Василь Ґабор – письменник, видавець, літературознавець2019-11-25
"Важливі одержимість у праці, у житті, але не одержимість собою..."
В. Ґабор
Людей, які своє життя присвятили літературі, не так вже і мало. Проте із працездатністю Василя Ґабора мало хто позмагається. Щоденно працюючи дослідником-пресознавцем, Василь Ґабор має хобі, без якого не уявляє життя, – упорядкування серії «Приватна колекція», а ще – власну творчість.
Народився Василь Ґабор 10 грудня 1959 р. у сім’ї Василя і Марії Ґаборів на Закарпатті у с. Олександрівка (раніше – Шандрово), що на Хустщині. З його материнської лінії (рідний дядько мами) походить відомий закарпатський поет, представник празької школи Іван Колос (справжнє прізвище Іван Кошан). Відомому предку науковець присвятив нарис життя і творчості, бібліографію і публікації «Іван Колос – поет Карпатської України» (2010).
Навчався пан Василь у Хустській школі-інтернат в один час із двома майбутніми письменниками Мирославом Дочинцем та Петром Мідянкою. Відтак 1986 року Василь Ґабор закінчив факультет журналістики Львівського державного (нині – національний) університету ім. Івана Франка. Працював у львівських газетах (1987–1990) та історико-краєзнавчому журналі «Літопис Червоної Калини» (1991–1992). Лауреат премії імені родини Куриласів за найкраще інтерв’ю про підпілля Української греко-католицької церкви (1994) та літературної імені Лесі і Петра Ковалевих (2006). Від студентських років живе і працює у Львові.
З 1993 р. – науковий працівник, а з 2000 р. – заввідділу досліджень іншомовної періодики Відділення «Науково-дослідний центр періодики» (нині – «Науково-дослідний інститут пресознавства») Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН України (нині – Львівська національна наукова бібліотека України ім. Василя Стефаника), а з січня 2014 р. – старший науковий співробітник відділу наукових досліджень української періодики НДІ пресознавства
У 1997 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Закарпатська україномовна преса 20-30-х років XX століття у контексті національного відродження краю». У колі наукових зацікавлень Василя Ґабора – українська преса кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. загалом та закарпатська зокрема. Крім сотень статей, з-під пера дослідника вийшли, зокрема, історико-бібліографічне дослідження «Українські часописи Ужгорода (1867–1944)» (2003), збірник наукових розвідок, статей і доповідей «Від “весни народів” до Карпатської України: Особливості національного відродження та розвитку преси і літератури Закарпаття другої половини ХIХ – першої половини ХХ ст.» (2018), історико-краєзнавчі нариси «Моє Шандрово» (2003; вид. 2-ге, доп., 2012), «Василькова Теребовль» (2015) та ін.
З кінця 1980-их Василь Ґабор як письменник активно друкується в літературних газетах, журналах й альманахах. Зокрема, його твори увійшли у відомі антології «Десять українських прозаїків. Десять українських поетів» (К., 1995), «Квіти в темній кімнаті: Сучасна українська новела» (К., 1997), «Четверо за столом: Антологія чотирьох приятелів» (2004) та «Свято гарбузової княгині: Любовні історії і не тільки. Антологія трьох приятелів» (2017) та інші. Як зазначає автор, він фантастично любить новелу – «його перше і останнє кохання, від якого не втечеш, хоч як би прагнув». З 1997 року став членом Асоціації українських письменників.
Сьогодні Василь Ґабор – автор двох збірок новел, які кілька разів перевидавались: «Книги екзотичних снів та реальних подій» (1999; 2-ге вид., 2003; 3-ге вид., 2009), збірки візій та невигаданих історій «Про що думає людина» (2012; 2-ге вид., 2018). Перша книга перекладена англійською, також окремі його новели перекладено англійською, болгарською, німецькою, сербською, словацькою, хорватською, чеською та японською мовами.
