Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Митрак Олександр Андрійович
1837 -   1913 рр.


Біографія.

 

Митрак Олександр Андрійович (псевд. – Материн – поет, прозаїк, публіцист і лексикограф. Народився 1837 році в с. Плоске (нині село Свалявського р-ну Закарпат. обл.) в сім'ї священнослужителя. Закінчив гімназії в містах Ужгород і Сатмар (нині м. Сату-Маре, Румунія) і Ужгородську духовну семінарію. Намагався вступити на пед. ниву для викладання “руської” (укр.) мови та історії, але йому було відмовлено. Працював священиком у різних селах Закарпатської України, понад двадцять років – на Сх. Словаччині. Після виходу на пенсію жив в Ужгороді і передмісті м. Мукачеве – Росвигові, де і помер 1913 році.

    Усе життя провів у гущі народу, пильно спостерігав за життям закарпат. селянина і залишив цінні етнографічні свідчення про його становище, звичаї, побут (“Домашній быт угро-русского крестьянина”, “Сенокосы в угро-руссов”, “Народная свадьба угорских русинов” та ін.). Багато зробив для збереження пам'яток духовної культури закарпатців. П'ять його рукописних збірок нар. пісень Я.Головацький вмістив у 4-томному збірнику “Народные песни Галицкой и Угорской Руси” (Москва, 1878). Низку нарисів і статей надрукував у галицьких і львівських виданнях. Окремі твори ввійшли до збірки “На Верховині” (Ужгород, 1984). 1867 Митрак здійснив подорож по гірських селах Закарпаття і свої враження від побаченого опублікував у місц.евій газеті “Свет” під назвою “Путевые впечатления на Верховине”, які стали документальним звинуваченням соціально-екон. політики австро-угор. властей щодо Закарпаття.

     На власні кошти 1881 опублікував “Русско-мадьярскій словарь” (бл. 30 тис. слів), а його “Мадьярско-русскій словарь” був опубл. посмертно 1922 в Ужгороді. Зробив вагомий внесок у підвищення культурно-освіт. рівня закарпатських українців. Три рукописні збірники пісень зберігаються у Львівській науковій бібліотеці імені В.Стефаника НАН України, а повністю їх опублікувала вчена Олена Рудловчак у “Науковому збірнику Музею української культури у Свиднику” (т. 11, Пряшів, 1983).

В умовах денаціоналізаторської політики угорських властей, що особливо посилилася в кінці 19 ст., Митрак відзначав зростання національної самосвідомості українського народу і заявляв про генетичну спорідненість з ним закарпат. русинів. У ст. “Русскій народ” (1866) із симпатією писав про укр. козаків, високо оцінював Б.Хмельницького. 1931 в центрі м. Мукачеве йому було споруджено пам'ятник (скульп. О. Мондич), який восени 1938 прислужники угор. окупантів знесли. 1990 в с. Плоске на будинку, в якому він народився і жив, встановлено меморіальну дошку, а в Ужгороді, Мукачевому та Великому Березному його ім'ям названо вулиці.

 



Додаткова інформація.

 

Джерельні приписи :

 

Белень, Василь. Його грагоміди – це прозові твори про Верховину : [реліг. культ. діяч О. Митрака] / В. Белень // Міжгір'я онлайн. – 2016 . – 18 сер.  –  С. 3.

 

Галас, Ярослав. "Русско-мадьярскій словарь" о. О. Митрака  : [про одноймен. слов. закарпат. письменника, етнографа] / Я. Галас // Дукля. – 1998. – № 1. – С. 41-43.

 

Данилюк, Дмитро. Етнографічні дослідження А. Дешка, Ю. Жатковича, О. Митрака / Д. Данилюк // Данилюк, Дмитро. Історична наука на Закарпатті (кінець XVIII – перша половина  XX ст.). - Ужгород : Патент, 1999. - С. 192-203.

 

Козар, Іван. Свято у Плоскому : [про освячення бюстів поета О. Митрака та греко-католиц. священника М. Деметера Сваляв. р-н] / І. Козар // Благовісник. – 2009. – № 7 (лип.). –  С. 9. : фот.

        

Митрак, Александер. На Верховині ; *** ; Добрі тому богатому : [поезії ; в т. ч. коротка біогр. довідка] / А. Митрак // Русински/руски писнї : вибрала Н. Дудаш. - Нови Сад : Руске слово, 1997. –  С. 30-31. : портр.

