Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Гуца-Венелін Юрій Іванович
1802 -  1839 рр.


Біографія.

Юрій Іванович Гуца – Венелін – український історик, філолог, етнограф, фольклорист та медик. Один з основоположників слов'янознавства в Україні та Російській імперії.
Народився 22 квітня 1802 року в с. Тибава (нині Свалявського району Закарпатської області) в сімї священника Гуци. Він закінчив Ужгородську гімназію, навчався в Ужгородській духовній семінарії, в Сатмарському. А в 1822-1823 роках, навчаючись у Львівському університеті, 19-річний юнак з головою поринув у архіви міста Львова, опрацьовуючи джерела з давньої історії слов`ян. Його виписки з тих часів завдяки старанням двоюрідного брата Івана Молнара збереглися досі. Саме на основі джерел Ю. Гуца задумує по-новому осмислити усталені положення у тогочасній історичній науці.
Весною 1823 року під новим прізвищем Венелович-Венілін він разом із двоюрідним братом Іваном Молнаром вирушив спочатку в Чернівці, а потім через кордон в Кишинів. Генерал-губернатор І. Ізнов доброзичливо прийняв їх, надавши їм обом роботу Юрія Венеліна призначив учителем арифметики, а Молнара – учителем латинської мови.
Протягом дворічного перебування в Кишеневі Юрій Іванович вивчав побут, звичаї болгарських колоністів, робив виписки з праць грецьких і римських істориків та середньовічних літописів, студіював вітчизняну і зарубіжну історіографію.
У пошуках сприятливих умов для розгортання наукових досліджень Ю. Венелін обрав єдино правильний шлях – на Схід. Влітку 1825 році він прибув у Москву. Зустрівся із своїм земляком Іваном Орлаєм і за його порадою вступив на медичний факультет Московського університету. Паралельно він займається давньою історією слов`ян і, у 1829 році одночасно із закінченням педфаку, видав працю з історії болгарського народу “Древние и нынешние болгаре в политическом, народописном, историческом и религиозном их отношении к Россиянам”. Своїми неординарними висновками, сміливими судженнями Ю. Венелін привернув до себе як до історика увагу відомих учених. Вони доброзичливо поставилися до нього. Першорядну роль в утвердженні в науковому світі імені молодого закарпатоукраїнця відіграв М. Погодін. Саме цей учений допоміг у виданні праці Юрія Івановича Венеліна.
Про саму книгу і її автора М. Погодін у своєму щоденнику записав: “Читав Венеліна про болгар. Славна буде людина!”. Запримітивши неабиякі здібності Ю. Венеліна, редакція журналу “Московский вест ник” запросила його до роботи у відділі критики.
Заслуга Ю. І. Венеліна як вченого-славіста в тому, що він обґрунтував ідею автохтон ості східного слов`янства, історію походження східнослов`янської держави – Київської Русі.
Слідом за М. Ломоносовим він піддав гострій критиці норманську теорію походження давньослов’янської держави, виступив проти дворянсько – монархічної концепції, що панувала в історичній науці кінця XVIII – початку XIX ст. Це об`єктивно визначали і його противники, захисники консервативного напрямку в тогочасній історіографії. Та незважаючи на неоднозначну оцінку праці Ю. Венеліна, головне полягало в тому, що на нього було звернуто пильну увагу представників громадськості і наукових кіл. Він почав утверджуватися як вчений-історик.
Із квітня 1830 року до жовтня 1831 року Ю. Венелін жив і працював не тільки в Болгарії, а й у Молдавії, Валахії. Повернувся до Москви в 1833 році був обраний дійсним членом Московського товариства історії і старожитностей російських.
У 1835 році виходить його праця “О характере народних песен у слав`ян Задунайський”. Незабаром у журналі “Московський наблюдатель” а потім і окремим виданням вийшла праця “О зародыше новой болгарской литературы”. Вона із захопленням була як у Росії, так і в Болгарії.
Наукову цінність являє собою книга “Влахо-Болгарские Дако-славянские грамоты, собранные и обьсненные Ю. Венелиным летом 1835 г.”, яка вміщує 66 грамот і 20 знімків літературних пам`яток болгарського народу XIII-XIV ст. Вона слугувала джерелом не для одного дослідника історії Болгарії. Не втратила вона свого значення як історична і літературна пам`ятка і сьогодні.
Посиленно Юрій Іванович Гуца-Венелін працює над підготовкою до друку інших праць. Та, на жаль, це устремління обірвалося у розквіті творчих сил - на 37-му році життя 26 березня 1839 року.
В середині XIX ст. прізвище Венеліна стає настільки популярним, що його і досі використовують в Болгарії як власне ім'я, з наголосом на останньому складі.