За словами дослідниці Анни Горнятко-Шумилович, твори моторошної прози В. Ґабора демонструють традиційно високий рівень української новелістики, внутрішню напругу та пошук нових виражальних засобів. А письменник Євген Пашковський називає ювіляра органічним в українській літературній традиції: «З молодших прозаїків, які без жодних запозичень відбулися в традиції, назвемо В’ячеслава Медведя, Василя Портяка, Василя Ґабора – зовсім немало, якщо поцінувати письменника за якістю аркушів».
Як літературознавець Василь Ґабор теж невтомно працює. У 1993 р. вів «Антологію «нової» і «пост-нової хвиль» української прози» на сторінках львівської газети «Просвіта». Підготував дев’ятнадцять «зустрічей» прозаїків нового покоління з передмовами про них. Упродовж декількох років (з ч.10/11 1994 р. до ч.71/72 1997 р.) вів у журналі «Кур’єр Кривбасу» розділ «Проза нової і найновішої ґенерацій», в якому вміщував твори молодих письменників з передмовами та літературою про авторів. Опублікував тридцять три подачі. Загалом видрукував майже сорок коротких сильветок про прозаїків нової і найновішої ґенерацій. Упорядкував два спецвипуски «Кур’єра Кривбасу» – Ne-Антологію «Вісімдесятники» (1997. – Ч.87/90) та «На добранок, міленіум! Сучасна українська проза» (1999. – Ч.119-121. – Листоп.-Груд.; у співавторстві з редакцією журналу).
Він автор низки статей про сучасний літературний процес та з історії літератури, матеріалів про письменників 1960-х та 1980-х рр., які публікувались в періодичній пресі, а в 2010 році частина з них увійшла до окремого збірника есе, літературних розвідок та інтерв’ю «Від Джойса до Чубая», в якій і представлені координати життя Василя Ґабора.
Проте чи не найбільше відомий Василь Ґабор завдяки своїй видавничій діяльності. З 2002 року у львівській літературній аґенції «Піраміда» реалізує видавничий проект сучасної літератури «Приватна колекція», у якому представляє творчість письменників літературної ґенерації 80-х рр. XX ст., найкращих прозаїків 60-х рр. та 20–30-х XX ст., українську класику та майстрів українського перекладу. Як влучно зауважує Ярослава Прихода, «…це авторський нішевий проект з оригінальними підходами до пропагування української і світової літератури, української як світової передусім, і задоволення потреб серйозного читача й виховання високих читацьких смаків у молоді». Пан Василь сам підбирає тексти, упорядковує, коментує, а потім просуває та популяризує. Зізнається, що це для нього вже «навіть не робота, а радше велика частина життя, намагання жити цікаво».
А про працездатність Василя Ґабора цифри говорять самі: за 16 років існування серії видано біля 200 книжок. Це близько двох десятків концептуальних антологій, з ґрунтовним бібліографічним описом, літературно-критичним блоком: «Приватна колекція: Вибрана українська проза та есеїстика кінця XX століття» (2002), «Бу-Ба-Бу (Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак): Вибрані твори: Поезія, проза, есеїстка» (2007), «Українські літературні школи та групи 60-90-х рр. XX ст.: Антологія вибраної поезії та есеїстики» (2009), «“Чорна Індія” “Молодої Музи”: Антологія прози та есеїстки» (2014), «Нью-Йоркська група: Антологія поезії, прози та есеїстки» (упорядники М. Ревакович і В. Ґабор, 2012) та інших.
