Василь Васильович Белей – відома постать в історії розвитку Закарпаття. Ця неординарна особистість перебуває водночас у декількох іпостасях: скромної, чудової Людини; доброго батька і чоловіка; великого патріота Срібної землі; громадського й політичного діяча; поширювача пластового руху; просвітянина.

Народився Василь Белей 1 березня 1922 р. в селищі Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області в селянській родині. Ще змалку мріяв стати пластуном. Його захоплював і приваблював «Пласт». І ось настав час, і мрія збулась. ЗО вересня 1933 р. в одинадцятирічному віці Василь вступив до найчисельнішого й найулюбленішого на той час поміж дітей і молодцю об'єднання «Пласт». Його нове життя – життя пластуна Новика – було сповнене гри, романтики і реальних практичних справ. Розпочалось воно в пластовому відділі за номером двадцять три імені Михайла Драгоманова під проводом Василя Йосипчука-Шпунта. Зазначимо, що структурно цей відділ входив до куреня «Ведмідь», який очолював славнозвісний Юрій Августин Шерегій-Грім.

Пишалися своїм сином батьки Василь Белей та Ганна Белей (Павлюк), бо у «Пласті» Василь зростав і мужнів. Першу пластову пробу успішно презентував Новик 12 травня 1934 р. на березі річки Тиси під час проведення крайового Святоюрського пластування і став називатися Пластуном-учасником. Про цю подію 11-13 травня 1934 р. у Великому Бичкові зв'язковий Юрій Грім згадує: «У неділю рано, дня 12 мая, у таборі була збірка, піднесення пластового прапору, молитва і денний наказ. Після снідання відтак почалися пластові іспити, для яких були призначені окремі комісії».

Цілий рік він завзято і наполегливо готувався до пластової присяги. Так 12 травня 1935 р. в місті Тячеві на велелюдному святі- «Дні Матері» В. Белей склав присягу на вірність Богові, Батьківщині, пластовій ідеї. Присягу приймав відомий провідник старших пластунів Євген Шерегій за пластовим іменем Горішок. У цій урочистій обстановці Василя Белея привітав письменник Петро Пойда, а також пластова молодь.

У 1936 р. В. Белей поступив до державної фахової школи в Ясінях. Оскільки тоді в Ясінях «Пласт» ще не був створений, йому довелося продовжувати пластування у Великому Бичкові.

Складною виявилася життєва дорога В. Белея у роки угорсько-фашистської окупації Закарпаття, яка застала юнака в Ясінянській школі. Як і належало пластуну, у страждальні березневі дні 1939 р. В. Белей і його брат Михайло без вагань влилися до лав Карпатської Січі. Доручення і завдання зв'язкового Василь виконував з честю. Нелегко було молодим юнакам вистояти в непосильнім бою. А скільки їх полягло?... На щастя, Василю Белею судилося жити. В період окупації він працював на будівництві шосейних доріг. Був переслідуваний угорськими властями. 1 жовтня 1943 р. його призвали до мадярського війська, а згодом (квітень 1944 р.) відправили на фронт. В. Белей брав участь у військових операціях у Галичині. Захоплений 4 травня 1944 р. у полон Червоною Армією, В. Белей при обстрілюванні німецьких літаків був збитий на дорозі вантажівкою.

Двоє друзів Василя загинуло, а його, покаліченого, відвезли до Чортківської лікарні (Тернопільська область), звідси він був відправлений до Вінниці. Прохворів 64 дні. З Вінниці, ще не зовсім здорового, В. Белея транспортували на Урал у місто Луза Кіровської області. Прикро, що ні в чому не повинному Василеві Белею довелося частинку свого молодого життя провести у таборі за номером триста сім, четверте відділення для військовополонених.

До рідної домівки у Великий Бичків повернувся Василь після багатьох випробувань, пережитих у військових таборах, та численних переслідувань на початку 1947 р. Працював рахівником на тутешній хімічній фабриці, а відтак робітником у ліспромі.

У 1959 р. Василь Белей оженився. Подружжя переїхало жити до міста Мукачева. У цьому мальовничому місті в сім'ї Василя та Катерини Белеїв народилася донечка Катерина.

В умовах суверенної України він одним із перших виступив за І відродження самодіяльного дитячо-молодіжного об'єднання «Пласт» у Закарпатті. Став організатором створення «Пласту» в Мукачеві, Великому Бичкові, Ужгороді. Пластун-сеньйор зібрав чималий історико-краєзнавчий матеріал: фото, документи про життєдіяльність пластунів на Закарпатті і за його межами, особливо в 20-30-ті рр. ХХ-го ст., який поміщений у чотирьох об'ємних за обсягом альбомах.

