Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Балудянський Михайло  Андрійович
1769 -  1847 рр.


Біографія.

Доктор права, вчений-економіст, професор. Перший ректор Санкт-Петербурзького університету. Начальник другої імператорської канцелярії по Зводу Законів Російської імперії під керівництвом академіка М. Сперанського (усього 15 томів). Таємний радник царя, статс-секретар, сенатор. Автор цілого ряду наукових праць. Державний і політичний діяч.
З числа видатних представників карпаторосів, які згодом жили і працювали в імператорській Росії (перша половина XIX ст.) особливе місце в історії нашого краю займає Михайло Балудянський.
Майбутній учений народився 26 вересня 1769 року у с. Ольшава Бардіївського округу (нині Словаччина) у сім`ї священника. Початкову освіту здобув у дяка-наставника (тогочасне традиційно-світське виховання дітей до початку студій серйозних наук). Спочатку навчався в гімназії Нового Міста, згодом у престижній “королівській академії” м. Кошице і завершив високі студії у Віденському імператорському університеті. Після закінчення навчання короткий час викладав у різних навчальних закладах Австрійської імперії.
Слід відмінити, що завдяки винятковій обдарованості у 20 років став професором Велико-Варадинської академії. Не був осторонь політичних подій, не приховував зацікавленості ідеями просвітителів – енциклопедистів та борців французької революції. Не вагаючись, стає членом “Общества свободы и равенства” – угорсько-якобинської (таємної) організації. Після розкриття й арештів членів згаданої організації був змушений виїхати у Будапешт, де невдовзі з 1796 році очолив деканат юридичного факультету.
Згодом у 1803 році його ж земляк Орлай (знайомство з яким відбулося ще у Велико- Вардинській академії), попередньо рекомендувавши, запросив на роботу в Росію. Тут у 1803 році Михайло Балудянський стає професором політекономії Санкт-Петербурзького педагогічного інституту та професором іншого навчального закладу – Санкт-Петербурзького університету, а в 1819 році першим ректором цього найпрестижнішого імперського освітнього закладу.
На посаді державного правника Михайло Балудянський швидко здобув великий авторитет і визнання як людина, що насправді достеменно розуміла найболючіші проблеми(право, економіка, політика) і потребу невідкладних змін в імперській Росії. Важка щоденна робота у суперечках із чиновництвом давала все більше й більше позитивних наслідків – Михайла Андрійовича обирають сенатором(1840). Перша Імперська канцелярія спонукає царя відзначити працю Балудянського найвищими нагородами Російської держави. У той час, маючи високий державний статус, він від імені Росії контролював і вирішував проблеми дипломатичних відносин із Китаєм, був арбітром від Росії щодо спірних питань Англії й Америки. Опікувався наступниками престолу як найавторитетніший правник тогочасся. Глибоко вникав у проблеми культурних зв’язків, відродження об`єднуючих духовних факторів слов’янських народів, підтримував тісні зв’язки (листування) з Ф. Лістом, В. Гете, І. Сечені, П. Шафариком, В. Караджичем. Цінував волю, характер та знання свої учнів : Арсеньєва, Галича, Куніцина. Гордився тим, що навчав майбутнього царя Миколу І і його брата Михайла. Дослідник і біограф М. Балудянського П. Баранов стверджує : “Балудянський, як розумна, чесна і порядна людина гаряче відстоював і студентів, і свої колег-професорів, котрих було піддано несправедливому гонінню. Доводячи всю несправедливість роздмуханого звинувачення, він після невдалої спробі повчань гонителів оголосив, що за такого напрямку головного правління не бажає більше зберігати посаду, яку він займає в університеті… Ні хвилини не вагаючись, він пожертвував своїм благополуччям для захисту істини і невинних людей”.
Усе те, що вдалося робити М. Балудянському, засвідчує його незаперечний проникливий розум і авторитет. У його родинний герб вписана за наказом імператора цифра “XV” , за числом томів Зводу Законів, що були написані і систематизовані нашим карпаторосом, великим земляком. В енциклопедичному словнику Ф. Брокгауза та І. Ефрона говориться : “Балудянський – крупная сила и в области знаний, на педагогическом и политическом поприщах России… Можно безошибочно сказать, что все важнейшие записки по политическим вопросам, выходившие из этой комиссии, главным образом по финансовым вопросам и крестьянскому делу,– записки, имевшие непосредственное влияние на законодательные мероприятия императора Александра І, принадлежат пере Балудянского”.
Помер Михайло Андрійович Балудянський у Петербурзі, похований у Троїце-Сергієвій лаврі. На надгробній плиті виписаний улюблений його вислів: “Да будет воля Твоя! ”. Сьогодні на юрфаці УжНУ є іменна стипендія М. А. Балудянського.



