Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

   >     >  Володимир Іванович Лендьєл

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Лендьєл Володимир Іванович

1934-2000 рр.

Біографія:

Народився Володимир Лендьєл 17 квітня 1934 року в селищі Іршава у сім’ї вчителів. У 1950 році з золотою медаллю закінчив Берегівську середню школу №1, якій на той час ще були притаманні найкращі традиції реальної гімназії. У тому ж році він став студентом щойно відкритого фізичного відділення хіміко-фізико-математичного факультету Ужгородського державного університету. В ті часи на факультеті працювало яскраве сузір’я талановитих вчених: Ю. Ломсадзе, В. Шкода-Ульянов, І. Запісочний, М. Братійчук, Д. Чепур. Свої перші наукові дослідження Володимир Іванович робив ще будучи студентом під керівництвом професора В. Шкоди-Ульянова. Згодом він продовжив їх на кафедрі теоретичної фізики під керівництвом професора Ю. Ломсадзе, який за час спеціалізації молодого теоретика звернув увагу на його жадобу до знань, цілеспрямованість, хист до наукової роботи. Під керівництвом цього професора молоді науковці В. Лендьєл, І. Кривський, В. Фущич, Б. Ернст, І. Хіміч, В. Сабов та Й. Шуба утворили потужну інтелектуальну групу, яка невдовзі стала відомою у наукових колах країни. Результатом їх наукової діяльності стала ціла низка публікацій у провідних фахових журналах колишнього Радянського Союзу. Роки становлення молодого науковця В. Лендьєла були водночас роками становлення нової галузі фундаментальних досліджень, що активно розвивалися з початку 50-х років – фізики елементарних частинок та фізики високих енергій. Тому в коло сталих його наукових інтересів міцно увійшли проблеми ядерних сил і елементарних частинок. Успішна, конструктивна праця в цій вельми складній галузі фізики вимагала від молодого теоретика високого рівня підготовки і знання найсучасніших галузей абстрактної математики й релятивістської квантової фізики. Уже в ранніх наукових працях Володимира Івановича проявилося глибоке розуміння ним основ квантової механіки і квантової теорії поля, свіжість і оригінальність погляду. Перші його дослідження були присвячені одержанню та вивченню повних і диференціальних перерізів процесів розсіювання сильно взаємодіючих елементарних частинок. Порівняння одержаних теоретичних результатів з наявними експериментальними даними дало змогу дійти висновку, що поряд з відомим псевдоскалярним π-мезоном у природі повинен існувати скалярний, так званий мезон. Так у 1960 р. вперше було висунуто гіпотезу про існування нової елементарної частинки. У своїх подальших дослідженнях (1961р.) в Об’єднаному інституті ядерних досліджень (ОІЯД, м. Дубна) спільно з академіком Д. Ширковим та професором В. Мещеряковим йому вдалось підтвердити гіпотезу про існування скалярного мезона, який зараз асоціюється з бозоном Хіггса. Сьогодні відомо цілий клас скалярних мезонів, які відрізняються за масою і разом з іншими мезонами є «носіями» ядерних сил у різноманітних процесах взаємодії елементарних частинок. Великий цикл робіт Володимира Івановича з цього напрямку склав основу його кандидатської дисертації, яку він успішно захистив у 1964 році у Львівському державному університеті ім. Івана Франка. У 1962 році Володимир Лендьєл, перший із закарпатських фізиків, одержав змогу продовжити свої наукові дослідження у Каліфорнійському технологічному інституті (Пасадена, США). В різні часи тут працювало 12 Нобелівських лауреатів у різних галузях науки: від біохімії спадковості до квантової теорії поля. Під керівництвом видатного фізика-теоретика, лауреата Нобелівської премії, професора Гелл-Манна, Володимир