Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Базилович Іоаникій 
1742  - 1821 рр.


Біографія.


Базилович Іоаникій - один із перших закарпатських краєзнавців. Дані про його життєвий шлях і творчу діяльність надзвичайно скупі. Відомо, що народився в с. Гливиште(тепер Східна Словаччина), поблизу Ужгорода. Навчався в Ужгороді і Кошицях. Прослужив 38 років протоігуменом Мукачівського монастиря, де і помер. Основна праця Базиловича написана латинською мовою і видана в 2-х томах в Кошицях - "Короткий нарис фундації Федора Корятовича". В ній подана історія Мукачівського монастиря в тісному зв’язку з світською історією краю. Праця Базиловича поклала початок вивченню історії і духовного життя краю закарпатськими істориками. На жаль, ім`я І. Базиловича було повністю забуте в радянський час. Єдину статтю надрукував ігумен Мукачівського монастиря Василій (Пронін) у журналі "Православная мысль", що виходив у Празі. Тільки в останні роки ім`я вченого повертається до нас, займаючи належне місце серед закарпатських вчених. Один із творів "Толкование Литургии"(780стор.)написаний паралельно латинською та руською мовами зберігається в бібліотеці Ужгородського університету. А в 1992 році громадськість вперше вшанувала пам`ять І. Базиловича: товариство "Просвіта" в Ужгороді урочисто відзначило 250-річчя з дня народження І. Базиловича як першого історика Закарпатської України.




Додаткова інформація.

Джерельні приписи:

Видатні освітні постатті XVIII–початку XIX століття : [в т. ч. про І.Базилович : (1742-1821 рр.)] // Освіта Закарпаття. – Ужгород : Карпати, 2009. – С. 97-106 : фот.
Данилюк, Д. Іоаникій Базилович – перший історик Закарпаття / Д. Данилюк // Календар "Просвіти" на 2001 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2001. – С. 184-185. 
Данилюк, Д. Д. І. Базилович (1742–1821) – "Геродот угорських русинів": [історик Закарпаття] / Д. Д. Данилюк // Данилюк, Д. Історична думка на Закарпатті епохи національного відродження (кінець XVIII – середина XIX ст.). – Ужгород : Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2009. – С. 49-71. : іл. 
Пагиря, В. Іоаникій Базилович : [закарпат. іст.] / В. Пагиря // Календар "Просвіти" на 1991 рік. – 1991. – С. 36. 
Павленко, Г. Базилович Іоаникій (1742-1821) [краєзнавець] / Г. Паленко // Павленко Г. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енцикл. слов. – Ужгород, 1999, – С. 12.
Поп, И. Базилович Иоанникий (Basilovits) (1742-1821) / И. Поп. Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород : изд-во В. Падяка, 2001. – С. 80-81.






Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-13

16 травня, о 17:00 в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка розпочнеться “ЧЕНДЕЙ-FEST 2019”. Відбудеться творча зустріч із членами журі Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея – українськими журналістами, письменниками Павлом Вольвачем, Галиною Плачиндою та доктором філологічних наук, чендеєзнавецем Сидором Кіралем. Модеруватиме ідейний натхненник конкурсу й фестивалю, письменник Олександр Гаврош.

Під час вечора також прем’єрно покажуть документальний фільм “Ясенова Івана Чендея” режисера В’ячеслава Бігуна, який працює над повнометражним фільмом про свого відомого земляка.

“ЧЕНДЕЙ-FEST 2019” – літературний фестиваль на пошану видатного українського прозаїка, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків”  Івана Чендея. Організатором літфесту є Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея.

 

2019-05-12

Презентація книг прози Люби-Параскевії Стринадюк “Як я ‘му жити на полонині” та “З-за гір’я. Щоденник любові”. “Як я ‘му жити на полонині” – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською. У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.
“З-за гір’я. Щоденник любові” – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.

Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові. Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019). Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).

Чекаємо вас 17 травня о 16.00.

Вхід вільний.

 

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".