Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 
Повернутись до списку

Невицький замок

     Історія Невицького замку починається приблизно у XII столітті. Його будівництво було пов'язане з активною проруською політикою угорських королів, зростанням ролі гірських перевалів і шляхів, які вели через Карпати на північ і схід до Галича та Києва. Тоді замок був земляним городищем невеликих розмірів, укріплення якого складалися з валів, ровів.
     У березні 1241 року монголо-татари ввірвалися в Угорщину через Верецький перевал, зруйнували укріплення в Невицькому. В другій половині XIII століття його знову відновили. В 1279 році угорський король Ласло IV (1274—1290) передав усі володіння комітату Унг і його управління трансільванському воєводі Фінті з роду Обо. Після його смерті господарем Ужанщини і Невицького замку став його брат Омодей, який володів замком до 1311 року. В Угорському королівстві почалась епоха міжусобиць, боротьби магнатів за королівський престол. Омодей і його сини брали в ній активну участь. Невицьку фортецю, що була місцем перебування жупана та його помічників, укріплюють. Саме на межі XIII—XIV століть на місці круглої башти будується новий чотирикутний донжон, а біля нього колодязь для збору дощової води завглибшки 4,5 м.На Ужанщині був спокій, поки жив старий Омодей — вірний прихильник Карла Роберта з династії Анжу, котрий у впертій боротьбі завоював угорський королівський престол (1301—1343). Але, коли в 1311 році повсталі кошицькі селяни вбили Омодея, Карл Роберт вирішив зламати владу роду Обо в північно-східній Угорщині. Проте замок у Невицькому й надалі залишився в руках Омодеїв. У 1317 році Ласло, син Омодея, знову повстав проти королівської влади, але зазнав поразки. Невицький замок штурмом взяли королівські війська.
     Нова епоха в історії замку розпочинається в 1328 році, коли Карл Роберт передає його спочатку в тимчасове, а з 1333 року в постійне володіння князів Другетів. Дарчу грамоту Другетам у 1343 році підтверджує новий угорський король Людвік I Великий. З того часу і аж до моменту загибелі фортеці в середині XVII століття саме Другети володіли замком.
    До середини XV століття Невицький замок тільки номінально вважався центром домінії — володінь Другетів на Ужанщині. Тут вони тримали лише власного каштеляна. Ситуація змінилася, коли 1440 року в Угорщині розпочалася громадянська війна, і Другети знов стали помітними фігурами в політичному житті країни. Постійні військові сутички, поширення вогнепальної зброї змушують князів частково перебудувати і значно укріпити Невицький, єдиний на Ужанщині, замок.
     Перебудова була викликана суворою необхідністю, адже археологи знаходять в об'єктах середини XV століття величезні кам'яні гарматні ядра діаметром до 25 см. Поширення вогнепальної зброї вимагало додаткового зміцнення замкових стін, в першу чергу зі східної, найдоступнішої сторони, та побудови додаткової лінії укріплень. Для меншої вразливості від вогнепальної зброї зовнішня кам'яна стіна була зроблена нижчою. Додаткові ускладнення для наступаючого ворога створювала висунута на південь триповерхова вежа, що була з'єднана з центральним замковим двориком двоповерховою критою галереєю завдовжки 35 м. Бійниці південної башти та галереї контролювали дерев'яний міст, який був перекинутий через рів перед другою захисною лінією і вів у другий замковий дворик.
      Провідний вчений Інституту карпатознавства Ужгородського національного університету, професор, доктор історичних наук Едуард Балагурі говорить: «Археолого-архітектурні дослідження вказують, що десь на зламі XV—XVI століть замок набуває сучасного вигляду. Дослідженнями вдалося також установити, що зі східної сторони існувала і третя захисна лінія, яка складалася з валів та дерев'яно-глиняних конструкцій. Вали замикали трапецієподібний простір із двома напівкруглими бастіонами. Залишки цих валів добре простежуються і тепер. Між другою та третьою захисними лініями існував невеличкий посад (0,7 га), де проживало і працювало ремісниче населення, яке обслуговувало володарів замку (гончарі, ковалі тощо). В разі штурму замку населення ховалося за надійними замковими мурами. Звичайні підрахунки вказують, що кількість замкових захисників разом із населенням палісаду могла сягати понад півтисячі осіб... Але замок не був непохитною цитаделлю і часто переходив із рук в руки, особливо в кінці XVI — на початку XVII століття, коли між Другетами почалися родинні чвари. Відомо, що у 80-х роках XVI століття королівські війська, вибивши із замку Гашпара Другета, допомогли заволодіти ним Дьордю II Другету».
     1879 року поруч із замком заклали сад Вагнера (на честь угорського вченого — садовода Карла Вагнера) та спорудили фонтан із природним тиском води.

Додаткові дані:

К 85.11
Д43
Дзембас, Олександр Васильович. Невицький замок. : історичний нарис / О.В. Дзембас, Й.В. Кобаль. – Ужгород : Закарпаття, 2005. – 80 с.

63.5(4Укр)
Л 13
Невицький замок /// 1000 цікавих фактів про Україну. – Х. : Віват, 2015. – С. 150-151. : фот.

