Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Пільцер Марія Людвиківна
1912 -   1976 рр.


Біографія.

 

Початок ХХ століття у краї на новий виток виходять живопис, література, театральне мистецтво, розвивається освіта, преса, і як наслідок – формується молода генерація професіоналів-краян, що утверджує традиції інтелігенції Закарпаття.

 Марії Пільцер судилося зайняти почесне місце в культурному житті Закарпаття й усієї України, адже постала першою професійною актрисою-краянкою.

         Народилася Марія Пільцер 27 грудня 1912 року у  с. Нижня Грабівниця, тепер у складі смт. Чинадієвого Мукачівського району Закарпатської області. Дитинство на Мукачівщині та Свалявщині в сім’ї, де батько був майстром на всі руки, де семеро сестер і два брати; юність – в аматорських театральних гуртках, подекуди міні-вистави або міні-художні читання, що виникали спонтанно чи то на дівочих посиденьках, чи то під час роботи на полі, чи то в молодіжному гурті; молодість – яка змусила покинути велелюдну батьківську хату, здобувати диплом вчителя початкових класів і вчителювати на Міжгірщині. Працюючи з малими верховинцями, регулярно надсилала до газет краю свої статті щодо виховання дітей, збирала фольклор і також надсилала до преси, писала власні поезії для дітей, які так само публікувалися. Коли ж почула, що в Ужгороді відкривають дворічну драматичну школу – полишила місце роботи, стабільний заробіток і приїхала на навчання, не передбачаючи, якою буде подальша доля і цієї школи, і її вихованців. Для Марії Пільцер розпочалися будні в осмисленні нової професії : робота над дикцією, вдосконалення голосових даних, освоєння міміки, відчуття себе в просторі сцени, а головне – усвідомлення суті акторської творчості. Зазначимо, що гра Марії Пільцер привертала увагу і професіоналів, і поціновувачів мистецтва, і глядачів з найперших шкільних постановок. Газети писали про неї як про надію майбутнього карпаторуського театру. Перша слава прийшла до Марії Пільцер, коли актрисі ще не виповнилося двадцяти чотирьох років. Вона зіграла головну роль у п’єсі братів Мрштікових „Маруся”. Постановка продемонструвала глядачеві ті знання і набутки, яких досягли вихованці драматичної школи протягом двох років навчання. Марія Пільцер своєю інтерпретацією долі головної героїні Марусі підкорила серця найвимогливіших критиків – її роботу було визнано кращою. Успіх прийшов до неї з ранковими газетами, що сповіщали про блискучу перемогу актриси. Спільність імені головної героїні та самої актриси, органічність у виконанні ролі породили (з легкої руки журналістів) звертання до актриси – „наша Маруся”. Із фотознімками молодої красуні у гримі Марусі виходили у краї листівки. Газета „Русскій народный голос” (16.04.1936) писала, що у новоствореному театрі в м. Ужгороді „звичайно перше місце нале жить Марії Пільцер і завжди буде за нею, бо вона була жертовним піонером цього театру”.     

    Перелом у творчій долі актриси – гастролі в складі Земського театру в Празі. На шпальтах столичних газет високо оцінено роботу театру, відзначено ролі Марії Пільцер. Національний театр у Празі одразу запропонував контракт молодій актрисі на півроку –для навчання і праці. „Прощавайте, мої дорогі колегині і колеги, і простіть мене, якщо я коли-небудь вас не послухала, або радила вам те, що вам здійснити не вдалося” („Русскій народный голос” – 25.04.1936) – такими словами прощалася актриса з рідним театром, який найчастіше називала „храмом мистецтва”. У Празі вона найперше засвоїла мову. Адже зі сцени Національного театру в столиці мала лунати тільки добротна чеська. І лише через місяць її почали залучати до постановок. Ці півроку актриса провела майже виключно в стінах театру. Її день починався ранковими репетиціями, додатковою роботою з іменитими актрисами, закінчувався ж – обов’язковою присутністю на самій виставі – чи була актриса зайнята в ній, чи ні. З початком нового театрального сезону празька преса вже рецензувала нові роботи талановитої актриси із Закарпаття. Було очевидно – Прага прийняла і полюбила Марію Пільцер. Їй запропонували подовжити контракт ще на півроку.

