Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 
Повернутись до списку

Водяна кузня-музей

     Існує дві версії походження назви кузні: згідно першої - назва походить від слова «гамор», що з німецької означає «молот», за другою версією – від прізвища австрійського підприємця Гамора. Достеменно не відомо, коли саме була заснована водяна кузня в Лисичеві. У 1760-х роках на цьому місці діяла потужна паперова фабрика (папірня) графа Ласло Телекі. Тоді вперше було використано силу води, яка обертала дерев'яні колеса та приводила в рух молоти, що подрібнювали деревину. У 1795 році угорський дослідник Андраш Вальї у своїй книзі «Опис країни Угорщини» засвідчує в Лисичеві паперовий млин — «papiros-malma». В якості кузні Гамора почала функціонувати з 1850 року, коли граф Телекі засновує Довжансько-Лисичівський залізоробний завод. В сучасному розумінні це був металургійний холдинг, до складу якого і входила лисичівська Гамора. Спочатку сировину для потреб виробництва доставляли із сусідніх комітатів. Але транспортування виявилось настільки дорогим, що завод став збитковим. Було прийнято рішення шукати залізну руду на місці виробництва. Тривалі геологорозвідувальні роботи на околицях села Довге не увінчались успіхом. Проте, невдовзі наполегливість директора заводу, Моріца Пріградні, було винагороджено сповна — на околиці сіл Білки та Ільниця знаходять значні поклади якісної залізної руди. Видобуток сировини проводився переважно відкритим способом. Залізну руду, яка надходила до Лисичева та Довгого дробили за допомогою сили води, що приводила в рух важкі молоти. Потім руду переплавляли в купольних печах на залізо, яке в подальшому оброблялось ковалями.
     В середині XIX ст.в Австро-Угорщині виникає значний попит на вироби з чавуну. Для розуміння ролі цього матеріалу у ХІХ столітті важливо враховувати, що за своєю дешевизною та розповсюдженістю його можна порівняти з сучасними пластмасами. Внаслідок першої промислової революції у ливарній справі (поява високих доменних печей на кам’яному вугіллі) чавун став дешевим замінником дорогих металів — бронзи, латуні, нестача яких гостро відчувалась в Європі після наполеонівських війн початку століття. В зв’язку з підвищенням попиту на чавун, граф Телекі вирішує розширити виробництво та освоїти його виплавку. У 1900 році на заводі працювало 305 робітників. Підприємству належали 5 будівель та 23 кар’єри по видобутку залізної руди, на яких працювало 40 робітників. Для транспортування сировини функціонувала залізна дорога протяжністю 2 км, на якій використовувалось близько 40 вагонеток. На кузні в цей час працювало п’ять водяних коліс потужністю вісім кінських сил. За допомогою цих коліс приводили в дію не тільки молоти, а й міхи для нагнітання повітря у залізоплавильну піч, а також механізми, що подрібнювали залізну руду. Молоти обслуговували 15 ковалів у три зміни. У них було стільки ж помічників, а також інженер, управитель, обліковець і комірник. Загалом — близько 40 працівників. Продукція підприємства продавалася не тільки на внутрішньому ринку, але й експортувалася за кордон — до Сербії, Румунії, Угорщини.
     Під час Першої Світової війни і до 1918 року виробництво було закрите. Після приєднання Закарпаття до Чехословаччини, завод передається товариству «Dovzansko-Lisicevské zelezárny a lopatárny Josef Melchner a dr.Oldrich Bukovansky». В цей період завод був модернізований та випускав вироби побутового та промислового призначення: кухонні плити, посуд, ванни, ємності для прання, литі частини для плугів, шестерні, каналізаційні люки тощо. Асортимент виробів свідчив про те, що підприємство перейшло на випуск виключно утилітарної продукції. Проте через економічні труднощі вже у 1927 році Довжансько-Лисичівський завод був закритий.
     Гамора працювала на повну потужність до 1990-х років, поки повінь 1998 року не зруйнувала греблю, і кузня не зупинилася. Після повені кузню взяли в довгострокову оренду підприємці, подружжя Віктора та Ольги Петровці. Власними силами вони відновили греблю та зробили капітальний ремонт будівлі самої кузні. Сьогодні кузня продовжує функціонувати, виготовляючи дрібний сільськогосподарський реманент — мотики, лопати, заступи, тощо. Зрідка — сувенірні підкови для туристів. Дехто стверджує, що цей об’єкт – єдина в Європі діюча водяна кузня-музей – хоча насправді дійсно вона єдина тільки в Україні. В Європі досить багато діючих водяних кузень, зокрема, в сусідній Чехії налічується близько десятка таких об’єктів технічної спадщини, один з яких навіть знаходиться під охороною ЮНЕСКО! Для нашої ж «Гамори» унікальність полягає в тому, що вона – єдина в Європі водяна кузня-музей, яка де-факто навіть не має статусу пам’ятки культурної спадщини і не охороняється державою. В кінці червня кожного року на території історичної кузні – гамори в с.Лисичево проводять найкращий фестиваль традиційного ковальського мистецтва, народних промислів та фолькльору фестиваль "ГАМОРА".


