>     >  Олена Михайлівна Рудловчак

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Рудловчак Олена Михайлівна

1919 - 2007 рр.

---

Біографія:

Олена Михайлівна Рудловчак народилася 1 лютого 1919 року в Мукачеві в учительській сім’ї. У Державній російській реальній гімназії в Мукачеві розпочалася її творча робота та активна співпраця з Кошицькою редакцією радіопередач для Підкарпатської Русі. Здобувши атестат зрілості, 1937 року вона склала т. зв. «диференціальні іспити» в Мукачівській педагогічній семінарії та після піврічної педагогічної практики в селі Задільське здобула диплом учительки початкової школи. У Кошицькій радіостудії вона познайомилася з уродженцем Словаччини, засновником і завідувачем редакції радіопередач для Підкарпатської Русі Андрієм Рудловчаком (1905-1977), за якого 1940 року (будучи звільненою з посади учительки початкової школи в селі Ряпідь-Вільховиця) вийшла заміж і переселилася до Братислави. У них народився син Володимир (1943) та дочка Марія (1945) в селі Загор. У Братиславі вона разом із чоловіком працювала в руській секції Словацького радіо (передачі для русинів-українців Словаччини) а в Університеті ім. Коменського заочно здобула вищу філологічну освіту. Від 1949 р. до кінця життя працювала в Пряшеві. Спочатку в українській студії Словацького радіомовлення, а від 1960 року до відходу на пенсію (1986 р.) – на кафедрі української мови та літератури філософського факультету Університету ім. П. Й. Шафарика. Певний час (1966-1984) була керівником Дослідного кабінету україністики при згаданій кафедрі. Саме на цей період припадає вершина її наукової діяльності. Олена Рудловчак – автор численних публікацій, головним чином про літературу Закарпаття, побудованих на матеріалах архівних першоджерел та рідкісної літератури. До найвизначніших належать її праці про В. Довговича, М. Надя, М. Лучкая, О. Духновича (три томи його «Творів»), О. Павловича, А. Кралицького, Ю. Ставровського-Попрадова, П. Кузм’яка, Й. Рубія, Марійку Підгірянку, про закарпатоукраїнський фольклор, пресу, перші букварі, освіту, радіо, театр тощо. Незначна частина її друкованого доробку ввійшла до збірника «Біля джерел сучасності». У Пряшеві вона від самого початку залучилася і до культурно-громадського життя. Була фундатором Культурного союзу українських трудящих та членом його редакції науково-популярних публікацій, співзасновницею Наукового товариства КСУТ (в якому двадцять років очолювала літературну секцію) та Української філії Союзу словацьких письменників. П’ятнадцять років (1953-1968) була членом редколегії журналу «Дукля» і до своєї смерті – членом редколегії «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику». Була також членом-засновником Асоціації україністів Словаччини та Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Словаччині.На радянському Закарпатті Олену Рудловчак довго вважали «зрадницею батьківщини» (оскільки після Другої світової війни вона не повернулася «на родину») і до смерті Сталіна (1953) її не пускали навіть відвідати батьків, яких вона не бачила 14 років. У Пряшеві органи влади теж ставилися до неї із застереженням, не допустили ні до захисту докторської дисертації, ні до габілітації на професора. Лише у середині 1950-х років Олена Рудловчак нав’язала творчі контакти (які тривали до кінця її життя), із закарпатськими науковцями та працівниками культури. Зокрема, тісні стосунки в неї були з працівниками Ужгородського університету: П. В. Лінтуром, В. Л. Микитасем (співупорядником антології «Поети Закарпаття» (1965) та першого тому «Творів» О. Духновича (1968)), Я. І. Штенбергом, Г. В. Божук, Ю. М. Саком, О. І. Почекутовою, О. І. Закривидорогою, С. С. Сорокою, М. О. Фущин та іншими. У зимовому семестрі 1970-1971 навчального року вона в УжНУ читала спецкурс зі словацької мови. З позауніверситецьких працівників підтримувала жваві контакти з Ю. В. Шкробинцем, І. М. Чендеєм, В. С. Фединишенцем, В. В. Пагирею, В. І. Падяком, Ю. Ю. Керекешем, М. Рішком, Ю. Д. Туряницею, двоюрідним братом В. В. Микитою, архімандритом Мукачівського монастиря Василієм (Проніним) та ін. Листування з її закарпатськими друзями становило б солідний том. І це листування конче потрібно опублікувати! У 1960-1980 рр. Олена Михайлівна працювала в закарпатських архівах та бібліотеках. Вона часто їздила в наукові відрядження до Праги, Братислави, Мартина, Львова, Києва, Москви, Ленінграда, Будапешта, Дебрецена та в інші міста, головним чином для праці в архівах та наукових бібліотеках. З цих подорожей поверталася із сотнями мікрофільмів, з яких встигла використати лише частину. Як пише дослідниця у своїх спогадах, майже всюди йшли їй назустріч, часто допускаючи навіть до спецфондів та до неопрацьованих архівних матеріалів. У січні 2001 року Олену Михайлівну Рудловчак було іменовано Почесним доктором (Doctor honoris causa) Ужгородського університету. У тому ж 2001 році окремою книжкою було видано її вичерпну біобібліографію. У 2005 році Ужгородський університет видав збірник на її пошану, в якому дванадцять провідних науковців Закарпаття подали високу оцінку окремим ділянкам її наукових зацікавлень. На жаль, здоров’я Олени Михайлівни з кожним роком погіршувалося. Після інсульту в липні 2006 року вона вже не взяла перо в руки. Померла у пряшівському Пенсіоні св. Косми і Дем’яна 16 листопада 2007 року. Згідно із заповітом померлої її похоронили на Ольшанському цвинтарі в Празі біля могили любимого сина Володимира (1943-2004).