Пройшовши повноцінне стажування в Національному театрі Праги, Марія Пільцер з новими знаннями, досвідом та поглядами на розвиток мистецтва краю повертається на Закарпаття в театр.

 Але через політичну напругу в краї, тримовну кризову ситуацію в театрі, часті зміни мистецького керівництва, втрати системності в роботі. Марія Пільцер залишила театр,  на її думку, він перестав бути „храмом мистецтва”. І визнана актриса їде на батьківщину працювати педагогом. Через сім років М. Пільцер повернеться на професійну сцену Ужгорода, радіючи несказанно, що знову зможе на всю потужність працювати і прислужитися мистецтвом рідному народові.

…Ужгород 1945-го був майже порожнім. Стояли пусткою будинки, квартири, вулиці. Сюди приїхала Марія Пільцер зі своєю  малечею – двома синами, і зі святою вірою у відродження „храму мистецтва”. І знову – від першого дня роботи Театру Закарпатської України до дня своєї смерті в березні 1976-го, актриса працювала для розвитку-зросту нашого театру. Можливо, це і була та її ідея життя, яка супроводжувала актрису в різних обставинах, допомагаючи приймати і категоричні, і компромісні рішення, даючи сили як на відхід від театру, так і на повернення до нього. Адже і в радянський час неодноразово доводилося переходити на педагогічну роботу. За час творчості в радянському театрі Марія Пільцер зіграла більшість своїх ролей, серед них – Валя („Русские люди” К. Симонова), Ліда („Платон Кречет” О. Корнійчука), Оксана („Загибель ескадри”О.Корнійчука), Олена Миколаївна („Міщани” М. Горького), Одарка („Сватання на Гончарівці” Г. Квітки-Основ’яненка), Дубиха („У неділю рано зілля копала” за О. Кобилянською), баба-відьма („Вій” за М. Гоголем), Фань („Тайфун” Цао-Юя), Ламбріні Кіріакулі („Острів Афродіти” А. Парніса), Гордиля („Циганка Аза” М.Старицького) та багато інших…

      У 1965 році Марії Людвиківні Пільцер було присвоєне звання Заслуженої артистки України.

     Театральну гру Марії Пільцер відзначено премією на Всеукраїнському огляді театрів (1967). Незважаючи на своє почесне місце в культурному житті краю, титули, відзнаки, Марія Пільцер не вважала принизливим для себе виступати у другорядних, епізодичних ролях, брати участь і в масових сценах, ретельно відпрацьовуючи кожне слово, шліфуючи кожен жест. Бо, як вважала, малих ролей не буває… У театрі, як і в житті, Марія Пільцер не сприймала брехні, залаштункових інтриг, доносів, заздрощів, злоби, пліток – того, що руйнує людину, спустошує душу митця, нівелює суть акторської місії, і не брала участі в таких „змаганнях”. Театр ототожнювала з храмом, куди сміємо ступити тільки з чистим серцем, кришталевим сумлінням, бо лише тоді на сцені творитиметься справжнє мистецтво.

     Щодня за одним маршрутом Київська набережна – театр (нинішній ляльковий в м. Ужгороді) можна було зустріти гарну блакитнооку жінку, що прямувала до „храму мистецтва”, а ровесники пізнавали в ній „нашу Марусю”, котра не зрадила ідеї професійного театру на Закарпатті.

     У молоді роки Маруся написала рядки : „Люби, дитинко, сесю країну, Люби нашу Верховину, Бо туй будеш живот мати, И посмерти спочивати”…

Виявилося – написала про себе.

    Померла Марія Людвиківна  Пільцер 21 березня 1976 року.

 

 



Додаткова інформація.

 

 Джерельні приписи :

 

Андрійцьо, В. „Нова сцена”. Театр Карпатської України / В. Андрійцьо ; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини „Україна”. – Ужгород : Ґражда, 2006. – 128 с.

Зі змісту : [про М. Пільцер]. – С. 20, 21, 22, 99. : портр.

 

 

Баглай, Й. Із театром – сорок років : (ст., рец., нариси) / Йосип Баглай. – Ужгород, 1997. – 143 с.

Зі змісту : [про М. Пільцер]. – С. 57, 58, 61, 68, 72, 127.

 

Ігнатович, Г. Г. Від гасниці до рампи : нариси з історії українського театру на Закарпатті. Кн. 1 / Гнат Гнатович Ігнатович ; упоряд. І. І. Ігнатович ; С. І. Ігнатович ; післямова О. С. Ігнатович. – Ужгород : Ліра, 2008. – 344 с. : портр, фот.

