>
>
Юрій Іванович Гуца-Венелін
Видатні закарпатці
Всі закарпатці
Алфавітний покажчик
Гуца-Венелін Юрій Іванович
1802 - 1839 рр.
Біографія:
Юрій Іванович Гуца-Венелін – український історик, філолог, етнограф, фольклорист та медик. Один з основоположників слов'янознавства в Україні та Російській імперії. Народився 22 квітня 1802 року в с. Тибава (нині Свалявського району Закарпатської області) в сімї священника Гуци. Він закінчив Ужгородську гімназію, навчався в Ужгородській духовній семінарії, в Сатмарському. А в 1822-1823 роках, навчаючись у Львівському університеті, 19-річний юнак з головою поринув у архіви міста Львова, опрацьовуючи джерела з давньої історії слов`ян. Його виписки з тих часів завдяки старанням двоюрідного брата Івана Молнара збереглися досі. Саме на основі джерел Ю. Гуца задумує по-новому осмислити усталені положення у тогочасній історичній науці. Весною 1823 року під новим прізвищем Венелович-Венілін він разом із двоюрідним братом Іваном Молнаром вирушив спочатку в Чернівці, а потім через кордон в Кишинів. Генерал-губернатор І. Ізнов доброзичливо прийняв їх, надавши їм обом роботу Юрія Венеліна призначив учителем арифметики, а Молнара – учителем латинської мови. Протягом дворічного перебування в Кишеневі Юрій Іванович вивчав побут, звичаї болгарських колоністів, робив виписки з праць грецьких і римських істориків та середньовічних літописів, студіював вітчизняну і зарубіжну історіографію. У пошуках сприятливих умов для розгортання наукових досліджень Ю. Венелін обрав єдино правильний шлях – на Схід. Влітку 1825 році він прибув у Москву. Зустрівся із своїм земляком Іваном Орлаєм і за його порадою вступив на медичний факультет Московського університету. Паралельно він займається давньою історією слов`ян і, у 1829 році одночасно із закінченням педфаку, видав працю з історії болгарського народу “Древние и нынешние болгаре в политическом, народописном, историческом и религиозном их отношении к Россиянам”. Своїми неординарними висновками, сміливими судженнями Ю. Венелін привернув до себе як до історика увагу відомих учених. Вони доброзичливо поставилися до нього. Першорядну роль в утвердженні в науковому світі імені молодого закарпатоукраїнця відіграв М. Погодін. Саме цей учений допоміг у виданні праці Юрія Івановича Венеліна. Про саму книгу і її автора М. Погодін у своєму щоденнику записав: “Читав Венеліна про болгар. Славна буде людина!”. Запримітивши неабиякі здібності Ю. Венеліна, редакція журналу “Московский вест ник” запросила його до роботи у відділі критики. Заслуга Ю. І. Венеліна як вченого-славіста в тому, що він обґрунтував ідею автохтон ості східного слов`янства, історію походження східнослов`янської держави – Київської Русі. Слідом за М. Ломоносовим він піддав гострій критиці норманську теорію походження давньослов’янської держави, виступив проти дворянсько – монархічної концепції, що панувала в історичній науці кінця XVIII – початку XIX ст. Це об`єктивно визначали і його противники, захисники консервативного напрямку в тогочасній історіографії. Та незважаючи на неоднозначну оцінку праці Ю. Венеліна, головне полягало в тому, що на нього було звернуто пильну увагу представників громадськості і наукових кіл. Він почав утверджуватися як вчений-історик. Із квітня 1830 року до жовтня 1831 року Ю. Венелін жив і працював не тільки в Болгарії, а й у Молдавії, Валахії. Повернувся до Москви в 1833 році був обраний дійсним членом Московського товариства історії і старожитностей російських. У 1835 році виходить його праця “О характере народних песен у слав`ян Задунайський”. Незабаром у журналі “Московський наблюдатель” а потім і окремим виданням вийшла праця “О зародыше новой болгарской литературы”. Вона із захопленням була як у Росії, так і в Болгарії. Наукову цінність являє собою книга “Влахо-Болгарские Дако-славянские грамоты, собранные и обьсненные Ю. Венелиным летом 1835 г.”, яка вміщує 66 грамот і 20 знімків літературних пам`яток болгарського народу XIII-XIV ст. Вона слугувала джерелом не для одного дослідника історії Болгарії. Не втратила вона свого значення як історична і літературна пам`ятка і сьогодні. Посиленно Юрій Іванович Гуца-Венелін працює над підготовкою до друку інших праць. Та, на жаль, це устремління обірвалося у розквіті творчих сил - на 37-му році життя 26 березня 1839 року. В середині XIX ст. прізвище Венеліна стає настільки популярним, що його і досі використовують в Болгарії як власне ім'я, з наголосом на останньому складі. На могилі Ю. Гуци (Вєнєліна) у Даниловому монастирі в Москві болгари встановили пам'ятник з написом: “Він перший нагадав світові про забуте, але колись славне й могутнє плем'я болгар і палко бажав бачити його відродження”. Венеліну споруджено пам'ятник в Софії. На початку ХХ століття в Одесі стояв пам'ятник Ю. Гуці.
