Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Шерегій Євген Миронович
1910 -  1985 рр.


Біографія.

Композитор, диригент, громадський діяч Євген Миронович Шерегій – один із засновників театру “Нова сцена” – до високого мистецтва, як і його брата Юрія-Августина, спонукала нев`януча синівська любов до отчого краю, а також ті глибокі почуття і миттєві помисли, які в наші дні звикли називати українською національною ідеєю. Саме проукраїнські погляди, якоюсь мірою успадковані від батька – прогресивного греко-католицького священика, та збагачені тривалим і безпосереднім спілкуванням із багатьма яскравими діячами української культури (С. Черкасенко, О. Олесь, Й. Аркас, М. Біличенко…), стрімкий злет їх творчих обдарувань під час перебування в Хусті, тобто в центрі подій Карпатської України, – все це не могло не накласти певного відбитку на їх суспільних і культурницьких поглядах та орієнтирах. Водночас їх мистецькі уподобання формувалися і під впливом європейської культури та мистецтва в умовах географічного розташування Закарпаття поблизу європейських культурних центрів, зокрема, під впливом навчання братів Шерегіїв у Празі.
За свою громадсько-культурну діяльність Є. Шерегій ледь не поплатився життям під час подій Карпатської України, потрапивши спочатку до фашистського концтабору в с. Крива поблизу Хуста, а потім і до жорстокішої фашистської катівні у Ворюлопоші. Відомий письменник, співець Карпатської України В. Гренжа-Донський, який тоді також опинився в тому ж таки концтаборі в с. Крива, згодом згадував: “Повернутися до сусіда або розмовляти було суворо заборонено. Хто нагнувся в зад чи вперед і порушив лінію, до того жандарми підійшли і вдаряли рушницями в ліпшому випадку в груди. Як не просто в зуби або копали чоботом в бороду… Били нас куди попало в голову, в плечі, в ребра, без найменшої причини…”.
Пройшовши крізь пекло фашистських тортур, Є. Шерегій, звісно, побоювався потрапити і до сталінських гулагів, бо тих, хто поділяв погляди героїв Карпатської України, тоталітарний режим не щадив. То ж зрозуміло, що про довоєнний період життєвого і творчого шляху Євгена Шерегія наша громадськість знала небагато, а дещо більше довідалась з виходом у світ “Нарису історії українських театрів Закарпатської України до 1945 року” (1993р.).
Євгеній Шерегій народився 6 січня 1910 року в с. Дусино на Свалявщині в інтелігентній родині священика Мирона Шерегія, котрий був людиною ерудованою, знався на астрономії, медицині, зооветиринарії і навіть брав участь у написанні п`єси «Нова генерація» (авт.. Ю.- А. Шерегій). Закінчивши сільську народну школу, юнак навчався в Ужгородській гімназії та учительській семінарії, де одержав також ґрунтовні знання з музики, а потім студіював право у Карловому університеті (Прага), вчителював у с. Довге Іршавського району, с.с. Нанково і Горінчеві Хустського р-ну, м. Хуст.
Навчаючись у гімназії та семінарії, активно включається у театральне життя краю - спочатку як художній керівник аматорського гуртка ім. І. Франка при “Пласті”, а згодом – як співзасновник драматичних колективів “Верховина” та “Веселка”. Його аматорські спроби стали доброю школою для дальшої професійної роботи в театрі. З осені 1925 року у згаданому драмгуртку пластунів виступає як актор у виставах “Лібуша в таборі” С. Черкасенка, а потім ще у двох виставах за його п`єсами – “Лісові чари” і “Чудо св.. Миколая”, а також у комедії Б. Грінченка “Нахмарило” і одноактівці “Він не заздрісний”, поставлених режисером М. Біличенком. У 1928 році створює 12-членний оркестр, який виступав з концертами. У драмгуртку “Верховина”, окрім акторських ролей, виконує функції композитора, диригента і навіть адміністратора.
На початку 20-х років на Закарпатті вже був чималий загін місцевої театральної інтелігенції й перш за все учительської, на яку й вирішили опертися брати Шерегії для створення українського театру. У 1932 році Євген Шерегій організовує перший молодіжний хор “Пласту” в м. Хуст, а в 1933 році брати ставлять оперу “Запорожець за Дунаєм” П. Гулака–Артемовського. У 1934 р. був організований Крайовий хор з драматичною секцію, функціонували також оркестрова і танцювальна секції. Вони й стали базою для створення українського театру “Нова сцена”. 17 лютого театр урочисто розпочав свій славний шлях, показавши в Хусті виставу “Запорожець за Дунаєм” (диригент Євген Шерегій).
На театральній сцені яскраво проявився перш за все талант Євгенія Шерегія як обдарованого музиканта, співака, диригента, композитора. Був диригентом у багатьох виставах. Написав музику до вистав “Флірт і кохання” (“Танго для тебе”), “Діти XX столітті”, “Часи минають”, “Нова генерація”, “Золотий меч”, “Над Дніпром”, “Як сади зацвітуть” та інших. У рецензії на оперету “Флірт і кохання” (лібрето Ю.-А. Шерегія) газета “Українське слово” писала: “Щодо музичної частини, то Євген Шерегій, і як аматор-композитор, і як аматор-композитор, і як диригент справився знаменито. Музика витримана в оперетковім стилю. Це перша більша річ Євгена Шерегія…”.
Успіхові сприяло й те, що він був чудовим знавцем закарпатського фольклору, народних традицій. Ось як відгукнувся Ю.-А. Шерегій про музичну частину народної оперети з гуцульського життя “Як сади зацвітуть” (лібрето В. Гренжі-Донського): “Легка й дотепна фабула з мелодійною народною музикою й прегарними хорами сподобалася глядачам…, а гуцульські танці(коломийки, “Аркан”, дрібушки) приходилося повторювати”. На літніх курсах-школі “Нової сцени” Євген Шерегій викладав теорію співу, нотну грамоту та інші ази музичної культури.
Уболіваючи за чистоту народної пісні, Євген Шерегій в післявоєнній рецензії на музичну комедію “Трембіта” (муз. Ю. Мілютіна), поставлену драм колективом Мукачівського міського будинку культури (1953р.), писав : “…дивує перенасиченість пісень нічого не значущими словами, що служать лише для дотримання розміру. Закарпатські народні пісні глибокі за своїм змістом, автори ж чомусь наповнили їх пустим набором слів”.
Очевидним є талант Євгена Шерегія як режисера та актора. У своєму “Нариси…” Ю.- А. Шерегій називає з десяток п’єс, котрі чи то режисерував, чи брав участь у їх режисурі його брат. Грав акторські ролі : Хоми (“Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці” М. Старицького), Свистака (“Часи минають” Ю. Грома), Нечипора (“Пошились у дурні” М. Кропивницького), доктора Галена (“Біла чума” К. Чапека), полковника де-Сервана (“Пані і її хрещеник” В. Вебера, М. Геннекена), Івана Мельника (“Воєннополонений” Є. Шерегія) та інші.
Останньою його творчою працею у “Новій Сцені” була музика до інсценізації драми Т. Шевченка «Гайдамаки» (режисер В. Лібовицький), якій не судилося бути показаною : разом з падінням Карпатської України припинив діяльність і театр “Нова сцена”.
Після війни Євген Шерегій працює музичним керівником новоствореного обласного українського музично-драматичного театру, де здійснює музичне оформлення багатьох вистав: “Циганка Аза”, “Маруся Богуславка” М. Старицького, “Верховино, світку ти наш..”, “Сватання на Гончарівці” Г. Квітки-Основ`яненка, “Пророк” Т. Кочерги та інших.
Під час роботи методистом обласного будинку народної творчості чимало зусиль, енергії, творчого досвіду віддає вихованню молодих композиторів, диригентів, керівників аматорських художніх колективів, бере активну участь в організації оглядів, конкурсів народних талантів, пише унікальну працю “Народні музичні інструменти Закарпаття”(1977), цікаві й корисні публікації у пресі.
Помер Євген Шерегій 1 жовтня 1985 року.

