Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Лучкай Михайло Михайлович
1771-  1829 рр.


Біографія.

 

Лучкай Михайло Михайлович – учений-історик, мовознавець, фольклорист, культурно-освітній і церковний діяч.

Народився  Михайло Поп 19 листопада 1790 р. в с. Великі Лучки, що на Мукачівщині, у бідній багатодітній сім‘ї священнослужителя Михайла Попа і був старшим серед шістьох дітей. Від назви рідного села згодом узяв псевдонім – Лучкай. Здобувши початкову освіту у місцевого дяка, вступив в Ужгородську гімназію, згодом вивчав філософію у Великому Варадині (сьогодні Орадея в Румунії), а в 1812 р. вступив у греко-католицьку семінарію Барбареум у Відні , де слухав лекції з історії слов‘ян, подружився зі студентами, вихідцями з різних слов‘янських земель.

Після завершення навчання у 1816 р. повернувся додому. Його призначили бібліотекарем і архіваріусом при Мукачівській греко-католицькій єпископській канцелярії, а в 1818 р. – секретарем єпископа Олексія Повчія. У 1826 році прийняв ієрейські свячення з рук єпископа Алексія Повчі, і його було призначено парохом Ужгородського Свято-Преображенського храму.  Завдяки сприянню отця Івана Фогарашія, 28 липня 1829 року Михайло Лучкай виїхав до Італії, де був придворним парохом герцога Карла Людовика Бурбона в місті Лукка разом із дяками В. Талапковичем та І. Микуличем. В Італії о. Михайло захопився вивченням архівних матеріалів та філологією. Як наслідок його праці – видання „Граматика слов'яно-руська: або старослов'янська і теперішня, поширена у карпатських горах, малоросійська мова, що є живим її діалектом”.

У 1830 році повернувся до Закарпаття, де до кінця життя був священником в Ужгороді ( на Цегельні, парохом Ужгородського Свято-Преображенського храму, 1831-1843 рр.); служачи тривалий час єпархіальним шкільним референтом, сприяв заснуванню та впорядкуванню парафіяльних шкіл та території єпархії.

 Крім „Грамматики” він написав фундаментальну  шеститомну працю „Історія карпатських русинів”. В якій зумів довести, що його край, перебуваючи в чужоземному державному утворенні, має своє ім‘я. історію, належить до східнослов‘янського ареалу. Її рукопис за браком коштів та з інших причин півтора століття  пролежав в архівних сховищах, хоч фахівці ще у XIX ст. високо його оцінювали. Тільки в 1999-2011 рр. при допомозі ректорату й коопіткої праці вчених УжНУ видано всі шість томів.

 Михайло Михайлович досліджував проблеми освіти й культури Закарпаття в добу Середньовіччя. Все своє життя слідував такій заповіді : „Главнейшая повинность человеколюбія есть: незнающего научити, недоумевающему добрий совіт дати, а заблудшего на путь направити” і „тоді земля не заросте бур‘яном”. От чому він, як шкільний референт єпархії, з болем доповідав про низький рівень шкільної освіти на Перечинщині і Великоберезнянщині і вказував, що причина цього – бідність народу. Сам він допомагав людям як міг – збирав кошти у „вдовинний і сирітський” фонд, часто навідувався в сирітський дім, який був побудований єпископом О. Повчієм для дітей сиріт священників в Ужгороді. Та й у передсмертному заповіті він просив продати його побутові речі і книги, і на вилучені кошти організувати видавничу справу, а решту – роздати вдовицям. Ім‘я М. Лучкая зазвучало в науковому світі вже за його життя. Михайло Лучкай ввійшов в історію нашого краю, як талановитий вчений європейського рівня.

Помер Михайло Лучкай на 55-му році життя 3 грудня 1843 р. Похований у каплиці, яку сам і збудував біля церкви в Ужгороді (на території Преображенського храму).

 



Додаткова інформація.

 

Джерельні приписи :

 

 

Лучкай, М. М. Граматика слов'яно-руська / М. М. Лучкай ; уклад., пер. з лат. П. М. Лизанець ; пер. з лат. Ю. М. Сак ; Акад. наук УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – Фототип. вид. 1830 р. – К. : Наук. думка, 1989. – 192 с.