Додаткова інформація:
Джерельні приписи:
Данилюк, Д. Воскрєситєль духу слов`янського: До 200-річчя від дня народження Юрія Венеліна-Гуци : [вчен.] / Д. Данилюк // Календар "Просвіти" на 2002 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2002. – С. 78-81.
Данилюк, Д. Славний син Карпатського краю: До 170-річчя пам`яті Ю.І. Венеліна : [культ. діяч Закарпаття] / Д. Данилюк // Трибуна. – 2009. – 28 берез. – С. 13. : портр. Данилюк, Д. Д. Ю. Венелін (1802–1839) – будитель народного духу болгарського : [вчен., педагог. культур. діяч] / Д. Д. Данилюк // Данилюк, Д. Історична думка на Закарпатті епохи національного відродження (кінець XVIII – середина XIX ст.). – Ужгород : Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2009. – С. 81-114 : іл.
Данилюк, Д. Наукова спадщина Юрія Венеліна у світлі нових досліджень : [фундатор славістич. науки] / Д. Данилюк // Русин. – 2008. – № 3-4. – С. 160-171. : фот.
До Дня міста у Сваляві відкрили пам’ятник Юрію Венеліну-Гуці : [до 776-річчя міста] // Закарпатська правда. – 2012. – 29 верес. – 5 жовт. – С. 12. : фот. кольор.
Олашин, М. Будитель народного духу: До 160-річчя від дня смерті Ю. І. Гуци-Венеліна : [славіст, основоположник болгар. іст-фії] / М. Олашин // Календар "Просвіти" на 1999 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 1999. – С. 89-90.
Падяк, В. Карпаторусин Ю. Венелин – основоположник болгаристики в России / В. Падяк // Неділя. – 2012. – 13-19 квіт. – С. 17.
Пам’ятник Юрію Венеліну-Гуці відкрили у Сваляві // Новини Закарпаття. – 2012. – 25 верес. – С. 1.
Русин, Ф. Юрій Гуца – Венелін – перший славіст світу : [Вечір пам`яті в Ужгород. міськ. б-ці ] / Ф. Русин // Ужгород. – 2006. – 21 жовт. – С. 12.
Федака, Д. Мислитель , лікар , вчений , педагог : [про Ю. І. Гуцу (Венеліна)] / Д. Федака // Календар "Просвіти" на 1994 рік. – Ужгород : ВВК "Патент", 1994. – С. 77-80.
Федака, С. Хто Ви, докторе Венелін? : [про культр. діяча Ю. І. Гуцу-Венеліна] / С. Федака // Слово вчителя. – 2010. – 15 черв. – С. 6. : фот.
Юрій Іванович Венелін-Гуца : [до 210-ї річниці славет. земляка] // Вісті Свалявщини. – 2012. – 16 черв. – С. 4.
Цимболинець, М. Живе у пам’яті народній земляк наш Ю. Гуца-Венелін : [210-та річниця від дня народж. історика, фольклориста, етнографа, вчен.-слов’янознавця] / М. Цимболинець // Вісті Свалявщини. – 2012. – 5 трав. – С. 2.