Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Жаткович Юрій-Калман 
1855 -  1920 рр.


Біографія.

Юрій-Калман Жаткович народився 14 жовтня 1855 року в Ужгороді в сім`ї вчителя церковного співу учительської семінарії. Великий рід Жатковичів, який дав багато відомих культурних і громадсько-політичних діячів Угорської, а в XX ст. Підкарпатської Русі, походив із села Жатківці Шаришського комітату. У 1867 році Юрій поступив в Ужгородську гімназію. Скрутне матеріальне становище сім`ї змусило його уже на другому році навчання в гімназії давати приватні уроки. Гімназію закінчив у 1876 році і зразу ж був прийнятий в Ужгородську духовну семінарію, яку закінчує в 1881 році і 26 березня того ж року дістає ієрейське посвячення і йде працювати парохом у Великий Раковець.
З середини грудня 1885 року він працює на тій же посаді в селі Іза, замінивши там померлого Івана Раковського, а в січні 1887 року його переводять у село Стройне поблизу Сваляви, де працював священиком до кінця свого життя. Того ж року він став одночасно письмоводителем Свалявського собору, а з 1896 року займає й посаду благочинного у тому ж соборі.
Помер Юрій-Калман Жаткович 25 вересня 1920 року.
За працю “Влияние ягерских епископов и борьба против него в Мукачевской епархии” був обраний членом Мадярського історичного товариства (1884 р.). Друкувався у “Листку”, “Місяцесловах” (Ужгород), “ЗНТШ” (Львів) та в угорській періодиці, сам редагував часопис. Автор першого в Угорщині “Короткого нарису української літератури” та “Короткої історії руської літератури до татарської навали”. Юрій Юрійович переклав угорською мовою окремі твори М. Вовчка (1897 р.), Ю. Федьковича (1898 р.), І. Франка (1902 р.), відомий протест західноукраїнських культурних діячів “І ми в Європі” (1896 р.), на українську мову з угорської. “Меморіал Е. Егана. Економічне становище руських селян в Угорщині” (Львів, 1901 р.). Підручники Ю. Жатковича для закарпатських українських шкіл було заборонено; лише три з них (з географії, історії та суспільних наук) 14 разів перевидавалися словацькою мовою. Багато творів Ю. Жатковича залишилися неопублікованими. Юрій Юрійович, як політичний діяч, увійшов в історію насамперед посадою першого губернатора “Підкарпатської Русі” (“Руської Крайни”, у складі Чехословаччини) та головою уряду Директорії Закарпаття у 1919—1920 рр. У 1921 р. зрікся цих посад. Відомий також тим, що став лідером руху народовців Закарпаття початку ХХ ст.









Додаткова інформація.

Джерельні приписи:


Вовченко, Г. Погляди Ю. Жатковича на мову в праці “Етнографическій очерк угро-русских” та в епістолярній спадщині / Г. Вовченко // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Філологія. Соціальні комунікації. – Ужгород : Говерла, 2011. – Вип. 24. – С. 73-77. – Бібліогр. наприкінці ст.

Данилюк, Д. Д. Жаткович Юрій-Кальман Юрійович : [історик, етнограф, літературознавець, перекладач] / Д. Д. Данилюк // Енциклопедія Сучасної України. – Т. 9 : Е – Ж. – К., 2009. – С. 509-510. : фото. – Бібліогр. наприкінці ст.

Долинич, Й. Ювілейне видання досліджень про Ю. Жатковича і його праць : [про кн. О. С. Мазурка “Найбільш учений і найбільш компетентний в етнографічних справах священик-русин у цілій Угорщині”] / Й. Долинич // Вісті Свалявщини. – 2011. – 31 груд. – С. 4. : фото

Данилюк, Д. Д. Жаткович Юрій-Калман (1855-1920) / Д. Д. Данилюк // Данилюк, Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах : (з давніх часів до початку XXст.). – Ужгород : Патент, 1997.– С. 229-235. : фото.