У «Приватній колекції» вийшли твори шістдесятників – Н. Бічуї, В. Шевчука, Р. Іваничука, А. Содомори, представників Нью-Йоркської групи – Е. Андієвської, Б. Рубчака, Ю.Тарнавського та Б. Бойчука; сімдесятників – О. Лишеги та М. Рябчука, вісімдесятників – Ю. Андруховича, Ю. Винничука, В. Неборака, Є. Пашковського, Г. Пагутяк, К. Москальця, В. Назаренка, Л. Пономаренко, В. Даниленка, Є. Кононенко, О. Ульяненка, О. Жовани, О. Денисенка та С. Степи; двотисячників – А. Дністрового і П. Яценка; літературознавчі праці українських і зарубіжних дослідників – М. Ільницького, А. Матусяк, М. М. Найдана, Марка Андрейчика; спогади – С. Смаль-Стоцького, О. Тарнавського, Є. Іваничука, Г. Воскобійник та ін.
Українська класика представлена вишуканими мистецькими виданнями. Крім того, Василь Ґабор і розробляє серію «Майстри Українського Перекладу», де вже вийшли твори Сапфо, Теогніда, Алкея та Архілоха, антологія пізньої латинської поезії «Відлуння золотого віку», а ще – австрійська, англійська, японська, норвезька, фінська, сербська, польська класика, есеїстика та сучасна література. Серед перекладачів – Андрій Содомора, Юрій Лісняк, Микола Лукаш, Василь Мисик, Ростислав Доценко, Ілько Корунець, Марія Габлевич, Євген Попович, Наталя Іваничук, Ніна Бічуя, Алла Татаренко, Ігор Андрущенко, Віктор Дмитрук, Остап Сливинський та ін.
Одним словом, книжки проекту «Приватна колекція» задовольнять будь-якого літературного гурмана і виховають вишуканий естетичний смак у молодого читача. Бо все, що робить Василь Ґабор, наповнене любовю і позначене маркою високої якості. А масив зробленої роботи давно проситься в окремий бібліографічний покажчик.
Іванна Когутич
ОКРЕМІ ВИДАННЯ ВАСИЛЯ ҐАБОРА
ХУДОЖНІ ТВОРИ В. ҐАБОРА, НАДРУКОВАНІ В АНТОЛОГІЯХ ТА ЗБІРНИКАХ
|
.JPG)
.jpg)
(1).jpg)
.jpg)
(1).jpg)
.jpg)
|
“Скриня” (1971) : літературно-мистецький самвидавний журнал / Наук.-дослід. центр періодики Львів. наук. б-ки ім. В. Стефаника НАН України ; упоряд., ред., авт. вступ. ст. та біогр. довідки В. Ґабор. – Перевид. – Л., 2000. – 48 с.
|
 |
|
|
Приватна колекція : вибрана українська проза та есеїстика кінця ХХ століття / упоряд., вступ. слово, бібліогр. відом. та прим. В. Ґабора. – Л. : ЛА “Піраміда”, 2002. – 628 с. «ПРИВАТНА КОЛЕКЦІЯ» – це оригінальна книга, яка є не лише авторською антологією вибраної прози та есеїстики українських літераторів 80–90-х років XX століття, але й своєрідною енциклопедією нової генерації. «ПРИВАТНА КОЛЕКЦІЯ» – це підсумок художніх і філософських пошуків нового покоління прозаїків, а водночас і межа, з якої починається новий відлік української літератури в незалежній державі. «ПРИВАТНА КОЛЕКЦІЯ» відтворює все найкраще і найцікавіше у сучасній прозі за десятиліття незалежності України і є оригінальним «зрізом» української прози та добрим орієнтиром для зацікавленого читача. В одній книзі вміщений великий масив української прози (короткі романи, повісті, оповідання, новели, притчі, етюди та наближена до прози есеїстика), а також світлини авторів та вивірені біографічні відомості, вибрана бібліографія творів, рецензії та статті про творчість. |
|
