Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Бадзьо Юрій Васильович
1936 -  2018 рр.


Біографія.

 

Бадзьо Юрій Васильович – український літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч, учасник національно-демократичного руху в Україні від початку 1960-х років, колишній політв‘язень.

Народився Юрій Васильович Бадзьо 25 квітня 1936 р. в селі Копинівці Мукачівського району Закарпатської області в багатодітній селянській родині. У 1953 р. закінчив середню школу в сусідньому Кальнику із золотою медаллю, а згодом з відзнакою – українське відділення філологічного факультету Ужгородського державного університету (1953-1958 рр.). Три роки працював учителем у селах Драгиня та Копинівці, у 1960-1961 рр. був директором восьмирічної школи у селі Червеньово Мукачівського району. У 1961-1964 рр. навчався в аспірантурі при Інституті літератури АН УРСР, де підготував дисертацію на тему „Критерій правди в оцінці літературно-художнього твору” (1964 р.), мав публікації на її основі. Тому його було залишено в Інституті на посаді молодшого наукового співробітника. 

З перших місяців перебування в Києві Юрій Бадзьо веде активну наукову і громадську діяльність, публікує чимало масштабних літературознавчих статей. Був активним членом Ради київського Клубу творчої молоді – першої в Україні організації національно-патріотичного напрямку періоду хрущовської „відлиги”. 4 вересня 1965 р. під час прем‘єри фільму „Тіні забутих предків” С. Параджанова у київському кінотеатрі „Україна” Юрій Бадзьо взяв участь у публічному протесті проти політичних арештів української інтелігенції. На партійних зборах Інституту літератури з цього приводу слухали М. Коцюбинську і Ю. Бадзя. Юрій Васильович відстоював свою позицію, обґрунтувавши її як реакцію на нерівноправне становище українського народу. За це та за відмову зректися своїх переконань його виключили з партії і звільнили з роботи, поступово позбавивши можливості працювати в інтелектуальній сфері взагалі.

Працював літературним редактором у журналі для сліпих „Заклик”, згодом у видавництві „Молодь”, викладачем, коректором, але всюди тримали недовго. З 1974 р. до 1979 рр. – приймальник хліба в тресті „Київхлібторг”, але продовжує дисидентську діяльність.

У лютому 1972 р. як відповідь на нову хвилю політичних арештів почав писати трактат „Право жити”, в якому дано наукову критику інтернаціональної ідеології та політики КПРС. За словами самого автора, ідея праці в тому, що „Радянський Союз як імперська тоталітарна держава забирає право на життя як у всієї України, так і в окремої людини”. Перший варіант рукописного тексту був викрадений, другий – вилучений під час обшуку на його квартирі у лютому 1979 р. Наступний варіант завдяки дружині, відомій правозахисниці Світлані Кириченко, потрапив за кордон і вийшов окремою книжкою англійською і французькою мовами. Через 2 місяці, 23 квітня 1979 року, Юрія Бадзя заарештували. Йому інкримінували рукопис „Право жити”, зберігання і розповсюдження виданої у Львові в 1937 р. „Програми асиміляції українців і білорусів у Польщі”, машинопис М. Руденка „Економічні монологи”, виступи на партзборах у 1965 р. Засуджений отримав 7 років таборів суворого режиму, які відбував у с. Баришево у Мордовії і 5 років заслання в селі Хандига (Якутія). У таборі він продовжує політичну боротьбу. 9 грудня 1988 р. Юрій Васильович Бадзьо одним з останніх політв‘язнів вийшов на волю з ініціативи влади.

 У січні 1989 р. разом з дружиною, котра завжди була поряд зі своїм чоловіком, прибуває до Києва й цілеспрямовано включається в політичне й громадське життя держави. Юрій Васильович працює завідувачем відділу Товариства української мови імені Т. Шевченка; з однодумцями творить Демократичну партію України.