Джерело: Мушинка, М. ”...Вдивовиж блискучий взірець для сучасних і майбутніх карпатознавців...” : (з нагоди відкриття музею Олени Рудловчак в Ужгородському університеті) / М. Мушинка // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія / гол. ред. Г. В. Шумицька. – Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла», 2015. – Вип. 2 (34). – С. 73-78

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Рудловчак, О. Біля джерел сучасності. Розвідки, статті, нариси / відповід. ред. Мацинський І. – Пряшів : Слов. пед. вид-во, 1981. – 416 с.

Рудловчак, О. У тьмі запалені вогні горять в наш світлий день : сценарій художньої композиції присвяченої 175-річчю народження Олександра Духновича. – Пряшів : Культурний союз українських трудящих ЧССР, ЦК, 1978. – 26 с.

Рудловчак, О. Хрестоматія закарпатської української літератури ХІХ століття, Ч. І. – Пряшів : Rektorat Univerzity P.J. Safarika v Kosiciach, 1976. – 242 с.

Рудловчак, О. Хрестоматія закарпатської української літератури ХІХ століття, Ч. ІІ. – Кошіце : Ректорат університету ім. Шафаріка, 1985. – 327 с.

Рудловчак, О. Хрестоматія закарпатської української літератури ХІХ століття, Ч. І. – 2-ге перероб. і доп. вид. – Пряшів, 1990. – 260 с.

Рудловчак, О. Юлій Іванович Ставровський-Попрадов : життя, творчість, твори / О. Рудловчак ; пер. і переспіви поезій : Ю. Шкробинець, В. Фединишинець. – Пряшів, 1984. – 208 с.

***

Рудловчак, О. Олена Рудловчак – науковець, публіцист та культурно-громадський діяч : [розмова / вів М. Мушинка] / О. Рудловчак // Мушинка, М. Розмови з однодумцями : присвячено світлій пам’яті проф. Олекси Мишанича, д-ра філол. наук (1933-2004). – Пряшів : Фундація "Карпати", 2004. – С. 51-58.

Рудловчак, О. "Духнович вірив, що походить з князів Черкаських" : голов. духновичезнавець привідкриває таємниці : [інтерв’ю з україністом Словаччини / записав О. Гаврош] / О. Рудловчак // Фест. – 2003. – 24-30 квіт. – С. 13.

***

Барчан, В. Подвижник на ниві науки – Олена Рудловчак / В. В. Барчан // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. – Ужгород, 2004. – Вип. 10. – С. 169-172.

Горват, В. Століття Олени Рудловчак святкували і в Ужгороді / В. Горват // Новини Закарпаття. – 2019. – 23 лют. – С. 2.

Данилак, М. "Біля джерела сучасності" Олени Рудловчак : [наукова діячка] / М. Данилак // Дукля. – 1982. – № 3. – С. 74-76.

Закривидорога, О. Із листування з Оленою Михайлівною Рудловчак / О. Закривидорога // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – Ужгород, 2008. – Вип. 18. – С. 167-175.

Закривидорога, О. Д. Олена Рудловчак : бібліогр. праць та літопис життя / О. Д. Закривидорога, Л. О. Ільченко, В. І. Падяк ; вступ. сл. Д. Д. Данилюк ; Ужгород. нац. ун-т, Наук. б-ка Ужгород. держ. ун-ту [та ін.]. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2001. – 158 с. : фот.