Лучкай, М. М. Історія карпатських русинів : у 6-ти томах. Т. 1-6 / М. М. Лучкай ; УжНУ. – Ужгород : Закарпаття, 1999-2011. 

 

***

Данилюк, Д. Д. М. Лучкай (1789–1843) – Нестор закарпатської історіографії : [історик-славіст, етнограф, мовознавець] / Д. Д. Данилюк // Данилюк, Д. Історична думка на Закарпатті епохи національного відродження (кінець XVIII – середина XIX ст.) / Д. Д. Данилюк. – Ужгород : Інформ.-вид. центр ЗІППО, 2009. – С. 115-147 : іл.

 

Данилюк, Д. Михайло Михайлович Поп-Лучкай : (1789-1843) : [закарпат. вчений і реліг. діяч] // Данилюк, Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах : ( з давніх часів до початку XX ст.) / Д. Данилюк. – Ужгород : Патент, 1997. – С. 121-138 : іл.

 

Кобаль, Й. Ротонда Лучкая : [про культ. діяча, священика М. Лучкая ; в т. ч. про капличку, в якій похований] / Й. Кобаль // Кобаль, Й. Ужгород відомий та невідомий / Й. Кобаль. – Львів : Світ, 2008. – С. 122-123 : фот.

 

Лучкай (Поп) Михайло : (1789-1843) : [про закарпат. вченого і реліг. діяча] // Закарпаття в енциклопедії українознавства : енциклопедія / Наук. т-во ім. Шевченка ; ред.-упоряд. та передм. В. Маркусь. – Ужгород : Ґражда, 2003. – С. 95-96.

 

Олашин, М. Підняти честь свого народу : до 210-річчя від дня народж. М. Лучкая / М. Олашин // Календар „Просвіти” на 1999 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во „Просвіта”, 1999. – С. 216-217. – Бібліогр. наприкінці ст.

 

Павленко, Г. В. Лучкай Михайло Михайлович : (19.11.1789-3.12.1843) : [закарпат. вчений і реліг. діяч] // Павленко, Г. В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енциклопед. слов. : 270 біо-бібліографій / Г. В. Павленко ; Закарпат. обл. т-во охорони пам’яток історії та культури, Ужгород. спілка чес. культури ім. Я. А. Коменського. – Ужгород : Патент, 1999. – С. 110-111 : портр.

 

Пагиря, В. Михайло Лучкай – лінгвіст, фольклорист, історик / В. Пагиря // Пагиря, В. „Я світ узрів під Бескидом” / В. Пагиря. – Ужгород : Карпати, 1993. – С. 7-9.

 

Пагиря, В. Михайло Лучкай : [реліг. діяч] / В. Пагиря // Пагиря, В. Світочі Карпатського раю : іст. портр. греко-катол. священиків Мукачів. єпархії / В. Пагиря. – Мукачево : Елара, 1996. – С. 17-18 : портр.

 

Сенько, І. Михайло Лучкай – фольклорист і літератор // Сенько, І. М. Від часів Лаборця до сьогодення / І. М. Сенько. – Ужгород : Карпати, 2012. – С. 81-100 : фот.

 

Федака, Д. Михайло Лучкай : (1789-1843) : [про закарпат. вченого і реліг. діяча] / Д. Федака // Федака, Д. Українське красне письменство Закарпаття / Д. Федака. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – С. 44-58 : портр.

 

Федака, Д. Теплом рідної землі зігрітий : до 150-річчя від дня смерті Михайла Лучкая (1789 - 1843) / Д. Федака // Календар „Просвіти” на 1993 рік. – Ужгород : ВВК „Патент”, 1993. – С. 142-145. – Бібліогр. наприкінці ст.

 

Федака, Сергій. Лучкай Михайло Михайлович : (19.11.1789-3.12.1843) : [про закарпат. вченого і реліг. діяча] / С. Федака // Федака, С. Ужгород: роки і люди / С. Федака. – Ужгород : Ліра, 2013. – С. 138-139.







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-08-06

Пропонуємо вашій увазі хроніку культурного життя обасті за липень

2019-07-05

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за червень 2019 р.".

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".