Політична праця „Право жити” вийшла окремою монографією в Україні у 1996 році. Автор праць „Влада – опозиція – держава в Україні сьогодні” (1994), Національна ідея і національне питання” (2000), Право жити. Україна в складі СРСР, людина в системі тоталітарного соціалізму” (1996), Підпільна нація. Нове завоювання України” (2003), перекладу з німецької – повісті І. Койн Дівчинка, з якою дітям не дозволяли дружити” (1970), літературно-критичних і публіцистичних статей. Член Національної спілки письменників України (1996). Лауреат премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (1999), довічний стипендіат Фонду інтелектуальної співпраці “Україна – XXI століття (з 2001). 26 листопада 2006 р. нагороджений орденом „За заслуги” III ступеня, а 16 січня 2009 р. – II ступеня.

Помер Юрій Васильович Бадзьо 1 вересня 2018 року.

 



Додаткова інформація.

 

Джерельні приписи:

Бадзьо, Ю. Влада – опозиція – держава в Україні сьогодні / Ю. Бадзьо ; вступ. слово О. Зінкевич. – К. : Смолоскип, 1994. – 28 с.

Бадзьо, Ю. Право жити : [інтерв‘ю останнього політв‘язня СРСР про себе і свою боротьбу /вів О. Гаврош] / Ю. Бадзьо // Старий замок. – 1999. – 26 серп. – С. 12-13 : фот.

Бадзьо, Ю. „У Києві я відразу ввійшов у коло шістдесятників” : [інтерв‘ю / вів О. Гаврош] / Ю. Бадзьо //  Гаврош, О. Д. Закарпатське століття: ХХ інтерв`ю / О.Д. Гаврош ; худ. оформ. М. Дем'ян. – Ужгород : Мистецька лінія, 2006. –  С. 8-18 : фот.

***

Бадзьо Юрій Васильович : [філолог, політ. діяч, публіцист] // Рух опору в Україні 1960-1990 : енциклопед. довід. / голов. ред. О. Зінкевич. – К. : Смолоскип, 2010. – С. 64-66. : портр. – Бібліогр. наприкінці ст.

Головко, Т. Від дисидента до лідера партії / Т. Головко // Трибуна. – 1991. – № 4. Горват, Василь. Юрій Бадзьо – великий українець Закарпаття і один із останніх політв’язнів Радянського Союзу / В. Горват // Новини Закарпаття. – 2016. – 17 трав. – С. 4.

Кириченко, С. Т. Люди не зі страху : укр. сага : спогади : [в т. ч. Ю. Бадзьо] / С. Т. Кириченко ; передм. Ю. В. Бадзьо. – К. : Смолоскип, 2013. – 920 с. : фот.

Міщенко, Т. Жив по честі : відійшов у засвіти радянський політв‘язень Юрій Бадзьо / Т. Міщенко // Україна молода. – 2018. – 4 верес. – С. 3.

Помер відомий український дисидент Юрій Бадзьо // Укр. слово. – 2018. – 24 серп.-6 верес. – С. 11.

Ребрик, Н. Юрій Васильович Бадзьо : [80-річчя від дня народж. літературознавця, громад. діяча] / Н. Ребрик // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2016 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2015. – С. 166-176. – Бібліогр. наприкінці ст.

            Світлична, Н. Справа Ю. Бадзя як барометр демократизації в СРСР / Н. Світлична // Сучасність. – 1982. – Ч. 1. – С. 106-115.

Хланта, І. Мученик за волю України : до 75-річчя від дня народж. політолога-публіциста., колишнього рад. дисидента-політв`язня, літературознавця Ю. Бадзьо / І. Хланта // Срібна Земля. – 2011. – 22 квіт. – С. 7.

Худанич, В. І. Бадзьо Юрій Васильович : [громад.-політ. діяч] / В. І. Худанич // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття / Закарпат. обл. осередок наук. т-ва ім. Т. Шевченка, Карпат. ун-т ім. А. Волошина ; редкол. В. В. Бедь [та ін.]. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 20 : портр.

Юрій Бадзьо : [громад.-політ. діяч] // Пагиря, В. Від Карпат – до Дніпра : нариси про закарпат. „киян” / В. Пагиря, Х. Роглєв . – Ужгород : Патент, 1997. – С. 105-106 : портр.

