Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Бонкало Олександр 
1880 -  1959 рр.


Біографія.

Олександр Бонкало (Bonkaló) (псевд. – О. Рахівський) народився 22 січня 1880 р. в м. Рахів, що тоді входило до угосрького комітату Мараморош, у сім’ї вчителя. У тій же початковій школі, де вчителював батько, здобував освіту, яку примножив в Ужгородській гімназії, а відтак Ужгородській духовній семінарії. Наступними щаблями стали Будапештський, Лейпцизький та С.-Петербурзький університети. Викладачами Бонкала були всесвітньовідомі славісти Оскар Ашбот, Олександра Шахматова, Жан Бодуен де Куртене.
У студентські роки ввійшов до Союзу угорських греко-католиків, який, за оцінками ряду істориків, сприяв асиміляції русинів. Першим науковим визнанням для нього стала премія Російської Академії наук за дослідження російсько-угорських зв’язків, присуджена в 1914 р.
Протягом наступних трьох років викладав у гімназіях міст Сегед, Дьйондьйош і Залаеґерсеґ, а також російську мову та літературу в Будапештському університеті. Давав приватні уроки з історії української літератури. В 1919 році став професором і завідувачем єдиної у тодішній Угорщині кафедри руської та російської мов та літератур Будапештського університету, яку очолював по 1921 р. У ті роки Бонкало підготував і видав підручник із руської (русинської) мови, читанку для руських шкіл (1919), ряд інших видань із русинської проблематики. Його перу, наприклад, належить ґрунтовна стаття про літературну руську мову, опублікована в Берліні.
Після закриття кафедри у 1921 р. Бонкало залишався професором Будапештського університету до 1924 р., в якому кафедру було ліквідовано урядом М. Горті. Після того викладав російську мову в Торговій Академії у столиці. Коли згадана вище університетська кафедра в 1945 р. була відновлена, Бонкало очолював її до 1948 р.
Бонкало був відомий і як славіст, і як літературознавець, і як етнограф та історик Закарпаття, перекладач, педагог. Досліджував діалектологію, етнографію, культурологію Закарпатської України, історію російської, української та руської літератур.
Писав переважно угорською мовою, а також по-русинськи («Из околицы Вышной Тисы», 1906), українською («Виїмки із угорсько-руського письменства XVII – XVIII вв.», 1919) та німецькою («Beitrage zur ukrainischen Ruthenen», 1921) мовами. Переклав угорською мовою «Анну Кареніну» Л. Толстого (1928), окремі вірші О. Духновича та Ю. Боршоша-Кум’ятського (1934). Автор статей про угорські переклади поезій Т. Шевченка та про ювілей І. Котляревського (1939).
Деякі дослідники звинувачують Бонкала в тому, що він сприяв асиміляції русинів, забуваючи при цьому, що вчений багато зробив для популяризації русинської ідеї в Угорщині.
У роки між двома світовими війнами Олександра Бонкала пов’язувала тісна дружба з Гіядором Стрипським – редактором, працівником Будапештського національного музею. Обидва були прихильниками «живої» руської мови, створення на базі закарпатських діалектів літературної мови русинів, яку вони називали «угроруською». При цьому вважали руську окремою слов’янською мовою, а її носіїв – окремою національністю, населення краю – народом. Високо цінували участь закарпатців-слов’ян на боці угорців у національно-визвольній війні під проводом князя Ференца II Ракоці проти імперії Габсбургів.
Ці ідеї у роки Другої світової війни Бонкало і Стрипський активно розвивали на землях сучасного Закарпаття, до якого приїхали після його окупації гортіївською Угорщиною. Ставши одним із лідерів створеного тоді «Подкарпатского Общества Наук», Бонкало вносив вагомий внесок у діяльність новоствореної науково-культурної організації. Це – організація, яка офіційно стояла на русофільських позиціях, своєрідна русинська академія наук, до якої
Суспільно-політична ситуація, в якій перебував Бонкало, як і тогочасний державний устрій Угорщини, абсолютно не співпадає з сучасними реаліями, і, можливо, саме цим пояснюється надмірна категоричність у оцінках наукового спадку Бонкала. Лише час, а тим більш такий тривалий відрізок, на якому сучасники спроможні оцінити Бонкала-науковця, визначає справжню вартість його внеску в науку. А час лише підніс, не зменшив вартості зробленого Олександром Бонкалом.
В науковому середовищі, представники якого чи в минулому, чи зараз базувалися на непримиренних ідейно-теоретичних засадах порівняно з тими, на яких перебував Бонкало, важко сподіватися на адекватну оцінку його заслуг. Тож залишмо історикам і етнологам право й можливість надалі сперечатися між собою щодо внеску видатного закарпатця у науку. Визнаймо, що самим фактом наявності цих суперечок можна говорити про фігуру непересічну, багатогранну та вагому.
Помер Олександр Бонкало 3 лютого 1959 р. в Будапешті, де й похований.


Додаткова інформація.


Джерельні приписи:

Бедзір, Василь. Олександр Бонкало : 130-річчя від дня народж. вченого-історика, громад. діяча (1880–1959) / В. Бедзір // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2010 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2009. – С. 48-51. –Бібліогр. наприкінці ст.

Довганич, Омелян Дмитрович. Бонкало Олександр (Рахівський) : [вчен., історик, громад. діяч] / О. Д. Довганич // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. –Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 52-53.


Павленко, Г. Бонкало Олександр (1880-1959) [науковець] / Г. Паленко // Павленко Г. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енцикл. слов. – Ужгород, 1999, – С. 25-26.

Поп, И. Бонкало Олександр : [ венгер. славист, педагог] / И. Поп. Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород : изд-во В. Падяка, 2001. – С. 101-102.







Новини

2017-10-18

24 жовтня відбудеться ювілейне засідання клубу літературних дебютів «Нові імена».
Свою творчість презентуватимуть дві молоді поетки Марія Трунова та Аля Ціхоцька. Також відбудеться своєрідний творчий звіт дебютантів минулих років.
Запрошуємо всіх любителів поезії! Засідання розпочнеться, як завжди, о 17-й в читальній залі нашої бібліотеки.

2017-10-17

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка "Останній могікан - доктор Вікентій Шандор", присвячена життю і творчості відомого громадського діяча.

2017-10-04

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за вересень 2017 р.".

2017-09-14

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка, присвячена 75-річчю видатного українського композитора "Музичний світ Євгена Станковича".

2017-07-27

В розділі "Електронна бібліотека" додано нову книгу — Збірник матеріалів “Іван Чендей у колі сучасників”.

2017-03-13