Незнайома : антол. укр. “жіночої” прози та есеїстики другої пол. ХХ – поч. ХХI ст. / авт. проект, упоряд., вступ. слово, бібліогр. відом. та приміт. В. Ґабора ; худож. А. Кісь. – Л. : ЛА “Піраміда”, 2005. – 600 с. – (Видавничий проект сучасної літератури “Приватна колекція”). Антологія української «жіночої» прози та есеїстики другої пол. ХХ ? поч. ХХI ст. «Незнайома» — це унікальна книга в українському літературному просторі. У ній об’єднано під однією обкладинкою прозу та есеїстику тридцяти добре відомих і малознаних українських письменниць-прозаїків та провідних літературознавців (і все про них), які тонко й глибоко відтворюють внутрішній світ української жінки, її світовідчуття і світосприйняття. В антології предсталені яскраві зразки художньої прози та есеїстики (короткі романи, повісті, новели, оповідання, притчі, есе), у яких тісно переплелися вишукана естетика й філософічність, фантазія, еротика й містика. Видання є своєрідним продовженням антології вибраної української прози та есеїстики кінця ХХ ст. «Приватна колекція» – кращої книги 2002 р. |
 |
|
|
“Дванадцятка” : наймолодша львівська літературна богема 30-х років ХХ століття : антол. урбаніст. прози / авт. проект, вступ. слово, бібліогр. відом., наук. ред. та прим. В. Ґабора ; худож. оформ. А. Кіся. – Л. : ЛА “Піраміда”, 2006. – 344 с. – (Видавничий проект “Приватна колекція”. Українська Літературна Спадщина). Це книга про Львів і львівську літературну групу молодих письменників «Дванадцятка» 30-х рр. ХХ ст., яка внесла в західноукраїнську літературу вражаючу стихію вулиць українського міста Лева і яскраво змалювала боротьбу українського підпілля, а згодом опоетизувала Львів, піднявши його до майже містичного апофеозу. Відвойовуючи художнім словом український Львів, богемісти «Дванадцятки» не тільки порушували нові теми – зображували суспільне дно міста і сміливо використовували мову вулиці (у тому числі й жарґон та арґо), але й творили в Західній Україні нову якість урбаністичної прози. До видання ввійшли найкращі й найхарактерніші прозові твори представників «Дванадцятки» братів Курдидиків — Анатоля і Ярослава, Василя Гірного (Федя Триндика), Івана Черняви, Василя Ткачука, Володислава Ковальчука та ін., об’єднані переважно темою Львова та боротьби українського підпілля — дітей вулиці. Однак основу видання склали добірка львівських оповідань Зенона Тарнавського та твори Богдана Нижанківського – славнозвісна збірка оповідань «Вулиця» (1936), низка новел та сюрреалістична повість «Я вернувся до мого міста» – один із художніх шедеврів про Львів міжвоєнного періоду. У книзі опубліковано детальні бібліографічні відомості та багато відгуків тогочасної критики про всіх богемістів «Дванадцятки», дружні шаржі на них та їхніх духовних опікунів – Миколи Голубця й Михайла Рудницького. |
|
Андрухович, Ю. Бу-Ба-Бу : вибрані твори : [поезія, проза, есеїстика] / Ю. Андрухович, О. Ірванець, В. Неборак ; авт. проект, упоряд., бібліогр. відом. та прим. В. Ґабора ; худож. оформ. А. Кіся. – Л. : ЛА “Піраміда”, 2007. – 392 с. – (Видавничий проект “Приватна колекція”. Українські Літературні Групи). "Лiтepaтуpнe угpупoвaння "Бу-Бa-Бу" (буpлecк-бaлaгaн-буфoнaдa) зacнувaли 1985 poку Юpiй Aндpуxoвич, Вiктop Нeбopaк тa Oлeкcaндp Ipвaнeць. Пepший публiчний вeчip "Бу-Бa-Бу" вiдбувcя нaпpикiнцi 1987 poку в Києвi. Пepшa cпiльнa книгa бубaбicтiв пoбaчилa cвiт 1995 poку. Дo "Бу-Бa-Бу" зaгaлoм i дo кoжнoгo учacникa угpупoвaння зoкpeмa cпocтepiгaєтьcя цiлий cпeктp cтaвлeнь. Cпoдiвaємocя, щo i ця книгa нe зaлишить нiкoгo бaйдужим. У "Вибpaнi твopи" "Бу-Бa-Бу" увiйшли кpaщi зpaзки пoeзiї, пpoзи тa eceїcтки Юpiя Aндpуxoвичa, Oлeкcaндpa Ipвaнця тa Вiктopa Нeбopaкa з дeтaльними бiблioгpaфiчними вiдoмocтями пpo кoжнoгo з aвтopiв. |
