Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Божук  Миколая 
1907–1938 рр.  


Біографія.


Василина Миколаївна Божук-Штефуца (псевдонім Миколая Божук) – поетеса Закарпаття міжвоєнного періоду, педагог, активіст Просвіти, член Пласту на Закарпатті.


Народилася Василина Божук 3 січня 1907 р. у с. Великий Бичків на Рахівщині в багатодітній сім’ї. Про зміну свого імені говорила: ”Я не Миколая, а Василина. Назвалась так тому, що є нас дві Василини Божуківни, обидві дочки селян, братів Божуків. Обидві ходимо до семінара. Тому по батькові Миколі прибрала я собі його ім’я». Початкову освіту Миколая Божук здобувала в рідному селі і в горожанській (неповній середній) школі в Ясінях. Через важке матеріальне становище сім’ї, Миколая була змушена виборювати право на науку. Вона продовжила навчання в Ужгородській учительській семінарії, яку завершила у 1928 році.


19-річна Миколая Божук розмірковує про зміст життя патріотичної молоді. На думку Миколаї Божук, де немає страждань, «там не б’ється життя», з неволі людину може вирвати лише праця. Втішала себе думкою: «Засвітить колись і мені доля щастя». А своє щастя вона пов‘язувала з щастям народу.


Ще студенткою Миколая друкувала вірші у закарпатських журналах «Пчілка» та «Наш рідний край», у коломийській «Жіночій долі» та львівській «Новій хаті», окремих збірниках, альманахах, читанках тощо. На формування світогляду Миколаї Божук великий вплив мали твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки. Багато книг вона отримувала від В. Ґренджі-Донського.


Після навчання багато вчителювала по Закарпаттю, а після одруження оселилась з чоловіком Михайлом Штефуцою у Рахові.Найчастіше поетка зверталася до пейзажної та інтимної лірики. У природі шукала спокою і розради. Мотиви смутку, печалі не домінують у ліриці Миколаї Божук, переважають оптимістичні настрої, надія на щастя. У багатьох творах Миколаї Божук звучать заклики присвятити життя рідному краю, жити «на втіху рідній стороні». Її поезія зросла на ґрунті народної пісні, про що свідчить мелодика, ритміка, народно-пісенні образи.


Миколая Божук не залишила великої літературної спадщини. Відомі понад сто її поезій, одна коротка проза, п’єса (написана у співавторстві з Аґафією Бойчук), декілька сценаріїв урочистих програм для шкільних потреб та статей, надрукованих у фахових журналах. Протягом життя поетеси з’явилася тільки одна збірка під назвою «Поезії» (Ужгород, 1930), до якої ввійшло 55 віршів. Друга збірка «Мережки» залишилась у рукописі, у ній було 29 віршів друкованих раніше, а 19 віршів мали вийти у світ вперше. Умови життя і передчасна смерть не дали можливості розвинутися таланту Миколаї Божук, але й тим, що залишила по собі, за словами Юрія Станинця, «й так заслужила собі, щоб її ім’я зоріло на закарпатському мистецькому небі між найяскравішими зірками». В. Ґренджа-Донський порівнював лірику Миколаї Божук з пташиним співом, „шумом пливучих вод”. Багато її творів просяться на музику.


Померла Миколая Божук 4 січня 1938 року від туберкульозу. Похована у Великому Бичкові, де проживала останні роки.



Додаткова інформація.

Джерельні приписи:

Божук, М. Вітайте, Карпати! : вірші та коломийки / М. Божук. – Ужгород : Карпати, 1973. – 61 с.
Божук, М. Я зберу той жар у пісню... / М. Божук ; упоряд., передм. Л. Бабота ; упоряд. А. Ребрик ; передм. Д. В. Павличко. – Ужгород : Ґражда, 2009. – 336 с. : іл. – Бібліогр.: с. 317-330.
Божук, М. Не питайся ; Заглянь, ясна зоре! Чаруєш мене ; До тебе, мати... ; Не гніваюсь, доле! : [вірші ; в т. ч. коротка біогр.] / М. Божук // Гуцуліє, рідна земле : літ. Рахівщина : альманах / упоряд. та авт. вступ. ст. В. Піпаш-Косівський. – Ужгород : Госпрозрахунк. РВВ Закарпат. обл. упр. по пресі, 1993. – С. 17-22 : портр.
Божук, М. Я зберу той жар у пісню... : [вірші ] / М. Божук // Дукля. – 2010. – № 2. – С. 12-16 : фот.
Божук, М. Там радість ; Ніхто не спитає... ; Не дивись байдужо... : [вірші] / М. Божук // Дукля. – 1987. – № 1. – С. 56-59.

