Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Долина нарцисів

Унікальне Закарпаття

Долина нарцисів
     Заповідник розташований на висоті 180–200м над рівнем моря, в північно-західній частині Хустсько-Солотвинської улоговини, на стародавній терасі Тиси. Заповідна територія займає рівнинну ділянку в заплаві річки Хустець. Поряд з природніми водотоками на території масиву розташовані штучні — канали меліоративноі системи.
 
     Історія заповідника
     Поява закарпатської реліктової Долини нарцисів пов'язана з льодовиковим періодом. Деякі вчені вважають, що тоді сталися певні геологічні катаклізми і з гір сповз величезний шмат землі разом з унікальними рослинами. Після сходу льоду з гір стікало багато води, що сприяло акліматизації, цвітінню і розповсюдженню нарциса вузьколистого. З часом в низовині від сучасного Мукачева до Хуста, де росли нарциси, з'явилися дубові ліси. Після того, як на цих землях стали здійснювати господарську діяльність, площа зростання нарцисів зменшувалася. За часів Австро-Угорщини урочище Кіреші належало до лісництва і пильно охоронялося. Було тут багато лікарських рослин, якими місцеві медики лікували хворих. Коли територія Закарпаття відійшла до Чехословаччини, частину цих земель продали жителям Хуста. Тодішні місцеві мешканці ставилися до природи з великим розумінням. Випасати худобу на заповідних землях їм дозволялося до Юрія, а господарювати знову можна було тільки з 14 жовтня.
     За радянських часів долину хотіли переорати, щоб вирощувати сільськогосподарські культури. У 1980-х рр. на території заповіднику здійснювалися осушувальні роботи, внаслідок яких суттєво змінився рослинний покрив. Після того, як було знищено 50 га нарцисів, оранку припинили і передали територію з нарцисами заповідному масиву Карпатського біосферного заповідника. Значний особистий внесок у справу збереження та відтворення «Долини нарцисів» зробив професор В. І. Комендар (який, власне, і дав цю назву долині).
 
     Туристична привабливість
     Разом з величезним науковим значенням «Долина нарцисів» становить і значну естетичну цінність. У період масового цвітіння (друга — початок третьої декади травня) «Долина» вкривається майже суцільним білим килимом квітучих нарцисів, помилуватися яким приїжджають звідусіль.Щорічно Долину нарцисів відвідують понад 10 тисяч туристів. У період цвітіння (з 1 до 25 травня) територія відкрита для відвідування щодня з 8:00 до 21:00 без вихідних. Парковка біля входу безкоштовна, але місткість її обмежена - в період травневих свят на під'їзді до заповідника бувають автомобільні затори.

Додаткові дані:

Долина нарцисів –  долина кохання : [про сучас. стан заповід. масиву] / Ю. Іляш // Нарцисова долина. –  2011. – 22 квіт. – С. 6.

Духмяні хвилі білої ріки, що подолали гори і віки: [Про заповідник "Долина нарцисів" поблизу м.Хуста] / Н. Ясинська // Жінка. – 2007. –  серп.–  С. 8-9.

Заповідний масив "Долина нарцисів" // Карпатська Україна. – 2007. –  24 берез. – С. 5.

Подорож у казку. Унікальна Долина нарцисів внесена до спеціального реєстру ЮНЕСКО / Н. Федечко // Експрес. – 2005. – 10-11 трав. – С.15,20.

Травень на Закарпатті пахне нарцисами. Цей регіон України має свої риси, характер та принади / Г. Вдовиченко // Високий Замок. –  2008. –  8-14 трав. – С.12.

У Долині нарцисів буде відкрито музей нарциса та еколого-освітній центр // Закарпатська правда. –  2006. –  27 трав.–  2 черв. С. 4.

Як зберегти Долину нарцисів? // Новини Закарпаття. – 2006.– 3 черв.– С.2 ; Срібна Земля. –  2006. - 3 черв. –  С. 8.

***

 

Карпатський біосферний заповідник

Долина нарцисів - одне із найкрасивіших місць Закарпаття

Долина нарцисів

Долина нарцисів

Долина нарцисів у Карпатах

 

Новини

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день