>
>
Андрій Степанович Калин
Видатні закарпатці
Всі закарпатці
Алфавітний покажчик
Калин Андрій Степанович
1908 - 1979 рр.
Біографія:
Усна народна творчість Закарпаття є неоціненним скарбом. Багато віршових і прозових творів закарпатського фольклору вже побачили світ, не менше їх і в рукописах, а значно більше, ще не записаних, живуть у народі. На південних схилах Карпат невелика частина українського народу, незважаючи на політичний, національний і культурний гніт, віками берегла свою мову, народну творчість, культуру. Рідною мовою розповідалися чудові казки, співалися пісні, чарівливі своєю задушевністю, свіжістю, безпосередністю і красою. Вони замінювали художню літературу, музику і театр. В них втілювались людські сподівання і мрії. Проте пальма першого казкаря Закарпатського краю належала Андрієві Калину. Відкрили світ “місцевого Андерсена” етнографи експедиції Інституту етнографії АН СРСР. Уже перша його казка “Як опришок віддячив бідному чоловікові” полонила членів експедиції. З Хуста в село часто-густо навідувався відомий фольклорист Петро Лінтур і записував, записував. Тільки до збірника “Дванадцять братів” увійшло 59 казок Андрія Калина. Його оповіді видавались у Німеччині. У репертуарі казкаря — вся жанрова палітра казок : чарівні, новелістичні, легендарні, про тварин, історичні перекази. Калин Андрій Степанович народився у с. Горінчове (тепер Хустського району Закарпатської області), розташованому в мальовничій долині Ріки — правої притоки Верхньої Тиси. Андрій Степанович Калин — закарпатський горянин, який вповні зазнав політичного, економічного, національного гноблення й якого жорстокі злидні не раз примушували тинятися по світу, шукаючи шматка хліба. Батько його, залишивши дружину і дітей, поїхав, як і тисячі співвітчизників, шукати роботу за океан; змарнував сили і здоров'я в американських шахтах і передчасно загинув. У той час Андрієві було сім років. Усі свої дитячі та юнацькі роки він важко працював, щоб допомогти родині, а пізніше утримувати матір і малолітніх сестер. Він пройшов сувору школу життя, яка навчила його безпомилково відрізняти друзів від ворогів. Молоді роки його минули в карпатських лісах. Ще з дитинства Калин виявляв виняткову зацікавленість і любов до казки. Казкар мав широкий та різноманітний діапазон. Від нього записано понад 120 сюжетів. Проте репертуар Калина цим не вичерпується: до нього входять десятки казок-анекдотів, казок-билиць, багато пісень. Казки Андрія Калина друкувалися в багатьох фольклорних збірниках : “Казки Верховини” (1960), “Як чоловік відьму підкував, а кицьку вчив працювати”(1966), “Дідо-всевідо”(1969), “Казки одного села”(1979), “Зачаровані казкою”(1984), “Казки Карпат”(1989) та ін. Три казки у перекладі німецькою мовою опубліковані у збірнику “Українські народні казки” (Берлін, 1972). Зустрічаються також легенди, перекази, притчі, бувальщини. Помер Андрій Степанович Калин 11 грудня 1979 року.
Додаткова інформація:
Джерельні приписи:
Андрій Степанович Калин : [про закарпат. казкаря ; в т. ч. його казки] // Казки одного села. – Ужгород : Карпати, 1979. – С. 260-295. Лінтур, П. В. Закарпатський казкар Андрій Калин / П. В. Лінтур // Дванадцять братів : закарпат. казки А. Калина. – Ужгород : Карпати, 1972. – С. 229-235. Микитась, Василь Лазарович. Калин Андрій Степанови : [нар. оповідач] / В. Л. Микитась // Енциклопедія Сучасної України. – Т. 12 : Кал – Киї. – К., 2012. – С. 27. – Бібліогр. наприкінці ст. От издательства : [о закарпат. сказочнике – А. С. Калине] // Закарпатские сказки Андрея Калина. – Ужгород: Закарпатское областное издательство. –1957. – C. 3-7. Хланта, І. В. Калин Андрій Степанович : [про закарпат. казкаря] / І. В. Хланта // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород: Ґражда. – 2007. – C. 150-151: фот.
Інтернет ресурси:
Калин Андрій Степанович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2D3CU5q
На крилах вигадках та мрій : до 105- річчя від дня народження А. С. Калина (1908–1979) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://sofiynist.donntu.edu.ua/kalendar/2013/may/kalyn.html