У 1995 році була започаткована обласна премія імені братів Євгена та Юлія-Августина Шерегіїв для вшанування професійних митців театру.

2011 рік - згідно з рішенням № 344 від 13.12. 2011 року Закарпатської обласної ради театру присвоєно ім’я братів Шерегіїв нова назва театру: Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія Августина та Євгена Шерегіїв.



Додаткова інформація.

Джерельні приписи:

Шерегій, Є. “Трембіта” на самодіяльній сцені / Євген Шерегій ; Василь Компанієць // Закарпатська правда. – 1953. – 24 квіт. – C. 3. : фото.

Шерегій, Є. Крилата пісня над Свалявою / Євген Шерегій // Закарпатська правда. – 1971. – 4 лют. – С. 4.

***
Баглай, Й. Євген Шерегій у театральному житті Закарпаття: до 90-річчя від дня народження митця : [актор, комп., дириг.] / Йосип Баглай // Календар "Просвіти" на 2000 рік / упоряд. П. Федака. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2000. – С. 18-21.

Баглай, Й. Будівничий українського театру в закарпатському краї : до 90-річчя з дня народж. Є. Шерегія / Йосип Баглай // Срібна Земля. – 1999. – 30 груд. – С. 15. : фото.

Габорець, В. Євген Миронович Шерегій : 95-річчя з дня народження композитора, диригента, громадського діяча (1910-1985) / Василь Габорець // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2005 рік : реком. бібліогр. посіб. / ЗОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 37-41.

Кобаль, В. Корифей музичного мистецтва : [з нагоди відзнач. 100-річчя з дня народж. Є. М. Шерегія] / Василь Кобаль // Культурологічні джерела. – 2010. – № 1-2. – С. 62-64. : фото.

Кобаль, В. Йому вірили, а з вірою – поважали і любили : до 90-річчя з дня народж. Євгена Шерегія / Василь Кобаль // Новини Закарпаття. – 2000. – 6 січ. – С. 4. : фото.







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-22

Бібліотекарі Закарпаття вчились з журналістами успішній співпраці заради розвитку громад

21 травня в Ужгороді в рамках проекту ПУЛЬС Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX провела на базі Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка практикум для працівників бібліотек регіону на тему  «Підтримка просування реформи місцевого самоврядування через інформаційні майданчики у Закарпатській області». Бібліотекарям розповіли про процес децентралізації в області та про можливості ефективної співпраці представників управлінь територіальних громад, місцевих бібліотек та засобів масової інформації.

Консультант Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Василь Ільницький розповів учасникам практикуму про слабку динаміку реформи децентралізації у Закарпатській області та особливості функціонування громад. На його думку, у ЗМІ бракує інформації про історії успіху громад, про вдалі проекти. Для цього Асоціація міст України організовувала прес-тури, у яких показувала досягнення конкретних об’єднаних територіальних громад.

 

 ....... 
2019-05-21

Для вас нова віртуальна виставка "Українська література на всі часи".

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".