Лендьєл спільно з професором Д. Метьюзом запропонував нові правила сум для амплітуд розсіювання елементарних часток. У 1964 році нашого земляка, тоді вже відомого вченого, запросили викладати курс квантової механіки в університеті Кейн-Кост (Гана). Прочитані ним захоплюючі лекції надовго запам’ятовувалися студентам. Блискучий, емоційний лектор, він умів навіть у викладання традиційних теоретичних курсів внести дух новизни і сучасності. У 1965 році Володимир Іванович повертається з Гани на Батьківщину і продовжує свою наукову і педагогічну діяльність у стінах рідного університету, займаючи посади завідуючого кафедрою загальноінженерних дисциплін, декана загальнотехнічного факультету. Коло його наукових досліджень охоплює декілька напрямків теорії ядерних сил. Спільно з учнями він виконав цикл робіт, який об’єднує всі основні процеси пружного та непружного розсіювання (гадронів), що складають основу теорії ядерних сил. За цей період три учні Володимира Івановича, а саме Б. Ернст, Ю. Марина та Є. Товтин успішно захистили кандидатські дисертації, які стосувались взаємодії π-мезонів та нуклонів. У 1974 р. В. Лендьєл успішно захистив докторську дисертацію в ОІЯД (м. Дубна), яка присвячена побудові теорії піон-нуклонної та нуклон-нуклонної взаємодії на основі однобозонної моделі. Для подальших досліджень довелося об’єднати та вдосконалити різні методи квантової теорії поля. За результатами проведених досліджень, його учні М. Гайсак та М. Салак (м. Кошице, Словаччина) успішно захистили кандидатські дисертації в Інституті теоретичної фізики АН УРСР ім. М. Боголюбова. У 1976 р. професор В. Лендьєл очолив кафедру теоретичної фізики і значно розширив коло наукових досліджень, залучивши до них весь колектив кафедри. За порівняно невеликий про­міжок часу Володимиру Івановичу вдалося створити в Ужгороді наукову школу фізиків-теоретиків. Серед тих, хто зростав під безпосереднім науковим керівництвом професора, 12 кандидатів і 2 доктори наук. Учні вченого успішно працюють у нашому університеті, відділі теорії елементарних взаємодій ІЕФ НАН України, Києві, Львові, Дубні, Москві, Серпухові, Словаччині і навіть у Канаді та Ізраїлі. Щоб краще усвідомити роль Володимира Івановича як творця ужгородської наукової школи, варто нагадати, що навчитися технічним прийомам квантової фізики можна і на відстані за допомогою книг і статей у наукових журналах, але тільки така неординарна і харизматична особистість, якою був Володимир Іванович, змогла об’єднати молодь у творчий колектив – тобто наукову школу. Про авторитет пана Володимира та очолюваного ним колективу кафедри теоретичної фізики як наукового і педагогічного осередку свідчить той факт, що в результаті доволі жорсткого відбору всі 3 професори кафедри отримали міжнародне звання «Соросівський професор». Близько третини вчених Ужгородського університету, які отримували у 1993 році одноразові соросівські гранти, є випускниками кафедри теоретичної фізики. Корисними і плідними були тісні творчі зв’язки Володимира Івановича з провідними науковими центрами та вченими різних наукових товариств. З 1980 по 1988 роки Володимир Лендьєл обіймав посаду ректора Ужгородського державного університету. Успішно здійснюючи науково-педагогічну діяльність, він водночас плідно працює над вирішенням загальноуніверситетських адміністративно-господарських проблем. За час його ректорства активно продовжується будівництво університетських об’єктів. Уже на другому році його перебування на цій посаді було здано в експлуатацію новий навчальний корпус університетського містечка. Згодом (1986 р.) зведено їдальню на 300 місць для студентів