Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Художники Закарпаття

Перелік


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

Додаткова інформація за телефоном 67-11-16


Бердар Василь Дмитрович
Народився :24.12.1930
Місце народження: с.Довге Іршавського району Закарпатської області
Біографія. Живописець. У 1956 році закінчив відділення декоративного розпису Ужгородського училища прикладного мистечтва. Педагоги з фаху : Бокшай Й.Й., Ерделі А. М., Манайло Ф.Ф., Коцка А.А. , Котратович Е.Р.
Член Національеної спілки художників україни з 1983 роу. Учасник обласних, всеукраїнських та закордоних художніх виставок з 1957 року. Учасник міжнародних пленерів.
Твори закуплені Дирекцією виставок Національної Спілки художників україни та Міністерством культури і мистецтв України.
Основний жанр, у якому плідно працював митець, - пейзаж. Він відображав рідні його серцю краєвиди: білосніжні глибокі замети зими, ніжну прозору зелень весни, вирування фарб осені, сонячно0тепле літо. Його палітра від світло-жовтих і охристих до фіолетово-синіх кольорів, які митець полюбляв використовувати у своїх полотнах.
Виважене композиційне рішення, внутрішній настрій, стан душі, роздуми, порівняння минулого та сьогодення - все це червоною ниткою, проходить через його творчість.
Персональні виставки: 1980, 1955 рр. - м.Іршава, Закарпатська обл., 2001р. - м.Ужгород.
Помер у 2001 році.
ПосиланняОписІнше
Бердар Василь Дмитрович: (живописець) // Художники Закарпаття. - Ужгород : Вид-во О. Гаркуші, 2011. - С. 18.     
Бердар Василь Дмитрович: [живописець, член Нац. Спілки художників України] // Художники Закарпаття. - Ужгород : Карпати, 2001. - С. 32-33.     
Петровцій, Іван. Василь Дмитрович Бердар: [75-річчя з дня народж. живописця] / І. Петровцій // Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2005 рік : Вид-во В. Падяка, 2004. - С. 300-303 .      
Філеш, Василь. Співець Боржавської долини : [про худож. В. Бердара] / В. Філеш // Нове життя. - 2010. - 23 груд. - С. 3.      
http://gafya.narod.ru/gazeta1234.htm #sthash.oPWA1ryQ.dpuf     

Весняний день 1993р. Картон, олія, 35/ 50см Робота знаходиться у приватній колекції Зігхарда Рашдорфа
Село 1993р. Картон, олія, 35/ 50см Робота знаходиться у приватній колекції Зігхарда Рашдорфа
Село 1993 Полотно, олія 24х35 см Робота знаходиться у приватній колекції Зігхарда Рашдорфа
Фото художника







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-13

16 травня, о 17:00 в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка розпочнеться “ЧЕНДЕЙ-FEST 2019”. Відбудеться творча зустріч із членами журі Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея – українськими журналістами, письменниками Павлом Вольвачем, Галиною Плачиндою та доктором філологічних наук, чендеєзнавецем Сидором Кіралем. Модеруватиме ідейний натхненник конкурсу й фестивалю, письменник Олександр Гаврош.

Під час вечора також прем’єрно покажуть документальний фільм “Ясенова Івана Чендея” режисера В’ячеслава Бігуна, який працює над повнометражним фільмом про свого відомого земляка.

“ЧЕНДЕЙ-FEST 2019” – літературний фестиваль на пошану видатного українського прозаїка, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків”  Івана Чендея. Організатором літфесту є Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея.

 

2019-05-12

Презентація книг прози Люби-Параскевії Стринадюк “Як я ‘му жити на полонині” та “З-за гір’я. Щоденник любові”. “Як я ‘му жити на полонині” – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською. У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.
“З-за гір’я. Щоденник любові” – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.

Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові. Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019). Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).

Чекаємо вас 17 травня о 16.00.

Вхід вільний.

 

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".