Кузіва, В. Колекція-дарунок Олени Рудловчак – нова оздоба УжНУ : [відкриття музею-колекції дослідниці-карпатознавця О. Рудловчак на базі філолог. ф-ту УжНУ] / В. Кузіва // Ужгород. – 2015. – 10 жовт. – С. 10.

Мушинка, М. В Ужгороді буде відкрито музей Олени Рудловчак : [уродженка Закарпаття, літературознавець Пряшівщини (Словаччина)] / М. Мушинка // Дукля. – 2015. – № 1. – С. С. 42-45.

Мушинка, М. В Ужгороді буде відкрито музей Олени Рудловчак : [уродженка Закарпаття, літературознавець Пряшівщини (Словаччина)] / М. Мушинка // Дукля. – 2015. – № 1. – С. С. 42-45.

Мушинка, М. Присвячено Олені Рудловчак / М. Мушинка // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. – Ужгород, 2005. – Вип. 12. – С. 194.

Олена Рудловчак – визначний карпатознавець : [літературознавець] //  Пагиря, В."Я світ узрів під Бескидом" / В. Пагиря. – Ужгород : Карпати, 1993. – С. 143-146.

Олена Рудловчак : (1919) : [про вчену-карпатознавку] // Літературні портрети українських письменників Чехословаччини. – Пряшів, 1989. – С. 130-133.

Олена Рудловчак : збірник матеріалів Третіх наукових читань (3 лютого 2004 р.) / УжНУ ; упоряд. В.В. Барчан.  – Ужгород, 2005.  – 108 с.

Пагиря, В. "Цю прекрасну людину я знав майже 40 літ". Спогади про науковця Олену Рудловчак / В. Пагиря // Фест. – 2009. – 5-11 лют. – С. 14.

Пагиря, В. Визначений карпатознавець: до 75-річчя від дня народження Олени Рудловчак / В. Пагиря // Календар "Просвіти" на 1994 рік. – Ужгород : ВВК "Патент", 1994. – С. 39-41.

Падяк, В. Листи Олени Рудловчак на Батьківщину : (відгуки визнач. карпатознавця на наук. здобутки закарпат. вчених останнього часу) / В. Падяк // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Історія. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2000. – Вип. 5. – С. 42-55.

Пам'яті Олени Рудловчак : [вченої-карпатознавки] // Календар "Просвіти" на 2008 рік. – Ужгород, 2008. – С. 152-153.

Померла визначна україністка Пряшівщини : мукачівку Олену Рудловчак поховали у Празі // Пороги. – 2007. – № 5-6 (груд.- груд. 2008). – С. 30.

Рудловчак Олена : літературознавець // Енциклопедія Мукачева в іменах / М. Дочинець, В. Пагиря. – Мукачево : Карпат. вежа, 2006. – С. 114-115.

Рудловчак Олена Михайлівна : (н. 1.02.1919) ; літературознавець // Висіцька, Т. Жіночі постаті в історії Закарпаття / Т. Висіцька. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 276-288.

Сенько, І. Зробила більше, ніж могла : (пам’яті О. Рудловчак) / І. Сенько // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. – Ужгород, 2007. – Вип. 16. – С. 158-161.

У Пряшеві на 89-му році померла Олена Рудловчак // Трибуна. – 2007. – 20 листоп. – С. 2. ; Трембіта. – 2007. – 24 листоп. – С. 14.

Федака, Д. М. Берегиня нашої культури : [про вчену-карпатознавку – О. Рудловчак] / Д. М. Федака // Наш рідний край. – 1999. – № 6-7 (лют.-берез.). – С. 24.

Федака, П. Визначна дослідниця літератури, фольклору та етнографії українців Закарпаття : [до 100-річчя від дня народж. О. Рудловчак] / П. Федака // Календар "Просвіти" на 2019 рік. – Ужгород, 2019. – С. 35-37.

Хланта, І. В.  Олена Рудловчак : літературознавець / І. В. Хланта // Хланта, І. В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: біо-бібліогр. покажч. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – С. 618-625.– бібліогр. наприкінці ст.

Хланта, І. В. Рудловчак Олена Михайлівна : [літературознавець] / І. В. Хланта // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 282-283.

Інтернет ресурси:

Рудловчак Олена Михайлівна [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/387lKST – Назва з екрана.

Олена Рудловчак. Дорога додому (трейлер) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/2YiC12V – Назва з екрана.

Бідзіля Ю. М. Олена Рудловчак – журналістка і дослідниця [Електронний ресурс] / Ю. М. Бідзіля // Журналістика: науковий збірник / за ред. Н. М. Сидоренко. – К. : Ін-т журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2009. – С. 114-120. – Режим доступу :  https://bit.ly/2qpgGZ9 – Назва з екрана.

Підготувала: бібліограф М. Бадида