Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Масарик Томаш  
1850 -  1937 рр.


Біографія.

Томаш Масарик народився 7 березня 1850 року у моравському містечку Годонін неподалік від Словаччини. Батько Йосиф був словаком, мати Терезія Кропачек-ганачкою, понімеченою чешкою. Батько служив кучером в моравських маєтках імператора Франца-Йосифа, його часто переводили з одного місця в інше. Коли Томашеві було під двадцять, батько перейшов на службу до приватних осіб. Томаш був старшим сином, другий, Мартин, помер рано, відбуваючи військову повинність, третій, Людвік, став видавцем.
Працівники імператорських маєтків мало різнилися від рабів. Батько зміг віддати Томаша до школи лише з особливого дозволу начальства. 1861році хлопець з відзнакою закінчив народну школу. Далі його віддали в німецьке реальне училище в Густопечі. Там він провчився два класи і повернувся до батьків. Молодших від 16 років до учительської семінарії не приймали, доводилося зачекати ще два роки. Вдома він займався музикою й допомагав місцевому вчителю. Але батьки змінюють наміри і посилають сина до Відня вчитися на слюсаря. Не витримавши поневірянь в нового господаря, хлопець утік. Тоді батьки віддали його до сільського коваля. Врешті-решт Томаш став помічником вчителя і священика. 1865 році він поступив одразу до другого класу німецької гімназії м. Брно. Жив з репетиторства. Тоді ж робить перші кроки в політиці, зближується з християнськими соціалістами. 1869 році він вступає в гострий конфлікт з директором гімназії через відмову йти до сповіді (гімназист переживав релігійні шукання, відходив від католицизму і наближався до протестантства), навчання довелося перервати. Т. Масарик працював домашнім учителем в сім`ї Ле-Мон`є, директора поліції Брно. Невдовзі патрон переїхав до Відня, там Т.Масарик 1872 році і закінчив гімназію. У Відні весь вільний час він студіював класичні літератури, російську й англійську мови. Тут же продовжились його конфесійні пошуки, одне півріччя він навіть був записаний в гімназійних паперах греко-католиком. По завершенні гімназії Т. Масарик поступив на філософський факультет Віденського університету. Спершу він студіює класичну філологію і санскрит, потім прагне стати дипломатом, далі віддає перевагу то природознавству, то державознавству, то економічним наукам. Перехворівши усім цим, студент зосередився на філософії. В 1876 році він отримав ступінь доктора філософії за дисертацію “Безсмертя вченні Платона”. Того ж року, супроводжуючи свого учня, Т. Масарик мандрує Італією, приїздить до Лейпцига, де захоплюється спіритизмом. Тут же він знайомиться з молодою американкою Чарлі Гарріг з Брукліна і заручається з нею. Дівчина повертається до Америки, а наречений здає до університету дисертацію на звання приват –доцента “Самогубство як масове соціальне зло сучасної цивілізації ”. Глибинною причиною цього явища автор назвав атеїзм, проте саме з цієї праці почалося переслідування його клерикалами. У березні 1878року він виїздить до США і одружується. З того часу він став підписуватися двома прізвищами. Тесть був чоловіком заможним, але багатодітним, і посагу за донькою не дав. Але пізніше Т. Масарик згадував: “Стосовно грошей у мене особливий досвід, коли ставало особливо скрутно, вони звідкись з`являлися. Я ніколи не боявся, що мені нічого буде їсти; вірив ,що коли ти йдеш до своєї справжньої мети, то не зостанешся без допомоги”. 1879 році Т. Масарик став приват-доцентом. Матеріальне становище не покращилося, тим більше, що скоро народилося двоє дітей: Аліса і Герберт. Пізніше з`являться ще Ольга і Ян. Одна з доньок згодом вийде заміж за сина російського карпатознавця О. Петрова. 1880 році Томаш Масарик перейшов у протестантство, став вірником реформатської євангелістської церкви. 1882 році він переїхав до Праги (дружині-американці не подобався Відень), на посаду екстраординарного (позаштатного) професора чеського університету. Так починається його служіння національній справі. Звичайно, за штатом числилися три роки, але політика дуже шкодила викладацькій кар`єрі. Лише через 16 літ Т. Масарик став ординарним професором. 1889році він разом з К. Крамарем заснував ліберальну групу “Реалісти”, 1890році вступив до партії молодочехів, 1891році обраний в парламент. 1900році Т. Масарик заснував Чеську народну партію (інші назви-прогресисти, реалісти). Часто їздив у наукові відрядження за кордон. 1907 і 1911роках знов обирався до австрійського парламенту. Якщо до 1907році Т. Масарик сповідував австрославізм і бачив майбутнє Чехії як автономії в імперії Габсбургів, то потім він бореться вже за державну самостійність Чехії. Він розробив ідеологію так званого масариківського “реалізму”, що була реакцією на романтизм попередників, на ідеалізацію старовини, на нехтування сучасними проблемами. Політична програма Т.Масарика вимагала рішучих реформ і всеосяжної просвіти, передбачала створення загальнонаціональної культурної установи “Центральна спільна матиця” і політичного центру “Чеська народна матиця”. З його теоретичних праць виділяються “Національна філософія нового часу”, “Гуманістичні ідеали”, “Чеське питання”, “Ян Гус”, “Соціальне питання”, “Росія і Європа”, “Про так звану диктатуру пролетаріату”.