та професорсько-викладацького складу, а наступного року збудовано підвісний міст через р. Уж для переходу в спортивно-оздоровчий табір «Скалка», що в селі Кам’яниця. Не менш плідно займався Володимир Іванович громадською діяльністю. Згадаймо лише його особисте піклування про самодіяльну чоловічу хорову капелу «Боян», що заслуговує окремої теплої згадки. Досягненню якісно нового рівня теоретичних досліджень на Закарпатті сприяли також міжнародні та всесоюзні конференції, які під керівництвом В. Лендьєла систематично проводилися на базі «Скалки». Тематика заходів охоплювала широкий спектр проблем атомної фізики та фізики атомних зіткнень. На цих конференціях була започаткована і надалі плідно розвивалася творча співпраця з відомими вченими з провідних наукових установ колишнього  Радянського Союзу. У працях Володимира Лендьєла кінця 80-х років отримали подальший розвиток теоретичні методи дослідження багаточастинкових систем, які мають універсальний характер і дають змогу розв’язувати низку завдань атомної і ядерної фізики, фізики елементарних часток та фізики конденсованих систем. Професор досяг значних успіхів і у теоретичному дослідженні процесів іонізації, резонансних та нерезонансних явищ у розсіянні електронів на атомах та іонах, перезарядки іонів на атомах, багатофотонних процесів збудження та іонізації. За цикл наукових праць «Елементарні процеси та резонансні явища у зіткненнях електронів, атомів та іонів» професор В. Лендьєл та відомий фізик-експериментатор І. Запісочний разом з їхніми учнями (О. Шпеник, Е. Сабад, І. Алексахін, А. Імре, А. Завилопуло, Л. Шимон) стали лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки за 1995 рік. Людина високої ерудиції, Володимир Іванович Лендьєл зіграв велику особисту роль у становленні та розвитку теоретичної фізики на Закарпатті. Він опублікував понад 200 наукових праць, у тому числі два підручники під грифом Міністерства освіти та 5 монографій, одна з яких видана найавторитетнішим міжнародним видавництвом Springer-Verlag (Німеччина). Ця монографія віддзеркалює сучасний стан розвитку теорії електронних і атомних зіткнень. В останні десять років Володимир Іванович активно працював в редколегії «Українського фізичного журналу». Такий далеко не повний підсумок інтенсивної наукової діяльності професора Лендьєла. Але заслуги Володимира Івановича в розвитку науки не вичерпуються його особистими працями. В роботах численних учнів вченого закладені його ідеї, його стиль наукового мислення і підхід до розв’язання наукових проблем. Головна риса наукового стилю професора Лендьєла полягала у вмінні оцінити ключовий характер проблеми. Його ставлення до науки відзначалося вибором кардинальних тем для дослідження. Ці риси Володимира Івановича є причиною величезного авторитету в наукових колах. Наша держава високо оцінила його наукові заслуги. Володимир Лендьєл — лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії вищої школи України. З 1 вересня 1999 року Володимир Іванович відійшов від адміністративної та викладацької роботи. Але своїх наукових досліджень не припиняв, відпочивати він не вмів – це суперечило б усталеним традиціям його життя. Продовжував на громадських засадах керувати науковою роботою двох аспірантів, які успішно завершували свої кандидатські дисертації. Ще за пропозицією головного редактора міжнародного журналу «Physical Review» професора Бена Бедерсона Володимир Іванович писав, як виявилося, свою останню монографію. Перед новим роком монографія обсягом 500 сторінок англійською мовою була завершена і відправлена у видавництво, а 21 січня 2000-го Володимира Івановича не стало…

