Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Краєзнавча література

<<<<     <<        1   2 ||     >>     >>>>


       Науковий збірник товариства “Просвіта” в Ужгороді за 1938 рік присвячений пам’яті багаторічного автора видання, отця каноніка і протоієрея Д-ра Василя Гаджеги. Видання вміщує цінні матеріали з краєзнавства відомих науковців – Івана Панькевича, Філарета Колеси, Франтішека Тіхого, Августина Волошина та інших. Зокрема, тут опубліковано фольклорну розвідку Ф. Потушняка, мистецтвознавчу статтю В. Січинського, соціологічні матеріали О. Мицюка та М. Лелекача тощо.
       На жаль, відсутні перші сторінки з матеріалами про діяльність В. Гаджеги.

...

В Ужгороді видали збірник матеріалів про відомого науковця Олексу Мишанича

До 85-річчя від дня народження доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України, фундатора української школи медієвістики, громадського діяча, лауреата Національної премії імені Т. Шевченка Олекси Васильовича Мишанича (1933-2004) Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека імені Федора Потушняка підготувала збірник матеріалів «Олекса Мишанич у колі сучасників».

         Видання вміщує спогади, статті, есе, художні твори, які відображають не тільки багатогранну постать краянина, але й час, в якому він жив і творив.

         Відкриває книжку докладна передмова літературознавця, кандидата філологічних наук Олександри Ігнатович.

         У розділі «Олекса Мишанич про сучасників» частково показано науково-популярну спадщину доктора філологічних наук.

         Про Олексу Мишанича як людину, непересічну постать української літературознавчої науки читач дізнається у розділі «Сучасники про Олексу Мишанича». Більшість із спогадів написані спеціально для цього збірника. Авторами є як відомі літературознавці, колеги ювіляра – Микола Жулинський, Микола Сулима, Микола Мушинка, Марія Кашуба, Валерія Смілянська, так і колишні аспіранти й докторанти Олекси Васильовича, що нині гідно продовжують його справу на ниві медієвістики по всій Україні, – Ігор Ісіченко (Харків), Микола Корпанюк (Переяслав-Хмельницький), Богдана Криса (Львів), Мирослав Трофимук (Львів), Леонід Ушкалов (Харків). Приємно, що відгукнулась і найдавніша українська діаспора в Сербії, руснаки (русини) автономного краю Воєводина Юрій Латяк, Михайло Рамач, а сербські матеріали до бібліографії люб’язно надав Микола М. Цап.

Перебравшись у молодому віці до Києва, науковець чимало зробив і для літератури й наукового життя Закарпаття. Про книжкові серії з видавництвом «Карпати», карпатознавчі конференції в Ужгороді та дружні візити до рідного краю – у спогадах Василя Густі, Івана Сенька, Сергія Федаки, Надії Ференц. Не оминули можливість подякувати за допомогу в Києві й уродженці Закарпаття, а нині кияни – Іван Мегела, Ярослав Орос та інші.

         Своїми спогадами й думками про батька син Ярослав Мишанич поділився у розмові із письменником і журналістом Олександром Гаврошем. Атмосферу другої половини ХХ століття та взаємини родини Мишаничів дозволяють відчути листи брата Федора, який жив у батьківській хаті в с. Барвінок під Ужгородом, до морального авторитета сім’ї – Олекси Мишанича. Ці листи син ювіляра спеціально підготував для цього збірника, в якому публікуються вперше.

         У виданні звучить і «живий голос» Олекси Мишанича через уривки з інтерв’ю різних років, які доповнюють розуміння відомого науковця.

         Завершує збірник найповніша на сьогодні бібліографія наукового доробку та матеріалів про Олексу Мишанича, підготована бібліографом Маргаритою Бадидою.

 Видання адресоване широкому колу читачів, передусім літературознавцям, краєзнавцям, історикам, студентам, бібліотечним працівникам.

Петро Часто : між Україною та Америкою : бібліогр. покажч. : до 40-річчя літературної діяльності / Упр. культури Закарпат. облдержадмін., КЗ «Закарпат. обл. універс. наук. б-ка ім. Ф. Потушняка» Закарпат. облради ; уклад. : І. В. Когутич, О. В. Шмайда ; передм. О. Гавроша ; відп. за вип. О. А. Канюка. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – 184 с. : фот. – (Закарпатська публіцистика в іменах: бібліографія)

...

Михайло Бабидорич: життя в журналістиці : бібліогр. покажч. : до 95-річчя від дня народж. / Департамент культури Закарпат. облдержадмін., КЗ “Закарпат. обл. універс. наук. б-ка ім. Ф. Потушняка” Закарпат. облради ; уклад. : М. Б. Бадида, І. В. Когутич ; передм. В. Дрогальчука ; відп. за вип. О. А. Канюка. – Ужгород : TIMPANI, 2018. – 152 с. : фот. – (Закарпатська публіцистика в іменах: бібліографія).

...