З початком Першої світової він поїхав до Голландії, зав`язав там контакти з діячами Антанти, потім поїхав до Риму, Женеви. На початку 1915року австрійські власті арештували його сподвижників. Масарик розуміє, що те ж чекає його і залишається в еміграції. 1916році французьке командування погоджується з його ідеєю створити самостійне чеське військо з полонених земляків. Проте у Франції полонених чехів було небагато. У травні 1917року Т. Масарик прибув до Росії. Влітку 1917, а потім на початку 1918році він виїжджав до Києва, де познайомився з багатьма українськими діячами. Українське питання зайняло помітне місце в теоретичній спадщині Т.Масарика, йому присвячено окремий розділ в “Росії і Європі”, спеціальний параграф у “Слов’янах після війни”, 17 разів воно підіймається у “Новій Європі”, а мемуари “Світова революція” взагалі є важливим джерелом з історії України. 12 грудня 1917року Томаш Масарик організував у Києві мітинг поневолених народів. У січні 1918року він пережив там більшовицьку окупацію. 7 березня 1918року (у день підписання Брестського миру) Томаш Масарик виїхав з Москви до США. 5 травня він був урочисто зустрінутий в Чикаго як лідер чехословацького руху. У червні Франція визнала права чехів і словаків на власну державу. З вересня США й Англія теж визнали чехословацький уряд. 28 жовтня в Празі спалахнуло повстання, в результаті якого утвердилась ЧСР. 21 грудня Томаш Масарик як тимчасовий президент склав присягу перед Народними Зборами. Після цього він тричі обирався президентом - 1920, 1927 і 1934роках. Чеський рух виділявся з-поміж усіх слов`янських тим, що опирався на поважний і дуже активний національний капітал. Якщо особисто Томаш Масарик і Михайло Грушевський дуже схожі, то соціальні бази їхніх рухів докорінно різняться. Якщо за українськими лідерами стояло розбурхане селянство та жменька інтелігенції, то за чеськими-банкіри, промисловці, преса, професійні політики. Головне ж-пацифіст Томаш Масарик однозначно поставив на національне військо як основний засіб державотворення. Іншим геніальним ходом Томаш Масарика стала консолідація чеського і словацького рухів, це відкривало можливість приєднання до федерації й інших народів. Закономірно, що на Угорській Русі врешті-решт перемогла орієнтація на Томаша Масарика. Чергове “запрошення варягів” мало як мінуси, так і незаперечні плюси, хоча підкарпатські політики й не зуміли повною мірою скористатися набутими можливостями. 28 жовтня 1918році Томаш Масарик писав з США своєму сподвижнику Е. Бенешу, що “угро русини тут пропонують федерацію з нашою державою. Якщо вдалося б приєднати угро русинів, то ми стали б сусідами з Румунією”. При цьому він керувався виключно прагматизмом, якого так бракувало підкарпатцям. 7 квітня 1919році він писав: “Взагалі питання кордонів Словаччини і Русинії є питання шляхів сполучення, тобто питання фінансове”. Підкарпаття стало одним з перших і найтяжчих іспитів президента на політичну зрілість. Це був той нещасливий білет, за який не буває цілком відмінної оцінки. Пізніше Томаш Масарик згадував: “Ось я став президентом; до цього я був неготовий… Багато довелося думати, що таке президент демократичної держави і яким він має бути…Наша конституція непогана, та справа була (і зараз є) в тому, щоб наповнювати букву закону життям”. Останнє якраз просувалося дуже повільно, особливо стосовно нашого краю, який президент особисто відвідав 21 вересня1921році. Зате велику роль в його долі зіграла ініційована Томаш Масариком “російська акція” система заходів по облаштуванню емігрантів з теренів Російської імперії, в тому числі 20 тисяч біженців з українських земель. У міжвоєнний період Прага стала чи не найбільшим центром української еміграції в Європі, четвертим осередком українського культурного життя (після Харкова, Києва і Львова).
1930-1934роках у ЧСР лютувала економічна криза. Популярність Томаша Масарика пішла різко вниз. Давався взнаки і вік. Правда, на президентських виборах 1934році він знову переміг, але 19 грудня 1935році пішов у відставку.
Помер Томаш Масарик 14 вересня 1937 році в маєтку Лани під Прагою.


