Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Хіра Олександр 
1897 -  1983 рр.


Біографія.

 

Олександр Хіра церковно-релігійний діяч,  народився у с. Вільхівці на Тячівщині у священицькій родині Корнелія Хіри та Берти Табакович. Початкову освіту здобув у рідному селі, відтак закінчив Мараморош-Сигетську католицьку (піаристську) гімназію і 1915 році втупив до Ужгородської духовної семінарії. Звідти був направлений на навчання в Будапештський католицький інститут імені Петра Пазманя на теологічний факультет, де вчився з 1916 до 1920 року. 19 грудня 1920 року рукоположений на священика владикою Мукачівської єпархії  Антоном Паппом. У 1920-1922 роках був капеланом єпископської резиденції, 1922-1923 роках священником у с. Вільхівці, 1923-1924 роки священником-помічником у с. Терново Тячівського району. Від 1924 року – духівник, професор канонічного права та історії церкви в Ужгородській духовній семінарії. Водночас з 30 квітня 1925 року  очолює новостворене місійне товариство імені святого Йосафата. Регулярно друкувався у газеті А. Волошина “Свобода”, “Місійному віснику” та інших  виданнях під псевдонімами  “Кріпковірый” і “Мараморошин”. Наприкінці 1920-х був виконуючим обов`язки ректора Ужгородської духовної семінарії та радником єпархіального Трибуналу. З 1930 року – радник єпископської Консисторії, папський капелан. 1933 році  став титулованим каноніком (“папськимшамбеляном і радником єпископської Консисторії”). З 18 лютого 1934 до 1939 року Ужгородської духовної семінарії. У зв’язку зі зміною влади 1939 році знятий з посади, певний час був під домашнім арештом і наглядом поліції через підозру у зв’язках з  українськими націоналістами. На початку 1940-х років викладав моральне та пасторальне богослов’я в Ужгородській духовній семінарії. 1943 році призначений папою Пієм XII папським домашнім прелатом. У 1944 році єпископ Теодор Ромжа призначив його генеральним вікарієм Мукачівської єпархії.

   Після того, як 27 жовтня 1944 році Ужгород зайняла Радянська армія, щойно висвячений в єпископи владика Теодор Ромжа призначив Олександра Хіру своїм генеральним вікарієм, а 30 грудня 1945 році з благословення  Пія XII таємно рукоположив його на єпископа. Владика Олександр не вагався, коли йшов на цей відважний крок, хоч добре знав, що скоро настануть важкі дні для греко-католицької Церкви. Він повністю присвятив себе справі захисту Мукачівської єпархії, її духовенства та вірників від переслідувань тодішньої тоталітарної безбожної системи. Працівники радянських спецслужб намагалися завербувати його до співпраці, але отримавши рішучу відмову, вирішили знешкодити непокірного.

 На початку серпня 1946 року священика шість годин допитували в ужгородському відділенні СМЕРШ, проте він рішуче відкинув пропозицію стати інформатором спецслужб і доносити на владику Теодора Ромжу. 27 серпня під час відпусту в м. Мукачево Олександр Хіру відвідав Г. Костельник – один з формальних організаторі сумнозвісного Львівського собору 1946 р. за спиною якого стояли чекісти. Коли в жовтні 1947 році намагалися вбити, Олександр Хіра відвідав його у мукачівській лікарні. А все ж за кілька днів владику отруїли, після чого саме на Олександра Хіру лягли турботи по перевезенню тіла до Ужгорода та організації там похорон. Після цього у Капітулі (управлінні єпархією) лишилося тільки троє : О. Хіра, В. Хома,  Т. Когутич. Саме перший мав би очолити єпархію, але, маючи украй напружені взаємини із спецслужбами, він відмовився від цього, аби не спровокувати цим заборону властями самої єпархії. У результаті для керівництва єпархією обрали не члена капітули о. Миколу Муранія. Проте це тільки відстрочило неминучий фінал на якийсь рік.

10 лютого 1949 рік Олександра Хіру арештовано, 18 лютого переведено до Київської центральної тюрми МДБ УРСР на вулиці Короленка. Вже 12 червня йому оголошено звинувачення за трьома пунктами:

- підтримання антикомуністичного духу серед вірників,

- зв’язки з іноземними шпигунськими організаціями,

- членство в ЦК Християнської Народної партії. 6 серпня 1949 року владику засуджено згідно зі статтями 54-4 і 54-10 ч. 2 Карного Кодексу УРСР за антирадянську агітацію і пропаганду до 25 років ув’язнення з позбавленням громадських прав на 5 років і конфіскацією майна.

1949-1956 роки він відбуває покарання в таборах Тайшета і Кемерова, де працює на будівництвах і шахтах. У вересні 1956 року звільнений з ув`язнення, він повертається на Закарпаття і 7 листопада 1956 році вперше діє як єпископ, руко положивши чотирьох богословів на священиків. Під час Різдвяної відправи на початку 1957 році затриманий і знову засуджений на 5 років примусових робіт із забороною надалі проживати на території Української РСР.