Підготував до роботи в «Пласті» чимало юнаків та дівчат. Під його патронатом пройшли вишкіл пластового провідника – Іван Гуменюк, Михайло Митрович (пластове звання Горішок) та інші. Василь Белей мав, як і кожна людина, впродовж багатьох років одну потаємну мрію – розповісти громадськості, пластовій молоді І про свого брата Михайла Белея.

На шляху здійснення мрії виникало чимало об'єктивних перешкод: організаційних, методичних та матеріальних. Та пластунам притаманна висока цілеспрямованість. Як наслідок, Василь Белей підготував до друку працю «Щоденник Михайла Белея», який має історичну цінність та практичну значущість у навчанні та вихованні молодої генерації.

Адреса матеріалу: Баяновська, Марія. Василь Васильович Белей : 85-річчя від дня народж. просвітянина, громад. діяча (нар. 1922) / М. Баяновська // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік : рек. біобібліогр. посіб. / Закарпат. обл. універс. наук. б-ка. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 109-112. – Бібліогр. наприкінці ст.

 

В останні роки, незважаючи на поважний вік, проводив велику просвітницьку роботу, друкував статті з питань національно-культурного, морального і духовного виховання.

4 червня 2012 р. сидячи за власним робочим столом, на 91 році життя, відійшов на Вічну Ватру один з найстарших пластунів Закарпаття – пл.сен. Василь Белей.

 

Джерельні приписи:

***

Белей, В. "Хочеться ще і ще раз прислужитися українському народові" : [інтерв`ю з нагоди 80-річчя від дня народження В. Белея / вела М. Баяновська] / В. Белей // Календар "Просвіти" на 2002 рік / Закарпат. крайове т-во "Просвіта ; упоряд. П. Федака. – Ужгород, 2002. – С. 36-38.

Баяновська, М. Р. Останній могікан : [з нагоди 75-річчя В. Белея] / М. Баяновська // Календар «Просвіти» на 1997 рік / упоряд. П. Федака. – Ужгород, 1997. – С. 51-53.

Василь Белей : [громад. діяч] // Від Карпат – до Дніпра. – Ужгород : Патент, 1997. – С. 119-120 : портр.

Дочинець, М. Сеньор Могікан : [про пластуна В. Белея] / М. Дочинець // Дочинець, М. Душа Мукачева : силуети європейської провінції на тлі часу і простору. – Мукачево : Карпат. вежа, 2008. – С. 214-222 : фот.

Масляник, О. Василь Белей-Могікан : [громад. діяч] / О. Масляник, М. Ткач // Масляник, О. 300 імен Рахівщини / О. Масляник, М. Ткач. – Л., 2020. – С. 19-20 : портр. 

Останній Могікан : [про громад. діяча та просвітянина В. В. Белея] // Мукачево і Мукачівці. – Ужгород : Ґражда, 1994. – С. 189-193.

Пам’яті Василя Белея // Календар «Просвіти» на 2013 рік / Закарпат. крайове культ.-освіт. т-во «Просвіта» ; уклад. : П. М. Федака, П. П. Федака. – Ужгород, 2013. – С. 157 : фот.

Сеньйорові Пласту : вітання «Просвіти» Василеві Белею з нагоди 90-річчя від дня народження // Календар «Просвіти» на 2012 рік / Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во «Просвіта» ; уклад. : П. М. Федака, П. П. Федака. – Ужгород, 2012. – С. 29-30.

У вічність відійшов один з останніх могікан Пласту тридцятих років : [некролог ; В. Белей] // Фест. – 2012. – 8-14 черв. – С. 10. ; Новини Закарпаття. – 2012. – 9 черв. – С. 23.

Федака, Павло. Василь Белей (1922–2012) / П. Федака // Федака, П. Закарпатська «Просвіта» у постатях її діячів (1920–2020). – Ужгород : TIMPANI, 2020. – С. 154-155 : фот.

 

Інтернет ресурси:

Ребрик, Андрій. Белей Василь – Могікан [Електронний ресурс] / А. Ребрик. – Режим доступу : https://bit.ly/3auaFxx. – Назва з екрана.

Пластовий Архів Родини Белеїв [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/3aQTPZX. – Назва з екрана.

 

Підготувала бібліограф Маргарита Бадида.