Збірник «Підкарпатська Русь» складається із трьох розділів, присвячених дослідженню Закарпаття. Перший містить статті на теми історії, політики, соціального, господарського стану краю різних авторів. У другому розділі, де йдеться про літературу, фольклор, мистецтво, шкільництво, віросповідання, є публікації відомих науковців В. Бірчака, В. Гаджеги, І. Панькевича, Й. Бокшая, Є. Недзельського та інших. Третій розділ про природні ресурси та красу регіону.

 

       9 випуск “Наукового збірника” товариства “Просвіта” в Ужгороді за 1932 рік вміщує чотири унікальні розвідки про Закарпаття. Зокрема, історію краю в ХІV столітті, написану відомим науковцем В. Гаджегою. Цікавими для дослідників стануть опубліковані написи на церковних предметах у храмах нашого краю, зібраних В. Саханевим. Варті уваги краєзнавців й розвідка А. Шаша “Нарис соціальної й господарської історії Шенборнської латіфундії Мукачівсько-Чинадієвської в першій половині ХVІІІ ст.” та дослідження Ф. Габріеля про правління родини Другетів в Ужгороді.

 

Науковий збірник Товариства «Просвіта» в Ужгороді за 1928-1929 роки вміщує п’ять літературно-наукових розвідок. Зокрема, статті Василя Гаджеги про життя і творчість Михайла Лучкая та про дві найдавніші грамоти зі збірника, виданого Антонієм Годинкою; дослідження покрайніх записів на підкарпатських церковних книгах Івана Панькевича й літературознавчу статтю Ю. А. Яворського про баладу про козака й духовну пісню про грішних людей. Тут також опубліковано юридичну публікацію Тодота Галіпа «Звичаєве право спадкове на Верховині, яко джерело діючого права».

 

       Науковий збірник товариства “Просвіта” в Ужгороді за 1935 рік зберігає свою цінність, перш за все, завдяки авторського складу, адже серед авторів статей та редакційної ради –  відомі науковці того часу Августин Волошин, Василь Гаджега, Володимир Бирчак, Іван Панькевич, чеський історик-архівіст Франтішек Габріель.
       Варте уваги і те, що стаття І. Панькевича “До питання про класифкацію південно-карпатських говорів межи Латорицею і Боржавою” та стаття Ф. Габрієля про переміщення населення Ужанської жупи доповнюють і поглиблюють зміст одна одної.
 

...

Монографія “Триста років українського театру: 1619-1919”, створена українським істориком мистецтва і театру, політичним діячем Дмитром Антоновичем (1877-1945) вийшла у Празі 1925 року, дотепер не втратила своєї наукової ваги завдяки широкій ерудиції автора, об’єму проаналізованих джерел та мистецьких подій. Важливим доповненням видання є ґрунтовна бібліографія та іменний покажчик згаданих імен.


 

Зміст
Передмова
Глава 1. Шкільний театр
Глава 2. Свіцький театр
Глава 3. Побутовий театр
Глава 4. Революція в театрі
Заключення
Література
Іменний покажчик
 

“Походові пісні”, тобто пісні-марші на слова та музику Івана Булеци, видані в Ужгороді 1935 року становлять інтерес не тільки як музичні твори. Це – своєрідний відбиток культурного життя Ужгорода періоду Чехословаччини, а також цікаві штрихи історії пожежної справи. Адже автор, вчитель за професією, був головою культурного комітету спільноти пожежних дружин тодішньої Підкарпатської Русі та комендантом спілки пожежних дружин Ужгорода.
 

Зміст
Зазеленђли горы Верховины
Вперед
Пожар
Поход
Всђ разом
Дђвчина молода
Родный краю
Разом братя
Ой калина
Сумный поход

<<<<     <<        1   2 ||     >>     >>>>








Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-13

16 травня, о 17:00 в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка розпочнеться “ЧЕНДЕЙ-FEST 2019”. Відбудеться творча зустріч із членами журі Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея – українськими журналістами, письменниками Павлом Вольвачем, Галиною Плачиндою та доктором філологічних наук, чендеєзнавецем Сидором Кіралем. Модеруватиме ідейний натхненник конкурсу й фестивалю, письменник Олександр Гаврош.

Під час вечора також прем’єрно покажуть документальний фільм “Ясенова Івана Чендея” режисера В’ячеслава Бігуна, який працює над повнометражним фільмом про свого відомого земляка.

“ЧЕНДЕЙ-FEST 2019” – літературний фестиваль на пошану видатного українського прозаїка, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків”  Івана Чендея. Організатором літфесту є Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея.

 

2019-05-12

Презентація книг прози Люби-Параскевії Стринадюк “Як я ‘му жити на полонині” та “З-за гір’я. Щоденник любові”. “Як я ‘му жити на полонині” – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською. У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.
“З-за гір’я. Щоденник любові” – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.

Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові. Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019). Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).

Чекаємо вас 17 травня о 16.00.

Вхід вільний.

 

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".