Поп, И. Жаткович Юрий-Калман / Иван Поп // Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород : Изд-во В. Падяка, 2001. – С. 173. : фото.

Павленко, Г. В. Жаткович Юрій-Калман (14.10.1855-25.09.1920) / Г. В. Павленко // Павленко, Г. В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енциклопед. слов. / ред. В. І. Падяк. – Ужгород, 1999. – С. 76-77. : портр.

Ільницька, Н. До ювілею Григорія Жатковича : [про книжк. вист. “Григорій Жаткович: 125-річчя від дня народження губернатора Підкарпатської Русі (1886-1967) ” у від. “Карпатики” наук. б-ки УжНУ] / Н. Ільницька // Погляд. –2011. – 27 груд. – С. 13. : фото.

Мазурок, О. З історії взаємин Юрія Жатковича з Іваном Франком / О. Мазурок // Ужгород. – 2008. – 22 листоп. – С. 10.

Мазурок, О. Подвижник національної науки і культури : до 140-річчя від дня народження Юрія Жатковича : [закарпат. історика, етнографа, перекладача й громад. діяча] / О. Мазурок // Календар “Просвіти” на 1995 рік. –Ужгород : Гражда, 1995. – С. 157-159.

Пагиря, В. Юрій-Калман Жаткович : [до 150-річчя етнографа і перекладача] / В. Пагиря // Старий Замок. – 2005. – 13жовт. – С. 14.

Сліпецький, О. “...Найбільш учений і найбільш компетентний в етнографічних справах священик-русин у цілій Угорщині” : [кн. О. Мазурка про закарпат. вчен.-історика, етнографа культ. діяча Ю.-К. Жатковича під одноімен. назвою] / О. Сліпецький // Фест. – 2012. – 23-29 берез. – С. 14.

Федака, С. Плугатар наукової і просвітницької ниви Закарпаття : до 150-річчя народження Юрія Жатковича / С. Федака // Календар “Просвіти” на 2005 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во “Просвіти”, 2005. – С. 146-149.

Хланта, І. Унікальне дослідження Юрія Жатковича : [вихід комплексного вид. О. Мазурка “Етнографический очерк угро-русских” присвяч. до 150- річчя від дня народж. видат. греко-католицького священника Юрія-Калмана Жатковича] / І. В. Хланта // Трибуна. – 2008. – 30 серп. – С. 13.

Юричка, І. Вшанування Юрія Жатковича : [іст., етнографа, письм., священика] / І. Юричка // Календар “Просвіти” на 2006 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во “Просвіти”, 2006. – С. 144.







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-04-12

З 1 березня по 30 квітня в Україні пройде перший кіноклубний фестиваль «Нове українське кіно», який запрошує глядачів на безкоштовні покази найкращих українських стрічок сезону. Провести фестиваль у своєму місті можуть всі охочі – до співпраці запрошено кураторів кіноклубів та активістів, які можуть запропонувати простір для показів. Для цього потрібно залишити заявку на сайті проекту «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа». Права на фільми надаються для некомерційних показів.
До програми фестивалю “Нове українське кіно” увійшли: "Донбас", "Гірська жінка: на війні", "Герой мого часу", "Іній", "Брама", "Коли падають дерева", "Стрімголов".
https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/

16 квітня запрошуємо вас на завершальний показ кіноклубного фестивалю стрічки "Стрімголов". Світова прем'єра мелодрами "Стрімголов" Марини Степанської відбулася в рамках конкурсної програми 52-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах. Стрічка досліджує стосунки молодої пари: в центрі сюжету опиняється "світовідчуття негероїв у героїчні часи" – у сучасному Києві після подій Майдану. У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію „Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії „Найкращий фільм іноземною мовою”. 

Початок о 17 год.

Вхід вільний

 

2019-04-12

У 18 квітня о 16:00 в читальній залі бібліотеки відбудеться презентація книги „Іван Мацинський – український поет, перекладач та словацько-українські літературні зв’язки” за участі  працівників Державної наукової бібліотеки в Пряшеві (видавці та редактори книги) та представників Спілки українських письменників Словаччини.

