Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

   >     >  Горгани

Унікальне Закарпаття

Горгани

Ґорґани не сплутаєш з жодним іншим гірським масивом Карпат. Кам’яні сірі розсипи, вкриті зеленкуватим лишайником, лежать на кожній ґорґанській вершині. А таких грибних мохових лісів та стежин, переплетених корінням, мабуть, більше ніде не побачити. Ґорґани — одні з найпопулярніших гір, коли мова йде про дводенний легкий похід і водночас тут довкола заповідна зона, визнана чи не найбільш дикою в усіх Карпатах.

Популярні і дикі водночас

Ґорґани розтяглись на цілих 80 км і мають 40 км завширшки. Це важкодоступні гори: і хоч найвища вершина сягає лише 1 754 м, проте перепади висот в Ґорґанах значні, і долати їх швидко та з комфортом заважають кам’яні поля, що вкривають кожну гірську маківку. Разом з тим, тільки лінивий турист ще не побував на Хом’яку, Синяку чи Явірнику-Ґорґанському — до цих вершин гуляють навіть дитячі туристичні групи. А на полонині під Хом’яком щороку проходить музичний акустичний фестиваль. Ґорґани — частина однойменного природного заповідника: віковічні праліси, червонокнижні рослини, багата флора та фауна — все це можна побачити тут на власні очі. Особливо цінні — реліктові праліси із сосен кедрової європейської (10.1%), звичайної (1%) та гірської (6.2%). Без цих лісів не могла б утворитись існуюча екосистема: спочатку на кам’яних розсипах поселились вони, а тільки згодом, завдяки ґрунту, що виник з відпадів цих дерев, змогли вирости смерекові, ялицеві, букові ліси. А кедрова сосна — взагалі велика рідкість для Карпат. У заповіднику розроблено 14 науково-пізнавальних стежок, тож він не закритий для відвідування. Проте просто так зайти на територію заповідника не можна. Треба отримати дозвіл і взяти кваліфікованого провідника. Загальна протяжність екостежок становить 38.4 км. Є вертикально-екологічні і горизонтально-екологічні мауршрути: на вертикальних маєте нагоду побачити зміну екологічних умов та рослинності залежно від висоти н.р.м., а на горизонтальних — залежно від експозиції схилів та їх стрімкості. Фауна у Ґорґанах теж розмаїта: важкодоступність цих місць зумовила утворення комфортних умов для проживання найвразливіших великих ссавців. Не обіцяємо, що мандруючи Ґорґанами, ви обов’язково зустрінете благородного оленя, козулю, норку чи бодай лісового кота, проте просто знайте, що насправді довкола вас вирує справжнє дике життя. І в ньому однозначно не обійдеться без справжніх диких хижаків. Якщо перспектива побачити оленя ще може потішити, то от зустріти ведмедя, вовка або рись — навряд. На популярних туристичних маршрутах така здибанка — велика рідкість, проте ймовірність побачити пошкрябані стовбури дерев, слід клишоногого на вогкому ґрунті чи почути вий вовчиці уночі все ж існує. Схили вкриті мохом, що під час ходьби, прогинається під вагою і пружинить: йдеш, немов подушкою, а не схилом гори. Висока вологість, густий запах хвої восени доповнюється запахом грибів, та й таким відчутним, що здається ніби де не глянеш, скрізь ростиме білий грибок. Білих і справді багато: тільки всі, що біля стежок, грибники збирають настільки швидко, що жоден турист не встигне й оком моргнути! Багато потічків перетинають стежину. Шлях, буває, завалює височенна смерека, що не втрималась на камінному ґрунті від чергового буревію, і впала долу, хоч старанно обплітала каміння коренями.

