Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Дзендзелівський Йосип Олексійович
1921 -   2008 рр.


Біографія.

Дзендзелівський Йосип Олексійович – український мовознавець, доктор філологічних наук з 1961, професор з 1963, дійсний член НТШ з 1992. Йосип Олексійович Дзендзелівський народився в селі Мазурове Кривоозерського району Одеської (тепер Миколаївської) області в селянській сім'ї. З 1939 року навчався в Одеському університеті (спочатку на математичному, а згодом — на філологічному факультеті). Війна перервала навчання: з літа 1941 року — на фронті. Служив артилеристом, згодом сапером. Пройшов із боями Україну, Росію, Кавказ, Карпати, зокрема і Закарпаття, Словаччину, Чехію, Польщу, Німеччину, форсував Ельбу. Перемогу зустрів у Празі. Учасник історичного Параду Перемоги в Москві 1945 році. Війну закінчив у чині лейтенанта з двома орденами Червоної Зірки та п'ятьма бойовими медалями.
З 1945 року — поновив навчання, закінчив Одеський університет в 1947 році вступив до аспірантури. Науковий керівник А. А. Москаленко спрямував молодого дослідника в діалектологію — галузь, що стала провідною в його подальшій науковій діяльності. В 1952 році захистив кандидатську дисертацію “Українські говори Нижнього Подністров'я”. У 1951 році після завершення аспірантури згідно з призначенням Міністерства освіти прибув на роботу в Ужгородський університет.
Формування Йосипа Олексійовича як ученого, педагога і громадського діяча проходило в стінах Ужгородського університету, куди він одержав призначення на роботу після закінчення аспірантури в 1951 році. З тих пір Закарпаття стало для нього рідною домівкою. Тут він написав свої основні наукові дослідження, опубліковані у багатьох мовознавчих виданнях. Підсумком кількарічної праці ученого стали захисти його дисертацій (у 1952 році – кандидатської, у 1961-му – докторської). До речі, Йосип Олексійович Дзендзелівський став першим доктором філологічних наук на філологічному факультеті (1961), першим професором цього факультету (1962).
В університеті пройшов шлях від старшого викладача до професора, одного із засновників кафедри української мови, яку він очолював протягом майже чверті століття (1962–1986), був деканом факультету. Науковий доробок Йосипа Олексійовича Дзендзелівського включає в себе понад 500 глибоких та оригінальних мовознавчих досліджень, серед них 12 монографій, підручників, посібників, словників, опублікованих в Україні та інших країнах. Професор вільно володів кількома мовами. Його ім'я цілком заслужено ввійшло до 7-го видання “Міжнародного складу видатних особистостей”, що виходить у США.
У науковому доробку вченого – статті, присвячені дослідженню історії українського і слов'янського мовознавства, проблемам сучасної української мови, розвитку її лексики; чимало публікацій стосується листування відомих українських учених, діячів науки і культури тощо. Українське Закарпаття, закарпатські діалекти стали близькими і зрозумілими для слов'янського наукового світу не тільки завдяки класичним працям професора Дзендзелівського, але й насамперед через найважливішу працю вченого – тритомний “Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області України”. Переважну більшість матеріалу автор зібрав самостійно. Своїм атласом, як і монографіями та статтями, Й. Дзендзелівський довів, що на Закарпатті ніколи не було і немає й нині єдиного мовного ареалу, який би міг лягти в основу т.зв. “русинської” мови, а мова, якою сьогодні спілкуються чимало закарпатців, є лише формою загальнонародної української мови. Йосип Олексійович Дзендзелівський брав участь у міжнародному славістичному проекті – “Загальнослов'янському лінгвістичному атласі”. Тут він виступав і як автор, і як член міжнародної редколегії. Професор був дійсним членом Наукового товариства ім. Т.Шевченка у Львові, ініціатором і засновником на Закарпатті осередку цього товариства. Він регулярно виступав на університетських, міжвузівських, республіканських та міжнародних наукових нарадах, конференціях, симпозіумах, був учасником ІV–VII Міжнародних з'їздів славістів, І–ІІІ Міжнародних конгресів україністів. До його думки завжди прислухалися наукові авторитети.
Створена Йосип Дзендзелівським діалектологічна школа – це характеристика його як особи, як індивідуума і творця нового, прогресивного і передового. А тому й не дивно, що його школа дала такі рясні сходи. Велика заслуга Йосипа Олексійовича Дзендзелівського полягає в тому, що він вивів у світ своїх учнів, які вже й самі мають чимало досягнень у мовознавчій науці. Професор підготував 21 кандидата наук, 5 з яких стали докторами наук, професорами – ужгородські мовознавці І. Сабадош, В. Статєєва, М. Сюсько, В. Лавер, а також науковець із Луцька Г. Аркушин.
Навіть перебуваючи вже на пенсії, Йосип Олексійович весь час працював у своєму кабінеті, на його робочому столі чи не щодня з'являлися нові матеріали. І майже за кожним із них – подвижницька праця, а то навіть справжній людський подвиг. Хоч хвороби в останні роки й пригальмовували творчий потенціал, проте учений до останнього був вірним своєму покликанню.
Помер Йосип Олексійович Дзендзелівський 15 серпня 2008 року.


