан Степан – художник, педагог, ілюстратор.
Народився у с. Фанчиково Виноградівського району в родині дрібних господарів. Окрім Степана в нього в сім’ї були ще два брати і три сестри. Початкову освіту здобув у рідному селі. Педагогічну – в Сігеті (Румунія). Мистецтву навчався у Шимона Холоші – видатного угорського живописця, організатора і керівника відомої «Надьбанської школи». З юних років разом із братами Степан захоплювався спортивною боротьбою (з 1919 про це вже пишуть у газетах). Брати Кутлани впродовж 20-х років минулого століття були справжніми кумирами уболівальників та героями частих спортивних публікацій. Саме Кутлани стали на Закарпатті фундаторами стилю спортивної боротьби джіу-джитсу як основи дзюдо.
Починаючи з 1927 року газети все менше пишуть про спортивну діяльність Степана Кутлана, він став більше уваги приділяти іншому улюбленому заняттю – мистецтву. В цей час про нього в публікаціях уже згадують як про «художника Тиси». Великий вплив на художника мав Арнольд Беклін – представник німецької школи художників, Іван Соломко – представник російської школи, які в 1910 році жили і творили в Парижі. Під впливом Бекліна Кутлан намалював цикл романтично-фантастичних полотен «Русалка на скелях», «Золотий ліс», «Ворона-воровка» та інші.
Згодом С. Кутлан зайняв перше місце в конкурсі молодих талантів у Празі, отримав премію – поїздку в Париж у художню академію «Жуліен». Про це написали в газеті: «Іштван Кутлан, молодий, енергійний і талановитий художник із Підкарпатської Русі був посланий на навчання у Париж. Він перший художник, якого нагороджує «школьний референт Гражданського управления Подкарпатской Русі» такою великою премією, щоб навчатися у Франції, відвідувати музеї і виставки». Після навчання митець вернувся додому і за короткий час (це були 30-ті роки) його двоповерховий будинок у Фанчикові перетворився на мистецький осередок: на незаплановані художні пленери і диспути тут збиралися видатні метри європейського живопису Дюла Рудної, Петер Сюле, Нандор Котоно, Янош Тормо, Герман Липот, Бейла Івані-Грюнвальд. Разом з художниками прибувають актори, добре відомі в Угорщині на той час, письменники, поети…
Роботи митця зявляються на численних виставках. Про нього багато пишуть – як тоді, так і опісля, аналізуючи творчість. «Дещо наївні, але чистосердечні і по-людськи об’єктивні портрети Кутлана, які носять жанровий характер і будуються на виразності пози і жесту і, як колись сказав про особливість портретної майстерності А. Коцка, «на красномовності погляду». Щоправда, рисунок та моделювання форми у Кутлана інколи мінливі й приблизні, а живопису не вистачає багатства і широкої градації відтінків. Але це в деякій мірі компенсується енергійною манерою письма, сміливим поєднанням барв, декоративними контрастами кольору. Пейзаж захоплює потужною пластикою фактурного вирішення», – так пише про роботи С. Кутлана мистецтвознавець, член Спілки художників України Олена Чернега-Балла.
У творчому доробку митця з’являються живопис, іконопис, краєвиди та інтер’єри, натюрморти та графіка. В будь-якому жанрі він демонструє високий професіоналізм й артистичну манеру виконання. Талановитий художник працював двома способами – мастихіном та пензлем. Частина картин написана на фанері, а нерідко – на мішковині. Наприкінці 40-х років ХХ ст. етюд художника «Водяний млин у Карпатах» придбали до колекції Третьяковської галереї.
У 1925 році митець ілюстрував русинську читанку «Зарниця». Пізніше, у 1937-му, оформив румунську азбуку «Лучефарул», у 1945-му – угорські букварики.
Автор персональних виставок з 1923 року. Картини С. Кутлана експонували в Третьяковській картинній галереї в Москві, а також у Києві та Одесі, Празі й Парижі.
Посилання | Опис | Інше |
Гудак, Ельвіра. Степан (Іштван) Васильович Кутлан: [120-річчя від дня народж. педагога, живописця, спортсмена] / Е. Гудак // Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2014 рік. - Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2013. - С. 67-72 |
|
|
Каналош, Валерія. Розповідь мовою картин: [про худож. із с. Фанчиково на Виноградівщ. - С. Кутлана] / В. Каналош // Наша новинка. - 2010. - 15 трав. - С. 7. |
|
|
Костьо, Валентина. У Фанчикові загибає будинок відомого живописця Степана Кутлана: [в т. ч. про життя та творчість закарпат. художника] / В. Костьо // Голос Карпат. - 2015. - 8 трав. - С. 13 |
|
|
Ровта, Христина. У Виноградові відзначали 120-річчя з дня народження Іштвана Кутлана: [від. в обл. худож. та спортсмен] / Х. Ровта // Новини Закарпаття. - 2014. - 18 лют. - С. 6. |
|
|
http://vlibrarymk.blogspot.com/2014/01/blog-post.html |
|
|
http://biblioteka-katyusa.blogspot.com/2015/04/blog-post_20.html |
|
|
http://zakarpatpost.net/2010/05/14/zakarpattya-vystavka-pamyati-hudozhnyka-stepana-kulana-vidbulasya-na-vynohradivschyni/ |
|
|