Джерело

 

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Лендьел, В И. Взаимодействия пионов и нуклонов в области низких и средних энергий : автореферат дис. на соискание ученой степени доктора физико-математических наук. (01.04.02) / В. И. Лендьел. – Дубна, 1973. – 17 с.

Лендьел, В. И. Влияние четырехфермионного взаимодействия на высшие парциальные волны нуклон-нуклонного рассеяния / В. И. Лендьел, М. Салак, Е. В. Товтин. – К., 1976. – 15 с.

Лендьел, В И. Применение специальных функций в теории рассеяния волн и частиц : учеб. пособ. – Ужгород, 1983.

Лендьел, В И. Применение теории функций комплексной переменной в теоретической физике : учеб. пособ. / В. И. Лендьел. – Ужгород, 1983.

Лендьел, В. И. Нерелятивистская квантовая теория рассеяния : [учеб. пособие для физ. спец. вузов] / В. И. Лендьел, М. Салак. – Л. : Вища шк. : Изд-во при Львов. ун-те, 1983. – 136 с.

Лендьел, В. И. Применение специальных функций в теории рассеяния волн и частиц : для веч. формы обучения / В. И. Лендьел, М. И. Гайсак. – Ужгород : УжГУ, 1983. – 76 с.

Лендьел, В. И. Применение теории функций комплексной переменной в теоретической физике : (для студентов веч. формы обучения) / В. И. Лендьел, И. Ю. Кривский. – Ужгород, 1984. – 93 с.

Довганич, О Д. Ужгородський державний університет / О. Д. Довганич, В. І. Лендьел, С. О. Міщенко. – Ужгород : Карпати , 1984. – 80 с. : фот.

Лендьел, В. И. Введение в теорию атомных столкновений : [учеб. пособие] / В. И. Лендьел, В. Ю. Лазур, М. И. Карбованец ; Ужгород. гос. ун-т. – Ужгород : УжГУ, 1985. – 110 с.

Лендьел, В И. Введение в теорию атомных столкновений : учеб. пособ. / В. И. Лендьел. – Ужгород, 1986.

Теория резонансных явлений в электрон-атомных столкновениях / В. И. Лендьел, В. Т. Навроцкий, Е. П. Сабад ; АН УССР, Ин-т ядер. исслед. – К. : Наук. думка, 1988. – 216 с.

***

Білак, Ю. Лендьєл Володимир Іванович : [вчений-фізик, доктор фізико-мат. наук, акад. Академії наук вищ. шк. України , проф., ректор УжНУ] / Ю. Білак, І. Шманько // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 169-170.

Володимир Іванович Лендьел : (д-р фізико-математ. наук, професор, заслуж. діяч науки і техніки України, лауреат Держ. премії України в галузі науки і техніки) // Фізика на Закарпатті / В. Химинець. – Ужгород : Карпати, 2012. – С. 268-270.

Лазур, В. Володимир Лендьєл : [укр. вчений] / В. Лазур // Педагоги-науковці. – Ужгород, 2000. – С. 5-7.

Лазур, В. Ю. До 80-річчя від дня народження професора В. І. Лендьєла (1934–2000 рр.) [Електронний ресурс] / В. Ю. Лазур, М. I. Гайсак, Ю. Л. Ментковський // Укр. фiз. журнал. – 2014. – № 5. – С. 559-560. – Режим доступу : https://bit.ly/2DDRVeI. – Назва з екрана.

Нобелівський лауреат йому пророчив блискуче майбутнє фізика : до 80-річчя від дня народж. проф. В. Лендьєла // Новини Закарпаття. – 2014. – 15 квіт. – С. 3.

Інтернет ресурси:

Лендьєл Володимир Іванович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2KZpHze. – Назва з екрана.

Лазур, В. Ю. Лендьєл Володимир Іванович [Електронний ресурс] / В. Ю. Лазур // Енциклопедія Сучасної України. Т. 17 : Лег – Лощ. – К., 2016. – С. 66 : фот. – Режим доступу : https://bit.ly/2qK8lPY. – Назва з екрана.

Герешко, О. Ужгородські корені бозону Хіггса. Володимир Лендьел [Електронний ресурс] / О. Герешко. – Режим доступу : https://bit.ly/35M789l. – Назва з екрана.

До 80-річчя від дня народження професора В. І. Лендьєла [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/2XW1hvE. – Назва з екрана.

Підготувала бібліограф М. Бадида

Новини

2020-03-13

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка "Корифей української культури ХХ століття", що присвячена 125-річчю від дня народження Максима Рильського.