Додаткова інформація.

Джерельні приписи:

Бідзіля, Юрій. Наукові праці професора Й. О. Дзендзелівського на сторінках журналу "Карпатський край" (1993-2000) як джерело вивчення етноспецифіки регіону / Ю. Бідзіля // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Філологія. Соціальні комунікації. – Ужгород : Говерла, 2011. – Вип. 24. – С. 219-227. – Бібліогр. наприкінці ст.

Великий Дзендзель : [на 88-му році життя помер вчений, лінгвіст Й. Дзендзелівський – наводиться передрук інтерв`ю / Вів Я. Галас] / О. Штефаньо // РІО. – 2008. – 23 серп. – С. 17.

Галас, Алла. Листування визначних мовознавців у публікаціях Й. О. Дзендзелівського / А. Галас // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Філологія. Соціальні комунікації. –Ужгород : Говерла, 2011. – Вип. 24. – С. 36-43. –Бібліогр. наприкінці ст.

Галас, Борис. Лексикографічні наукові зацікавлення професора Й. О. Дзендзелівського / Б. Галас // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Філологія. Соціальні комунікації. – Ужгород : Говерла, 2011. – Вип. 24. – С. 28-35. – Бібліогр. наприкінці ст.

Листи Й. Дзендзелівського до Л. Спанатій : [листи до асп., тепер доц. Миколаїв. держ. у-ту] // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Філологія. Соціальні комунікації. – Ужгород : Говерла, 2011. – Вип. 24. – С. 244-247. – Бібліогр. наприкінці ст.

Миголинець, Ольга. Невмируща пам`ять про вчителя : до 90-ліття від дня народж. Й. Дзендзелівського / О. Ф. Миголинець // Фест. – 2011. – 17-23 лют. – С. 14.

Пам`яті Йосипа Дзендзелівського : [некролог] // Новини Закарпаття. – 2008. – 23 серп. – С. 23.

Сабадош, Іван. Й. О. Дзендзелівський – дослідник українських говорів Закарпаття / І. Сабадош // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Філологія. Соціальні комунікації. – Ужгород : Говерла, 2011. – Вип. 24. – С. 5-12. – Бібліогр. наприкінці ст.

Сенько, Іван. Фольклор як джерело інформації у мовознавчих дослідженнях Й. О. Дзендзелівського / І. Сенько // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Філологія. Соціальні комунікації. – Ужгород : Говерла, 2011. – Вип. 24. – С. 44-48. – Бібліогр. наприкінці ст.

Статєєва, Валентина. Питання історії українського мовознавства XIX ст. в працях Й. О. Дзендзелівського : [у даній ст. проаналіз. праці вчен., присвяч. О. Павловському, В. Довговичу, Я. Головацькому, І. Вагилевичу, Т. Витвицькому, Ю. Федьковичу, Є. Желехівському, М. Руберовському] / В. Статєєва // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Філологія. Соціальні комунікації. – Ужгород : Говерла, 2011. – Вип. 24. – С. 13-27. – Бібліогр. наприкінці ст.

Статаєєва, Валентина. Проблеми історії українського мовознавства на Закарпатті в працях Й. О. Дзендзелівського : [про публікації проф. з історії укр. мовознав. XVIII-XX ст., у яких проаналізовано праці А. Коцака, В. Довговича, М. Лучкая, Ю. Венеліна, Ю. Ставровського та ін.] / В. Статаєєва // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. –Ужгород : Говерла, 2011. – Вип. 16. – С. 404-408. – Бібліогр. наприкінці ст.

Ужгородський мовознавець європейської слави. Рік тому відійшов у засвіти Йосип Дзендзелівський // Ужгород. – 2009. – 15 серп. – С. 12. : портр.

Хобзей, Н. В. Дзендзелівський Йосип Олексійович : [мовознавець] / Н. В. Хобзей // Енциклопедія Сучасної України. – Т. 7 : Ґ – Ді. – К., 2007. – С. 541-542. : фото. – Бібліогр. наприкінці ст.

Шумицька, Г. В. Відгуки офіційних опонентів докторської дисертації Йосипа Олексійовича Дзендзелівського : [тексти відгуків про доктор. дисертаційн. дослідж. проф. "Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарптської області УССР"] / Г. В. Шумицька, В. І. Путрашик // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Філологія. Соціальні комунікації. – Ужгород : Говерла, 2011. – Вип. 24. – С. 235-243. – Бібліогр. наприкінці ст.











Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-04-12

З 1 березня по 30 квітня в Україні пройде перший кіноклубний фестиваль «Нове українське кіно», який запрошує глядачів на безкоштовні покази найкращих українських стрічок сезону. Провести фестиваль у своєму місті можуть всі охочі – до співпраці запрошено кураторів кіноклубів та активістів, які можуть запропонувати простір для показів. Для цього потрібно залишити заявку на сайті проекту «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа». Права на фільми надаються для некомерційних показів.
До програми фестивалю “Нове українське кіно” увійшли: "Донбас", "Гірська жінка: на війні", "Герой мого часу", "Іній", "Брама", "Коли падають дерева", "Стрімголов".
https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/

16 квітня запрошуємо вас на завершальний показ кіноклубного фестивалю стрічки "Стрімголов". Світова прем'єра мелодрами "Стрімголов" Марини Степанської відбулася в рамках конкурсної програми 52-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах. Стрічка досліджує стосунки молодої пари: в центрі сюжету опиняється "світовідчуття негероїв у героїчні часи" – у сучасному Києві після подій Майдану. У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію „Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії „Найкращий фільм іноземною мовою”. 

Початок о 17 год.

Вхід вільний

 

2019-04-12

У 18 квітня о 16:00 в читальній залі бібліотеки відбудеться презентація книги „Іван Мацинський – український поет, перекладач та словацько-українські літературні зв’язки” за участі  працівників Державної наукової бібліотеки в Пряшеві (видавці та редактори книги) та представників Спілки українських письменників Словаччини.

Іван Миколайович Мацинський (9 квітня 1922, Меджилабірці – 14 березня 1987, Пряшів) – український поет, перекладач та видавець у Словаччині, вчений-культуролог, журналіст. Історик словацької літератури. Громадський лідер українських поселень на Прящівщині. Народився у містечку Меджилабірці на Східній Словаччині в родині залізничника. Навчався в Руській учительській семінарії у Пряшеві, Вищій школі суспільних наук у Празі та на філософському факультеті Університету ім. П.Шафарика у Пряшеві, який не закінчив – з останнього курсу з політичних мотивів був виключений. Спочатку писав російською мовою, але під впливом української літератури перейшов на літературну українську мову. Працював директором Українського національного театру, завідував Відділом української літератури Словацького педагогічного видавництва у Пряшеві. Був одним з організаторів україномовного журналу «Дукля» та Української секції Спілки письменників Словаччини, яку довший час очолював. Активно працював в громадсько-культурному житті українців Пряшівщини. Автор шести поетичних збірок, прозових творів і наукових досліджень з карпатоукраїнської літератури, перекладів із словацької та чеської мов, Зокрема: автор збірок віршів «Білі хмари» (рос. м., 1949) «Наша мова» (укр. і рос., 1956), «Зимова ніч» (укр., 1961), «Карпатські акорди» (укр., 1962), «Вінки сонетів» (укр., 1986).

 

2019-04-04

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за березень 2019 р."

2019-04-02

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-03-27

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка, присвячена Міжнародному дню театра "Театр: вчора, сьогодні, завжди".

2019-03-12

Ніжність і мужність художнього слова співців Карпатського краю. У ці березневі дні шанувальники художнього слова: учні середніх навчальних закладів обласного центру, літератори-початківці, творча молодь, гості міста, – мають можливість ознайомитись із новими цікавими книжковими виставками в народному музеї літератури Закарпаття (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3), який діє при обласній організації Національної спілки письменників України. Їх експозиції створено спілчанами за підтримки працівників обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.

Виставка «Наші краянки в українській літературі» ознайомить із творчим доробком сучасних закарпатських письменниць. Тут представлено поетичні збірки Надії Панчук, Марії Головач, Людмили Кудрявської, Тетяни Ліхтей, Христини Керити, Мар’яни Нейметі, Тетяни Рибар, Лідії Повх, Мар’яни Шутко, Олени Пекар, Ольги Тимофієвої, Ірини Гармачій, Віри Фесенко та ін. Досить широко представлена творчість письменниць, які пишуть для дітей, – Галини Малик, Лідії Повх, Оксани Фулитки, Вікторії Жупан.

Наступна книжкова виставка – «Живе Карпатська Україна», присвячена 80-річчю створення Карпатської держави у березні 1939 року. Її основу склали історико-документальні матеріали, з яких дізнаємось як творилась Карпатська Україна, як боролись за неї кращі сини Срібної землі і патріоти з різних куточків України. Досить широко представлено на тій же виставці твори співців та оборонців Карпатської України, які в ті буремні роки були у вирі драматичних подій, – найповніше видання вибраних творів Зореслава «Блакитні ескадри», том вибраних поезій Андрія Патруса-Карпатського «Голуба далечінь», зібрання прози письменника і посла Сойму Карпатської України Юрія Станинця, проза Олександра Сливки, а також поезія Івана Ірлявського та його побратимів, яку вміщено в збірнику «Моя Карпатська Україна». 
Отже, письменники і бібліотекарі доклали всі зусилля, щоб мовою книжкових виставок розповісти широкому колу шанувальників української літератури і, зокрема, юних поколінь наших співвітчизників про красу, ніжність і водночас гартовану в боротьбі за незалежність України мужність і незламність художнього слова співців Карпатського краю.


 

2019-03-07

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-03-04

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-01-14
Шановні колеги та користувачі, до вашої уваги у розділі "Електронна бібліотека" електронна версія покажчика.

 

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".