Додаткові дані:

913(477.87)
Г 18
Гамора : єдина в Європі діюча водяна кузня: Унікальна памятка ХVIII ст. в селі Лисичові на Закарпатті. - Ужгород : МПП "Гражда", 2004. – Буклет.

К 79.140.67
Ф 11
Філіппов , Олексій.  У гості до Гамори  : [про водяну кузню за одноймен. назвою на Іршавщині] / О. Філіппов  // Старий Замок. Паланок. - 2008. - 15-21 трав. -  С. 20. ; Експерес. Закарпатські новини. - 2008. - 5-12 черв. -  С. 1.

К 79.140.67
Г 61
Голомідова, Наталія. Гаряче серце "Гамори" : [про кузню в с. Лисичево Іршав. р-ну] / Н. Голомідова // Карпати. Туризм. Відпочинок. - 2007. - № 7-8 (лип.-серп.). -  С. 112-115.

К 85.11
Г 18
"Гамора" відтепер і в Іршаві - на кованому панно : [про символ ковал. мистецтва та логотип одноймен. фестивалю на фасаді Іршав. райбудинку культури] // Новини Закарпаття. - 2017. - 18 лип. -  С. 2.

069(477.87)
К 17
Грибанич, Ілля. Діюча водяна кузня ("Гамора") в селі Лисичево Іршавського району Закарпатської області : [про одноймен. музей] / І. Грибанич // Календар "Просвіти" на 2011 рік / Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во "Просвіта"; уклад. П. М. Федака ; П. П. Федака. - Ужгород, 2011. -  С. 71-72.

676(477.87)
Г 45
Гецко, Василь.  Історія паперової фабрики та унікальної мануфактури-кузні "Гамора" в селі Лисичево : [промисли с. Лисичева Іршав. р-ну] / В. Гецко // Карпат. об’єктив. - 2018. - 28 черв. -  С. 12 : фот. ; Карпат. обєктив. - 2018. - 5 лип. -  С. 12.

***

Кузня "Гамора"

Історія водяної кузні

Фестиваль ковальського мистецтва "Гамора" 2018 

Галерея

Повернутись до списку







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-22

Бібліотекарі Закарпаття вчились з журналістами успішній співпраці заради розвитку громад

21 травня в Ужгороді в рамках проекту ПУЛЬС Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX провела на базі Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка практикум для працівників бібліотек регіону на тему  «Підтримка просування реформи місцевого самоврядування через інформаційні майданчики у Закарпатській області». Бібліотекарям розповіли про процес децентралізації в області та про можливості ефективної співпраці представників управлінь територіальних громад, місцевих бібліотек та засобів масової інформації.

Консультант Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Василь Ільницький розповів учасникам практикуму про слабку динаміку реформи децентралізації у Закарпатській області та особливості функціонування громад. На його думку, у ЗМІ бракує інформації про історії успіху громад, про вдалі проекти. Для цього Асоціація міст України організовувала прес-тури, у яких показувала досягнення конкретних об’єднаних територіальних громад.

 

 ....... 
2019-05-21

Для вас нова віртуальна виставка "Українська література на всі часи".

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".