Іван Миколайович Мацинський (9 квітня 1922, Меджилабірці – 14 березня 1987, Пряшів) – український поет, перекладач та видавець у Словаччині, вчений-культуролог, журналіст. Історик словацької літератури. Громадський лідер українських поселень на Прящівщині. Народився у містечку Меджилабірці на Східній Словаччині в родині залізничника. Навчався в Руській учительській семінарії у Пряшеві, Вищій школі суспільних наук у Празі та на філософському факультеті Університету ім. П.Шафарика у Пряшеві, який не закінчив – з останнього курсу з політичних мотивів був виключений. Спочатку писав російською мовою, але під впливом української літератури перейшов на літературну українську мову. Працював директором Українського національного театру, завідував Відділом української літератури Словацького педагогічного видавництва у Пряшеві. Був одним з організаторів україномовного журналу «Дукля» та Української секції Спілки письменників Словаччини, яку довший час очолював. Активно працював в громадсько-культурному житті українців Пряшівщини. Автор шести поетичних збірок, прозових творів і наукових досліджень з карпатоукраїнської літератури, перекладів із словацької та чеської мов, Зокрема: автор збірок віршів «Білі хмари» (рос. м., 1949) «Наша мова» (укр. і рос., 1956), «Зимова ніч» (укр., 1961), «Карпатські акорди» (укр., 1962), «Вінки сонетів» (укр., 1986).

 

2019-04-04

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за березень 2019 р."

2019-04-02

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-03-27

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка, присвячена Міжнародному дню театра "Театр: вчора, сьогодні, завжди".

2019-03-12

Ніжність і мужність художнього слова співців Карпатського краю. У ці березневі дні шанувальники художнього слова: учні середніх навчальних закладів обласного центру, літератори-початківці, творча молодь, гості міста, – мають можливість ознайомитись із новими цікавими книжковими виставками в народному музеї літератури Закарпаття (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3), який діє при обласній організації Національної спілки письменників України. Їх експозиції створено спілчанами за підтримки працівників обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.

Виставка «Наші краянки в українській літературі» ознайомить із творчим доробком сучасних закарпатських письменниць. Тут представлено поетичні збірки Надії Панчук, Марії Головач, Людмили Кудрявської, Тетяни Ліхтей, Христини Керити, Мар’яни Нейметі, Тетяни Рибар, Лідії Повх, Мар’яни Шутко, Олени Пекар, Ольги Тимофієвої, Ірини Гармачій, Віри Фесенко та ін. Досить широко представлена творчість письменниць, які пишуть для дітей, – Галини Малик, Лідії Повх, Оксани Фулитки, Вікторії Жупан.

Наступна книжкова виставка – «Живе Карпатська Україна», присвячена 80-річчю створення Карпатської держави у березні 1939 року. Її основу склали історико-документальні матеріали, з яких дізнаємось як творилась Карпатська Україна, як боролись за неї кращі сини Срібної землі і патріоти з різних куточків України. Досить широко представлено на тій же виставці твори співців та оборонців Карпатської України, які в ті буремні роки були у вирі драматичних подій, – найповніше видання вибраних творів Зореслава «Блакитні ескадри», том вибраних поезій Андрія Патруса-Карпатського «Голуба далечінь», зібрання прози письменника і посла Сойму Карпатської України Юрія Станинця, проза Олександра Сливки, а також поезія Івана Ірлявського та його побратимів, яку вміщено в збірнику «Моя Карпатська Україна». 
Отже, письменники і бібліотекарі доклали всі зусилля, щоб мовою книжкових виставок розповісти широкому колу шанувальників української літератури і, зокрема, юних поколінь наших співвітчизників про красу, ніжність і водночас гартовану в боротьбі за незалежність України мужність і незламність художнього слова співців Карпатського краю.


 

2019-03-07

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-03-04

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-01-14
Шановні колеги та користувачі, до вашої уваги у розділі "Електронна бібліотека" електронна версія покажчика.

 

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".