Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Олександр Васильович Духнович

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Духнович Олександр Васильович

1803 - 1865 рр.

 
Біографія:

Духнович Олександр Васильович народився в с. Тополя (Словаччина) 24 квітня 1803р. у сім`ї священника. Після закінчення початкової школи у рідному селі в 1813р. батько відвіз сина до Ужгорода. Закінчив народну школу, а згодом і гімназію. 1816р. батько помер, і Олександр мав намір здобути спеціальність землероба, але за порадою матері вивчав філософію в Кошице, а в 1823р. – богословські науки в Ужгородській семінарії. Закінчивши її поступив на службу в канцелярію Пряшівського єпархіального уряду. В 1834 р. отримав Біловезьку парохію, яка через бідність давно вже не мала свого священника. Вже в 1838р. про нього згадав уже мукачівський єпископ, який і викликав його до Ужгорода, де прожив Духнович до 1844 року. Пізніше іде до Пряшева, де був іменований у каноніки у Пряшівський собор де і прослужив майже до смерті. На старість у Духновича почала розвиватися водянка, і він сім місяців пролежав у ліжку. 18 (30) березня 1865 Олександр Духнович помер. Похований у Пряшеві. Літературно-просвітницька діяльність Духновича Перша його книга – карпаторуський буквар під назвою «Книжица читалная для начинающих». Заснував 1850 р. у Пряшеві «Литературное заведение», навколо якого об'єдналися тодішні літературні сили, видав кілька альманахів та календарів, буквар «Книжица читальная для начинающих» (1847), підручник з географії, «Историю Пряшевской епархии» (Петроград, 1877), «Истинную историю карпато-росов» (Москва, 1914), був організатором і видавцем періодики. Видавав російською мовою газету «Церковная газета» (1856–1857, Пешт), з 1858 р. – «Церковный Вестник для русинов Австрийской державы». Перша українська газета на Закарпатті (друкувалася язичієм) – «Світ» (1867–1871), але до її виходу в світ О. Духнович не дожив. О. Духнович – автор багатьох віршованих творів, двох п'єс «Добродетель превышает богатство» (1850), «Головний тарабанщик» (1863). Свої статті і вірші друкував у «Зорі Галицькій» (Львів), «Віснику» (Відень), «Церковній газеті» (Будапешт), «Слові» (Львів). Все, що написав народною мовою, є кращим з його спадщини (поезії «Вручаніє», «Піснь простонародна», "Голос радості", "Піснь земледільця весною", "Мирослав у Будині", "Жизнь русина", "Руський марш", "Послідняя моя піснь", твори для дітей - "О ділах шкільських", "О спровованню дітей в школі", "Надгробноє вепру", "Жаба", "Муха" та числ. ін.). У більшості поетичних творів використовував характерний для української поезії XIX ст. коломийковий вірш. Народна мова (лемківський говір) переважає також у його п'єсах. В 1862 заснував у Пряшеві освітньо-допомогове товариство "Общество св. Йоанна Хрестителя". У Галичині вийшли такі основоположні праці Духновича, як «Народная педагогія в пользу училищ і учителей сельских», «Краткій землепис для угорських Русинов», «Состояніе Русинов в Угорщині», «Правила чина св. Василія Великого в Угорщині». Найпопулярнішу книжку Духновича «Хліб душі» (молитви і пісні для християн східного обряду) за 25 років перевидавали вісім разів.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Духнович, О. Твори. в 4-х тт. / О. Духнович. – Слов пед. вид-во Братіславі ; відділ укр. літ в Пряшеві. Т. 1. – 1968. – 791 с. Т. 2. – 1967. – 732 с. Т. 3. – 1989. – 608 с. Духнович, О. Твори / О.Духнович ; упоряд. і підгот. текстів О. М. Рудловчак ; вступ. ст. Ю. А. Бачі. – Ужгород : Карпати, 1993. – 250 с. Духнович, О. Твори / О. Духнович // На Верховині : зб. творів письменників дорадянського Закарпаття. – Ужгород : Карпати, 1984. – С. 452-461. Олександр Духнович (1803-1865) : бібліогр. покажч. / Закарпат. обл. рада, бібл. УжДу; Закарпат. обл. універс. наук. б-ка; уклад : О. Д. Закривидорога, Г. К. Ковальчук та [ін.]. – Ужгород : ВВК Патент, 1995. – 282 с.

***

Алмашій, М. А.В. Духнович і театр / М. Алмашій // Чиста політика. – 2006. – 29 квіт. – С. 7. Алмашій, М. "Книжиця читальная для начинающих" педагогічна поема : [про О.Духновича] / М. Алмашій // Панорама. – 2007. – 21 квіт. – С. 2. Бисага, С. У Мукачеві буде пам`ятник Духновичу / С. Бисага // Старий Замок. –2006. – 5-11 жовт. – С. 3. Драб, М. Будитель повернувся : [відкриття пам`ятника О. Духновичу в м. Виноградів] / М. Драб // Закарпатська правда. – 2005. – 3-9 верес. – С.12. Кічковський, М. У місті над Латорицею відкрито пам'ятник Олександру Духновичу / М. Кічковський // Карпатська Україна. – 2007. – 4 серп. – С. 3. Кічковський , М. У місті над Латорицею відкрито пам'ятник Олександру Духновичу / М. Кічковський // Карпатська Україна. – 2007. – 4 серп. – С. 3. Мукачівці дочекалися Духновича : [про встановлення пам'ятника О. В. Духновича в м.Мукачеві] // Панорама. – 2007. – 21 лип. – С. 1. Олександр Духнович (1803-1865) : [реліг., культ. та громад. діяч Закарпаття] // Срібна Земля. – 2011. – 1 квіт. – С. 13. Петровцій, І. Магічні світи Духновича і Беленя / І. Петровцій // Новини Закарпаття. – 2006. – 20 трав. – С.13. Туряниця, Ю. Великий Будитель : [О. Духнович] / Ю. Туряниця // Ужгород.– 2007. – 30 черв. – С. 12. Туряниця, В. Концептуальні положення Олександра Духновича про виховання гармонійної особистості / В. Туряниця, І. Шанта // Слово вчителя. – 2009. – 19 лист. – С. 4, 5. : фот. Я русин був, єсьм і буду... : до 140-річчя з дня смерті О. Духновича : [вечір у будинку школяра в м. Мукачеві] // Старий Замок. – 2005. – 15-21 квіт. – С. 14.

Інтернет ресурси:

Духнович Олександр Васильович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2CX54iH. – Назва з екрана.

“Відомий та невідомий Духнович”: до 215-річчя від дня народження громадсько-політичного, культурно-релігійного діяча, літератора, педагога, філософа, фольклориста Олександра Духновича  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.biblioteka.uz.ua/vistavka/?presentation=112. – Назва з екрана.

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день