Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Стерчо Петро Юрійович
1919 -  1987 рр.


Біографія.

Видатний історик Карпатської України Петро Юрійович Стерчо народився 14 квітня 1919 року в с. Кузьмин (нині Мукачівського району) в заможній землеробській родині Юрія Стерча й Олени Молнар. Початкову освіту отримав у рідному селі, 1934 році закінчив у Мукачеві горожанку, а потім Мукачівську торговельну академію 1940році (коли її вже було евакуйовано до Братислави), а 1949році – Українську вищу економічну школу в Мюнхені, згодом ще університет Нотр-Дам у США. Ще юнаком вступив до українських патріотичних організацій “Пласт” і “Просвіта”, працював у Етнографічному товаристві Підкарпатської Русі.
З листопада 1938році працював у Хусті у відділі преси та інформації при Президії влади, де займався переважно етнографуванням. Вступив до Карпатської Січі, був активним агітатором під час виборів до Сойму Карпатської України, уповноважений виборчої комісії с. Вишня Визниця під Чинадієвим. У середині березня 1939 року зі зброєю боронив свою державу, але мусив відступити до Словаччини, де стараннями його вчителя А. Штефана та дипломата В. Шандора уникнув репресій і завершив навчання в Торговій академії.
В 1940-1942 роках мешкав у Лінці (Австрія), де вступив до ОУН. За її дорученням 1942-1944роки викладав у торговельній школі в Бережанах. Наприкінці 1944року перебрався до Австрії, звідки виїхав до Мюнхена, в американську зону окупації, 1949році захистив у Мюнхені дисертацію “Місце і суть грошей у світлі їхніх функцій” і став доктором економіки. У Мюнхені став співзасновником Українського Студентського Товариства “Січ”, об`єднання студентських товариств “Зарево”, очолював Українську студентську громаду.
В 1950 році виїхав до США через загрозу депортації. 1955році набув американського громадянства. Захистивши дисертацію на ступінь доктора політичних наук, почав викладати у коледжі св. Вікентія ( Латбор, Пенсільванія ). З 1963 році професор економіки в університеті Дрекслера (Філадельфія). Брав участь у роботі більшості організацій української діаспори-Карпатського дослідного центру ім. Ю. Ревая, Україно-американській асоціації університетських професорів, громадських комітетах по відзначенню 100-ліття хрещення України, по голодомору 1933р. тощо. Був головою контрольної комісії Братства Січових Стрільців, членом Проводу ОУН, президії Всеукраїнської Національної Ради, секретаріату Світового конгресу вільної України, екзекутиви Українського конгресового комітету Америки, дирекції Українського Американського допомогового комітету.
У США створено головні праці історика. Його публіцистику друкували часописи “Свобода”, “Новий шлях”, “Українське слово”, “Народна воля”, “Свобода Америки”, “Розбудова держави”, “Український квартальникׇ”. До останніх днів він лишався головним редактором журналу “Самостійна Україна”. Найбільшим же його твором стала монографія “Карпато- Українська держава: До історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919-1939 роках”. Дослідження було написано ще 1954році коли автор навчався в університеті Нотр-Дам (штат Індіана), і присвячено 15-річчю Карпатської України. Проте видати її вдалося лише до наступного ювілею-1965році у Торонто, у видавництві Наукового товариства ім. Шевченка. На порозі дев’яностих років кілька примірників цього видання, що різними оказіями потрапили на Закарпаття, були одним із основних джерел відомостей про той спалах нашої державності. 1971році цю ж книжку, перероблену і доповнену, видану у Нью-Йорку англійською мовою під назвою “Дипломатія подвійної моралі”. Петро Стерчо написав передмову до першовидання щоденника В. Гренджі-Донського “Щастя і горе Карпатської України” (у 8-му томі “Творів” останнього). На останньому році життя він редагував монографію професора М. Стахова “Хрестова Церква в Україні”.
Помер Петро Юрійович Стерчо у Нарберзі (штат Пенсільванія) 18 червня 1987 році (інколи неправильно вказують 18 травня), залишивши двох доньок і сина, які лише через кілька років змогли вперше відвідати Україну. Сучасний продовжувач справи Петра Стерча історик Микола Вегеш.


Додаткова інформація.

Джерельні приписи:


Божук, Г. Літописець Карпатської України : [до 80-річчя з дня народж. П. Стерча] / Г. Божук // Самостійна Україна. – 1999. – № 4. – С. 13-16.

Вегеш, М. М. Найвидатніший історик Карпатської України : [ П. Стерчо] / М. М. Вегеш // Старий Замок. –1999. – 22 квіт. – C.11. : порт.

Довгей, В. Літописець Карпатської України : [ П. Стерчо] / В. Довгей // Закарпат. правда. – 1993. – 9 жовт. – С. 2. : порт.

Жегуц, І. Незабутня зустріч із проф. Августином Штефаном і проф. Петром Стерчом в Філадельфії : [вчені] / Іван Жегуц // Календар "Просвіти" на 1998 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіта", 1998. – С. 142-143.

Кальницький, П. Ціле життя працював для України (До 80-річчя від дня народження Петра Стерча) : [вчен., публіц., громад. діяча] / Петро Кальницький // Календар "Просвіти" на 1999 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіта", 1999. – С. 105-107.

Павленко, Г. В. Стерчо Петро (1919-18.06.1987) / Г. В. Павленко // Павленко, Г. В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енциклопед. слов. / / Г. В. Павленко ; ред. В. І. Падяк. – Ужгород, 1999. – С. 161-162.

Поп, И. Стерчо Петро / Иван Поп // Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси / И. Поп. – Ужгород : Изд-во В. Падяка, 2001. – С. 353. – Текст рос. мовою.