Ґорґани туристичні

Ходити Ґорґанами можна будь-якої пори року. Зважайте тільки, що “ґреґотами” (так звуться кам’яні розсипи) у мокру та сніжну погоду ходити ще важче, ніж у суху. Та й небезпечно: без хорошого трекінгового взуття та досвіду хоча б одного походу Ґорґанами, вам може бути дуже і дуже складно. Саме тому звичайні пішохідні дистанції для цих гір треба переглядати: швидкість просування маршрутом буде менша, а ноги втомлюватимуться швидше, аніж ви би йшли типовою ґрунтовою стежиною. Плюс, зими у Карпатах сніжні: треба тричі подумати, перш ніж виходити на маршрут ґреґотами, які до того старанно замели хуртовини.  Маршрути Ґорґанами можуть бути як одноденні, так і тижневі. На один день без ночівлі чи з однією ночівлею можна сходити на полонину Хом’яків чи гору Явірник-Ґорґанський (полонина Явірник), а можна поїхати на гору Ґрофа і зупинитись у одному з перших туристичних притулків на полонині Плісце, що виникли у Карпатах у 30-х роках минулого сторіччя. До початку цих маршрутів легко дістатись громадським транспортом, та й точки старту знаходяться недалеко від населених пунктів: Поляниця, Яблуниця, Яремче, Ямна — сюди їдуть майже всі маршрутки, не треба робити пересадок, а час в дорозі дорівнює 1 годині 40 хвилин максимум. Тільки до Осмолоди, що під Ґрофою, дістатись дещо складніше, але при бажанні все можливо! Якщо ви “озерна душа”, радимо пройтись до озера Росохан або будь-якого іншого, що знаходяться в периметрі хребта Аршиця. Таких озер ви точно більше ніде не побачите: усамітнені, кришталево-чисті, яскравого смарагдового кольору. Аби урізноманітнити свій гірський відпочинок у Ґорґанах можете завітати на водоспад Женецький Гук. Цей красень-водоспад знаходиться як раз на спуску з Хом’яка (або полонини Явірник, якщо спускаєтесь з протилежного боку). Гук виправдає всі очікування: високий, повноводний, довкола — ліс, скелі. Тут обладнані видові майданчики, над річкою прокладені дерев’яні містки, є лави та столи, де можна присісти на перекус і, з задоволенням смакуючи бутерброд, дивитись на вічне і думати про прекрасне. У Ґорґанах не так багато пасовиськ, як на Свидовці чи на Боржаві (бо, мабуть, погане молоко з каміння виходить), але вони все ж існують. А де придатне місце для пасовиська, там і гуцули-сировари. Традиція сироваріння на полонині у Карпатах скрізь поширена: влітку в колибах живуть пастухи, у них можна придбати смачної бринзи або будь-якого іншого полонинського сиру, а в інші три пори року ці будиночки активно використовують туристи для прихистку на ночівлю. Колиби зазвичай лишають відкритими, деякі з них мають піч (якщо пощастить, навіть можете натрапити на дім з піччю та заготовленими заздалегідь дровами, які, звісно ж, можна використати для власного обігріву). На туристичних мапах колиби теж є — придивіться і побачите відповідні позначки чи не на кожній полонинці.

 


Додаткові дані:

75.8(4УКР)
Г69
Горгани (центрально-східна частина) : туристична карта / ред. Г. Вамберскі ; текст К. Бжовскі ;  Г. Мельник ; пер. А. Каплон. - 1 : 50 000. - Краків : Compass, 2006.

Устименко, П. М.   Карта рослинності природного заповідника " Горгани"  як основа фітоценотичного моніторингу : івано-Франківська обл. / П.М. Устименко // Український ботанічний журнал. - 2006. - №4. -  С. 470-479.

Гетьман, В. Грегочуть греготи в Карпатах: природний заповідник "Горгани" / В. Гетьман // Науковий світ. - 2009. - № 12. -  С. 18-20.

Гетьман, В.  Грегочуть греготи в Карпатах : природний заповідник "Горгани" / В.Гетьман // Персонал. - 2010. - № 3/4. -  С. 218-223.

Пушик, С. Скриня давніх скарбів / С. Пушик; Авт.передм. М. Каменюк // Київ. - 2013. - № 3-4. -  С. 134-154.

Пушик, С. Бусова книга / Степан Пушик // Дзвін. - 2015. - № 1. -  С. 115-133.

*** 

Дикі Горгани 

Горгани. Географія

Гори Горгани 

Новини

2020-03-13

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка "Корифей української культури ХХ століття", що присвячена 125-річчю від дня народження Максима Рильського.