***

Божук Миколая : (1907–1930) : [закарпат. поетеса] // Закарпаття в енциклопедії українознавства : енциклопедія / Наук. т-во ім. Т. Шевченка ; ред.-упоряд. та передм. В. Маркусь. – Ужгород : Ґражда, 2003. – С. 18.
„І пісня у серці збудилась”: М. Божук : [закарпат. поетеса] // Хланта, І. В. Відлуння літературного Закарпаття : літ. портрети, літ. ст., інтерв’ю та рецензії / І. В. Хланта ; Обл. орг.-метод. центр культури, Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Ужгород : П атент, 2017. – С. 76-80 : портр., іл.
Миколая Божук : [поетеса] // Волощук, М. Рахівщини славні імена : довід. персоналій Рахівщини / М. Волощук, О. Масляник. – Л. : Тиса, 2016. – С. 14 : портр.
Миколая Божук : поетеса // Хланта, І. В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті : біобібліогр. покажч. / І. В. Хланта ; відп. за вип. Л. З. Григаш. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – С. 66-68 : портр.     
Миколая Божук : [укр. поетеса] // Пагиря, В. Відлуння Карпат : сторінки історії / В. Пагиря. – Ужгород : Срібна Земля, 1994. – С. 34-35.
Ференц, Н. Миколая Божук : 100-річчя від дня народж. поетеси (1907–1938) / Н. Ференц // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 51-55. – Бібліогр. наприкінці ст.
Ференц, Н. Миколая Божук : [біогр. письменниці] / Н. Ференц // Письменники Срібної Землі : до 60-річчя Закарпат. орг. Нац. спілки письменників України / упоряд., передм. П. М. Ходанич. – Ужгород : Ужгород. міська друк., 2006. – С. 155-157 : портр.                          
Хланта, І. В. Божук-Штефуца Василина Миколаївна (Миколая Божук) : [громад. і культ. діячка, поетеса] / І. В. Хланта // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття / Закарпат. обл. осередок наук. т-ва ім. Т. Шевченка, Карпат. ун-т ім. А. Волошина ; редкол. В. В. Бедь [та ін.]. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 46 : портр.
Бабота, Л. Недоспівана пісня : до 80-річчя з дня народж. письменниці Божук-Штефуци / Л. Бабота // Дукля. – 1987. – № 1. – С. 50-55.
Бреславська, С. Печаль і радість Миколаї Божук : [про закарпат. поетесу у зб. „Сім п’єс про любов до Батьківщини” О. Гавроша] / С. Бреславська // Слово Просвіти. – 2017. – 13-19 лип. – С. 15 : портр.       
Горват, В. Патріотка й поетеса Миколая Божук була жінкою-ідеалом для молодої літературної еліти / В. Горват // Новини Закарпаття. – 2018. – 13 січ. – С. 10 : фот.
Божук Миколая : (3.01.1907–4.01.1938) : [закарпат. поетеса] // Федака, С. Д. Ужгород: роки і люди : хронолог. і біобібліогр. довід. / С. Д. Федака ; Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Ужгород : Ліра, 2013. – С. 42.
Божук Миколая : (3.1.1907–4.1.1938) : [укр. поетеса] // Павленко, Г. В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енциклопед. слов. : 270 біобібліогр. / Г. В. Павленко ; Закарпат. обл. т-во охорони пам’яток історії та культури, Ужгород. спілка чес. культури ім. Я. А. Коменського. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – Ужгород : Патент, 1999. – 23-24 с. : портр. – Бібліогр. наприкінці ст.
Божук Миколая : (3.01.1907–4.01.1938) : поетеса // Висіцька, Т. Жіночі постаті в історії Закарпаття : кн. перша : наука, культура, мистецтво : біо-бібліогр. довід. / Т. Висіцька. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 36-39 : портр. – Бібліогр. наприкінці ст.

Інтернет-ресурси:

Божук Миколая (Василина Божук) [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2FDvubK. – Назва з екрану.

Біографія Миколаї (Василини) Божук [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/2TXpa2J. – Назва з екрану.

Горват, В. Розпалене любов’ю серце [Електронний ресурс] : [про життя і творчість М. Божук] / В. Горват. – Режим доступу : https://bit.ly/2FE40Ry. – Назва з екрану.







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-04-12

З 1 березня по 30 квітня в Україні пройде перший кіноклубний фестиваль «Нове українське кіно», який запрошує глядачів на безкоштовні покази найкращих українських стрічок сезону. Провести фестиваль у своєму місті можуть всі охочі – до співпраці запрошено кураторів кіноклубів та активістів, які можуть запропонувати простір для показів. Для цього потрібно залишити заявку на сайті проекту «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа». Права на фільми надаються для некомерційних показів.
До програми фестивалю “Нове українське кіно” увійшли: "Донбас", "Гірська жінка: на війні", "Герой мого часу", "Іній", "Брама", "Коли падають дерева", "Стрімголов".
https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/

16 квітня запрошуємо вас на завершальний показ кіноклубного фестивалю стрічки "Стрімголов". Світова прем'єра мелодрами "Стрімголов" Марини Степанської відбулася в рамках конкурсної програми 52-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах. Стрічка досліджує стосунки молодої пари: в центрі сюжету опиняється "світовідчуття негероїв у героїчні часи" – у сучасному Києві після подій Майдану. У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію „Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії „Найкращий фільм іноземною мовою”. 

