Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Ужгородська синагога

Унікальне Закарпаття

Ужгородська синагога

     Першу ужгородську синагогу побудовано в 1794 році, проте на початку XX вона стала жертвою пожежі, через що постала потреба в новій будівлі. Проект її замінника розробили архітектори Дюла Папп та Ференц Саболч. Під нову синагогу міська управа пожертвувала ділянку землі в центрі міста на березі річки Уж, а оскільки площа була незабудована — і при проектуванні не було потреби прив'язуватися до будь-якого конкретного архітектурного стилю — нову синагогу побудовано в тоді популярному в Європі неомавританському стилі. Кошторис робіт склав 200 000 крон: передбачалось встановлення центрального опалення, електричного освітлення, водопостачання та каналізації. Це була перша залізобетонна споруда Ужгорода. Саме будівництво велося як і на гроші багатих євреїв-меценатів, так і на кошти всієї громади. За проектом вмістимість синагоги — 900 чоловік. Відкриття синагоги відбулось 27 липня 1904 року без будь-яких урочистостей: надвечір, о 7-й годині, з молитовного дому в нову синагогу перенесли священні тори, піля чого відбувся молебень та освячення будівлі.


     Споруда пережила руйнацію під час Другої світової війни, німецькі та угорські війська використовували синагогу в останні роки війни як конюшню: приміщення опинилося в жалюгідному стані — будівля мала велику тріщину, ґрунтові води підмивали фундамент, стіни руйнувалася. Зі знищенням закарпатського єврейства в 1944 році доля синагоги змінилася, оскільки єврейська громада в Ужгороді практично зникла. Радянська влада в 1947 році прийняла рішення віддати будівлю Міністерству культури УРСР: розроблено план реконструкції будівлі з метою «пристосувати будівлю до сучасних потреб» — з будівлі синагоги постала філармонія. Євреї, що залишилися в місті після повернення з концтаборів, не хотіли віддавати синагогу та вийшли до будівлі, щоб не пустити робочих починати реконструкцію, але будівлю все ж таки перебудовано і юдейську символіку було видалено. У 1974 році поряд було добудовано триповерховий корпус філармонії, де розміщується малий зал на 360 місць, зали для репетицій та інші приміщення. Збереглася також будівля колишнього равинату, де сьогодні діє філія банку.


     Синагогу побудовано в неомавританському стилі — романтичному стилі, до якого вплелися візантійські та арабо-мароканські мотиви. Сама будівля стояла на цоколі з рожевого мармуру, стіни її були облицьовані декоративною клінкерною цеглою і червоними керамічними плитами, портал вікон прикрашений червоним штучним мармуром. Яскравим елементом фасаду будівлі був центральний балкон із зображенням зірки Давида, вписаної у велике коло. Особливо пишно прикрашено дах будівлі: мавританські мотиви підкреслено глиняними фігурними вежами на даху, різноманітними мідними прикрасами, орнаментами. Вінчали будівлю символічні Скрижалі Заповіту. У повоєнні роки радянська влада реконструювала будівлю і її екстер'єр зазнав кардинальних змін: поглиблення в центральному фронтоні з балконом і великою зіркою Давида закрито стіною з круглим віконечком посередині; повністю змінено дах будівлі; прозорий мозаїчний купол, через який сонце освітлювало усю будівлю закрито бляхою; башточки замінено простішими колонами; скрижалі з даху знятю, а на їх місце поставлено ліру, символ музичного мистецтва. Ще одна зміна — знесено паркан, який огороджував подвір'я синагоги.


     Радикальні зміни торкнулися також й інтер'єру будівлі. На першому поверсі обладнано вестибюль, на другому — зал на 830 місць та сцену. На місці головного місця синагоги, ритуальної шафи, де зберігалися сувої Тори та інші священні книги, побудували сходи, які ведуть на другий поверх. До реконструкції синагога була одноповерховою, з традиційними балконами для жінок, опісля за рівнем балконів будівлю розділено на два поверхи, що й знищило унікальну акустику. Пізніше у філармонії був встановлений один з найкращих в Україні орган з трьома клавіатурами та 2250 трубами. Привезли старий орган із Прибалтики, попередньо відремонтувавши у Празі


Додаткові дані:

К 63.3
І-48
Ільницький, Юрій Васильович. Спомини: із прожитого і пережитого / Ю. В. Ільницький. - Ужгород : Мистецька лінія, 2007. - 256 с.

908 (477.87)
Л 64
Літераті, Тетяна Олександрівна. Втрачений Ужгород. Мандрівка старим містом : [іст.-краєзнав. нариси] / Т. О. Літераті. - Ужгород : РІК-У, 2018. - 204 с. 

К 63.3
С 56
Сова П. Прошлое Ужгорода / Сова П. - Факс. изд. по изд. : Ужгород : Шк. помощь, 1937. - Ужгород : Карпати, Патент, 1992. - 312 с. 

К 63.3
К 55
Кобаль, Йосип. Синагога : [колиш єврей. синагога Закарпаття, нині філармонія] / Й. Кобаль // Кобаль, Й. Ужгород відомий та невідомий. - Львів : Світ, 2008. -  С. 156.

К 85.313.7-63л9
Я 44
Літераті, Тетяна. Як змінювалася синагога-філармонія : [обл. філармонія] / Т. Літераті // Ужгород. - 2015. - 26 листоп. -  С. 6.

К 85.313.7-63л9
Л 50
Лесів, Анастасія. Ужгородські діти Давида : без них свого часу в місті навіть стався торгів. колапс : [про Ужгород. ортодоксал. синагогу більш відому як Закарпат. філармонія, Синагога неології (пл. Жупанатська, 17, третя на наб. Незалежності, єдина діюча синагога в м. Ужгороді на вул. Руській) / А. Лесів // Старий Замок. Паланок. - 2013. - 10-16 січ. -  С. 12.

К 85.313.7-63л9
Ч-86
Чужа, Оксана.  Синагоги, що єднають Ужгород і Прагу : [про Закарпат. облас. філармонію] / О. Чужа // Фест. - 2011. - 9-15 черв. -  С. 11.

***

Ужгородська синагога

Синагога-філармонія

Новини

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день