   Так він потрапляє 27 січня 1957 році до Караганди, де одразу включається до підпільної душпастирської роботи, офіційно працюючи на місцевих  рудниках. Проживав там до самої смерті, душпастирював серед вірних в Казахстані. Понад 20 років організована ним католицька громада боролася за легалізацію, і в 1977 році вона була офіційно зареєстрована як парафія. На Різдво 1978 році він освятив католицький храм у Караганді.  Проживаючи в Караганді. Владика продовжує бути духовним наставником Мукачівської єпархії. Вже немолодим, він, коли виникала потреба, нелегально долав відстань понад 5 тисяч кілометрів від Караганди до Ужгорода. З 1956 до 1983 р. владика для підпільної Мукачівської єпархії висвяти на священників майже 30 богослові і рукоположив трьох єпископів.

 Помер 26 травня 1983 році на 87 – му році життя і на 63-му році душ пастирства. 28 квітня 1989 реабілітований посмертно.

  25 травня 2008 р. у Тячеві відкрито та освячено гранітне погруддя О. Хіра з нагоди 25-ліття з дня його смерті. Пам’ятник встановлено у центрі міста по вулиці Жовтневій поблизу дерев’яної греко-католицької каплиці, посвячений Ікони Зарваницької Божої Матері. Автор – ужгородський скульптор Василь Роман. На пам’ятнику  викарбувано слова “Владика Олександр Хіра любив Бога і Церкву більше, як своє життя”.

 



Додаткова інформація.

 

Джерельні приписи :

 

Бендас, С. Священики-мученики, сповідники віри / С. Бендас, Д. Бендас. – Ужгород : Закарпаття, 1999. – 412 с.

 

Вольф, Ю. Зустріч з отцем О. Хірою / Ю. Вольф // Карпат. Україна. – 1993. – 4 листоп. – С. 4. : фот.

 

Вольф, Ю. Спогади з заслання : [про О. Хіру] / Ю. Вольф

// Закарпат. правда. – 1993. – 5 січ. – С. 3.

 

Думнич, Ю.  Спогади свідка : арешт єпископа О. Хіри / Ю. Думнич // Благовісник. – 2008. – № 4. – С. 3.

 

Манзулич, І. Нести свій хрест до кінця : [про О. Хіру] / І. Манзулич //Ужгород. – 2012. – 11 лют. – С. 7.

 

Туряниця, Ю. Олександр Хіра / О. Хланта // Ужгород. – 2008. – 12 січ. – С. 12.

 

Хіра, О, Зі спогадів із заслання / О. Хіра // Бендас, С. Священики – мученики, сповідники віри / С. Бендас, Д. Бендас. – Ужгород : Закарпаття, 1999. – С. 318-332.

 

Хіра, О. Трагічні роки греко-католицької церкви Закарпаття, 1944-1947 р. / О. Хіра // Благовісник. – 1991. – № 4, 5, 6, 7, 8.

 

 

 

 

Інтернет – ресурси :

 

Олександр Хіра [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.fondchira.org.ua/index.php/2015-08-09-14-01-30/oleksandr-khira

 – Назва з екрана.

 

 

“Духовні обрі” – “Владика Олександр Хіра” [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=9_CK6JitGbY. – Назва з екрану.

 

 

Закарпаття: “Владика Олександр Хіра любив Бога і Церкву більше, як своє життя” [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://zakarpattya.net.ua/News/22274-Zakarpattia-Vladyka-Oleksandr-KHira-liubyv-Boha-i-TSerkvu-bilshe-iak-svoie-zhyttia-Onovleno  – Назва з екрана.

 

 

 

Cлуга Божий владика Олександр Хіра (17.01.1897 – 26.05.1983) [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.mgce.uz.ua/post.php?id=212 – Назва з екрана.

 

 

Манзулич, Іннеса. Нести свій хрест до кінця. Історію владики Олександра Хіри закарпатські греко-католики пам’ятають і досі [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://gazeta-uzhgorod.com/?p=2167  – Назва з екрана.

 

 

 

 

 







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-22

Бібліотекарі Закарпаття вчились з журналістами успішній співпраці заради розвитку громад

21 травня в Ужгороді в рамках проекту ПУЛЬС Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX провела на базі Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка практикум для працівників бібліотек регіону на тему  «Підтримка просування реформи місцевого самоврядування через інформаційні майданчики у Закарпатській області». Бібліотекарям розповіли про процес децентралізації в області та про можливості ефективної співпраці представників управлінь територіальних громад, місцевих бібліотек та засобів масової інформації.

Консультант Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Василь Ільницький розповів учасникам практикуму про слабку динаміку реформи децентралізації у Закарпатській області та особливості функціонування громад. На його думку, у ЗМІ бракує інформації про історії успіху громад, про вдалі проекти. Для цього Асоціація міст України організовувала прес-тури, у яких показувала досягнення конкретних об’єднаних територіальних громад.

 

 ....... 
2019-05-21

Для вас нова віртуальна виставка "Українська література на всі часи".

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".