На могилі Ю. Гуци (Вєнєліна) у Даниловому монастирі в Москві болгари встановили пам'ятник з написом: “Він перший нагадав світові про забуте, але колись славне й могутнє плем'я болгар і палко бажав бачити його відродження”.

Венеліну споруджено пам'ятник в Софії. На початку ХХ століття в Одесі стояв пам'ятник Ю. Гуці.



Додаткова інформація.

Джерельні приписи:

Данилюк, Д. Воскрєситєль духу слов`янського: До 200-річчя від дня народження Юрія Венеліна-Гуци : [вчен.] / Д. Данилюк // Календар "Просвіти" на 2002 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2002. – С. 78-81.

Данилюк, Д. Славний син Карпатського краю: До 170-річчя пам`яті Ю.І. Венеліна : [культ. діяч Закарпаття] / Д. Данилюк // Трибуна. – 2009. – 28 берез. – С. 13. : портр.

Данилюк, Д. Д. Ю. Венелін (1802–1839) – будитель народного духу болгарського : [вчен., педагог. культур. діяч] / Д. Д. Данилюк // Данилюк, Д. Історична думка на Закарпатті епохи національного відродження (кінець XVIII – середина XIX ст.). – Ужгород : Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2009. – С. 81-114. : іл.

Данилюк, Д. Наукова спадщина Юрія Венеліна у світлі нових досліджень : [фундатор славістич. науки] / Д. Данилюк // Русин. – 2008. – № 3-4. – С. 160-171. : фото.

До Дня міста у Сваляві відкрили пам’ятник Юрію Венеліну-Гуці : [до 776-річчя міста] // Закарпатська правда. – 2012. – 29 верес. – 5 жовт. – С. 12. : фото. кольор.

Олашин, М. Будитель народного духу: До 160-річчя від дня смерті Ю. І. Гуци-Венеліна : [славіст, основоположник болгар. іст-фії] / М. Олашин // Календар "Просвіти" на 1999 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 1999. – С. 89-90.

Падяк, В. Карпаторусин Ю. Венелин – основоположник болгаристики в России / В. Падяк // Неділя. – 2012. – 13-19 квіт. – С. 17.

Пам’ятник Юрію Венеліну-Гуці відкрили у Сваляві // Новини Закарпаття. –2012. – 25 верес. – С. 1.

Русин, Ф. Юрій Гуца – Венелін – перший славіст світу : [Вечір пам`яті в Ужгород. міськ. б-ці ] / Ф. Русин // Ужгород. – 2006. – 21жовт. – С. 12.

Федака, Д. Мислитель , лікар , вчений , педагог : [про Ю. І. Гуцу (Венеліна)] / Д. Федака // Календар "Просвіти" на 1994 рік. – Ужгород : ВВК "Патент", 1994. – С. 77-80.

Федака, С. Хто Ви, докторе Венелін? : [про культр. діяча Ю. І. Гуцу-Венеліна] / С. Федака // Слово вчителя. – 2010. – 15 черв. – С. 6. : фото.

Юрій Іванович Венелін-Гуца : [до 210-ї річниці славет. земляка] // Вісті Свалявщини. – 2012. – 16 черв. – С. 4.

Цимболинець, М. Живе у пам’яті народній земляк наш Ю. Гуца-Венелін : [210-та річниця від дня народж. історика, фольклориста, етнографа, вчен.-слов’янознавця] / М. Цимболинець // Вісті Свалявщини. – 2012. – 5 трав. – С. 2.







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-07-05

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за червень 2019 р.".

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".