 |
|
|
Дарія Віконська (1893–1945 рр.) : біобібліогр. покажч. / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Від-ня “Наук-дослід. центр періодики” ; уклад., передм., прим. В. Ґабор ; відп. ред. Л. Сніцарчук. – Л. : Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, 2007. – 162 c. Уперше в незалежній Україні виходить найповніше видання ориґінальних творів малих форм самобутньої української письменниці 20—30-х рр. ХХ ст. Дарії Віконської та її знаменита студія про видатного ірландського письменника, яка заклала основи українського джойсознавства і досі не втратила своєї важливості і чару. |
|
Українські літературні школи та групи 60-90-х рр. ХХ ст. : антологія : [вибрана поезія та есеїстика] / упоряд. , авт. вступ. слова, біобібліогр. відом. та прим. В. Ґабор ; худож. оформ. А. Кіся. – Л. : ЛА “Піраміда”, 2009. – 620 с. : іл. – (Видавничий проект “Приватна колекція”. Літературні Школи та Групи). В антології вперше в Україні широко представлені найяскравіші українські літературні школи та групи кінця 60?90-х рр. ХХ ст., як-от: Київська школа поезії (Василь Голобородько, Віктор Кордун, Микола Воробйов, Михайло Григорів), ДАК (Бахмацька школа) (Костянтин Москалець, Володимир Кашка, Микола Туз), «Бу-Ба-Бу» (Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак), «ЛуГоСад» (Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський), «Пропала грамота» (Юрко Позаяк, Віктор Недоступ, Семен Либонь), «Музейний провулок, 8» (Віталій Борисполець, Олександр Бригинець, Володимир Жовнорук), «ММЮННА ТУГА» (Мар’яна Савка, Маріанна Кіяновська, Наталя Сняданко), «Нова деґенерація» (Іван Андрусяк, Степан Процюк, Іван Ципердюк), «Червона Фіра» (Сергій Жадан, Ростислав Мельників), «Друзі Еліота» (Анатолій Дністровий), «Західний вітер» (Василь Махно, Борис Щавурський, Гордій Безкоровайний) та «Нечувані» (Олена Галета, Галина Крук, Ірина Старовойт). У виданні подано детальну біобібліографію про авторів, а окрім їхніх поетичних творів вміщено також есеї поети про поетів, які дозволяють краще відчути дух самої поезії. |
.JPG) |
 |
Аз, два, три... дванадцять – лист у пляшці : антол. авт. зарубіжжя / авт. проекту : М. Шунь, В. Ґабор ; упоряд. текстів М. Шунь ; упоряд. бібліогр. відом. В. Ґабор ; худож. оформ. А. Кіся. – Л. : ЛА “Піраміда”, 2010. – 312 с. : іл. – (Видавничий проект сучасної літератури “Приватна колекція”. Серія “Українська модерна поезія та есеїстика”).
Географія цієї антології трансатлантична – від Латвії-Польщі-Німеччини-Чехії-Англії-Ізраїлю до США. У цих країнах, як і в решті цивілізованого світу, національний поет, коли він пише «своєю» мовою і хоче належати до своєї материкової культури, завжди належить до неї, незважаючи на те, в яких іміґраційних галактиках він живе. До антології ввійшли написані за кордоном твори дванадцяти українських письменників новітньої інтелектуальної еміґраціної хвилі, серед яких зокрема такі особистості як Василь Махно, Марія Шунь, Володимир Олейко, Оксана Луцишина, Юрій Садловський, а також Тарас Девдюк, Вікторія Їхова, Оксана Лущевська, Оксана Максимчук, Тетяна Мельник, Дана Рудик та Анна Хромова.