Додаткова інформація.

Джерельні приписи:

Белень, М. Михайло Андрійович Балудянський : 235-річчя з дня народження вченого, культурно-освітнього і громадського діяча (1769-1847) / Михайло Белень // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2004 рік : реком. бібліограф. посіб. / ЗОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2003. – С. 111-112.

Задорожній, В. Михайло Андрійович Балудянський : до 230-річчя з дня народження / В. Задорожній // Календар “Просвіти” на 1999 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 1999. – С. 192-195.

Павленко, Г. Балудянський Михайло Андрійович (1769-1847) / Г. Паленко // Павленко Г. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енцикл. слов. – Ужгород, 1999, – С. 13. : фото.

Поп, И. Балудянський Михаил Андреевич : [вчений, громадський діяч] / Иван Поп // Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси / Иван Поп. – Ужгород : Изд-во В. Падяка, 2001. – 2001. – С. 313-314. : фото. – Текст рос. мовою.
***
Беля, В. Просвітителі з нашого краю : [М.А. Балудянський] / В. Беля // Верховина. – 1992. – 23 верес.

Болдижар, М. Михайло Андрійович Балудянський / М. Болдижар // Новини Закарпаття. –1999. – 23 верес.

Голубка, С. Щоб своєю діяльністю на чужині піднести свій народ в очах іноземців : до 225 – річчя з дня народження М. Балудянського / С. Голубка // За вільну Україну. – 1994. – 24 верес.

Голубка, С. М. Балудянський – реформатор і теоретик основних засад фінансово-економічної науки / С. Голубка // Економіка України. – 2012. – № 7. – С. 89-95.

Зимомря, М. Маловідомий Балудянський : [наукова спадщина М. Балудянського] / М. Зимомря // Новини Закарпаття. – 1993. – 30 берез.

Олашин, М. Перший ректор Петербурзького університету : [слово про Михайла Балудянського] / М. Олашин // Погляд. – 1999. – 30 листоп.

Ситник, А. А. Правник-закарпатець – фундатор Петербурзького університету: [М. Балудянський] / А. А. Ситник // Закон і бізнес. – 1999. – 25 верес. – С.15.

Марценюк Р. Балудянський (Балуг’янський) Михайло Андрійович... : [про вчен.-економіста, держ. та громад. діяча, основоположника рос. політико-економ. термінологій]/ Р. Марценюк // Хроніка-2000. -2012 [друк 2013]. -Вип. 4. - 117-119.






Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-13

16 травня, о 17:00 в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка розпочнеться “ЧЕНДЕЙ-FEST 2019”. Відбудеться творча зустріч із членами журі Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея – українськими журналістами, письменниками Павлом Вольвачем, Галиною Плачиндою та доктором філологічних наук, чендеєзнавецем Сидором Кіралем. Модеруватиме ідейний натхненник конкурсу й фестивалю, письменник Олександр Гаврош.

Під час вечора також прем’єрно покажуть документальний фільм “Ясенова Івана Чендея” режисера В’ячеслава Бігуна, який працює над повнометражним фільмом про свого відомого земляка.

“ЧЕНДЕЙ-FEST 2019” – літературний фестиваль на пошану видатного українського прозаїка, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків”  Івана Чендея. Організатором літфесту є Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея.

 

2019-05-12

Презентація книг прози Люби-Параскевії Стринадюк “Як я ‘му жити на полонині” та “З-за гір’я. Щоденник любові”. “Як я ‘му жити на полонині” – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською. У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.
“З-за гір’я. Щоденник любові” – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.

Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові. Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019). Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).

Чекаємо вас 17 травня о 16.00.

Вхід вільний.

 

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".