Додаткова інформація.




Джерельні приписи :

Масарик, Т. Г. Добірні думки проф. Т. Гарріг-Масарика / Томаш Гарріг Масарик; Під ред.: М. Галаган та ін., Худ. роботи проф. графіки укр. ст. пл. мист. І. Мозалевський. – Прага : Український громадський комітет в Ч.С.Р., 1925. – 472 с. : іл. – Бібліогр. : С. 459-468.

Масарик, Т. Г. Як працювати? : виклади з 1898 р. / Томаш Гарріг Масарик ; ред. І. Латко ; пер. Г. В. Омельченко ; Клуб Т. Г. Масарика в Ужгороді, Закарпат. т-во охорони пам'яток, Ужгород. Спілка чес. культури ім. Я. А. Коменського. – Перевид. 1930 р. – Ужгород, 2006. – 100 с.

****
Бочковський, О. І. Т. Ґ. Масарик і початки націології / О. І. Бочковський // Бочковський, О. І. Вступ до націології / О. І. Бочковський. – Мюнхен ; München, 1991-1992. – С. 38-42.

Герич, Г. Пам’ять про Масарика увічнили на Великоберезнянщині : [на приміщ. поліклініки у райцентрі встановлено мемор. дошку] / Ганна Герич // Фест. – 2011. – 2-8 черв. – С. 11.

***
Федака, Сергій. Томаш Гарріг Масарик : 155-річчя з дня народження першого президента Чехословацької Республіки, Почесного громадянина м. Ужгорода (1850-1937) / С. Федака // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2005 рік : реком. бібліогр. посіб. / Закарпат. ОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 131-136.

Павленко, Г. Масарик Томаш Гаріг (1850-1937) / Г. Паленко // Павленко Г. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : Малий енцикл. Слов. – Ужгород, 1999, – С. 114. : фото.


***
В Ужгороді створять новий об’єкт природно-заповідного фонду – сквер Томаша Масарика : [парк-пам’ятка сад.-парк. мистец. “Сквер Т. Масарика” за ініціативи деп. Ужгород. міськради А. Погорєлова] // Неділя. – 2012. – 19-25 жовт. – С. 6.

Герич, Ганна. Пам’ять про Масарика увічнили на Великоберезнянщині : [на приміщ. поліклініки у райцентрі встановлено мемор. дошку] / Г. Герич // Фест. – 2011. – 2-8 черв. – С. 11.

Кривошапко, Владимир. В Ужгородскую школу Масарика возвращается язык Масарика : [об Ужгород. общеобразовател. специализированой шк. № 3] / В. Кривошапко // Європа-центр. – 2013. – 9 серп. – С. 13. : фото.