Антологія цікава ще й тим, що автори написали спеціально для неї надзвичайно ориґінальні есеї про міста та країни, у якій живуть.
|
|
Нью-Йоркська група : антол. поезії, прози та есеїстки / упоряд., вступ. ст. : М. Ревакович, В. Ґабор. – Л. : ЛА “Піраміда”, 2012. – 400 с. : іл. – (Приватна колекція). Запропонована читачам антологія Нью-Йоркської групи дозволяє краще збагнути як сам феномен угруповання, що виник поза межами України, так і художню, естетичну й філософську новизну, які її представники внесли в українську поезію та прозу наприкінці 50-х і на початку 60-х років ХХ ст., піднісши їх на світовий рівень. |
 |
|
|
Книга Лева: Львів як текст. Львівський прозовий андеґраунд 70-80-х рр. ХХ ст. : антол. прози та есеїстики / упоряд. В. Ґабор. – Л. : ЛА “Піраміда”, 2014. – 260 с. – (Приватна колекція).
Запропонована читачам антологія не претендує на вичерпність – радше спонукає до осмислення Львова як тексту і представляє прозу та есеїстику другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст. таких самобутніх авторів, як Роман Іваничук, Андрій Содомора, Ніна Бічуя, Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Галина Пагутяк, Ярослав Павлюк та ін. і вперше найповніше репрезентує львівський прозовий андеґраунд 70–80-х рр. ХХ ст. –твори Миколи Рябчука, Юрія Винничука і Володимира Яворського.
|
|
“Чорна Індія” “Молодої Музи” : антол. прози та есеїстики / упоряд. , літ. ред. та прим. В. Ґабора. – Л. : ЛА “Піраміда”, 2014. – 352 с. – (Приватна колекція).
Aнтoлoгiя "Чopнa Iндiя" "Мoлoдoї Музи" впepшe в Укpaїнi нaйпoвнiшe пpeдcтaвляє пpoзoву тa eceїcтичну cпaдщину зaxiднoукpaїнcькиx мoдepнicтiв-мoлoдoмузiвцiв - Вacиля Пaчoвcькoгo, Пeтpa Кapмaнcькoгo, Миxaйлa Яцкoвa, Бoгдaнa Лeпкoгo, Вoлoдимиpa Бipчaкa, Ocипa Шпиткa, Cидipa Твepдoxлiбa, Cтeпaнa Чapнeцькoгo, Ocтaпa Луцькoгo тa Миxaйлa Pудницькoгo. Їxнi oпoвiдaння тa eceї вмiщeнo зa пepшoпублiкaцiями. Щoб пepeдaти дуx i aтмocфepу зaxiднoукpaїнcькoгo мoдepну, в aнтoлoгiї oпублiкoвaнo мaнiфecт "Мoлoдoї Музи" i вiдпoвiдь нa ньoгo Iвaнa Фpaнкa, a тaкoж знaмeниту "Укpaїнcьку Бoгeму" Пeтpa Кapмaнcькoгo i cпoгaд пpo ньoгo пepa Вoлoдимиpa Бipчaкa. У "Дoдaтку" пpeдcтaвлeнo мaлoдocтупнi публiкaцiї пpo зaxiднoукpaїнcькe лiтepaтуpнe угpупувaння, a зaвepшують книгу двi cтудiї пpo пoeтичний cвiт "Мoлoдoї Музи" – укpaїнcькoгo лiтepaтуpoзнaвця i кpитикa 30-x pp. XX cт. Миpoнa Cтeпнякa тa cучacнoї вiдoмoї пoльcькoї дocлiдницi Aгнєшки Мaтуcяк.
