Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Бібіков Костянтин Антонович
1930 -   1989 рр.


Біографія.

Народився 29 грудня 1930 року в с. Перечин в робітничій сім`ї. У 1937 році переїхав з батьками до Ужгорода де продовжував навчатися у школі з українською мовою викладання. Закінчив середню школу – робітничої молоді, а згодом – історичний факультет УжДУ (1954). Виїхав до Києва, де працював учителем середньої школи, а з грудня 1955 року – редактором угорських підручників республіканського видавництва “Радянська школа”. З 1955 до 1959 року викладав угорську мову групі співробітників українського товариства міжнародних зв’язків із закордоном, працював перекладачем. У 1968 році переведений Держкомвидавом УРСР на посаду заступника головного редактора видань угорського та молдавською мовами видавництва “Карпати” (Ужгород). У 1975–1987 роки очолював Закарпатську обласну організацію Всесоюзного добровільного товариства любителів книги УРСР. З березня 1987 року – на творчій роботі.
Бібіков Константан почав перекладати з угорської мови 1955 року. Перекладені ним оповідання публікувалися в обласних та республіканських газетах, журналах “Дніпро”, “Всесвіт”, колективному збірнику “Угорське оповідання” (1976), в книзі Л. Балли “Вибране” (1987), у збірнику сміховинок “Добрий день, сусіде!”(1971).
У перекладі з угорської окремими книгами вийшли : “Останні часи темряви” (1956) Гези Хегедюша, “Правда Матроса Паркера” (1957) Моріца Коваї, “Паска” (1958) Ерньо Урбана, “Вулиця Пратера” (1959) Жужи Кантор, “Серце поміняти не можна” (1960) Імре Кесегі, “Осіння негода” (1960) Андраша Беркеші, “Каті, Петер та інші” (1960) Ф. Богданя, Ф. Югаса, “Пісня негоди” (1962) у співавторстві Андраша Беркеші, “У країні ягуарів” (1963, 1967) Габора Молнара, “Як справи, юначе?” (1965, 1985) Шандора Шомоді Товт, “Остання спроба” (1970) Йожефа Шольома та Ласло Сабо, “Сіракузький велетень” (1971) Іштвана Сови, “Зі мною завжди щось трапляється” (1974) Єви Яніковської, “Пан Фіцек” (1974,–1986–у співавторстві) Антала Гідаша, “П`яний дощ” (1975) Йожефа Дорваша, “Завжди в мене щось не так” (1975) Єви Яніковської, “Хлопці не підведуть” (1977) Ласло Харша, “Віднайдена Батьківщина” (1987) Бели Іллеша, “Косогір” Імре Добозі, “Дора повідомляє…” (1979) Шандора Радо, “Унтер – офіцер та інші … Косогір” (1980) Імре Добозі, “Загадка Прометея” (1981) Лайоша Мештерхазі, “Старомодна історія” (1984) Магди Сабо, “Шпигуни і розвідники у Другій світовій війні” (1987) Йожефа Копаня, “Оповідання” (1988) Булчу Берти, “Сини людини з кам’яним серцем” (1988) Мора Йокаї, “На півдорозі” (у кн.. : Ержебет Галгоці, Церква святого Христофора – 1990); казки “Бірібі – чарівник” (1960), “Угорські народні казки” (1985). П`ять видань витримала книга “500 видов домашнього печенья” (1961, 1969, 1970, 1987, 1989), два видання – “Домашня всезнайка” (1971– укр., 1990 – рос. мовами), “Так готують страви в Угорщині” (1973).
Крім цього, Костянтин Бібіков уклав “Венгерско–русский словар” (1959, 1969), “Русско–венгерський словар” (1982), “Русско–венгерський словар транскрипции географических названий” (1963– у співавторстві).
Помер Костянтин Антонович Бібіков 7 травня 1989 року.


Додаткова інформація.

Джерельні приписи :


Хланта, І. В. Бібіков Костянтин Антонович : [про перекладача] / І. В. Хланта // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород: Ґражда. – 2007. – C. 39-40. : фот.

Хланта, І. В. Костянтин Бібіков : [про перекладача] / І. В. Хланта
// Літературне Закарпаття у XX столітті. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – С. 48-53.

Інтернет - ресурси:

Бібіков, Костянтин Антонович [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://maxima-library.org/redkollegiya/compilers/bl/author/98945

Бібіков, К. А. 500 видов домашнего печенья [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ihavebook.org/books/459322/500-vidov-domashnego-pechenya.html







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-13

16 травня, о 17:00 в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка розпочнеться “ЧЕНДЕЙ-FEST 2019”. Відбудеться творча зустріч із членами журі Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея – українськими журналістами, письменниками Павлом Вольвачем, Галиною Плачиндою та доктором філологічних наук, чендеєзнавецем Сидором Кіралем. Модеруватиме ідейний натхненник конкурсу й фестивалю, письменник Олександр Гаврош.

Під час вечора також прем’єрно покажуть документальний фільм “Ясенова Івана Чендея” режисера В’ячеслава Бігуна, який працює над повнометражним фільмом про свого відомого земляка.

“ЧЕНДЕЙ-FEST 2019” – літературний фестиваль на пошану видатного українського прозаїка, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків”  Івана Чендея. Організатором літфесту є Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея.

 

2019-05-12

Презентація книг прози Люби-Параскевії Стринадюк “Як я ‘му жити на полонині” та “З-за гір’я. Щоденник любові”. “Як я ‘му жити на полонині” – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською. У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.
“З-за гір’я. Щоденник любові” – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.

Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові. Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019). Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).

Чекаємо вас 17 травня о 16.00.

Вхід вільний.

 

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".