Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Дмитро Іванович Климпуш

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Климпуш Дмитро Іванович

1897 - 1973 рр.

 
Біографія:

Климпуш Дмитро Іванович громадсько-політичний і військовий діяч Закарпаття. Народився в селі Ясіня Марамороського комітату (Рахівський район Закарпатської області) в багатодітній заможній селянській сім’ї. Закінчив три класи народної школи у рідному селі, після чого працював у батьківському господарстві, а також лісорубом та бокорашем. Учасник Першої світової війни (1915–1918 роки). Воював на східному та італійському фронтах. Двічі був поранений. Учасник гуцульського повстання. Брав участь у поході січових стрільців на Мараморош-Сигет, де потрапив у полон до румунів (1918–1919 роки). Коли Закарпаття ввійшло до складу Чехословацької Республіки, мобілізований в чехословацьку армію. Продовжував службу в Ужгороді та Севлюші (Виноградові). Демобілізувався у званні старшини. Працював касиром у Ясінянській філії Підкарпатського банку (1921–1923 роки), виступив одним із засновників спортивно-виховного товариства "Січ" (1923 рік), пізніше його голова (192 –1928 роки). Член Соціал-демократичної партії (1923–1938 рр.), секретар її ясінянської організації (1927 рік), а згодом член окружного представництва від цієї партії (1937 рік). На пропозицію секретаря Августина Волошина Івана Рогача Дмитру Климпушу було доручено очолити Збройні Сили Карпатської України – Організацію Народної Оборони Карпатську Січ. Вніс великий вклад у реорганізацію Карпатської Січі : створено рефентури, окружні команди. Головна Команда, яку очолював Дмитро Климпуш, провела за час існування два з’їзди. Карпатська Січ відіграла велику мобілізуючу роль в боротьбі проти руйнівних дій польських і угорських терористів, зробила відчайдушний опір агресору 15–16 березня 1939 року. Після окупації Закарпаття угорськими військами Дмитро Климпуш залишився в рідному селі, перебуваючи під постійним жандармським наглядом. До 1944 року працював на лісопильному заводі своїх братів. З приходом Радянської Армії 8 грудня 1944 року був заарештований і висланий в Єнакієво Донецької області. Після звільнення в січні 1947 року працював в селі Ясіня бухгалтером ліспромгоспу. 11 квітня 1947 року заарештований вдруге за "антирадянську діяльність" і засуджений Особливою нарадою при Міністерстві Держбезпеки СРСР на 8 років таборів. Покарання відбував у Ангарському таборі Іркутської області Росії. Звільнений 26 липня 1955 року. Помер і похований в с. Ясіня. Реабілітований 2 лютого 1993 року. З нагоди 100-літнього ювілею від дня народження Головного Команданта Карпатської Січі у Ясіня відкрито пам’ятник-погруддя Дмитра Климпуша (автор Михайло Белень).

Адреса матеріалу: https://bit.ly/376RLwn

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Бедзір, Василь. Дмитро Іванович Климпуш : 110-річчя від дня народж. голов. команданта Карпат. Січі (1897-1973) / В. Бедзір // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. –  С. 426-430. – Бібліогр. наприкінці ст.

Вегеш, М. М. Климпуш Дмитро // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Ін-т історії України НАН України. – К. : Наук. думка, 2007. – Т. 4 : Ка – Ком. – С. 351. 

Довганич, Омелян. Головний командант Карпатської Січі (До 100-річчя з дня народження Дмитра Климпуша) / О. Довганич // Календар "Просвіти" на 1997 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 1997. –  С. 63-65.        

Довганич, Омелян. Ім`я Дмитра Климпуша – головного коменданта "Карпатської Січі" повернуто історії : [історія Карпат. України 1938-1939 рр.] / О. Довганич // Трибуна. – 2009. – 14 лют. –  С. 13.      

Довганич, Омелян. Вірний син Карпат. Ім`я Дмитра Климпуша – головного команданта "Карпатської Січі" – повернуто історії / О. Довганич // Європа-Центр. – 2008. – № 4 (груд.). –  С. 60-65 : портр. ; фот.

Довганич, Омелян. Климпуш Дмитро Іванович : [голов. командант Карпат. Січі] / О. Довганич // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – 2007. –  С. 162 : портр.

Довганич, О. Д. Климпуш Дмитро Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. – К., 2003­–2016.

Климпуш Дмитро : (1897-1973); [громад.-політ. і військ. діяч] // Діячі історії, науки і культури Закарпаття. – Ужгород : Патент, 1999. –  С. 91-92.       

Климпуш Дмитро Іванович (1897-1959): [про громад. і держ. діяча Закарпаття] // Хто є хто. Закарпаття. – Киiв, 2005. – Вип. 2. –  С. 22 : фот. кольор.       

Малюта, Ольга. Климпуш Дмитро Іванович : [про громад. і держ. діяча Закарпаття] / О. Малюта // Малюта, О. "Просвіти" і Українська Державність (друга половина XIX – перша половина XX ст.). – К. : Просвіта, 2011. – С. 449-450. : фот.

Рекіта, Віктор. До 110-ї річниці від дня народження Дмитра Климпуша – командира "Карпатської Січі" / В. Рекіта // Зоря Рахівщини. – 2007. – 10 листоп. –  С. 4.      

Рубіш, Федір Федорович. Климпуш Дмитро Іванович : [політв’язень, репрес. із с-ща Ясіня Рахів. р-ну] / Ф. Ф. Рубіш, О. Д. Довганич // Рубіш, Ф. Закарпатці під пресом сталінського свавілля / Федір Рубіш, Омелян Довганич. – Мукачево : Карпатська вежа, 2009. –  С. 152-156. : портр.

Федака, Сергій. Виповнилося 120 років одному з творців Української армії закарпатцю Дмитру Климпушу / С. Федака // Зоря Рахівщини. – 2017. – 11 листоп. –  С. 4 : фот.    

Інтернет ресурси:

Климпуш Дмитро Іванович : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/2Ipu1cm – Назва з екрана.

Довганич, О. Д. Климпуш Дмитро Іванович [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=8426 – Назва з екрана.

Климпуш Дмитро Іванович : документи на сайті електронний архів УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/31a2rqb – Назва з екрана.

 

 

 

 

Новини

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день