Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Дмитро Миколайович Попович

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Попович Дмитро Миколайович

1899 - 1968 рр.

 
Біографія:
Попович Дмитро Миколайович релігійний і культурний діяч, педагог. Народився 7 листопада 1899 року у с. Онок на Виноградівщині у родині коваля. Школа у Великих Ком`ятах, Мукачівська і Будапештська гімназії, богословський факультет Будапештського університету. У  1914-1915 роках, пише перші угромовні оповідання і гуморески. З вересня 1922 році викладав у духовній семінарії в Ужгороді. У 1923 році увійшов до товариства “Просвіта”, виступав на його з`їзді, розробляв рекомендації щодо сільських читалень. У 1924 році склав іспит на професора релігії і 28 серпня  набув сану священика. З вересня 1924 року наступні двадцять два роки  викладав у Хустській гімназії – релігію, українську та латинську мови, історію, географію.  Його вихованцями були майбутні єпископи Т. Ромжа, І. Семедій, І. Маргітич, Й. Головач,  священник-історик С. Пап.  У 1928 році був серед священників, що освячували Народний дім “Просвіти” в Ужгороді. З 1930 році консисторіальний радник Мукачівської єпархії. Виконував обов’язки єпархіального цензораПеріодично відправляв богослужіння у Хусті.Видав книжки “Женский вопрос” (1923), “Вам, солодкі брати” (1926), “Дорога правди” (1927), “Світло в темноті” (1928). “Молодим дівчатам” (1929). Написав два підручники для семінаристів – “Історія Церкви Христової” (1925), “Апологетика” (1926), а також брошуру “На землі Кирила й Мефодія” (1926).  У 1928 році він видав посібник “Маріїнська конгрегація” і заснував при Хустській гімназії відповідне церковно-педагогічне товариство. Його книжка “Божа Мати” (1931) стала першим житієм Богородиці, написаним закарпатським священиком. Виступав зі статтями у газетах “Свобода”, “Русин”, “Учитель”, “Верховина”, журналах “Душпастир” і “Місійний вісник”. У 1926 році дебютував українським оповіданням “Дівочий сон” в альманасі “Трембіта”.
Тричі по лінії католицько-педагогічної організації їздив на екскурсії до Італії, був на аудієнції у Папи Пія XI. У 1933 році коли був заснований  Хустський інтернат для бідних дітей став його директором. Був активним членом Християнської Народної партії А. Волошина, очолював її хустську організацію.  10 серпня 1938 року виступив  на просвітянському з’їзді у Великій Копані, де благословив синьо-жовтий прапор. У січні 1939 року очолює ревізійну комісію Товариства українських католицьких священиків і вступає до Українського Націоналістичного Об`єднання. Наприкінці лютого 1939 року став директором Хустської гімназії, в приміщенні якої відбувався Сойм Карпатської України. Після приходу гортіївців був арештований.  Після звільнення  знов викладає у гімназії, друкує цілий ряд оповідань – у “Місійному календарі” (1941), “Літературній Неділі” (1943-1944), а також окремими збірками – “Із життя” (1943), “Адам та інші оповідання” (1944), збірку проповідей для гімназистів “Будователі храмів” (1944). Тоді же друкує угорською мовою цілий ряд статей релігійної тематики у журналі “Греко-католицький вісник”, видає руський переклад-адаптацію угорської повісті Л. “Ердевді  Стефан Касап”  про місіонера (1943). У 1944 році у Коложварському університеті захистив дисертацію на ступінь доктора юридичних наук і канонічного права. Був членом Підкарпатського Общества Наук. 4 лютого 1949 року за відмову зрадити рідній вірі арештований і після кількох допитів звинувачений 12 лютого, що упродовж десятиліть виховував молодь у антикомуністичному націоналістичному і католицькому дусі. Винним себе не  визнавав.  Засуджений обласним судом до 25 років виправно-трудових таборів і 5 років позбавлення громадянських прав з конфіскацією майна. Карався в  Озерному таборі м. Тайшет Іркутської області.  У таборі писав вірші, які надсилав у листах синові. У 1956 році 15 вересня Дмитра Миколайовича Поповича Президія Верховного Суду СРСР звільнила з-під варти. Повернувшись до Хуста, жив з некваліфікованої роботи.  В 1960 році раптово помирає його єдиний 33-річний син Микола – викладач музики і композитор.
Видатний художник Йосип Бокшай виконав портрет Дмитра Поповича з написом “Написаний на згадку моєму дорогому вчителю”.Помер Попович Дмитро Миколайович 3 жовтня 1968 року, похований на ужгородській Кальварії поруч із сином. Реабілітований 21 січня 1993 року. Наприкінці 2007 року його ім’я занесене на меморіальну дошку священиків-мучеників біля Кафедрального собору в Ужгороді.
Додаткова інформація:

Джерельні приписи :

Белень, М. Дмитро Попович / М. Белень // Белень, М. Карпатська Україна у портретах / М. Белень – Ужгород, 1998. – С. 137-138. : іл.

Бендас, С. Попович Дмитро / С. Бендас // Бендас, С. Священники-мученики, сповідники вірності . – Ужгород : Закарпаття, 1999. – С. 181-185 : фот.

Косей, Ю. Згадаймо доброго наставника чотирьох наших єпископів [Дмитро Попович] / Ю. Косей // Благовісник. – 1998. – № 10. – С. 5. : фот.

Пагиря, В. Дмитро Попович / Д. Попович // Пагиря, В. Світочі Карпатського краю : іст. портр. греко-катол. священників Мукачів. єпархії  / В. Пагиря. – Мукачево : Елара, 1996. – С. 76.

Поп, В. Речник духовності [про Дмитра  Поповича] / В. Поп // Поп, В. “Криваві тіні Кремлю” : літ. творчість репресованих закарпатців. – Ужгород : Закарпаття, 2006. – С. 485-490. : фот.

Попович, Д. Шоколадка / Д. Попович // Закарпатське оповідання XX ст. : антологія – Ужгород : Закарпаття, 2002. – С. 123-127.

Попович, Д. Чекай мене ! / Д. Попович // “Криваві тіні Кремлю” : літ. творчість репресованих закарпатців. – Ужгород : Закарпаття, 2006. – С. 490-511.

Федака, C. Дмитро Миколайович Попович : 110 років від дня народження релігійного і культурного діяча, педагога (1899-1968) / П. Федака // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2009 рік : реком. бібліогр. посіб. / Закарпат. обл. універс. Наук. б-ка ім. Ф. Потушняка, Від. краєзнав. л-ри; Від. наук. інформації та бібліографії; уклад. : Т. І. Івашко, Г. В. Бобонич, І. М. Горват, ; відп. за вип. Л. З. Григаш; випуск. ред. Л. О. Падяк. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2008. – С. 201-204.

Хланта, О. Пекадагог, священник, громадський діч / О. Хланта // Хланта, О. Реабілітовані історією. У 27-ми томах. Закарпатська область. У 2-х кн. – Ужгород : Закарпаття, 2004. – Кн. І. – С. 105, 580.; Кн. 2. – С. 132-134, 231, 307, 508-511.

Інтернет ресурси:

Конкіна, Марія. На лиці його лежить печаль, сльоза застигла на віях…[Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/2RUXe0o – Назва з екрана. 

Попович Дмитро [Електронний ресурс] : [сайт Мукачівської греко-католицької єпархії]. – Режим доступу : https://bit.ly/2mmrLI9. – Назва з екрана. 

Новини

2024-11-18

20 листопада всіх поціновувачів творчості Марії Матіос запрошуємо на літературний вечір з нагоди ювілею авторки. Початок вечора о 1600 год.

2024-11-18
Шановні користувачі! Запрошуємо вас на лекцію „Від Революції гідності до Країни гідності” до Дня Гідності та Свободи , яка відбудеться 21 листопада о 17.00. Лектор - Юрій Офіцинський. Вхід вільний!
2024-11-18

Шановні користувачі, для вас нові надходження літератури до Відділу зберігання бібліотечних фондів.

2024-11-18

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день