Народився Йосип Баглай 21 червня 1932 р. в містечку Комарне на Львівщині у родині Юлії та Олекси Баглаїв. Учився у місцевій середній школі, з якої, через відмову вступити в комсомол, був виключений і закінчував свої студії у Грімнівській середній школі недалеко від Комарна.

У 1951 р. поступив на відділення класичної філології Львівського державного університету імені Івана Франка, закінчивши яке, з 1957 р. почав свою науково-педагогічну діяльність на кафедрі класичних мов Ужгородського державного університету, де в ті часи працювали такі знані педагоги і вчені, як Андрій Ігнат, Юрій Сак, Степан Войтович, Ольга Яцина, Михайло Орос.

Через деякий час успішно захистив у Львівському університеті кандидатську дисертацію з античної літератури на тему „Засоби комізму в комедіях Арістофана”, здобув учену ступінь кандидата філолоґічних наук, а у 1965 р. став доцентом Ужгородського університету. Він вів курси латинської і польської мов, античної літератури, літератури середніх віків і доби Відродження, історії англійської літературної критики, українсько-англійських літературних взаємин, основ римського цивільного права та інші, передаючи знання і любов до літературних надбань світу, мови і культурних скарбів України тисячам випускників університету.

Йосип Баглай є автором восьми книг і брошур на культурно-мистецьку і суспільно-політичну тематику („Людські долі і людські покликання”, „Із театром – сорок років”, „За українську національну ідею”, „У вирі українського національного пробудження”, „Українська пісня над Карпатами” та ін.) та близько півтисячі наукових і науково-популярних статей з проблем літературознавства, мовознавства, театрознавства, культурного, громадського і політичного життя Закарпаття й України в цілому. До його заслуг належить і участь у підготовці кафедрою класичної філології Ужгородського національного університету унікальної кількатомної „Історії карпатських русинів” Михайла Лучкая. Завдяки чисельним статтям з історії театру на Закарпатті, рецензіям на різні вистави, нарисам про акторів, режисерів, художників, диригентів і композиторів Й. Баглай зробив визначний внесок у мистецьке життя краю і став творцем його театрального літопису. За цю ділянку роботи був удостоєний Всеукраїн-ської премії Спілки театральних діячів, а пізніше – обласної премії імені братів Юрія-Авґустина і Євгена Шерегіїв.

З кінця 80-х років ХХ ст. і до останніх днів свого життя Й. Баглай належав до провідних борців за українську мову, національну ідею, незалежність України. Був у числі засновників і провідників обласних організацій Товариства української мови імені Т.Шевченка, Народного Руху України, Української Народної Ради Закарпаття, Українського Державницького об’єднання демократичних організацій Закарпаття, відіграв помітну роль у відродженні і багато-гранній діяльності крайового товариства „Просвіта”, заступником голови якого був майже 15 років. Покійний був ініціатором і орга-нізатором відзначення ювілеїв Тараса Шевченка, першого українського професійного театру на Закарпатті – Руського театру товариства „Просвіта”, визначного актора і режисера Миколи Садовського, художника Миколи Кричевського, хорових диригентів Івана Трухлого і Миколи Рощахівського, музикантів, композиторів, акторів і пластових діячів Юрія-Авґустина і Євгена Шерегіїв, просвітян Федора Саса, Ганни Божук, Петра Пойди, Омеляна Росула та інших.

Вписуються в українську історію Закарпаття і яскраві патріотичні виступи Й. Баглая на багаточисельних мітингах і зібраннях з нагоди національних і державних свят, річниць Карпатської України, пам’яті героїв Крут та декламування ним поезій Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Василя Стуса, Дмитра Павличка, Івана Ірлявського, Василя Ґренджі-Донського, Петра Скунця та інших. За багаторічну плідну просвітянську працю на українській ниві Закарпаття Йосип Баглай у 2002 р. став лауреатом обласної просвітянської премії імені Президента Карпатської України о. Авґустина Волошина, а у травні 2005 р. обраний Почесним членом крайового товариства „Просвіта”.

У ніч з 30 на 31 грудня 2005 р. перестало битися серце полум’яного українського патріота, громадського, культурного, політичного діяча і вченого Йосипа Баглая.

Джерело 

 

Джерельні приписи:

Лучкай, Михайло. Історія карпатських русинів церковна і світська (давня і нова аж по наш час) написана на матеріалі достовірних авторів, королівських грамот та архівних документів Мукачівської єпархії Михайлом Лучкаєм, придворним настоятелем храму п.д.м. в італійському м. Лукка, ужгородським священиком, перед тим єпархіальним секретарем : [у 6 т.]. Т. 4 / М. М. Лучкай ; Ужгород. нац. ун-т ; редкол. : Й. О. Баглай, М. М. Вегеш [та ін.] ; дешифрування рукопису Ю. М. Сак ; пер. з латин. : Ю. М. Сак, Й. О. Баглай. – Ужгород : Закарпаття, 2003. – 328 с. : іл. – Покажч.: с. 298-318. – (Письменство Закарпаття)

 

***

Інтернет ресурси: 

Вегеш М. М. Баглай Йосип Олексійович [Електронний ресурс] / М. М. Вегеш, М. Ю. Токар. – Режим доступу : https://bit.ly/30DI6fy. – Назва з екрана.

Ребрик, Іван. Йосип Баглай: На сторожі українського слова [Електронний ресурс] / Закарпаття онлайн. Блоги. – Режим доступу : https://bit.ly/3G0mhqw. – Назва з екрана.

 

Підготувала бібліограф Маргарита Бадида.