        

Митрак Олександр Андрійович  : (16.10.1837-17.3.1913) ; [закарпат. письменник, журналіст, етнограф] // Діячі історії, науки і культури Закарпаття. – Ужгород : Патент, 1999. –  С. 119-120. : портр., фот.

 

Народний будитель  : [про О. Митрака - письм., ж-ста, етнографа] // Календар "Просвіти" на 1997 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 1997. –  С. 168.

 

Олександр Андрійович Митрак : (псевдонім Материн, 1837-1913 рр.)

Закарпатські будителі // Освіта Закарпаття. – Ужгород : Карпати, 2009. – С. 115. : портр.

 

Павленко, Г. В. Митрак Олександр Андрійович  : (16.10.1837-17.3.1913) ; [закарпат. письменник, журналіст, етнограф]/ Г. В. Павленко // Діячі історії, науки і культури Закарпаття. – Ужгород : Патент, 1999. –  С. 119-120. : портр., фот.

 

 

Пагиря, Василь. Олександр Митрак : [закарпат. письменник, журналіст, етнограф] / В. Пагиря // Пагиря, Василь. Світочі Карпатського раю : іст. портр. греко-католиц. священиків Мукачів. єпархії / В. Пагиря. – Мукачево : Елара, 1996. –  С. 56-58 : портр.

 

Сочка-Боржавин, Василь. Александер Митрак  : [закарпат. письменник, журналіст, етнограф] / В. Сочка-Боржавин // Сочка-Боржавин, Василь. Будителі Подкарпатськых Русинов / В. Сочка-Боржавин : Ужгород, 1995. –  С. 48-54 : портр.

 

Сюсько, Михайло. Олександр Андрійович Митрак  : 170-річчя від дня народж. письменника, журналіста, мовознавця-лексиколога, етнографа (1837-1913) / М. Сюсько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006.  С. 399-402. - Бібліогр. наприкінці ст.

 

Федака, Дмитро. Письменник, журналіст, мовознавець-лексикограф, етнограф  : до 175-річчя від дня народж. О. Митрака / Д. Федака // Просвіта. – 2012. – № 1(18) жовт. –  С. 6. : фот.

 

Федака, Дмитро. Письменник, журналіст, мовознавець-лексикограф, етнограф: До 80-річчя від дня смерті Олександра Митрака  / Д. Федака // Календар "Просвіти" на 1993 рік. – Ужгород : ВВК "Патент", 1993. –  С. 65-68.

 

Цмур, Юрий. Село, в яке життєві дороги привели і Митрака, і Сільвая, цього року святкуватиме своє 460-річчя : [про с. Ворочово Перечин. р-ну] / Ю. Цмур // Новини Закарпаття. –  2012. – 31 берез. –  С. 7.

 

Цмур, Юрий. Село, в яке життєві дороги привели і Митрака, і Сільвая, цього року святкуватиме своє 460-річчя : [про с. Ворочово Перечин. р-ну] / Ю. Цмур // Новини Закарпаття. –  2012. – 31 берез. –  С. 7.

 

Шипович, Юлія. Деннык Александера Митрака – иєреміда кунця 19 сторуча  / Ю. Шипович // Подкарпат. русин. – 2014. – децембер. –  С. 7-8.

 

 

Інтернет – ресурси :

 

Данилюк, Д. Д. Митрак Олександр Андрійович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Mytrak_O_A – Назва з екрану.

 

 

Федака, Сергій.  Історія Закарпаття. Призабутий будитель – Олександр Митрак [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://goloskarpat.info/culture/59d9ebf8c9fa4/?utm_content=031 – Назва з екрану.

 

Олександр Митрак (1837 -1913)[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=92 – Назва з екрану.

 

 







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-11-15
27 листопада о 17 год. запрошуємо на вечір українського гумору „Де сміх, там лихо пропада…”, що відбудеться в читальній залі нашої бібліотеки. Спеціальний гість вечора ­­- Павло Чучка, відомий закарпатський гуморист.

 

2019-11-08

Для вас нова віртуальна виставка "Вони нас не бачать", присвячена Міжнародному дню сліпих.

2019-11-07

До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за жовтень 2019 р."

2019-11-07

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка "З рідним словом міцніє держава", присвячена Дню української писмемності та мови.

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".