Зі змісту : [про М. Пільцер]. – С. 114, 133, 238-242, 244-249, 251, 252,

254-258, 280, 283-287, 303, 305, 306.

 

 

 Ігнатович, О.  Марія Людвиківна Пільцер : 100-річчя від дня народження заслуженої артистки України (1912-1976) / П. Федака // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2012 рік : реком. бібліогр. посіб. / Закарпат. облас. універс. Наук. б-ка ім. Ф. Потушняка, Від. краєзнав. л-ри; Від. наук. інформації та бібліографії; уклад. : Т. І. Вачиля, Г. В. Бобонич, І. М. Горват, ; відп. за вип. Л. З. Григаш; випуск. ред. Л. О. Падяк. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2011. – С. 247-254.

 

 

Любов глядача – найвище визнання : золоті сторінки історії та сьогодення театру Срібної Землі / упоряд. В. В. Кобаль. – Ужгород : Карпати, 2010. – 258 с. : фот.

Зі змісту : [про М. Пільцер]. – С. 27, 42, 65, 69, 159. : портр., 161.

 

Руснак, В. І. Театр Срібної Землі : закарпат. облас. укр. муз.-драм. театр на півстоліт. рубежі / Василь Іванович Руснак ; вступ. ст., ред. Й. О. Баглай. – Ужгород : Карпати, 1996. – 184 с. : іл.

Зі змісту : [про М. Пільцер]. – С. 14, 15, 19, 20, 23, 32, 35, 41, 43, 44, 46,

48, 50, 51, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 65, 67, 72, 95, 150. : портр.

 

Шереґій, Ю. Нарис історії українських театрів Закарпатської України до1945 року = Survey of the history of ukrainian theatres in Carpatho-Ukraine before 1945 / Юрій Шереґій ; Словац. пед. вид-во в Братиславі, Від. укр. л-ри в Пряшеві. – Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто ; Пряшів ; Львів, 1993. – 416 с. : іл. – (Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Секція Історично-Філософічна ; Т. 218).

Зі змісту : [про М. Пільцер]. – С. 255, 272, 284, 305, 330, 346.

 

***

Баглай, Й. О. Театр оновленого краю : [в т. ч. про арт. М. Пільцер] / Й. О. Баглай // Культури нашої надбання. – Ужгород : Карпати, 1982. –

С. 63-73.

 

 Баглай, Й. У заманливий світ театрального мистецтва ( До 90-річчя заслуженої артистки України Марії Пільцер) / Йосип Баглай // Календар „Просвіти” на 2002 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во „Просвіта”, 2002. – С. 201-203.

 

***

Марушка, І. Життя на сцені : [про засл. арт. УРСР М. Л. Пільцер] / І. Марушка // Закарпат. правда. – 1971. – 3 листоп. – С. 3.

 

 

 

 

 

Інтернет- ресурси:

 

Андрійцьо, В. Марія Пільцер належить до корифеїв закарпатського театру. Виповнилося 100 років від дня народження Заслуженої артистки УРСР / В. Андрійцьо [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakarpattya.net.ua/Zmi/104046-Mariia-Piltser-nalezhyt-do-koryfeiv-zakarpatskoho-teatru  : Назва з екрану.

 







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-22

Бібліотекарі Закарпаття вчились з журналістами успішній співпраці заради розвитку громад

21 травня в Ужгороді в рамках проекту ПУЛЬС Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX провела на базі Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка практикум для працівників бібліотек регіону на тему  «Підтримка просування реформи місцевого самоврядування через інформаційні майданчики у Закарпатській області». Бібліотекарям розповіли про процес децентралізації в області та про можливості ефективної співпраці представників управлінь територіальних громад, місцевих бібліотек та засобів масової інформації.

Консультант Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Василь Ільницький розповів учасникам практикуму про слабку динаміку реформи децентралізації у Закарпатській області та особливості функціонування громад. На його думку, у ЗМІ бракує інформації про історії успіху громад, про вдалі проекти. Для цього Асоціація міст України організовувала прес-тури, у яких показувала досягнення конкретних об’єднаних територіальних громад.

 

 ....... 
2019-05-21

Для вас нова віртуальна виставка "Українська література на всі часи".

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".