Латко, Іван. Чеські товариства краю перевидають книжки, які популяризують закарпатську культуру чехословацького періоду : [інтерв'ю з головою клубу імені Т. Масарика в м. Ужгороді / вів О. Філіппов] / І. Латко // Старий Замок. Паланок. – 2009. – 23-29 лип. – С. 6.

Мушинка, Микола Іванович. Нам би такого президента, якими були Масарик або Бенеш : [про першого президента ЧР Т. Масарика та його співроб. Е. Бенеша] / М. І. Мушинка // Пороги. – 2004. – лип.-серп. – С. 12-13.

Нейметі, Мар`яна. На Закарпатті живе близько тисячі родин із чеським корінням, а чеський відмогін можна знайти не тільки в назвах вулиць : [Клуб імені Т. Масарика в м. Ужгороді та Спілка чеської культури імені А. Коменського] / М. Нейметі // Новини Закарпаття. – 2009. – 29 серп. – С. 21.

Нейметі, Мар’яна. На День міста Свалява ярмаркувала, повернула собі старий фонтан і вшанувала Томаша Масарика / М. Нейметі // Новини Закарпаття. – 2011. – 27 верес. – С. 3. ; Неділя. – 2011. – 30 верес. – 6 жовт. – С. 6а.

Павлик, Тетяна. Культурно-історичний календар : [вихід календаря, який готує та видає т-во словаків в Ужгороді "Клуб Томаша Масарика"] / Т. Павлик // Срібна Земля. – 2013. – 12 квіт. – С. 3. : фото.

Підлуцький, Олекса. Томаш-Ґарріґ Масарик: "Нова людина" у "новій Європі" : [громад. діяч, президент Чехословац. республіки] / О. Підлуцький // Підлуцький, О. 25 портретів на тлі епохи / Олекса Підлуцький. – Х. : Фоліо, 2012. – С. 10-27. : портр.

Так, Масарик! : в Ужгороді відкрилася вист. про першого президента Чехословач. // Новини Закарпаття. – 2010. – 11 груд. – С. 5.

Тепла та дружня зустріч : [зустріч Ужгород. спілки чеськ. культури ім. Я. А. Коменського та Клубу Т. Г. Масарика в м. Ужгороді з представниками голів сільрад краю Оломоуц з Чехії] // Трибуна. – 2009. – 19 верес. – С. 2. : фото ; Ужгород. –2009. – 19 верес. – С. 3.

У Масариковій школі в Сваляві облаштують кабінет українсько-чеської дружби : [у ЗОШ № 1 в рамках співробітництва між Закарпат. обл. та краєм Височина Чес. Республіки] // Новини Закарпаття. – 2013. – 9 квіт. – С. 2.

Федака , Сергій. Поради Масарика актуальні і нині : [перевидання кн. Т. Масарика “Як працювати?” вмдрук. за підтримки Міністерства закорд. справ Чеськ. республіки ] / С. Федака // Фест. – 2006. – 20-26 лип. – С.14.











Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-22

Бібліотекарі Закарпаття вчились з журналістами успішній співпраці заради розвитку громад

21 травня в Ужгороді в рамках проекту ПУЛЬС Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX провела на базі Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка практикум для працівників бібліотек регіону на тему  «Підтримка просування реформи місцевого самоврядування через інформаційні майданчики у Закарпатській області». Бібліотекарям розповіли про процес децентралізації в області та про можливості ефективної співпраці представників управлінь територіальних громад, місцевих бібліотек та засобів масової інформації.

Консультант Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Василь Ільницький розповів учасникам практикуму про слабку динаміку реформи децентралізації у Закарпатській області та особливості функціонування громад. На його думку, у ЗМІ бракує інформації про історії успіху громад, про вдалі проекти. Для цього Асоціація міст України організовувала прес-тури, у яких показувала досягнення конкретних об’єднаних територіальних громад.

 

 ....... 
2019-05-21

Для вас нова віртуальна виставка "Українська література на всі часи".

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".