85.11(4УКР)
М 90
Мунін, Георгій Благоєвич. Визначні пам'ятки Західної України . The Famous Sights of Western Ukraine / Г. Б. Мунін, Х. Й. Роглєв, О. О. Гаца ; авт. англ. тексту Д. В. Кушнір. – К. : Книга, 2008. – С. 18-19.

К 85.11
Н 91
Ньорба, Володимир. Замки Закарпаття. Тranscarpathian Castles : [фотоальбом] / В. Ньорба ; пер. англ. О. Драган ; фото: В. Ньорба ;  Ю. Філіп. – Ужгород : Краєвиди Карпат, 2008. – 80 с. : фото.кол.

К 63.3
С 28
Седой свидетель старины. Реальность и легенды о Невицком замке : справочное издание / уклад. Л. М. Алексеєнко ; світлини К. Смутко. – Ужгород : Патент, 2010. – 16 с.

***

Невицький замок взяли штурмом. А потім продовжили археологічні розкопки [ : [ст. юних туристів Іршав. р-ну] / Я. Гулан // Старий Замок. Паланок. – 2009.– 27 серп.  3 верес.  С. 3. ; Неділя. - 2009. – 29 серп. – 4 верес.  С.7.

Невицький замок врятувати неможливо. Оскільки він нікому не належить  // Чиста політика. – 2008. – 4 груд. – С. 7.

Невицький замок має двійника? : [копія замку в с. Кам’яниця Ужгород. р-ну] // Новини Закарпаття.  2013.  12 листоп.– С. 2.

Невицький замок планують перетворили на історико-культурний заповідник  // Новини Закарпаття. – 2016. – 9 лип.   С. 1, 3. : фот.

Невицький замок стане заповідником  // Наш Ужгород. – 2016. – 8-14 лип. – С. 8. : фот. кольор. ; Демократ. Україна. – 2016.– 15 лип.   С. 16.

 Невицький замок - орлине гніздо Закарпатського середньовіччя  / О. Дзембас // Наш рідний край. – 1998.  № 4 (груд.).  С. 36-38. : фот.

Невицькому  642 роки  : [с. Невицьке Ужгород. р-ну] // Європа-центр. – 2006. – 16 верес. – С.6 ; Вісті Ужгородщини. – 2006. – 16 верес. – С. 6.

 

***

Невицький замок

Невицький замок. Легенди

Невицький замок

Невицький  замок

 

 

 

Галерея

Повернутись до списку







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-12-06
Найвідоміший український письменник Румунії Михайло Трайста презентує свою творчість в Ужгороді. У вівторок, 10 грудня, о 17.00 в Закарпатській обласній науковій бібліотеці імені Ф.Потушняка відбудеться зустріч із найвідомішим українським письменником Румунії Михайлом Гафією Трайстою. Пан Михайло є не тільки відомим літератором і журналістом, але й громадським діячем, активістом Союзу українців Румунії. Народився у 1965 році в селі Верхня Рівня на Мараморщині, неподалік Закарпаття. Пише українською та румунською мовами. Його п’єси ставлять відомі театри в Румунії. Кілька книжок Михайла Трайсти вже вийшли друком і в Україні. Зустріч в Ужгороді відбудеться в рамках літературного клубу «Читаємо разом» (модератор презентації – Олександр Гаврош).

 

2019-12-05

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка "Збирав я зорі і блакить...", яка присвячена 110-річчю від дня народження видатного українського поета, публіциста, вченого, культурно-освітного та релігійного діяча о. Степана-Севастіяна Сабола (Зореслава).

2019-12-05

Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за листопад 2019 р.".

2019-12-03
Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка, філія ЗОХМ народний літературний музей Закарпаття, обласна організація НСП України 6 грудня 2019 р. у приміщенні філії ЗОХМ "Народний музей літератури Закарпаття" (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3) організовують "Годину шани й пам'яті" присвячену 110-річчю від дня народження Зореслава (7.12.1909-20.02.2003). З цієї нагоди розгорнуто книжкові виставки про життєвий і творчий шлях поета, "Сучасники - побратими по слову і духу" та "Лауреати всеукраїнського літературної премії ім. Зореслава". Початок о 15 год. Вхід вільний.

 

2019-12-02

В Ужгороді видали бібліографічний покажчик відомого літературознавця і письменника Василя Ґабора

До 60-річчя відомого пресознавця, новеліста, літературознавця та упорядника серії «Приватна колекція» літературної аґенції «Піраміда» Василя Ґабора Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека імені Федора Потушняка підготувала бібліографічний покажчик. Видання вийшло у серії «Культура краю в особах» і відкриває багатогранний та плідний світ науковця із Закарпаття. Детальніше...

 

2019-12-02

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка "Василь Ґабор – письменник, видавець, літературознавець", присвячення 60-річчю від дня народження.

2019-11-26

10 грудня в читальній залі відбудеться марафон написання листів-2019 в Ужгороді. Початок о 16.30.
Марафон — щорічна глобальна правозахисна подія, що проводиться напередодні Міжнародного дня прав людини та об'єднує мільйони небайдужих людей у всьому світі. Цього року марафон присвячений молоді, що змінює цей світ на краще і чиї права опинилися під загрозою.

 

2019-11-08

Для вас нова віртуальна виставка "Вони нас не бачать", присвячена Міжнародному дню сліпих.

2019-11-07

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка "З рідним словом міцніє держава", присвячена Дню української писмемності та мови.

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".