|
 |
|
|
Про бідного чоловіка і Воронячого царя ; Летючий корабель : укр. нар. казки / худож. Л. Лобода ; авт. проекту В. Ґабор. – Л. : ЛА “Піраміда”, 2010. – 40 с. : кольор. іл. – (Приватна колекція дітям). Запропоновані маленьким читачам дві фантастичні українські народні казки вчать добру, любові та вмінню захоплюватися навколишнім світом. Ілюстрації до книжки створила відома українська художниця Людмила Лобода. Дорослі читачі, які полюбили серйозні видання «Приватної колекції», мають змогу започаткувати для своїх діточок не менш цікаву дитячу колекцію нової серії львівської літературної аґенції «Піраміда» – «Приватну колекцію для дітей». У ній будуть представлені найкращі зразки українських народних казок, казок народів світу та мистецько вивершені твори українських і зарубіжних авторів в ориґінальному оформленні сучасних українських художників. |
|
Летіло 40 сорок : літ. анекдоти про відомих укр. письменників, митців, політиків, мист. й cусп.-пол. події 20-30-х рр. ХХ ст. / упоряд. та літ. ред. В. Ґабора. – Л. : ЛА “Піраміда”, 2015. – 170 с. : іл. – (Приватна колекція).
Уперше у виданні повністю подано літературні анекдоти про відомих українських письменників, митців, політиків, мистецькі й суспільно-політичні події 20-30-х рр. ХХ ст. за публікаціями рубрики "Летіло 40 сорок" львівського часопису "Назустріч" (1934-1938). Їх органічно доповнили карикатури та шаржі з львівських гумористично-сатиричних журналів "Зиз" (1923-1933), "Комар" (1933-1939), "Будяк" (1921-1923), "Маски" (1923), "Жорна" (1933-1934) та ін.
|
 |
МАТЕРІАЛИ ПРО ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ ҐАБОРА
 |
Василь Ґабор : до 60-річчя від дня народж. письменника, науковця : бібліогр. покажч. / Департамент культури Закарпат. облдержадмін. ; КЗ “Закарпат. обл. універс. наук. б-ка ім. Ф. Потушняка” Закарпат. обл. ради ; уклад. : М. Б. Бадида, І. В. Когутич ; авт. передм. О. Кузьма ; авт. вступ. ст. Н. Бічуя ; ред. : Н. М. Панчук, Н. М. Юрах ; відп. за вип. О. А. Канюка. – Ужгород : РІК-У, 2019. – 196 с: фот. – (Серія “Культура краю в особах”).
Чергове видання у серії “Культура краю в особах”, присвячене 60-річчю від дня народження пресознавця, літературознавця, письменника, упорядника серії “Приватна колекція” літературної агенції “Піраміда” Василя Васильовича Ґабора, висвітлює багатогранну професійну реалізацію відомого вихідця Хустщини.
Бібліографічний покажчик “Василь Ґабор” відкривається передмовою “Коли праця стає стилем життя: духовні координати Василя Ґабора” кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри української літератури ДВНЗ “Ужгородський національний університет” Оксани Кузьми. Спеціально для цього видання письменниця Ніна Бічуя написала есе про ювіляра “Новела про книгоношу”.
Видання розраховане на широке коло читачів, передусім – бібліотечних працівників, журналістів, дослідників історії краю та шанувальників літератури.
|
***
Василь Васильович Ґабор : [вміщено автобіогр. та бібліогр. наук. пр. авт.] // Науково-дослідний центр періодики (1993–2003 рр.) : у 2 т. Т. 2 : Постаті : бібліогр. покажч. / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики ; уклад. М. М. Романюк. – Л., 2003. – С. 50-64.
Василь Ґабор : [подана біограф. довідка про письменника й бібліогр. його творів] // Приватна колекція : вибрана українська проза та есеїстика кінця ХХ століття / упоряд., вступ. слово, бібліогр. відом. та прим. В. Ґабора. – Л. : ЛА “Піраміда”, 2002. – С. 88-89.
