Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Мишанич  Михайло  Васильович
р.н.1941  


Біографія.

МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ МИШАНИЧ - музикознавець - фольклорист(транскриптор) і педагог

Родина Мишаничів – одна із відомих родин Закарпаття, котра дарує Україні яскравих науковців.
Михайло Васильович Мишанич (молодший брат літературознавців Олекси та Степана Мишаничів) – знаний на Україні музикознавець-фольклорист: автор навчально-методичних та дослідницьких праць, і найголовніше – один із найплідніших збирачів і транскрипторів народно-музичних скарбів нашого народу. Кількість його нотувань налічує не десятки, не сотні, а тисячі фольклорних мелодій. В його творчому доробку знаходиться близько 8 тисяч музичних записів українських народних пісень (з яких більше половини тисячі склали закарпатські матеріали).
Головні біографічні факти – досить скупі:
Народився в с. Барвінкош Ужгородського району Закарпатської області.
Загальну освіту отримав у сусідніх селах: Підгорбі (1-4 класи) та Дравцях (5-7класи). У 1955–1959 рр. навчався в Ужгородському державному музичному училищі, а в 1959–1964 рр. – у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка (на кафедрі народних інструментів, клас домри).
Після служби в армії (1964–1965) у 1966–1968 рр. працював викладачем Дальнєвосточного педагогічного інституту мистецтв (м. Владивосток). Від 1968 р. перебуває у Львові. Працював викладачем Львівського державного музично-педагогічного училища ім. Ф. Колесси, а з 1989 р. – Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка (за сумісництвом). З 1997 р. – доцент Кафедри музичної фольклористики Львівській національній музичній академії ім. М. Лисенка. Нині – старший науковий працівник Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології при ЛНМА.
Великий фольклорно-етнографічний доробок М. Мишанича умовно поділяється на три великі групи. Першу складають опубліковані нотні збірники; другу – публікації наукових та навчально-методичних статей; третю – машинописні народнопісенні збірники, задепоновані у фондах державних установ: Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та у фондах бібліотеки Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології при Львівській національній музичній академії ім. М. Лисенка.
Серед нотних публікацій Михайла Мишанича налічується 7 збірників народних пісень. З них – три з його власними фольклорними записами (Гаївки. – Львів, 1991; Весільні народні пісні. – Львів, 1992; Щедрівки. – Львів, 1996) три збірники, упорядковані старшим братом Степаном Мишаничем із транскрипційним та редакторським опрацюванням музичних матеріалів – Михайла Мишанича (Пісні Поділля. – Київ, 1976; З гір Карпатських. – Ужгород, 1981; Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич. – Київ, 1982). [Публікації народних балад із Закарпаття, як однієї із територій карпатського регіону, включив збірник «З гір Карпатських»]. Один збірник, з нотними транскрипціями М. Мишанича, упорядкований О. Ошукевичем – «Пісні з Колодяжна» (Луцьк, 1998).
Опрацювання великого обсягу народнопісенного матеріалу підштовхувало до виявлення цікавих закономірностей, спонукало поділитися спостереженнями і досвідом транскрипторської та польової практики. Це вплинуло на появу цілого ряду музично-фольклористичних праць. Серед них – Методичні рекомендації щодо польової практики та архівування, Cюжетно-тематичні польові питальники, Програми з транскрипції народно-вокальних творів, полемічні статті з питань етномузикознавчого транскриптування. Інтерес викликають цікаві наукові узагальнення щодо побутування народно-музичних жанрів, виявлення мелотипологічної характеристики обрядових пісень, особливостей рідкісних жанрів (ранцівок), питання пісенної форми тощо.
Та головна і найбільша частина його фольклористичної праці – це десять об’ємних машинописних нотних музично-фольклорних збірників, переданих у фонди наукових державних бібліотек. Це зокрема: Народні співи Закарпаття. – Ч. 1-2. – 2007 [585 мелодій]; Бойківщина: Народні пісні. – Т. 5, Ч. ІІІ: Мелодії – 1980 [604 мелодії]; Народна вокальна творчість Львівщини. – Ч. І, кн. 1, 2 – 1985,1986; Ч. ІІ – 1987 [796 пісень]; Музично-етнографічний архів Мишанича М. В. – Кн. 1, 2, 3 – 1983,1984, 1988 [1600 пісень] і т. д.
Як провідний транскриптор львівської музично-фольклористичної школи, Михайло Васильович розробив і удосконалив систему фонетичних музично-етнографічних позначок для відображення специфіки виконання народновокальної музики західного терену України. Цією системою користуються сучасні етномузикологи, в тому числі і в нашому краї. Він охопив народну музику різних етнічних регіонів – Волині, Поділля, Передкарпаття, Карпат (Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини) та рідного йому Закарпаття.
М. В. Мишанич часто приїздить на свою малу Батьківщину. В душі залишається закарпатцем. І одна із останніх його значних праць – «Народні співи Закарпаття».


Додаткова інформація.

Джерельні приписи:

1.Мишанич, М. Агогічні особливості карпатської коломийки в транскрипції / Михайло Мишанич // Актуальні питання методики фіксації та транскрипції творів народної музики. – К., 1989.
2.Мишанич, М. Музичні жанри та форми народновокальної творчості бойків / М. Мишанич, Б. Луканюк // Традиційна народна музична культура Бойківщини : тези доп. науково-практ. конф. – Турка, 1992.
3.Мишанич, М. Народні мелодії батьківщини Т. Шевченка : мелотиполог. характеристика / М. Мишанич, Б. Луканюк // V конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель. – Львів, 1994.
4.Мишанич, М. Про мобільність строфіки бойківських народних пісень / М. Мишанич // Традиційна народна музична культура Бойківщини. – Вип. 2. – Дрогобич, 1996.
5.Мишанич, М. Про транскрипцію глісандування в народновокальній музиці / М. Мишанич // І конференція дослідників народної музики західноукраїнських земель. – Львів, 1990.
6.Мишанич, М. Українські весняні величальні пісні: ранцівки / М. Мишанич // Етномузика. – Чис. 3. – Львів, 2007.
***
7.Мадяр-Новак, В. В. Мишанич Михайло Васильович : [фольклорист-етномузикознавець, педагог] / В. В. Мадяр-Новак // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ ст. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 218.








Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-22

Бібліотекарі Закарпаття вчились з журналістами успішній співпраці заради розвитку громад

21 травня в Ужгороді в рамках проекту ПУЛЬС Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX провела на базі Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка практикум для працівників бібліотек регіону на тему  «Підтримка просування реформи місцевого самоврядування через інформаційні майданчики у Закарпатській області». Бібліотекарям розповіли про процес децентралізації в області та про можливості ефективної співпраці представників управлінь територіальних громад, місцевих бібліотек та засобів масової інформації.

Консультант Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Василь Ільницький розповів учасникам практикуму про слабку динаміку реформи децентралізації у Закарпатській області та особливості функціонування громад. На його думку, у ЗМІ бракує інформації про історії успіху громад, про вдалі проекти. Для цього Асоціація міст України організовувала прес-тури, у яких показувала досягнення конкретних об’єднаних територіальних громад.

 

 ....... 
2019-05-21

Для вас нова віртуальна виставка "Українська література на всі часи".

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".