Початок о 17 год.

Вхід вільний

 

2019-04-12

У 18 квітня о 16:00 в читальній залі бібліотеки відбудеться презентація книги „Іван Мацинський – український поет, перекладач та словацько-українські літературні зв’язки” за участі  працівників Державної наукової бібліотеки в Пряшеві (видавці та редактори книги) та представників Спілки українських письменників Словаччини.

Іван Миколайович Мацинський (9 квітня 1922, Меджилабірці – 14 березня 1987, Пряшів) – український поет, перекладач та видавець у Словаччині, вчений-культуролог, журналіст. Історик словацької літератури. Громадський лідер українських поселень на Прящівщині. Народився у містечку Меджилабірці на Східній Словаччині в родині залізничника. Навчався в Руській учительській семінарії у Пряшеві, Вищій школі суспільних наук у Празі та на філософському факультеті Університету ім. П.Шафарика у Пряшеві, який не закінчив – з останнього курсу з політичних мотивів був виключений. Спочатку писав російською мовою, але під впливом української літератури перейшов на літературну українську мову. Працював директором Українського національного театру, завідував Відділом української літератури Словацького педагогічного видавництва у Пряшеві. Був одним з організаторів україномовного журналу «Дукля» та Української секції Спілки письменників Словаччини, яку довший час очолював. Активно працював в громадсько-культурному житті українців Пряшівщини. Автор шести поетичних збірок, прозових творів і наукових досліджень з карпатоукраїнської літератури, перекладів із словацької та чеської мов, Зокрема: автор збірок віршів «Білі хмари» (рос. м., 1949) «Наша мова» (укр. і рос., 1956), «Зимова ніч» (укр., 1961), «Карпатські акорди» (укр., 1962), «Вінки сонетів» (укр., 1986).

 

2019-04-04

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за березень 2019 р."

2019-04-02

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-03-27

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка, присвячена Міжнародному дню театра "Театр: вчора, сьогодні, завжди".

2019-03-12

Ніжність і мужність художнього слова співців Карпатського краю. У ці березневі дні шанувальники художнього слова: учні середніх навчальних закладів обласного центру, літератори-початківці, творча молодь, гості міста, – мають можливість ознайомитись із новими цікавими книжковими виставками в народному музеї літератури Закарпаття (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3), який діє при обласній організації Національної спілки письменників України. Їх експозиції створено спілчанами за підтримки працівників обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.

Виставка «Наші краянки в українській літературі» ознайомить із творчим доробком сучасних закарпатських письменниць. Тут представлено поетичні збірки Надії Панчук, Марії Головач, Людмили Кудрявської, Тетяни Ліхтей, Христини Керити, Мар’яни Нейметі, Тетяни Рибар, Лідії Повх, Мар’яни Шутко, Олени Пекар, Ольги Тимофієвої, Ірини Гармачій, Віри Фесенко та ін. Досить широко представлена творчість письменниць, які пишуть для дітей, – Галини Малик, Лідії Повх, Оксани Фулитки, Вікторії Жупан.

Наступна книжкова виставка – «Живе Карпатська Україна», присвячена 80-річчю створення Карпатської держави у березні 1939 року. Її основу склали історико-документальні матеріали, з яких дізнаємось як творилась Карпатська Україна, як боролись за неї кращі сини Срібної землі і патріоти з різних куточків України. Досить широко представлено на тій же виставці твори співців та оборонців Карпатської України, які в ті буремні роки були у вирі драматичних подій, – найповніше видання вибраних творів Зореслава «Блакитні ескадри», том вибраних поезій Андрія Патруса-Карпатського «Голуба далечінь», зібрання прози письменника і посла Сойму Карпатської України Юрія Станинця, проза Олександра Сливки, а також поезія Івана Ірлявського та його побратимів, яку вміщено в збірнику «Моя Карпатська Україна». 
Отже, письменники і бібліотекарі доклали всі зусилля, щоб мовою книжкових виставок розповісти широкому колу шанувальників української літератури і, зокрема, юних поколінь наших співвітчизників про красу, ніжність і водночас гартовану в боротьбі за незалежність України мужність і незламність художнього слова співців Карпатського краю.


 

2019-03-07

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-03-04

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-01-14
Шановні колеги та користувачі, до вашої уваги у розділі "Електронна бібліотека" електронна версія покажчика.

 

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".