Гаврош, О. Закарпатське століття: література : [згадка про В. Ґабора] / О. Гаврош // Закарпат. правда. – 2002. – 31 жовт.-6 листоп. (№ 40) : фот.
Галета, О. Незнайоме тіло сучасної української прози: жіноча література від Василя Ґабора / О. Галета // Галета, О. Від антології до онтології: антологія як спосіб репрезентації української літератури кінця ХІХ – початку ХХІ століття : монографія. – К. : Смолоскип, 2015. – С. 395-428.
Горнятко-Шумилович, А. Василь Ґабор і моторошна проза : (“Книга екзотичних снів та реальних подій”) / А. Горнятко-Шумилович // Сучасний погляд на літературу : зб. наук. пр. – 2006. – Вип. 10. – С. 251-261.
Горнятко-Шумилович, А. У дивосвіті новел Василя Ґабора (“Книга екзотичних снів та реальних подій”) / А. Горнятко-Шумилович // Слово і час. – 2006. – № 11. – С. 38-43.
Губаль, І. Плюс ще один вчений з числа випусників Хустської гімназії-інтернату : [в т. ч. про В. Ґабора і його автореф. “Закарпатська україномовна преса 20–30-х років ХХ століття у контексті національного відродження краю”] / І. Губаль // Вісник Хустщини. – 1997.– 8 жовт. (Ч. 78).
Ґабор Василь Васильович : [бібліогр. довідка про письменника як авт. журналу “Авжеж!”] // 35 чисел : бібліогр. довідник журналу “Авжеж!”: 1990-перше півріччя 1997 рр. – Житомир, 1997. – С. 10.
Дашко, Н. Філософські аспекти новелістики Василя Ґабора / Н. Дашко // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : зб. наук. праць / відп. ред. І. В. Сабадош. – Ужгород : Вид-во УжНУ “Говерла”, 2018. – Вип. 23. – C. 100-104. – Бібліогр. наприкінці ст.
Карвацький, В. [Віктор Неборак]. Перший з-під знаку Стрільця. Замурований : [есей про В. Ґабора] / В. Карвацький // Дзвін. – 2002. – № 4. – С. 130-133.
Когутич, І. Василь Васильович Ґабор : 60-річчя від дня народж. письменника, літературознавця, пресознавця, упоряд. серії “Приватна колекція” літ. агенції “Піраміда” (нар. 1959) / І. Когутич // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2019 рік : рек. бібліогр. посіб. – Ужгород : TIMPANI. – 2018. – C. 198-203. – Бібліогр. наприкінці ст.
Коляджин, Н. Приватна колекція : [про авт. проєкт В. Ґабора] / Н. Коляджин // Карпат. Україна. – 2002. – 24 жовт. – С. 7.
“Приватна колекція” Василя Ґабора збільшується : [про вихід чотирьох кн. вид. проєкту “Приватна колекція” – авт. кн. Н. Бічуя, Г. Пагутяк, В. Неборак і В. Ґабор] // Просвіта. – 2003. – Ч. 7-8 (лип.-серп.).
Романюк, М. М. Ґабор Василь Васильович : [письменник, літературознавець, журналіст] / М. М. Романюк // Енциклопедія Сучасної України. Т. 7 : Ґ–Ді / НАН України. – К., 2007. – С. 6 : портр.
Товкало, М. Ґабор Василь : [персоналія] / М. Товкало // Енциклопедія Львова. Т. 1 / за ред. : А. Козицького, І. Підкови. – Л. : Літопис, 2007. – С. 607.
Хланта, І. В. Ґабор Василь Васильович : [письменник] / І. В. Хланта // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття / наук. ред. О. Д. Довганич. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 77 : портр.
ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ:
Василь Ґабор [Електронний ресурс] : [блог письменника] / В. Ґабор // Закарпаття онлайн. Блоги. – Режим доступу : https://bit.ly/2HtFt40. – Назва з екрана.
Ґабор Василь Васильович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2WIQ2pv. – Назва з екрана.
