Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Ревай Юрій  Іванович
1899 -  1979 рр.


Біографія.

Ревай Юрій Іванович – громадсько-політичний, державний діяч і педагог народився 26 липня 1899 році у верховинському с. Мирча на Великоберезнянщині у вчительській родині Реваїв. Початкову освіту здобув у рідному селі, далі навчався у школі при Ужгородській учительській семінарії, 1913 році зарахований до семінарії, де математику і педагогіку викладав о. Августин Волошин, який мав помітний вплив і на формування світогляду юнака. У березні 1917 році склав випускний іспит і одержав диплом учителя. У 1917-1918 роки був у війську, повернувся з I-ої світової війни у чині сержанта. Відразу же включився у культурно-просвітницьке і громадське-політичне життя краю. На Свалявщині організував осередок соціал-демократичної партії, опісля учителював на Гуцульщині.
У 1923 році на молодого, здібного й енергійного учителя звернув увагу референт шкільного відділу цивільної управи Підкарпатської Руси чех Йосиф Пешек – великий друг закарпатських українців – і запропонував очолити в шкільній управі краю відділ шкільних будинків. У 1925 році Юрій Іванович Ревай закінчив спеціальні університетські педагогічні курси і отримав диплом фахового учителя горожанських шкіл з правом викладати руську мову, географію та історію. Одночасно був призначений референтом народних шкіл, а згодом – секретарем екзаменаційної комісії учителів горожанських шкіл, пропрацювавши на цій посаді до 1935 року.
З 1925 до 1935 року Юрій Ревай був редактором урядового щомісячного журналу “Учитель», підготував кілька читанок для народних шкіл, виданих у різний час, зокрема у Державному видавництві у Братіславі 1931-1937 роках. Був активним у «Просвіті», Педагогічному товаристві Підкарпатської Руси, Учительській громаді, Пласті. В останньому виконував обов’язки навчального пластуна – крайового звітодавця. З 1936 року він – голова управи крайового хору Підкарпатського учительства.
З 1935 року Юрій Ревай активізує свою політичну діяльність. Зокрема обирається послом Чехословатського парламенту від соціал-демократичної партії, у 1935-1938 роках був видавцем громадсько-політичного журналу «До Перемоги». Він також був першим заступником голови першої Центральної Руської(української) Народної Ради в Ужгороді, співзасновником газети «Нова Свобода» в Ужгороді, Українського Національного об’єднання (УНО) в Хусті.
З наданням Підкарпатській Руси автономії, 1 жовтня 1938 році Юрій Ревай став міністром в автономному уряді. З березня 1939 року Юрій Ревай міністр закордонних справ. В тому ж таки 1939 році – прем’єр уряду Карпато- Української держави. Після загарбання мадярами, Карпатської України переїздить у Братіславу, а згодом до Піщан, де до кінця 1944 році працював директором пансіонату «Лікувальні купелі». У зв’язку з наближенням фронту та загрозою розправи з боку більшовиків перебирається до Плзня у Чехії, а відтак – до Франкфурта у Німеччині.
В 1949 році Юрій Ревай переїздить до США. Цього ж року його обирають головою допорогового об’єднання «Самопоміч», яке очолював до 1979 року. Ця громадська організація чимало допомагала українцям – без огляду на їхню партійність чи віросповідання. До 1957 році був директором канцелярії Українського Конгресового Комітету Америки (УККА), з 1958 року до 1979 року – директором Українського Інституту Америки, а з 1964 року – президентом Карпатського Дослідного Центру, який видав ряд поважних праць вчених і громадських діячів – вихідців із Закарпаття, зокрема «Дипломатія подвійної моралі» П. Стерча (анг. мовою) та І том споминів проф. А. Штефана «За волю і праду» (у співпраці з «Вільним словом» С. Росохи).
Юрій Ревай співпрацював з НТШ Карпатським Соймом, Братстволм Карпатських Січовиків, Пластовою Старшиною Америки. Він був Почесним головою Карпатського Союзу, почесним членом Товариства Українських Інженерів Північної Америки та товариства Бойківщини в США, співзасновником Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ), головою Федеральної Кредитної Кооперативи «Самопоміч» в Нью-Йорку, брав участь у комітеті по спорудженню пам’ятника Т. Шевченка у Вашингтоні, Українському Народному Союзі та інших громадських формуваннях.
Великою заслугою Юрія Ревая слід вважати організацію ним на теренах Америки українського духовного, громадського і політичного життя.
Помер Юрій Іванович Ревай 30 квітня 1979 року у США, де й похований.


Додаткова інформація.

Джерельні приписи:

Божук, Г. І згадали Карпатську Україну : до 100-річчя Юліана Ревая / Г. Божук // Новини Закарпаття. – 1999. – 4 листоп. – С. 6.

Вегеш, М. Прем`єр-міністр Карпатської України : штрихи до портрета Юліана Ревая / М. Вегеш, О. Малець // Срібна Земля-Фест. – 1999. – 11-17 берез. – С.15.

Довганич, О. Посли (депутати) першого сойму Карпатської України. Ревай Федір Іванович : [ред. газ. "Нова Свобода", голова політ. партії "Українське національне об`єднання"] / О. Довганич // Європа-Центр. – 2008. – № 4 (24) груд. – С. 31-32. : портр.

Федака П. Великий син зеленої Верховини : [Юліан Ревай] / П. Федака // Срібна Земля. –1999. – 24 лип. – С. 14.

Федака, П. Визначний громадсько-політичний і державний діяч : до 100- річчя від дня народження Юліана Ревая / Павло Федака // Календар «Просвіти» на 1999 рік. – Ужгород, 1999. – С. 168-170.

Федака, П. Визначний громадсько-політичний і державний діяч (До 100-річчя від дня народження Юліана Ревая) / П. Федака // Календар "Просвіти" на 1999 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 1999. – С. 168-170.

Федака, С. До 70-ти річчя Карпатської України. Юліан Ревай : [в т.ч. пісня "Любім Україну" на сл. І. Тегзи, муз. А. Червеняка] / С. Федака // Трибуна. – 2009. – 21 лют. – С. 12.

Федака, С. Юліан Ревай – мотор політичного життя : [співзасн. Конгресу Вільних Українців (США)] / С. Федака // Європа-Центр. – 2008. – № 4 (24) груд. – С. 57-59.







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-08-06

Пропонуємо вашій увазі хроніку культурного життя обасті за липень

2019-07-05

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за червень 2019 р.".

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".