Інтернет – ресурси :

 

 

Кампо, В. Пам‘яті Великого українця [Електронний ресурс] / В. Кампо. –  Режим доступу : https://bit.ly/2NgTAt5. – Назва з екрану.

Лісовий В. С.  БАДЗЬО́ Юрій Васильович [Електронний ресурс] /В. С. Лісовий – Режим доступу :

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38777

 

 







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-03-17
20 березня о 17:00 у читальній залі відбудеться презентація книги "У тіні Ердеґа" Василя Лавера.

У своїй дебютній збірці автор торкається одвічних питань боротьби Добра і Зла, Правди і Кривди. Протягом сімнадцяти коротких історій читач разом із героями збірки матиме змогу пережити широкий спектр емоцій – від страху і відчаю, до віри та надії.
Запрошуємо всіх охочих!
Вхід вільний!

 

2019-03-17

З 1 березня по 30 квітня в Україні пройде перший кіноклубний фестиваль «Нове українське кіно», який запрошує глядачів на безкоштовні покази найкращих українських стрічок сезону.
До програми фестивалю «Нове українське кіно» увійшли: "Донбас", "Гірська жінка: на війні", "Герой мого часу", "Іній", "Брама", "Коли падають дерева", "Стрімголов".
https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/
 

21 березня запрошуємо на перегляд стрічки "Гірська жінка на війні". Початок о 17.30.
"Гірська жінка: на війні" – драма спільного виробництва України, Франції та Ісландії від режисера Бенедикта Ерлінгссона. Світова прем'єра стрічки відбулася в рамках Тижня критики Каннського кінофестивалю, де "Жінка на війні" удостоїлася призу за найкращу музику. Нещодавно сюжетом про екоактивістку зацікавилася Джоді Фостер – актриса планує зняти рімейк і зіграти в ньому головну роль.

Вхід вільний.

 

2019-03-12

Ніжність і мужність художнього слова співців Карпатського краю. У ці березневі дні шанувальники художнього слова: учні середніх навчальних закладів обласного центру, літератори-початківці, творча молодь, гості міста, – мають можливість ознайомитись із новими цікавими книжковими виставками в народному музеї літератури Закарпаття (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3), який діє при обласній організації Національної спілки письменників України. Їх експозиції створено спілчанами за підтримки працівників обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.

Виставка «Наші краянки в українській літературі» ознайомить із творчим доробком сучасних закарпатських письменниць. Тут представлено поетичні збірки Надії Панчук, Марії Головач, Людмили Кудрявської, Тетяни Ліхтей, Христини Керити, Мар’яни Нейметі, Тетяни Рибар, Лідії Повх, Мар’яни Шутко, Олени Пекар, Ольги Тимофієвої, Ірини Гармачій, Віри Фесенко та ін. Досить широко представлена творчість письменниць, які пишуть для дітей, – Галини Малик, Лідії Повх, Оксани Фулитки, Вікторії Жупан.

Наступна книжкова виставка – «Живе Карпатська Україна», присвячена 80-річчю створення Карпатської держави у березні 1939 року. Її основу склали історико-документальні матеріали, з яких дізнаємось як творилась Карпатська Україна, як боролись за неї кращі сини Срібної землі і патріоти з різних куточків України. Досить широко представлено на тій же виставці твори співців та оборонців Карпатської України, які в ті буремні роки були у вирі драматичних подій, – найповніше видання вибраних творів Зореслава «Блакитні ескадри», том вибраних поезій Андрія Патруса-Карпатського «Голуба далечінь», зібрання прози письменника і посла Сойму Карпатської України Юрія Станинця, проза Олександра Сливки, а також поезія Івана Ірлявського та його побратимів, яку вміщено в збірнику «Моя Карпатська Україна». 
Отже, письменники і бібліотекарі доклали всі зусилля, щоб мовою книжкових виставок розповісти широкому колу шанувальників української літератури і, зокрема, юних поколінь наших співвітчизників про красу, ніжність і водночас гартовану в боротьбі за незалежність України мужність і незламність художнього слова співців Карпатського краю.


 

2019-03-07

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-03-04

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-01-14
Шановні колеги та користувачі, до вашої уваги у розділі "Електронна бібліотека" електронна версія покажчика.

 

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".