Федака, С. Петро Юрійович Стерчо : 85-річчя з дня народження громадсько-політичного діяча (1919-1987) / Сергій Федака // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2004 рік : реком. бібліогр. посіб. / ЗОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2003. – С. 95-98.







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-04-12

З 1 березня по 30 квітня в Україні пройде перший кіноклубний фестиваль «Нове українське кіно», який запрошує глядачів на безкоштовні покази найкращих українських стрічок сезону. Провести фестиваль у своєму місті можуть всі охочі – до співпраці запрошено кураторів кіноклубів та активістів, які можуть запропонувати простір для показів. Для цього потрібно залишити заявку на сайті проекту «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа». Права на фільми надаються для некомерційних показів.
До програми фестивалю “Нове українське кіно” увійшли: "Донбас", "Гірська жінка: на війні", "Герой мого часу", "Іній", "Брама", "Коли падають дерева", "Стрімголов".
https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/

16 квітня запрошуємо вас на завершальний показ кіноклубного фестивалю стрічки "Стрімголов". Світова прем'єра мелодрами "Стрімголов" Марини Степанської відбулася в рамках конкурсної програми 52-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах. Стрічка досліджує стосунки молодої пари: в центрі сюжету опиняється "світовідчуття негероїв у героїчні часи" – у сучасному Києві після подій Майдану. У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію „Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії „Найкращий фільм іноземною мовою”. 

Початок о 17 год.

Вхід вільний

 

2019-04-12

У 18 квітня о 16:00 в читальній залі бібліотеки відбудеться презентація книги „Іван Мацинський – український поет, перекладач та словацько-українські літературні зв’язки” за участі  працівників Державної наукової бібліотеки в Пряшеві (видавці та редактори книги) та представників Спілки українських письменників Словаччини.

Іван Миколайович Мацинський (9 квітня 1922, Меджилабірці – 14 березня 1987, Пряшів) – український поет, перекладач та видавець у Словаччині, вчений-культуролог, журналіст. Історик словацької літератури. Громадський лідер українських поселень на Прящівщині. Народився у містечку Меджилабірці на Східній Словаччині в родині залізничника. Навчався в Руській учительській семінарії у Пряшеві, Вищій школі суспільних наук у Празі та на філософському факультеті Університету ім. П.Шафарика у Пряшеві, який не закінчив – з останнього курсу з політичних мотивів був виключений. Спочатку писав російською мовою, але під впливом української літератури перейшов на літературну українську мову. Працював директором Українського національного театру, завідував Відділом української літератури Словацького педагогічного видавництва у Пряшеві. Був одним з організаторів україномовного журналу «Дукля» та Української секції Спілки письменників Словаччини, яку довший час очолював. Активно працював в громадсько-культурному житті українців Пряшівщини. Автор шести поетичних збірок, прозових творів і наукових досліджень з карпатоукраїнської літератури, перекладів із словацької та чеської мов, Зокрема: автор збірок віршів «Білі хмари» (рос. м., 1949) «Наша мова» (укр. і рос., 1956), «Зимова ніч» (укр., 1961), «Карпатські акорди» (укр., 1962), «Вінки сонетів» (укр., 1986).

 

2019-04-04

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за березень 2019 р."

2019-04-02

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-03-27

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка, присвячена Міжнародному дню театра "Театр: вчора, сьогодні, завжди".

2019-03-12

Ніжність і мужність художнього слова співців Карпатського краю. У ці березневі дні шанувальники художнього слова: учні середніх навчальних закладів обласного центру, літератори-початківці, творча молодь, гості міста, – мають можливість ознайомитись із новими цікавими книжковими виставками в народному музеї літератури Закарпаття (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3), який діє при обласній організації Національної спілки письменників України. Їх експозиції створено спілчанами за підтримки працівників обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.

Виставка «Наші краянки в українській літературі» ознайомить із творчим доробком сучасних закарпатських письменниць. Тут представлено поетичні збірки Надії Панчук, Марії Головач, Людмили Кудрявської, Тетяни Ліхтей, Христини Керити, Мар’яни Нейметі, Тетяни Рибар, Лідії Повх, Мар’яни Шутко, Олени Пекар, Ольги Тимофієвої, Ірини Гармачій, Віри Фесенко та ін. Досить широко представлена творчість письменниць, які пишуть для дітей, – Галини Малик, Лідії Повх, Оксани Фулитки, Вікторії Жупан.

Наступна книжкова виставка – «Живе Карпатська Україна», присвячена 80-річчю створення Карпатської держави у березні 1939 року. Її основу склали історико-документальні матеріали, з яких дізнаємось як творилась Карпатська Україна, як боролись за неї кращі сини Срібної землі і патріоти з різних куточків України. Досить широко представлено на тій же виставці твори співців та оборонців Карпатської України, які в ті буремні роки були у вирі драматичних подій, – найповніше видання вибраних творів Зореслава «Блакитні ескадри», том вибраних поезій Андрія Патруса-Карпатського «Голуба далечінь», зібрання прози письменника і посла Сойму Карпатської України Юрія Станинця, проза Олександра Сливки, а також поезія Івана Ірлявського та його побратимів, яку вміщено в збірнику «Моя Карпатська Україна». 
Отже, письменники і бібліотекарі доклали всі зусилля, щоб мовою книжкових виставок розповісти широкому колу шанувальників української літератури і, зокрема, юних поколінь наших співвітчизників про красу, ніжність і водночас гартовану в боротьбі за незалежність України мужність і незламність художнього слова співців Карпатського краю.


 

2019-03-07

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-03-04

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-01-14
Шановні колеги та користувачі, до вашої уваги у розділі "Електронна бібліотека" електронна версія покажчика.

 

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".